Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями




Читайте также:
  1. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  2. Автоматичне регулювання режиму роботи очисного комбайна 1Г405.
  3. Автоматичне регулювання режиму роботи очисного комбайна 1Г405.
  4. Аналіз прийомів організації групової роботи школярів на уроці
  5. Апаратні засоби роботи з відео
  6. Аспекти роботи над зв'язним мовленням
  7. АСТРАЛЬНАЯ РОБОТИЗАЦИЯ.
  8. Безопасность функционирования автоматизированных и роботизированных производств
  9. Бюджетне вирівнювання та його особливості
  10. Вивчення літературних джерел та написання курсової роботи

У науково-пізнавальних статтях діти знаходять розповіді про дійсні життєві факти, події, конкретних людей. Введення до читанок такого жанру творів методично виправда­не. Вони розширюють пізнання учнів, оскільки їхня те­матика різноманітна. Тут і розповіді про сьогоднішнє трудове життя людей («Зимою в колгоспі» Г. Скребицького), про нашу прекрасну землю («Асканійський степ» О. Гончара), про історію наших міст («Древній Київ» та «Старо­винне місто» Н. Забіли), про гордість української літера­тури («Тарас Шевченко» Д. Красицького, «ї. Я. Франко» А. Кримського), про дружбу народів і інтернаціональціональні зв'язки дітей («Твої друзі в інших країнах» Л. Григор'євої, «Червоний день календаря» С. Алексєєва) та ін. Матеріали цього жанру відкривають учням історію і сучасний навколишній світ. У цьому їх пізнавальне зна­чення. Разом з цим вони містять великий виховний потен­ціал. Цю особливість статей учитель зобов'язаний вико­ристати в повній мірі для розвитку у своїх вихованців по­чуття любові до рідної багатонаціональної Батьківщини, гордості за людей праці, поваги до трудящих країн світу. Опрацювання цих текстів потрібно спрямувати на при­щеплення дітям бажання самим трудитися, зробити добре і корисне діло, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Переважна більшість статей характеризується тим, що в них виклад життєвих даних базується на основі роз­гортання сюжету, в якому діють люди. Введення героїв у розповідь надає відтінку художності, що проявляється у використанні прийомів, відомих художній літературі. Так, В. Арро у матеріалі «Встань раненько!» знайомить дітей з однією з найпочесніших професій — з професією сталевара. І робить це своєрідно: застосовує художній прийом запрошення читача до подорожі разом з автором. Стаття починається словами: «Дай руку і підемо з тобою по вулицях нашого міста». Протягом цієї розповіді автор роз­мовляє з читачем, звертаючи його увагу на те, що становить об'єкт пізнання: «Бачиш, йдуть люди, підемо разом з ними», «Ось ми і прийшли в головний цех». Статті такого типу завдяки образній передачі подій полегшують розуміння і запам'ятання змісту.

У роботі над статтями необхідно враховувати специфіку викладу.. Насиченість тексту фактичними даними потре­бує ширших пояснень, знаходження аналогій (схожостей між предметами). Що ж до прийомів в аналізі таких тек­стів, то в цих випадках бажано дотримуватися тієї форми, яку запропонував автор. Якщо В. Арро запросив читача здійснити похід по місту, то цей прийом слід продовжити і вчителеві, сказавши: «Що ж ми побачили, подорожуючи з автором по місту?» чи «Де ми побували і з чим познайоми­лися, ходячи з автором статті по місту?». Розмова в такому ключі відкриє вчителеві можливість показати один із спо­собів передачі думок — виклад від імені першої особи мно­жини. Але над яким би різновидом науково-художніх ста­тей не велась робота і які б форми їх опрацювання не засто­совувалися, вимога до їх читання залишається незмінною: уроки ознайомлення з ними мають давати учням деяку су­му знань, розширити їх світогляд. А цього можна досягти тільки при активній пізнавальній діяльності. Що ж може сприяти організації й успішному проведенню уроку?



Насамперед, урахування змісту матеріалу, щоб пра­вильно обрати форму підготовки дітей до сприймання тек­сту. В одних випадках достатньо лише підвести учнів до слухання матеріалу, зацікавити їх, а в інших — необхідно роз'яснити, про що йдеться у творі; коли і де події відбу­валися; яке значення вони мали в історії і чому ми, сучасні люди, повинні не забувати про них.



У матеріалі «Весна в лісі» письменник О. Копиленко розповідає про те, якими народжуються білченята, зайче­нята та ін. Виникає запитання: чи є потреба вчителеві, готуючи дітей до читання цього тексту своїми словами, переказувати його зміст? З певністю можна сказати — немає. Мета уроку — ознайомити учнів з одним з цікавих явищ природи. Ця мета досягається прочитуванням тексту, Доступного дитячому розумінню. Тому підготовку до сприй­мання твору можна обмежити лише інформацією про те, з настанням весни оживає природа, просинаються звірюшки, що взимку спали, народжуються малята у лісових вольових звірків. Про те, якими вони бувають після народження, розказує письменник О. Копиленко.

Інші вимоги пред'являються до етапу уроку, який го­тує школярів до слухання таких, наприклад, текстів, як «Тарас Шевченко» Д. Красицького. Без роз'яснення того, у яку епоху жив Великий Кобзар, діти не збагнуть, що та­ке панщина, куди ходив батько Тараса або у яку дорогу він вирушив з «панською хурою», де й застудився. У роз­повідь про великого українського поета слід ввести і не­зрозумілі учням слова «пан», «панщина», які трапляються у тексті. Поряд а поясненням історичних фактів, зрозумі­лих молодшим школярам, корисно ознайомити дітей з книгами, картинами поета.

Позитивні результати читання статей залежать також і від того, як організовано їх аналіз, точніше, як ведеться розбір і усвідомлення частин розглядуваного матеріалу.

Як правило, кожна стаття містить нові для учнів дані. Вони втілюються в невідомі школярам слова, терміни і вирази. Перша вимога — це якомога точніше давати уяв­лення про зміст понять, які називаються новими для учнів словами. У статті «Раніше і тепер» (за А. Маркушею) потребують роз'яснення вирази «будівельний майдан­чик», «будівельні матеріали», «сталеві конструкції», які дедалі більше з'являються у містах і селах. Діти не чітко уявляють, що таке «конвейєр», «екскаватор», «бульдо­зер», «самоскид». Не можна покладатися на те, що школярі без допомоги вчителя розберуться у змісті за­ключної фрази, де йдеться про роботу грамотних людей, які знають свою справу: «У нас будують багато і швидко».



Зразок для вчителя, як можна будувати розповіді про не знані учнями речі, дає вміщена в «Читанці» для 2 класу тема матеріалу-загадки під назвою «Який це місяць?». Щоб привести дітей до назви місяця — квітня, автор твору-загадки розкриває його типові риси: розлилися річки, зато­пили низини та луки; загуркотіли в полі трактори — поча­лася весняна сівба; цвітуть в'язи, клени; ось-ось буйно розквітнуть садки. Найбільший ефект дає образне тлума­чення смислу слів, яке спирається на речі, відомі учням, на дитячий життєвий досвід.

Перевіркою результативності роботи над статтею має стати узагальнююча бесіда. Вона проводиться після розбо­ру частин. В її основу кладуться запитання, які передба­чають повторення матеріалу, розповідь про те нове, що учням стало відоме сьогодні, формулювання свого ставлен­ня до опрацьованого матеріалу. Так, наприклад, бесіду за нарисом О. Гончара «Допомога радгоспові» можна уявити такою: 1) Чому чайки полюють на зажерливу кузьку тільки до спеки? (їм хочеться напитися, а напитися ніде.) 2) Як старшокласники допомогли чайкам? (Вони зробили для них водопійні коритця.) 3) Значить, учні допомогли чайкам. Чому ж твір називається «Допомога радгоспові»? (Чим більше буде знищено ворогів хлібних посівів, тим більший буде врожай, який одержить радгосп.) 4) А які корисні справи ви зробили своєму колгоспові чи радгоспові, своїй школі чи місту?

 

Лекція №8 (2 години)

Методика опрацювання поетичних творів. Структура уроків читання.

План лекції.

1. Прийоми роботи над епічними і ліричними віршами.

2. Робота над виражальними засобами поезій.

3. Структура уроків читання.

 

Рекомендована література

1. Гуня Л.П. Наступність і перспективність у навчанні читати.- ж-л "Початкова школа",№2,1994р.

2. Джежелей О.В., Коваленко О.М., Ємець А.А. Уроки читання і види мовної

діяльності.- ж-л "Початкова школа", №№6-8,1994р.

3. Дідух М.В. Ігрові прийоми навчання читати.- ж-л "Початкова школа", №1,1991р.

4. Єгорова Л.Б. Лінгвістичне коментування художнього тексту.- ж-л "Початкова шко-

ла", №2,1992р.

5. Живицька Л.В. Запобігання інтерференції на уроках читання.- ж-л "Початкова

школа", №2Д990р.

6. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Орієнтовне планування уроків

читання.- ж-л "Початкова школа", №10,1998р. - 36-42с.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 21; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты