Володимир Вернадський.

Людина, що вирішила створити свою справу, повинна вирішувати багато проблем: де взяти стартовий капітал, як знайти необхідне приміщення, з ким вступити у партнерські відносини, у якому банку відкрити рахунок тощо. Але насамперед необхідно визначити сферу прикладання своїх зусиль. Це ключове питання будь-якої економічної діяльності. Його доводиться вирішувати не тільки окремій людині, але й суспільству в цілому.

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб’єктів є однією з фундаментальних категорій економічної науки.

Потреби – це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.

Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему, яку можна структуруватиза різними критеріями. У найзагальнішому вигляді визначають:

· фізіологічні потреби, зумовлені існуванням і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло тощо);

· соціальні потреби, зумовлені соціальною (суспільною) природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо);

· духовні потреби, зумовлені розвитком людини як особистості (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).

Зазначена класифікація є умовною, оскільки фізіологічні, соціальні та духовні потреби переплітаються і взаємодіють між собою, утворюючи цілісну систему.

За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв’язків між ними вирізняють моделі Ф.Герцберга, А.Маслоу, К.Альдельфера. Незважаючи на певні відмінності, всі три моделі відокремлюють потреби нижчого порядку (первинні) та вищого порядку (вторинні). Згідно з цим підходом вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найнагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.

Так, «піраміда потреб» А.Маслоу ілюструє стійку ієрархію переваг, відповідно до якої наступна група потреб виявляється та задовольняється після задоволення потреб попереднього рівня.