Аудиторський фінансовий контроль

На відміну від державного фінансового контролю, який здійснюють від імені держави різні контролюючі органи, аудиторський контроль здійснюють незалежні організації на договірних засадах.

Аудит у сучасному розумінні існує понад 200 років. Зародився він разом з виникненням розмежування інтересів між найманими менеджерами і власниками підприємства. З появою акціонерних товариств, де найяскравіше виявляється розмежування інтересів управлінців і власників (акціонерів) і кредиторів, аудитори стали громадськими контролерами зовнішньої звітності правління товариства для забезпечення її достовірності.

У розвинених країнах аудит став провідною формою фінансового контролю. Виокремились два основних напрямки аудиторської діяльності — обов'язковий аудит (або за іншими визначеннями — аудит за законом) та ініціативний (або добровільний, чи "приватний").

Обов'язковий аудит здійснюється у випадках, передбачених законодавством, з метою захисту інтересів засновників (акціонерів, пайовиків) і держави від навмисного викривлення показників фінансової звітності службовцями фірм.

Перелік суб'єктів господарювання, для яких аудиторська перевірка є обов'язковою, визначається законодавчо-нормативними актами конкретної країни залежно від певних економічних критеріїв — виду власності, організаційно-правової форми діяльності, обсягів виробництва і реалізації продукції, чисельності працюючих тощо.

Ініціативний аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони (власників суб'єкта господарювання, партнерів у компанії) за приватною угодою незалежно від того, чи передбачена аудиторська перевірка законом.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам. Аудиторський контроль забезпечує можливість отримання інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Аудит ґрунтується на таких принципах, як незалежність, об'єктивність, компетентність і конфіденційність.

Незалежність аудитора базується на відсутності матеріальної зацікавленості в результатах діяльності суб'єкта господарювання, що перевіряється. Аудитор має виконувати роботу незалежно від волі замовника, спираючись тільки на законодавчо-нормативні акти.

Об'єктивність означає неупередженість аудитора при дослідженні питань, поставлених замовником; формулювання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів).

Компетентність означає високу професійність при виконанні робіт, передбачених аудиторською угодою, досконале володіння методиками здійснення аудиту.

Конфіденційність передбачає збереження таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дослідження без згоди на те замовника.

Аудиторський контроль здійснюють з використанням таких самих джерел інформації, методичних прийомів і контрольно-ревізійних процедур, що й інші види фінансового контролю (державний і внутрішньогосподарський).

Аудиторський контроль залежно від завдань замовника виконує функції запобіжного (попереднього), перманентного (поточного), ретроспективного (подальшого) і стратегічного фінансового контролю.

· Запобіжний аудит має запобігти виникненню порушень у фінансовій діяльності.

· Перманентний аудит здійснюють безперервно під час фінансово-господарської діяльності підприємства з метою оперативного забезпечення менеджерів інформацією про відхилення від заданих показників.

· Ретроспективний аудит здійснюють після виконання господарських операцій (здебільшого за минулий рік); результатом такого аудиту є висновок про достовірність річної фінансової звітності й відповідність її нормативним актам. Стратегічний аудит вирішує питання стратегії розвитку фірми на перспективу;

· результатом такого аудиту є складання прогнозних форм фінансової звітності.

В Україні аудиторська діяльність регламентується Законом України "Про аудиторську діяльність", де визначено правові засади, порядок здійснення аудиторської діяльності, обов'язки, відповідальність аудиторів і аудиторських фірм, а також суб'єктів господарювання при виконанні аудиту, повноваження Аудиторської палати України і професійної громадської організації аудиторів — Спілки аудиторів України, встановлено випадки, коли здійснення аудиту обов'язкове.

Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) і пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності. Аудиторські фірми надають такі послуги:

• підтвердження достовірності й повноти річного балансу і звітності підприємств;

• аналіз фінансового стану підприємств різних форм власності;

• перевірка емітентів цінних паперів при реєстрації емісії в ДКЦПФР;

• написання аудиторського висновку при порушенні питання про визнання підприємства неплатоспроможним або банкрутом, при ліквідації підприємств усіх форм власності;

• консультації та експертизи;

• аналіз проектів господарської і фінансової діяльності.

Форма і зміст угоди про надання аудиторських послуг можуть різнитись, але в ній завжди зазначаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, форма звіту або іншої інформації про результати роботи аудитора; зобов'язання зберігати конфіденційність інформації і нести відповідальність за її розголошення; вартість послуг і порядок розрахунків.

Після завершення перевірки аудитор робить аудиторський висновок з оцінкою стану обліку, достовірності звітності, ефективності системи внутрішньогосподарського контролю, а також інших аспектів діяльності суб'єкта господарювання.