Методи комплексного стратегічного аналізу: SWОT, SPACE.

1. Коли фірма має більше сильних сторін чим слабких, а ринок надає їй нові можливості за відсутності загроз, фірма повинна реалізувати стратегію, спрямовану на зміцнення своєї позиції на ринку, шляхом збільшення своєї участі на ньому, диверсифікації продуктів і введення на ринок нових продуктів (інновацій).

2. Коли фірма, маючи слабкі сторони, діє в сприятливому для неї середовищі, вона повинна реалізувати стратегію, спрямовану на вибіркове покращення своєї конкурентної позиції,тобтона збільшення своєї частки на ринку при одночасній ліквідації слабких сторін шляхом покращення фінансового стану, зменшення витрат, підвищення конкурентоспроможності продукції, ліквідації збиткового бізнесу.

3. Коли фірма, володіючи сильними якостями, діє у нестабільному середовищі, вона повинна реалізувати стратегію, спрямовану на вибіркове завоювання більшої частки ринку і пошуку нових сприятливих секторів (зон, ніш) ринку шляхом зниження витрат, модернізації продуктів та завоювання нових ринків.

4. Коли фірма, маючи складну внутрішню ситуацію, діє в загрозливому для неї зовнішньому оточенні, необхідно реалізувати стратегію, суть якої полягає поступовому зменшенні активності і плановому виході із даної сфери діяльності. Або реалізувати стратегію виживання, засновану на залученні капіталу шляхом випуску акцій, отримання кредитів або на інтеграції з іншою фірмою.

Метод SPACE (strategic position and action evolution-оцінка стратегічної позиції та дій). Це метод комплексного, перспективного, в тому числі фінансового, аналізу, який дозволяє здійснити оцінку стратегічного положення підприємства даний метод призначений для аналізу позиції на ринку і вибору оптимальної стратегії для середніх і малих підприємств і визначитись щодо подальших дій його розвитку на основі двох груп факторів:

1 внутрішнього стану (чи потенціалу) підприємства;

2 зовнішнього положення підприємства.

Оцінка здійснюється за 4-ма групами критеріїв оцінки стратегічного положення підприємства:

- фінансової сили підприємства (Ф);

- привабливості сектора економіки (П);

- конкурентоспроможності підприємства і його положення на ринку (К);

- стабільності галузі (С).

Які визначаються (описуються) масивами конкретних ключових критеріїв, які у свою чергу формуються певними власними наборами факторів.

Груповий критерій І: "Фінансова сила підприємства" (Ф)

Критерії:

1. Показник норми прибутку.

2. Виробничі затрати.

3. Рентабельність вкладеного капіталу.

4. Стабільність отримання прибутку.

5. Рентабельність інвестицій.

6. Фінансова ліквідність.

7. Заборгованість.

8. Здатність до підвищення рівня нагромаджень і залучення сторонніх капіталів.

Груповий критерій II: "Конкурентоспроможність підприємства і його становище на ринку" (К)

Критерії:

1. Ринок і його обсяг.

2. Частка підприємств на ринку в динаміці.

3. Структура асортименту продукції.

4. Здатність до здійснення маркетингу.

5. Можливості активного впливу на рівень цін і затрат.

6. Зв’язки із споживачами.

7. Рентабельність продажу.

Груповий критерій III: "Привабливість сектора (галузі), де діє дане підприємство" (П)

Критерії:

1. Характеристика конкурентів.

2. Стадія життєвого циклу даної галузі чи сектора.

3. Залежність розвитку галузі чи сектора від кон’юнктури.

4. Тривалість життя галузі чи сектора.

5. Громадська привабливість сектора.

6. Структура застосування виробів даної галузі в інших секторах.

7. Стабільність прибутку.

Груповий критерій IV: "Стабільність галузі, в якій функціонує дане підприємство" (С)

Критерії:

1. Стадія розвитку даного сектора.

2. Міра інноваційної діяльності сектора (галузі).

3. Міра залежності галузі від кон’юнктури.

4. Тривалість життя сектора чи галузі.

5. Міра розвитку інформаційних послуг у галузі.

6. Стабільність прибутку (рентабельності).

7. Вплив на галузь іноземного капіталу.

8. Рівень конкуренції в секторі.

Відображенням відповідного групового критерію стратегічної оцінки підприємства, розташовується загальна "вартість" відповідних груп критеріїв оцінки стратегічного становища підприємства (див. рис. 15.6).

Рекомендований тип стратегії повинен уточнюватися конкретними рішеннями (діями), які формулюються у термінах конкретних господарських операцій, що можуть бути застосовані у конкретному випадку для конкретного підприємства і які дозволять забезпечити конкурентну перевагу підприємства в довгостроковому періоді.

Уточнені стратегії є набором типових стратегічних рішень, що відповідають різним конкретним позиціям вектору напрямку дій конкретного підприємства у просторі матриці SPACE, тобто набором конкретних сценаріїв для визначеного (рекомендованого) вектором типу (конкурентної, агресивної, захисної чи консервативної) стратегії підприємства.

де П – сума кінцевих оцінок вартості для критерію „привабливість сектора”,

К - сума кінцевих оцінок вартості для критерію „конкурентоспроможність підприємства”

С - сума кінцевих оцінок вартості для критерію „стабільність галузі”

Ф - сума кінцевих оцінок вартості для критерію „фінансова сила підприємства”

Р (х, у) – точка з координатами (х, у ), в одному із квадрантів показує вектор (від початку осі координат), що вказує рекомендований тип стратегії (х = п + к; у = ф + с)

Рис. 15.6. Оцінка стратегічного становища і напряму дій підприємства: відображення вартості різних груп критеріїв (факторів) оцінки стратегічного становища підприємства в методі SPACE