Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Графоаналітична модель потенціалу підприємства




Читайте также:
  1. TIN-модель
  2. Аксиома 1. Для создания и осуществления системной деятельности объект этой деятельности необходимо представлять моделью общей системы.
  3. Аксиома 3. Субъект системной деятельности необходимо представлять моделью общей системы.
  4. Аксиома 7. Объект и результат системной деятельности необходимо представлять одной моделью общей системы.
  5. Американская модель
  6. Американская модель менеджмента
  7. АНАЛІЗ І ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
  8. Аналіз небезпеки підприємства
  9. Аналіз ринкових можливостей підприємства
  10. АНГЛО- АМЕРИКАНСКАЯ МОДЕЛЬ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ.

У 1998 році в наукових працях І. М. Рєпіної вперше запропоновано графоаналітичний метод діагностики підприєм­ницького потенціалу підприємства, названий автором «Квадрат потенціалу». Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішен­ня щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховува­ти за обґрунтування управлінських рішень.

У найзагальнішому вигляді графічна модель потенціалу, призначена для проведення діа­гностики можливостей підпри­ємства, має форму сфери. Така форма репрезентує всі напрямки діяльності підприємства і тим самим розкриває діалектику йо­го потенціалу. Але на практиці важко користуватися сферич­ною формою для оцінки потен­ціалу підприємства.

Тому пропонуємо з метою потенціалу підприємства модель до форми кола чи до іншої фігури залежно від вибо­ру кількості напрямків діагностики потенційних можливостей підприємства (рис. 2.3).

 

 
 

 

 


Рис. 2.3. Графоаналітична модель аналізу спростити графічну

 

Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, прихо­димо до висновку, що діагностику потенціалу підприємства до­цільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональ­ними блоками (рис. 2.4).

 

 

 


Рис. 2..4.. Розподіл діяльності підприємства за функціональними блоками для оцінювання його потенціалу

 

За першим блоком — «Виробництво, розподіл та збут продук­ції» — необхідно проаналізувати:

1. Обсяг, структуру та темпи виробництва.

2. Фонди виробництва.

3. Наявний парк обладнання і рівень його використання.

4. Місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури.

5. Екологію виробництва.

6. Стан продажу.

За другим блоком — «Організаційна структура та менеджмент» — розглядається:

1. Організація і система управління.

2. Кількісний і якісний склад робітників.

3. Рівень менеджменту.

4. Фірмова культура.

Наступний, третій блок — «Маркетинг» — передбачає дослі­дження:



1. Ринку, товару та каналів збуту.

2. Нововведень.

3. Комунікаційних зв'язків, інформації та реклами.

4. Маркетингових планів і програм.

І останній, четвертий блок — «Фінанси» — потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів рен­табельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.

Перелік показників повинен задовольняти такі вимоги: якнай­повніше охоплення усіх сторін виробничо-господарської, фінан­сової та інших видів діяльності підприємства; простота збирання показників; брак дублювання показників.

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладаєть­ся порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприєм­ством або з реальним підприємством, що має найліпші результа­ти на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб'єк­тивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оці­нювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурент­ній боротьбі.

Цей підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кож­ний самостійний товаровиробник намагається за всіма показни­ками діяльності бути ліпшим за свого конкурента.



2.3. Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:

 

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто табли­ці, де в рядках записані номери показників (i=1, 2, 3, ..., n), а в стовпцях— назви підприємств, потенціал яких аналізують (j=1,2,3, ...,т).

2. Для кожного показника знаходять його найліпше значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і проводять ранжирування підприємств з визначенням відповідного місця.

3. Для кожного підприємства знаходять суму місць (Pj), отри­маних у процесі ранжирування за формулою:

4. Трансформуємо отриману в ході ранжирування суму місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис. 2.5). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (к), які застосовані у роз­глянутій системі показників, та чотири вектори (В), що ство­рюють його.

 

 

Рис. 2.5. Квадрат потенціалу підприємства

 

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вк, де к= 1, 2, 3, 4), знаходимо за допомогою формули:

, (2.1)

 

5. Визначивши довжину всіх векторів, накреслюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.

Графоаналітичний метод аналізу «Квадрат потенціалу» має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховува­ти при його використанні.

1. Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створю­ють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке під­приємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою ус­піху його діяльності. Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий» вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу підприємства наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалан­сованості його елементів.



2. Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів перебуває в межах 70-100; середній - у межах 30-70; малий - до 30 умовних одиниць.

3. Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

4. Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організа­ційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.

5. Четвертий вектор — «Фінанси» — є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

Існує зв'язок між формою та розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом (рис. 2.6).

 

Рис. 2.6. Зв'язок форми та розміру квадрата потенціалу з життєвим циклом підприємства

 

З рис. 2.6 бачимо, що на першій стадії — «стадії розвитку» — перебувають підприємства з формою потенціалу другого типу і можливостями його перетворення від малого до середнього за час проходження стадії. На другій стадії — «стадії успіху» — розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу й існує можливість перетворення його із середньо­го на велике. Стадія занепаду свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого.

 

Література: [2, 16, 23, 27, 31]


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 33; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты