Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями




У науково-пізнавальних статтях діти знаходять розповіді про дійсні життєві факти, події, конкретних людей. Введення до читанок такого жанру творів методично виправда­не. Вони розширюють пізнання учнів, оскільки їхня те­матика різноманітна. Тут і розповіді про сьогоднішнє трудове життя людей («Зимою в колгоспі» Г. Скребицького), про нашу прекрасну землю («Асканійський степ» О. Гончара), про історію наших міст («Древній Київ» та «Старо­винне місто» Н. Забіли), про гордість української літера­тури («Тарас Шевченко» Д. Красицького, «ї. Я. Франко» А. Кримського), про дружбу народів і інтернаціональціональні зв'язки дітей («Твої друзі в інших країнах» Л. Григор'євої, «Червоний день календаря» С. Алексєєва) та ін. Матеріали цього жанру відкривають учням історію і сучасний навколишній світ. У цьому їх пізнавальне зна­чення. Разом з цим вони містять великий виховний потен­ціал. Цю особливість статей учитель зобов'язаний вико­ристати в повній мірі для розвитку у своїх вихованців по­чуття любові до рідної багатонаціональної Батьківщини, гордості за людей праці, поваги до трудящих країн світу. Опрацювання цих текстів потрібно спрямувати на при­щеплення дітям бажання самим трудитися, зробити добре і корисне діло, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Переважна більшість статей характеризується тим, що в них виклад життєвих даних базується на основі роз­гортання сюжету, в якому діють люди. Введення героїв у розповідь надає відтінку художності, що проявляється у використанні прийомів, відомих художній літературі. Так, В. Арро у матеріалі «Встань раненько!» знайомить дітей з однією з найпочесніших професій — з професією сталевара. І робить це своєрідно: застосовує художній прийом запрошення читача до подорожі разом з автором. Стаття починається словами: «Дай руку і підемо з тобою по вулицях нашого міста». Протягом цієї розповіді автор роз­мовляє з читачем, звертаючи його увагу на те, що становить об'єкт пізнання: «Бачиш, йдуть люди, підемо разом з ними», «Ось ми і прийшли в головний цех». Статті такого типу завдяки образній передачі подій полегшують розуміння і запам'ятання змісту.

У роботі над статтями необхідно враховувати специфіку викладу.. Насиченість тексту фактичними даними потре­бує ширших пояснень, знаходження аналогій (схожостей між предметами). Що ж до прийомів в аналізі таких тек­стів, то в цих випадках бажано дотримуватися тієї форми, яку запропонував автор. Якщо В. Арро запросив читача здійснити похід по місту, то цей прийом слід продовжити і вчителеві, сказавши: «Що ж ми побачили, подорожуючи з автором по місту?» чи «Де ми побували і з чим познайоми­лися, ходячи з автором статті по місту?». Розмова в такому ключі відкриє вчителеві можливість показати один із спо­собів передачі думок — виклад від імені першої особи мно­жини. Але над яким би різновидом науково-художніх ста­тей не велась робота і які б форми їх опрацювання не засто­совувалися, вимога до їх читання залишається незмінною: уроки ознайомлення з ними мають давати учням деяку су­му знань, розширити їх світогляд. А цього можна досягти тільки при активній пізнавальній діяльності. Що ж може сприяти організації й успішному проведенню уроку?

Насамперед, урахування змісту матеріалу, щоб пра­вильно обрати форму підготовки дітей до сприймання тек­сту. В одних випадках достатньо лише підвести учнів до слухання матеріалу, зацікавити їх, а в інших — необхідно роз'яснити, про що йдеться у творі; коли і де події відбу­валися; яке значення вони мали в історії і чому ми, сучасні люди, повинні не забувати про них.

У матеріалі «Весна в лісі» письменник О. Копиленко розповідає про те, якими народжуються білченята, зайче­нята та ін. Виникає запитання: чи є потреба вчителеві, готуючи дітей до читання цього тексту своїми словами, переказувати його зміст? З певністю можна сказати — немає. Мета уроку — ознайомити учнів з одним з цікавих явищ природи. Ця мета досягається прочитуванням тексту, Доступного дитячому розумінню. Тому підготовку до сприй­мання твору можна обмежити лише інформацією про те, з настанням весни оживає природа, просинаються звірюшки, що взимку спали, народжуються малята у лісових вольових звірків. Про те, якими вони бувають після народження, розказує письменник О. Копиленко.

Інші вимоги пред'являються до етапу уроку, який го­тує школярів до слухання таких, наприклад, текстів, як «Тарас Шевченко» Д. Красицького. Без роз'яснення того, у яку епоху жив Великий Кобзар, діти не збагнуть, що та­ке панщина, куди ходив батько Тараса або у яку дорогу він вирушив з «панською хурою», де й застудився. У роз­повідь про великого українського поета слід ввести і не­зрозумілі учням слова «пан», «панщина», які трапляються у тексті. Поряд а поясненням історичних фактів, зрозумі­лих молодшим школярам, корисно ознайомити дітей з книгами, картинами поета.

Позитивні результати читання статей залежать також і від того, як організовано їх аналіз, точніше, як ведеться розбір і усвідомлення частин розглядуваного матеріалу.

Як правило, кожна стаття містить нові для учнів дані. Вони втілюються в невідомі школярам слова, терміни і вирази. Перша вимога — це якомога точніше давати уяв­лення про зміст понять, які називаються новими для учнів словами. У статті «Раніше і тепер» (за А. Маркушею) потребують роз'яснення вирази «будівельний майдан­чик», «будівельні матеріали», «сталеві конструкції», які дедалі більше з'являються у містах і селах. Діти не чітко уявляють, що таке «конвейєр», «екскаватор», «бульдо­зер», «самоскид». Не можна покладатися на те, що школярі без допомоги вчителя розберуться у змісті за­ключної фрази, де йдеться про роботу грамотних людей, які знають свою справу: «У нас будують багато і швидко».

Зразок для вчителя, як можна будувати розповіді про не знані учнями речі, дає вміщена в «Читанці» для 2 класу тема матеріалу-загадки під назвою «Який це місяць?». Щоб привести дітей до назви місяця — квітня, автор твору-загадки розкриває його типові риси: розлилися річки, зато­пили низини та луки; загуркотіли в полі трактори — поча­лася весняна сівба; цвітуть в'язи, клени; ось-ось буйно розквітнуть садки. Найбільший ефект дає образне тлума­чення смислу слів, яке спирається на речі, відомі учням, на дитячий життєвий досвід.

Перевіркою результативності роботи над статтею має стати узагальнююча бесіда. Вона проводиться після розбо­ру частин. В її основу кладуться запитання, які передба­чають повторення матеріалу, розповідь про те нове, що учням стало відоме сьогодні, формулювання свого ставлен­ня до опрацьованого матеріалу. Так, наприклад, бесіду за нарисом О. Гончара «Допомога радгоспові» можна уявити такою: 1) Чому чайки полюють на зажерливу кузьку тільки до спеки? (їм хочеться напитися, а напитися ніде.) 2) Як старшокласники допомогли чайкам? (Вони зробили для них водопійні коритця.) 3) Значить, учні допомогли чайкам. Чому ж твір називається «Допомога радгоспові»? (Чим більше буде знищено ворогів хлібних посівів, тим більший буде врожай, який одержить радгосп.) 4) А які корисні справи ви зробили своєму колгоспові чи радгоспові, своїй школі чи місту?

 

Лекція №8 (2 години)

Методика опрацювання поетичних творів. Структура уроків читання.

План лекції.

1. Прийоми роботи над епічними і ліричними віршами.

2. Робота над виражальними засобами поезій.

3. Структура уроків читання.

 

Рекомендована література

1. Гуня Л.П. Наступність і перспективність у навчанні читати.- ж-л "Початкова школа",№2,1994р.

2. Джежелей О.В., Коваленко О.М., Ємець А.А. Уроки читання і види мовної

діяльності.- ж-л "Початкова школа", №№6-8,1994р.

3. Дідух М.В. Ігрові прийоми навчання читати.- ж-л "Початкова школа", №1,1991р.

4. Єгорова Л.Б. Лінгвістичне коментування художнього тексту.- ж-л "Початкова шко-

ла", №2,1992р.

5. Живицька Л.В. Запобігання інтерференції на уроках читання.- ж-л "Початкова

школа", №2Д990р.

6. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Орієнтовне планування уроків

читання.- ж-л "Початкова школа", №10,1998р. - 36-42с.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 21; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2023 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты