Архітектура СППР

Г. Маракас у 1999 р. запропонував узагальнену архітектуру, що складається з таких частин: система управління даними (the Data Management System); система управління моделями(the Model Managementsystem); машина знань (the Knowledge Engine); інтерфейс користувача (the User Interface); користувачі.

Отже, загальну архітектуру СППР можна подати схематично (рис. 3.4.5).

Рисунок 3.4.5 – Загальна архітектура СППР

З функціонального погляду СППР включає такі компоненти: сервер сховища даних, інструментарій OLAP, інструментарій Data Mining.

У підсистемі введення даних OLTP (Online Transaction Processing) реалізується операційна (транзакційна) обробка даних. Для їх реалізації використовують звичайні системи управління базами даних (СУБД).

У підсистемі зберігання інформації використовують сучасні СУБД і концепцію сховищ даних. Концепція сховища даних передбачає розділ структур зберігання даних для оперативної обробки даних і виконання аналітичних запитів.

Підсистема аналізу може включати:

1) підсистему інформаційно-пошукового аналізу на базі ре-ляційних СУБД і статичних запитів з використанням мови SQL (Structured Query Language);

2) підсистему оперативного аналізу. Для реалізації таких підсистем застосовується технологія оперативної аналітичної обробки даних OLAP (Online Analytical Processing), що спирається на концепцію багатовимірного подання даних;

3) підсистему інтелектуального аналізу. Ця підсистема реалізує методи і алгоритми здобуття даних Data Mining.

Ці компоненти СППР розглядають такі основні питання: накопичення даних та їх моделювання на концептуальному рівні, ефективного завантаження даних із кількох незалежних джерел та аналізу даних. Можна стверджувати, що використання оперативної аналітичної обробки (систем OLAP) сьогодні обмежується забезпеченням доступу до багатовимірних даних.

Технологія Data Mining у СППР також задіяна, тому що за її допомогою можна провести більш глибокий і всебічний аналіз даних, прийняти найбільш обґрунтовані рішення.

OLAP і Data Mining можна розглядати як складові процесу підтримки прийняття рішень. Проте ці технології немовби рухаються у різних напрямах: OLAP зосереджує увагу винятково на забезпеченні доступу до багатовимірних даних, а методи Data Mining у більшості випадків працюють з плоскими одновимірними таблицями і реляційними даними.

Інтеграція технологій OLAP і Data Mining розширює їх функціональність. Ці два види аналізу мають бути тісно поєднані, щоб інтегрована технологія могла забезпечувати одночасно багатовимірний доступ і пошук закономірностей.

При реалізації в СППР концепції сховища даних (СД) дані з різних ОДД переносяться в єдине сховище. Зібрані дані приводяться до єдиного формату, узгоджуються та узагальнюються. Аналітичні запити адресуються до СД (рис. 3.4.6). Така модель призводить до дублювання інформації в ОДД і в СД. Проте стверджується, що надмірність даних, які зберігаються в СППР, не перевищує 1 %. Це пояснюється так:

1) при завантаженні інформації з ОДД в СД дані фільтруються;

2) інформація в ОДД є оперативною, тому дані, втративши актуальність, видаляються. У СД, навпаки, зберігається істо рична інформація. Виходячи з цього, дублювання вмісту СД даними ОДД виявляється незначним;

3) у СД зберігається узагальнена інформація, яка в ОДД відсутня;

4) під час завантаження в СД дані очищаються і приводяться до єдиного формату. Після такої обробки дані займають набагато менший обсяг.

Надмірність інформації можна звести до нуля, використовуючи віртуальне СД. У такому випадку на відміну від фізичного СД дані з ОДД не копіюються в єдине сховище. Вони здобуваються, перетворюються та інтегруються безпосередньо при виконанні аналітичних запитів в оперативній пам'яті комп'ютера.

Сховище даних має переваги порівняно з використанням оперативних систем або баз даних. На відміну від оперативних систем, сховище даних містить інформацію за весь необхідний часовий інтервал в єдиному інформаційному просторі, що робить такі сховища ідеальною основою для виявлення трендів, сезонних залежностей та інших важливих аналітичних показників.

Рисунок 3.4.6 – Структура СППР зі сховищем даних

5 Сфери застосування та приклади використання СППР

Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування, при чому їхня кількість постійно зростає. В економіці передових країн світу на рівні стратегічного управління використовується ряд СППР, зокрема для довго-, середньо- і короткострокового (а також для фінансового) планування, включаючи систему для розподілу капіталовкладень. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються у деяких галузях маркетингу (прогнозування та аналіз збуту, дослідження ринку й цін), науково-дослідних та конструкторських роботах, в управлінні кадрами. Операційно-інформаційне застосування пов'язане з виробництвом, придбанням та обліком товарно-матеріальних запасів, їх фізичним розподілом та бухгалтерським обліком.

Узагальнені СППР можуть поєднувати дві чи більше з перелічених функцій. У США в 1984 р. було проаналізовано 131 тип СППР, завдяки чому виявлено пріоритетні галузі їх використання. До них належать такі: виробничий сектор, гірничорудна справа, будівництво, транспорт, фінанси, урядова діяльність.

Перелік найвідоміших «комерційних» СППР містить сотні назв. Наведемо ряд найбільш типових СППР, які стосуються проблем мікро- та макроекономіки:

− «Сімплан» - призначена для корпоративного планування;

− «Прожектор» - фінансового планування;

− «Джі-план» - загального планування;

− «Експрес» - маркетингу, фінансів;

− РМS - керування цінними паперами;

− СІ5 - планування виробів;

− РІМ5 - маркетингу;

− CIS - керування бюджетом;

− PLMS - інтерактивного фінансового планування;

− FOCUS - фінансового моделювання;

− ISDS - формування «портфеля замовлень»;

− MAUD - індивідуального вибору.

Система «Сімплан»

СППР «Сімплан» (SIMPLAN) було створено в середині 80-х років з метою допомогти керівникам у подоланні невизначеності, притаманної корпоративному плануванню. Її призначення полягає у дослідженні складних взаємозалежностей, що існують між лояльністю корпорації в галузях фінансів, маркетингу й виробництва та сукупністю математичних і логічних співвідношень.

Ця система містить три центральні компоненти - фінансові моделі, моделі маркетингу та моделі виробництва. Призначення фінансових моделей полягає в тому, щоби показати ефективність різних варіантів фінансового стану фірми; моделі маркетингу використовуються для оцінювання майбутнього обсягу ринку в тій частині, якою має намір заволодіти компанія; моделі виробництва застосовуються для визначення питань, пов'язаних із витратами і плануванням, політикою в галузі щодо товарно-матеріальних запасів, вимогами до робочої сили, вартістю та наявністю сировини, змінами в потужності обладнання і підприємства в цілому.

Система РІМS

При розробці системи РІМS був узагальнений досвід торговельних операцій і ринкової діяльності сотень фірм, а також ураховані різні чинники (поділ ринків збуту, розподіл капіталовкладень, структура управління тощо).

Фірми-члени клубу РІМS регулярно отримують звіти, які стосуються кожного з аналізованих ринкових продуктів. Ці звіти відображають стан справ з конкретним продуктом у фірмі порівняно із середнім світовим рівнем або з фірмами-конкурентами, пропонують для розгляду кілька стратегій короткострокового планування з оцінкою імовірних наслідків їх використання. Крім того, у звітах наводиться оптимальна стратегія, яка вибирається з урахуванням можливих змін кон'юнктури ринку і досвіду успішної діяльності в подібних ситуаціях.

Системою можуть користуватися і представники фірм, які не входять до клубу РІМS. Будь-який користувач за певну плату може підключитися до бази даних РІМS за допомогою віддаленого терміналу через телефонну лінію.

Використовуючи засоби обробки запитів типу «Що, якщо...», керівник має змогу звертатися до бази даних і до бази моделей мовою фінансового плану- вання і фактично конструювати власні моделі, відтворюючи на них уявні ситу- ації в інтерактивному режимі.

Система ISDS

Система ISDS призначена для керівників, які відповідають за формування «портфеля замовлень» на наукові дослідження, розробки, випробування та оцінювання дослідних зразків у великих організаціях. Головною особливістю таких завдань є високий ступінь невизначеності кінцевих результатів планування, через що в довгострокових планах доводиться щорічно змінювати майже половину показників.

Система забезпечує виконання таких процедур:

− попередній добір пропозицій щодо досліджень, розробок і випробувань;

− порівняльна оцінка нових пропозицій між собою і з уже розпочатими робо- тами;

− об'єднання відібраних пропозицій і виконуваних робіт в інвестиційні "гру- пи, кожна з яких формується згідно з програмними цілями, політикою й бюджетними обмеженнями;

− порівняльний аналіз розподілу довгострокових капіталовкладень;

− подання підсумкових даних з різних трендів зміни капіталовкладень;

− видача статистичної інформації, необхідної для звітності.

Система ІFРS

Система підтримує процеси розв'язування проблем, а також зрозумілі для неї ділові ситуації. Основні моделі IFPS, завдяки яким система стала корисним інструментом для керівників, містять мову моделювання і структуру команд, які дають змогу описувати проблеми звичною для людини мовою і отримувати результативні рішення (розв'язки) в табличному вигляді. IFPS здатна виражати співвідношення між клітинами таблиці, інтерпретація значень яких цілком перебуває в розпорядженні користувачів.

Система дає змогу розв'язувати досить широкий спектр завдань: добір балансових підсумків, розподіл прибутку за статтями доходів, передбачення змін валютних курсів, про- гнозування, аналіз ризику розробки стратегії збуту продукції, збір науково- дослідних проектів, стратегічне планування, планування прибутку і бюджету, ви- бір між стратегіями закупівлі або виготовлення власними силами продукції тощо.

Система MAUD

Система індивідуального призначення MAUD поширена у Великобританії в «центрах зайнятості» для надання допомоги у виборі можливого місця роботи на підставі особистих уявлень клієнтів про бажаний характер майбутньої (можливої) діяльності. Підтримка щодо прийняття рішень у цій специфічній ситуації (індивідуального вибору) забезпечується завдяки інтерактивності й гнучкості СППР. Система працює разом із користувачем, розвиваючи і змінюючи його уявлення про проблему, структура і зміст якої мають бути описані в термінах багатокритеріальної оцінки альтернативних варіантів.

Характерною особливістю системи МАUD є те, що вона дає змогу переривати роботу в будь-якому місці і поновлювати її в зручний для користувача час без проведення додаткового настроювання.

Комп'ютерні системи підтримки прийняття рішень індивідуального призначення набувають розповсюдження в Україні, зокрема в службах зайнятості і при державних адміністраціях.

Контрольні питання