Економічна теорія як наука. Об’єкт і предмет економічної теорії. Місце економічної теорії в системі медичних наук.

Економічна теорія- це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів з метою задоволення своїх безмежних потреб.

Потреби людини дуже різноманітні.Основним джерелом задоволення їх є виробництво, економічна діяльність людей, оскільки саме вони створюють для цього необхідні умови.

Поняття «економіка» нині застосовують у чотирьох значеннях:

1) народне господарство певної країни, групи країн або всього світу;

2) сфера господарської діяльності людини, у якій створюються, розподіляються споживаються життєві блага;

3) економічна наука, що вивчає різноманітні економічні явища і процеси, які відбуваються в суспільстві;

4) сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції, що утворюють певну економічну систему.

Економіка як складна різноманітно структурована система є об'єктом вивчення спеціальної науки - економічної науки.

Економічна наука - це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об'єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної діяльності.

Предмет економічної теорії надзвичайно складний і багатогранний, так само, як складна, багатогранна і динамічна економічна життєдіяльність людини. Цим пояснюється неможливість короткого і всеохоплюючого визначення предмета, яке було б придатне для всіх етапів розвитку людського суспільства. Економічна теорія, вивчаючи реальні економічні процеси, сама перебуває у постійному пошуку і розвитку, предмет її дослідження змінюється й уточнюється.

Слово «економіка» - давньогрецького походження («ойкос» - дім, домашнє господарство, «номос» - вчення, закон). В економічній літературі, в тлумачних словниках даний термін в його початковому значенні трактується як «мистецтво ведення домашнього господарства».

Еволюція терміну «економія»

Економія політична економія сучасні назви

економічна теорія економікс

Термін «політична економія» ввів у науковий обіг Антуан де Монкретьє у «Трактаті політичної економії» у 1615р.

Економічна теорія у широкому розумінні включає такі розділи:

Ø -основи економічної теорії (політекономія);

Ø -мікроекономіка;

Ø -макроекономіка;

Ø -мезоекономіка;

Ø -мегаекономіка.

Основи економічної теорії - це фундаментальна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.

Мікроекономіка- вивчає економічні процеси і поведінку економічних суб'єктів первинної ланки - домогосподарства, підприємства, фірми. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на їхнє виробництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію на товари та інше.

Макроекономіка- вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, тобто на рівні національної економіки. Об'єктом її дослідження є ВНП, національний дохід, національне багатство, рівень життя населення, проблеми безробіття, інфляція та її причини, грошовий обіг, рух процента, податкова політика, кредитно-банківська система та інше.

Мезоекономіка- вивчає окремі галузі й підсистеми національної економіки (агропромисловий комплекс, військово-промисловий, торговельно-промисловий, територіально-економічні комплекси, вільні економічні зони та інше.)

Мегаекономіка- вивчає закономірності функціонування й розвитку світової економіки в цілому,тобто на глобально-планетарному рівні.