Уроки зустрічі з книжкою

У центрі уваги сучасної школи має бути лю­дина, її духовний світ, творчі здібності, високі моральні якості. Великий вплив на формуван­ня особистості належить книжці. Це потребує корінних змін у системі викладання літератури в початковій ланці школи.

Основою літературних занять е насамперед читання і вивчення художніх творів. Та вихова­ти школяра допитливим і вдумливим читачем не так просто. Здійснити це можливо за умови, коли інтелектуальне життя школяра проходи­тиме серед книжок. Все це успішно можна ре­алізувати на уроках позакласного читання.

Проблема позакласного читання — одна з найважливіших і найскладніших у сучасній освітній практиці взагалі і методиці читання зокрема. По-перше, непросто визначити тему і тип уроку, дібрати книжки для читання; по-друге, не завжди вдається організувати читання потрібних текстів усіма учнями класу; нарешті, важко побудувати урок-бесіду методично пра­вильно і цікаво.

У молодших класах згідно з літературним матеріалом варто виділити такі типи уроків по­закласного читання: тематичні, жанрові, авторські (окремого письменника), зміша­ні (комбіновані), інтегровані.

На цих уроках матимуть місце різноманітні види занять з дитячою книжкою: уроки читання-слухання; уроки-подорожі, уроки-диспути, уроки-вікторини, уроки-конкурси, уроки-бесіди (судження), уроки творчості, уроки-ранки, усні журнали тощо.

Такі заняття матимуть не лише іншу струк­туру, а й спрямованість. Вони мають формува­ти читача, який з ї класу самостійно набувати­ме необхідних знань через «діалог» з автором твору.

Отже, слід подбати про ретельний добір літературних творів для уроків позакласного читання. Це мають бути книжки високої ху­дожньої і пізнавальної цінності, які сформують в учнів здатність до співпереживання, уміння

«читати» словесні образи, усвідомлювати інди­відуальність письменника, вміння отримувати естетичну насолоду від прочитаного тощо.

Звідси у початковій ланці школи значно по­силюється увага до естетичної функції худож­нього слова. Воно має осмислюватися як засіб художнього образу. Разом з тим, слово буде розглядатися не ізольовано, а в образній сис­темі твору. А тому уроки — зустрічі з книжкою мають бути уроками роздумів, глибоких пере­живань. Справді, захоплюючись моральною красою персонажів твору, прагнучи наслідува­ти їхні вчинки, дитина починає думати про се­бе, оцінювати свої дії і поведінку. Роздуми над книжкою стають інтелектуальною потребою. Окрім того, книжка відкриває перед дитиною навколишній світ, ознайомлює з різними по­няттями, розповідає про нові явища в природі, вчить пізнавати життя. З книжки починається і самовиховання.

Читання школяра має бути цілеспрямова­ним, а методика проведення уроків позаклас­ного читання змінюється у бік розвитку літера­турної творчості кожного з них. Під час аналізу того чи іншого літературного твору варто ста­вити такі питання і завдання, які б спонукали учня побувати в ролі «маленького письменни­ка», «художника слова», «актора» і т. ін.

Звідси стає зрозумілою вимога методики — читаючи ліричні вірші, вводити дітей у світ художніх образів через почуття, а далі вести від почуттів — до думок, самостійних вис­новків.

Подаємо зразок уроку в 1 класі і радимо простежити за педагогічне вивіреною структу­рою такого заняття та системою поєднання ти­пу уроку і видів роботи на ньому.

1 клас(чотирирічна початкова школа)

Тема. На шлях я вийшла ранньою весною.

Матеріал до уроку. Леся Українка, «Веснянка».

Обладнання. Портрет Лесі Українки в ранньому віці; альбом «Леся Українка: життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстра­ціях»; картки слів.

Мета. Вчити слухати і отримувати естетич­ну насолоду від поезії; познайомити з видат­ною поетесою України — Лесею Українкою; розвивати естетичні смаки; виховувати спосте­режливість, відчуття краси природи.

Хід заняття

I. Підготовча робота до сприймання твору на слух.

—Послухаймо, діти, що там за вікном чути? (Щебет пташок; шум вітру; тріснула гілочка на
вершечку дерева; гамірно на вулиці).

—Які ж зміни сталися в природі? (Зійшли сніги; віддзвеніли струмочки; просохли стежки;
де-не-де зазеленіла травичка на пагорбах; з'явилися перші весняні квіти; лагідно світить со­нечко; стало тепліше; день подовшав).

—Постарайтесь знайти найбільш точні слова для описання сьогоднішнього ранку.

Учитель відкриває стрічку для слів із вікон­цями:

Ранок ______ _____ _____ _____

Учні називають слова, вчитель вставляє кар­тки у віконце, і діти читають. (Ранок сонячний, погідний, теплий, привітний, ніжний, світлий, веселий, весняний та ін.).

— А хто господиня такого ранку? (Весна). Як можна її назвати? (Тепла, ясна, мила, чарів­на, люба, весела, щедра, рання, загадкова та ін.).

Весна _____ _____ _____ _____

—Заплющимо очі і пошепки вимовім: вес­на...

—Розплющимо очі. Яке почуття виникло у нас? (Стало тепло і приємно; настрій радісний;
хочеться співати).

II. Вчитель виразно читає вірш Лесі Україн­ки «Веснянка».

У вступному слові він розповідає учням Географічні дані Лесі Українки, розказує, кому вона присвятила цей вірш (сестрі Олесі)...

Народилась Леся на Волині. Тут вона впер­ше побачила життя, сонце, тут почула рідне слово — вкраїнське.

У Лесі було двоє братів — Михайло і Микола, три сестри — Ольга (Олеся), Оксана, Ізидора. Отже, всього у сім'ї Косачів було шестеро дітей. (Показ портрета Лесі у малому віці і фо­тографії з альбома всіх дітей Косачів).

Леся була привітною і допитливою дівчин­кою, надзвичайно вразливою та чуттєвою до краси. Вона була милосердною до всього і до всіх, їй хотілося захистити зайченя від вовка, першу квіточку від негоди, подругу — від хво­роби, людину — від зла.

Для менших братика і сестричок Леся була і вихователькою, і наставником, і вчителькою. Отож для сестри Ольги (Олесі) вона написала вірш «Веснянка». Послухайте його.

III. Усвідомлення прочитаного.

— Що ви відчували, слухаючи вірш «Вес­нянка»? (Хотілось усміхнутися; подивитись у
віконце; заспівати про весну; захистити ранні квіточки від холодів, дощів і снігів; написати
подібне).

— З яким настроєм написано вірш? (З радіс­тю; з надією на краще; з впевненістю в перемо­гу).

— Який стан природи передано у вірші? (Прихід весни; ясне сонечко; ще весняні него­ди).

— Чи вчувається музика у вірші? Якщо так, то яка? Весела чи сумна? Танець чи марш?
(Відповіді дітей).

— Про що просить поетеса сестру? Зап­лющіть очі, опустіть голівки і ще раз послухай­ те і вслухайтесь у рядки:

Якбідну первістку,

Дочасну, морози поб'ють.

І кущик любистку

Холоднії роси поллють, —

Не плач, моя роже,

Весна переможе!

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

—Підніміть голівки, розплющіть очі. Що ви побачили і відчули, слухаючи ці рядки? (Стало
холодно; побачив підсніжник, а тут — сніг, плюта; шкода, хочеться накрити квіточку то­що).

—Як показано у вірші любов до сестри? Да­вайте заповнимо пусті віконця.

Олесю _____ _____ _____ _____

(серденько, моя люба, моя роже, сестрице, не плач, згадай, співай).

— А чи не захотілось вам проспівати вес­нянку? (Всі учні класу співають «Подоляноч­ку», а п'ятеро дівчаток у віночках танцюють під спів пісні).

IV. Колективний розгляд книжки, в якій вміщено вірш Лесі Українки «Веснянка».

— Який твір ви слухали? Як він називаєть­ся? (Вірш «Веснянка»). Графічне зображення.(_________).

—Хто автор вірша? Де на обкладинці напи­сано прізвище автора? Покажіть. Спробуйте
прочитати. (Читають і хором повторюють).

—А що ви дізнались про Лесю Українку?

Доповнення. Так, Леся була такою ж дити­ною, як і ви. Товаришка дитячих літ майбут­ньої поетеси Варя (Варвара Йосипівна Дмитрук) згадує: «Леся не виділялася з-поміж нас ні одягом, ні поведінкою. Разом з сільською малечею бігала влітку в поле, на пастовень (пасовище). Любила стрічати ввечері череду. Ото вийдемо гуртом за село, посідаємо на мо­ріжку і ждемо, пісень співаючи...» Дівчинку вражала бідність селян і дітей, з якими вона дружила.

Мужньою була наша Леся протягом усього життя. Цієї мужності вчилася вона у Тараса Шевченка... Щирою і ніжною була у своїх по­езіях, казках, поемах. Цього вона вчилася у рідного українського народу — з його казок, пісень та колисанок.

— Де написано заголовок книжки? По­кажіть і прочитайте (3б. «Веснянка»).

— Що ще ми бачимо на обкладинці? У збірці тільки один вірш чи більше? Як переко­натись? (Розглядається книжка посторінкове).

V. Рекомендації.

Вдома розкажіть рідним про Лесю Українку, про її вірш «Веснянка», який вона адресувала своїй сестрі.

Відшукайте у домашній бібліотечці книжки Лесі Українки, розгляньте їх, принесіть, хто може, у «Куточок читача».

Намалюйте те, що вас найбільше вразило у вірші «Веснянка».

Уроки позакласного читання у 2 класі мають свої особливості. Основне завдання цих уроків — пробудити і сформувати інтерес до самостій­ного читання книжок, тобто до читання для се­бе і про себе. Щоб виконати навчальне завдан­ня початкового етапу, треба мати книжки — «колективки». Розуміємо, що в нинішніх умо­вах справитись із такою вимогою нелегко. Але без такого фонду навчання учнів самостійного читання неможливе. Радимо вчителеві подума­ти про створення міні-підручників, книжечок-виручалочок для уроків роботи з дитячою книжкою.

Вважаємо за потрібне планувати тематику уроків позакласного читання не на один рік, а, дотримуючись принципу концентричності, на перспективу. Перспективні плани допоможуть учителеві краще окреслити етапи інтелектуаль­ного зростання учнів. Класовод прискіпливіше ставитиметься до добору книжок для різних вікових груп. А уроки — зустрічі з книжками, бесіди за ними не будуть схожі одна на одну, а викликатимуть захоплення та інтерес у дитини тією чи іншою темою, жанром чи автором. За­кономірно, частина уроків позакласного читан­ня буде тісно пов'язана з тематичним, жанро­вим чи авторським принципом уроків класного читання.

Під час планування уроків слід враховува­ти читацькі інтереси учнів кожного класу і можливості книжкового фонду. Твори обо­в'язково повинні хвилювати дітей, викликати добрі почуття. Тому під час аналізу твору кра­ще йти від особистісних вражень учня від прочитаного. Бесіду важливо розпочинати з питань: які почуття виникли у тебе під час читання (слухання) вірша? Що здивувало тебе? Що сподобалось у творі? Які думки на­віює?

Збагачують зміст навчального матеріалу, допомагають учням переконуватись у важ­ливості раніше одержаних знань міжпредметні зв'язки, інтегровані завдання. Такі зв'язки і завдання ми передбачили у ході уроку — зустрічі з поезіями Лесі Українки у 2 класі.

2 клас(чотирирічна початкова школа)

Тема. І уявлялись Лесі осінні ліси, зас­ніжені поля...

Матеріал до уроку. Леся Українка, «Осінь», «Мамо, іде вже зима».

Мета. Формувати читацьку самостійність другокласників; розширити і уточнити відо­мості про Лесю Українку, її тонку чутливість до краси природи; розвивати вміння прислу­хатися до звучання рідного слова, робити по­сильний аналіз художнього образу природи через слово поезії; виховувати спостереж­ливість, творчу уяву.

I. Розв'язування завдань на орієнтування в дитячих книжках.

—Розгляньте виставку книжок. Хто їх ав­тор? (36. «На зеленому горбочку», «Ясні само­
цвіти», «Літо краснеє минуло», «Веснянка», «Тиша морська», «Лелія», «Біда навчить»,
«Плине білий човник»). Прочитайте їх назви. Зіставте малюнки на обкладинці з назвою книжки.

—Як ви думаєте, з чиїми поезіями ми сьо­годні ознайомимось? Про що вони? Хто здога­дався?

—Так, так, ми сьогодні знову зустрічаємось з Лесею Українкою, нашою Лесею — великою поетесою України.

— Пригадайте, що ви вже знаєте про Лесю Українку. Які її твори пам'ятаєте? З якою збіркою із виставок ви вже ознайомлені? (Діти пригадують).

II. Виразне читання вчителем вірша Лесі Українки «Осінь».

а) Слово вчителя.

— У наші дні Лесю Українку знають у всьо­му світі. Вона мала великі здібності, була пра­целюбною, старанною. У п'ять років уже вміла читати і писати. А в дев'ять років писала до­сить непогані вірші, в тринадцять — почала друкуватись.

Дещо раніше, взимку 1881 р., в Луцьку, на річці Стир, Леся застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — по­чала боліти нога, потім рука. Думали — рев­матизм, лікували домашніми засобами.

Пізніше виявилось: у неї туберкульоз кісток, тому Леся не ходила до школи, не сиділа за партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними шкільними коридора­ми. Та дівчинка була дуже здібна до науки, працьовита, вчилася самотужки. Вчителями її були мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист Петро Антонович, книжки і саме життя.

Мати добирає їй псевдонім Українка і пуб­лікує її вірші у журналі «Зоря» («Конвалія» і «Сафо»). Відтоді і пішло — чудові поезії підпи­сувались цим гордим, ніжним і красивим ім'ям — Леся Українка.

Чому Українка? Та тому, що в сім'ї Ко­сачів панували український дух і звичаї. А мати «завше окружала дітей такими обстави­нами, щоб українська мова була їм найближ­чою, щоб вони змалу пізнавали її найбіль­ше». (З листа Олени Пчілки, 1892 р.). Справді, своєю здібністю до мов Леся вдала­ся в матір.

Дитячі роки майбутньої поетеси минули на Поліссі — Луцьк, Ковель, Колодяжне. На все життя вона полюбила росисті волинські луки, тихі лісові озера, предковічні соснові бори, красу рідної землі, народну казку.

б) Підготовча робота до слухання вірша Лесі Українки «Осінь».

— Заплющіть очі і пошепки вимовте: зима... Яке почуття виникло? (Стало холодно і сумно;
стало шкода за літом, за золотою осінню).

— А чи можна зупинити прихід зими? (Відповіді дітей — суперечливі, неперекон­ливі).

— Послухайте вірш Лесі Українки і поду­майте, чи немає переконливої відповіді у цій
поезії на наше питання.

в) Вчитель читає вірш «Осінь».

III. Бесіда — роздуми над прочитаним.

— Які думки стверджує поезія про прихід зими? (Зима неминуче прийде. Осінь мусить
поступитися зимі, хоч вона цього не хоче).

— Які почуття навіяла ця поезія? (Поезія навіває почуття смутку, жалю за красою осені).

— Як ви розумієте вислів «Рветься осінь ру­ками кривавими до далекого сонечка любого»?
Які слова допомогли вам у міркуваннях? (По­яснення значення метафор (без вживання тер­міну): рветься, руками кривавими, до далекого сонечка).

— Що б ви хотіли попросити у сонечка? (Щоб воно ще світило; щоб ще гріло; щоб не
поступалося).

— Що бачите і уявляєте собі, коли слухаєте рядки? (Перечитування вчителем або підготов­леним учнем).

Так для сонечка осінь убралася,

мов цариця у свято врочистеє, все,

що є на сім світі найкращого,

все зібрала на пишний убір.

(Відповіді дітей).

—Які слова і словосполучення допомогли вам це побачити і уявити? (Учні розкривають
значення метафори осінь убралася, порівняння мов цариця, добирають епітети (близькі за зна­ченням слова) до пишний убір).

—Як поетеса ставиться до осені? З чого це видно? (Спробуйте розказати про почуття пое­теси від свого імені).

—Якими барвами ви проілюстрували б цей уривок?

(Конкурс «Юних художників»).

IV. Самостійне ознайомлення з новою книжкою Лесі Українки «Плине білий човник».

Настанова вчителя.

—Візьміть у руки книжечку, роздивіться ма­люнки, прочитайте надписи.

—Хто автор цієї книжки?

—У цій книжечці один твір чи багато? Як швидко знайдете вірш «Мамо, іде вже зима»?
(Подивимось у зміст).

—Знайдіть цей вірш і уважно прочитайте.

V. Самостійне читання вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима». Аналіз самостійно про­читаного вірша.

VI. а) Відтворення змісту прочитаного з опорою на ілюстрації.

б) Самоаналіз (завдання для самоаналізу за­писані на дошці),

—Ознайомтесь із завданнями для самоана­лізу. Ще раз перечитайте вірш.

—Які почуття виникли у вас під час читан­ня вірша? (Почуття гордості за сміливість пта­шини; а мені шкода пташину, їй немає що їсти, холодно; мені захотілось допомогти усім пташ­кам, зробити їм годівнички).

— Що здивувало вас у вірші? Зачитайте. («Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?»;
«Не боїться морозу вона, не покине країни рідної» тощо).

— Яку музику можна придумати до цих рядків:

Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна.

— Ця музика весела чи сумна? Вальс чи марш? (Відповіді дітей — «маленьких компози­торів»).

в) Підпис ілюстрацій словами вірша. (До першої ілюстрації: «Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?» До другої: «Мамо! Ті сиві пташки сміливі, певно, ще й дуже, чи то без­печні... бач — розспівалися як!»).

VII. Підсумок уроку і рекомендації до са­мостійної роботи з книжками.

— Чи сподобався вам вірш «Мамо, іде вже зима»? Наші юні актори підготували його інсценізацію. Подивимось? Вмощуйтесь гар­ненько і дивіться.

а) Інсценізація уривка вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима».

Сидить мати біля вікна, вишиває синочкові сороч­ку, тихо наспівує пісню. Тут вбігає син.

Син. Мамо, Іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема...

Мати. Знаю, знаю.

Чую, як за вікном завиває,

шибки снігом заліпляє.

Син. Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?

Мати відривається від роботи, підводить сина до вікна.

Мати. Ні, не кожна.

Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати, —

Ще зосталась пташина маленька.

Син. Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека? Мати. Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна.

б) Узагальнення.

—Про що нове і цікаве ви дізнались на сьо­годнішньому уроці?

—Яким би ви хотіли бачити наступний урок позакласного читання?

— Самостійно знайдіть і прочитайте вірші чи казки Лесі Українки; наш «Куточок читача»
намагайтеся поповнити новими книжечками поетеси.

Ми подали два уроки — зустрічі з поезія­ми Лесі Українки, намагались привернути увагу до різноманітних форм і видів діяль­ності вчителя й учнів під час сприйняття ху­дожнього твору і його ліричного образу.

Вважаємо, що такий підхід до розвитку осо­бистості через книжку відповідає завданням дня та орієнтує вчителя початкових класів на реальне поліпшення навчання і виховання мо­лодшого школяра.

Лекція № 10 (2 години)

Лінгвістична основа методики навчання молодших школярів рідної мови з урахуванням взаємозв'язку всіх її аспектів.

План лекції.

1. Значення і завдання основ фонетики і графіки, орфографії, морфемної будови слова, граматики, лексикології.

2. Сучасні методи, прийоми вивчення мови в початкових класах.

3. Вивчення мовних явищ на основі зв'язного тексту. Реалізація
культурологічної лінії програми.

4. Методика формування граматичних понять.

5. Типи і структура уроків рідної мови в початкових класах.

6. сучасні вимоги до уроків рідної мови.

Рекомендована література

1. Блик О.П. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. - К.: Рад. школа, 1988.

2. Варзацька Л.О., Вашуленко М.І., Мельничайко О.І., Скуратівський Л.В Рідна
мова. 4(3)клас. -К.: Освіта, 1995.

3. Варзацька Л..О., Голокозакова Ж.Г., Паламар Л.М. Рідна мова і мовлення. 1 клас. -

К.: Еліп, 1995.

4. Вашуленко М.С., та ін. Навчання в 3 класі чотирирічної і 2 класі трирічної
початкової школи: посібник для вчителя: Рідна мова. Читання. Русский язык. - К.:
Освіта, 1995.

5. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова. 2 клас. -К.: Освіта, 1995.

6. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова. 3 клас. - К.: Освіта, 1995.