Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки

Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов'язаної із земельними ділянками (будівлі, споруди, їхні час тини, у тому числі квартири тощо), запроваджуються з метою їхньої однозначної ідентифікації в базах даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Основним критерієм формування структури кадастрового номера є забезпечення його унікальності у межах України. Сформований кадастровий номер використовують тільки для кодування земельних ділянок та іншої нерухомості і він необов'язково по винен бути об'єктом синтаксичного чи семантичного аналізу для одержання інших даних похідного характеру.

Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний н;І території України код, який присвоюють кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації. Він залишається незмінним протягом усього періоду фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

При переході прав від одного власника до іншого й зміни самого виду прав кадастровий номер земельної ділянки не змінюється. Відносно зміни кадастрових номерів слід зазначити, що в світовій практиці при присвоєнні нових кадастрових номері 11 використовують декілька варіантів, але перевагу віддають так званому похідному варіанту, при якому наступний кадастровим номер дещо розширює попередній. Це пов'язано, передусім, "докомп'ютерною" епохою запровадження даного підходу, коли кількість позицій у номері не відігравала важливої ролі. Крім того, такий кадастровий номер мав певне семантичне навантаження і спрощував процедуру пошуку реєстраційних даних. У сучасних умовах (при веденні комп'ютерних баз даних) доцільніший підхід, при якому позиційна структура є фіксованою, І Історія його змін відстежується автоматично.

Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при використанні Кадастрових номерів у різних державних і галузевих автомати-Юваних інформаційних системах в структурі кадастрового номера земельної ділянки використовують код об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), Напроваджений Держкомстандартом. У країни у 1997 р. Передбачається також, що кадастровий номер виконуватиме функцію уніфікованого коду земельних ділянок та іншої нерухомості і в Інших державних, відомчих чи галузевих кадастрах та інформаційних автоматизованих системах, в яких використовують Інформацію про земельні ділянки та іншу нерухомість. Застосування такого уніфікованого коду дасть можливість уникнути дублювання інформації, а також буде основою для забезпечення інформаційної сумісності вказаних систем і їхньої Інтеграції в інформаційний простір України.

Використання уніфікованого кадастрового номера має особливе значення при створенні й запровадженні в Україні Системи реєстрації прав на землю та іншу нерухомість. Якщо на законодавчому рівні передбачатиметься міжвідомчий підхід до Створення Системи реєстрації, то застосування уніфікованого Кадастрового номера забезпечить ефективну інформаційну дію між відповідними відомствами та установами по формуванню інформації, необхідної для реєстрації й обслуговування користувачів.

Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру, схвалені Протоколом науково-технічної ради Державного комітету України по земельних ресурсах 26 січня 1998 р., висвітлюють основні терміни, що застосовуються у ході присвоєння кадастрових номерів, зокрема: Земельна ділянка - частина земної поверхні, яка має фіксовані геометричні і юридичні межі і є базовою одиницею кадастрового реєстру земель.

Формування земельної ділянки - встановлення її технічних, економічних характеристик та юридичного статусу в процесі землеустрою. Кадастровий номер - унікальний (не повторюється на всій території України) номер, який присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування. Кадастровий квартал - компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами.

Кадастрова зона - сукупність (об'єднання) земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об'єднання кадастрових кварталів у населених пунктах. Кадастрова облікова одиниця - земельна ділянка, кадастровий квартал, кадастрова зона, адміністративно-територіальна одиниця. Індексна кадастрова карта - спеціальна карта (план) розміщення кадастрових облікових одиниць в межах адміністративно-територіальних утворень, яка містить межі облікових одиниць, їх нумерацію. Черговий кадастровий план - спеціальний план, створений в державній системі координат, на якому відображаються межі земельних ділянок, їх площі та кадастрові номери, а також інша необхідна кадастрова інформація.

Серед перерахованих термінів і об'єктів важливу роль у формуванні кадастрових номерів відіграє індексна кадастрова карта (ІКК). ІКК створюється для відображення розташування і нумерації облікових кадастрових одиниць на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці верхнього рівня. Планово-картографічною основою для ІКК є карти (плани) з достатнім відображенням облікових одиниць, які підлягають нумерації. ІКК створюються для різних рівнів адміністративно-територіальних одиниць. На ІКК області, на якій нанесені та пронумеровані адміністративні райони та міста обласного підпорядкування, спочатку в алфавітному порядку нумеруються райони (починаючи з 1), а потім міста в алфавітному порядку.

На ІКК району наносяться і нумеруються сільські (селищні) ради, населені пункти районного підпорядкування. Нумерація проводиться як і у попередньому пункті. На ІКК в межах сформованих в процесі земельної реформи територій сільських (селищних) рад наносяться межі кадастрових зон та сільських населених пунктів, пронумеровані в алфавітному порядку. На ІКК міста (районів міст) наносяться межі районів міста, кадастрових зон (якщо вони існують), а також межі та нумерація кадастрових кварталів. ІКК створюються державними та іншими землевпорядними організаціями та затверджуються після проходження дер­жавної землевпорядної експертизи.