Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками




Методика початкового навчання не передбачає окремих уроків для опрацювання малих фольклорних жанрів, та­ких як загадки, прислів'я, скоромовки. Вони вводяться в тканину уроку як супровідний матеріал, хоч і важливий, необхідний для роботи з молодшими школярами.

Загадки, прислів'я, скоромовки урізноманітнюють при­йоми навчальної роботи. Вони вносять до навчального про­цесу елементи гри, що психологічно виправдано в навчан­ні дітей 6—10 років, їх слід використовувати як дидактич­ний матеріал при вдосконаленні техніки читання, вироблен­ні літературної вимови. Нарешті, вони становлять суттє­вий елемент розвитку мовлення і мислення.

Ще в дошкільному віці діти ознайомлюються із загад­ками і скоромовками. Тому зайве витрачати час на тлума­чення їх семантики. Інша річ — прислів'я. Його визначен­ня у загальних рисах треба дати, наголошуючи на тому, що прислів'я — це вислів, який у вигляді ритмічно побу­дованого і навіть заримованого речення передає багатові­кові спостереження народу над поведінкою людей і навко­лишньою природою, виражаючи їх у вигляді мудрого уза­гальненого повчання, наприклад: «Друзі пізнаються в біді», «Під лежачий камінь вода не тече».

Розкрити таку властивість прислів'я можна на багатьох прикладах. Так, серед «Казок народів нашої країни» є азербайджанська народна казка «Сім лозин». У ній йдеться про те, як в одного чоловіка було семеро синів. І були вони нерозлийвода, А коли поженилися, кожен звив своє гніздо і відцурався від інших. Тоді батько, зібравши їх, попро­сив принести по гранатовій лозині. Принесені лозини бать­ко зв'язав і дав їм, щоб кожен спробував переламати пу­чок. Ніхто цього зробити не зміг. Тоді батько дав кожному по лозині. Окремі лозини, звичайно, були поламані. Бать­ко зробив висновок: якщо ви триматиметеся купи, ніхто вас зламати не зможе, як оці сім лозин.

— Так в житті буває завжди,— говорить учитель. — Дружба дає щастя людям. У народі тому й говорять: «Щасливо там жити, де вміють дружити». Такий вислів на­зивають прислів'ям. прислів'я — це народна мудрість.

Скоромовки, як зазначалося, вводяться як елемент вироблення орфоепічних норм, як засіб розвитку дихання, від якого залежить виразність читання і декламування. Враховуючи позитивну роль скоромовок у навчанні мо­лодших школярів, слід розширювати застосування їх у навчальному процесі, не обмежуючись лише тими зразка­ми скоромовок, що представлені у читанках.



Для першокласників читання загадок і прислів'їв — не тільки засіб розвитку образного мислення, а й предмет дидактичних вправ. Так, у роботі з шестилітками загадку «Що за диво прилетіло — поле зразу почорніло? Не живий, а помагаю, замість тисячі лопат я копати землю рад» можна використати для вироблення навички «читати» розділові знаки. Як дидактичну вправу на вироблення правильної вимови звука [дж] доцільно застосувати прислів'я «Раді люди літу, а бджола цвіту».

Над загадками і прислів'ями корисно працювати як на уроках пояснення нового матеріалу, так і на уроках узагальнення опрацьованого. Помилково вважати, що оскільки загадки і прислів'я у читанках розміщені після текстів художніх творів і нарисів, то й залучати їх до аналізу слід по завершенні роботи над ними. Зміст і форми прислів'їв різноманітні, а тому дають змогу звертатися до пні на уроках опрацювання різних жанрів. Чому б, наприклад, не почати роботу над віршем Д. Павличка «Ніч­ний гість» із загадки «Влітку сіренький, взимку біленький, довгі вуха має, швидко в ліс стрибає»? Здається, що такий варіант переходу до вивчення нового матеріалу цілком прийнятий, педагогічне виправданий. У ньому — елемент гри, зацікавленості і тематичної підготовки до слухання тексту поезії.



Загадкою «Язика не має, а розуму навчає» і прислів'ям «Книжка мовчки все розкаже» можна розпочати читання вірша Я. Щоголіва «Вчіться, діти!».

А ось аналіз художнього твору О. Клубкова «Мій пер­ший хліб» логічно завершити приказкою «Хочеш їсти кала­чі, не сиди на печі». Як наслідок опрацювання вірша «Слово і діло» Д. Білоуса може стати прислів'я «Язиком сяк і так, а ділом ніяк».

Існують реальні можливості залучення прислів'їв на уроках узагальнення знань. Так, своєрідним гаслом, що виражає сутність радянської миролюбної політики, може стати прислів'я «Є в нас військо, є ракети, та ми за мир на всій планеті», яке завершить опрацювання теми «Радян­ська Армія».

І все ж вивчення прислів'їв цим не обмежується. Важ­ливо проводити роботу так, щоб переконати і навчити уч­нів вводити прислів'я до свого мовлення. Обґрунтування: прислів'я пожвавлюють виклад, роблять мовлення образ­ним. І починати це можна з перших уроків освоєння чи­танки. Уже шести- і семилітки, читаючи «Лист першоклас­никові» Ю. Гагаріна, знайдуть уміле використання при­слів'я в одному з абзаців: «Колектив може зробити багато. У колективі всі дбають про загальну справу, піклуються один про одного. «Один — за всіх, усі — за одного» — є таке добре правило у радянських людей».

Щоб прислів'я стали надбанням учнівського мовлення, треба постійно заохочувати дітей до заучування їх напа­м'ять, час від часу згадувати про них, відновлювати в па­м'яті і спонукати до введення в усне мовлення.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 35; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты