Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров'я людини.




Світ на початку ІІІ тисячоліття знаходиться перед рядом глобальних проблем, які ставлять під питання виживання самої цивілізації і серед них є проблема, яка виникла порівняно недавно і виконана успіхами генної інженерії, коли за короткий час на людину обрушується зростаюча лавина нових, так званих генетично модифікованих продуктів харчування. Штучно змінені продукти харчування представляють собою серйозну небезпеку здоров’ю людині, споживачеві цієї генномодифікованої продукції і відповідно екології оточуючого середовища. Йде до того, що в самий найближчий час генетично модифіковані (штучно створені людиною, а не природою) продукти стануть істотною частиною нашої їжі, якщо вчасно не призупинити цей генетичний експеримент над цивілізацією.

Генетично модифікованими організми - ГМО (англ. Genetically modified organisms, GMOs) називають організми, генетичний матеріал яких був змінений шляхом, що не відбувається в природних умовах, на відміну від схрещування або природної рекомбінації. Відповідне формулювання затверджене в статті 2 Директиви 2001/18/ЄС Європейського парламенту та Ради від 12 березня 2001 року про вивільнення у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів..

Методи отримання ГМО. Отримують генетично модифіковані організми за допомогою методів генетичної інженерії. Наприклад, переносом в геном створеної поза організмом рекомбінантної ДНК, що містить нові, або змінені гени. Деякі процедури штучного злиття клітин також можуть вважатись генетичною модифікацією. Технологія дозволяє переносити гени між видами, надаючи організму нові властивості і застосовують її як в науково-дослідних цілях, так і в господарських з метою отримання організмів з якостями, які важко або неможливо отримати методами класичної селекції. Генетична модифікація в цьому випадку носить цілеспрямований характер, на відміну від випадкового, який притаманний для природного та штучного мутагенезу.

Практично всіх сьогодні приваблює те, що генетично модифіковані організми дозволяють вирішувати багато, якщо не всі найгостріші проблеми сільського господарства, а саме: суттєво підвищувати врожайність культурних рослин, суттєво зменшувати втрати при збереженні урожаю, покращуються харчові якості рослинних продуктів (збільшення вмісту вітамінів, білків, інших корисних речовин з одночасним зменшенням вмісту залишків ядохімікатів), вважається що таким чином зменшується екологічне навантаження на навколишнє середовище.

Загострення проблеми якості та безпеки продуктів харчування пов'язане з появою генно-модифіковних організмів і продуктів (у тому числі і харчових), що отримуються на їх основі. Цим і обумовлюється необхідність формування презумпції недоброякісності та небезпечності. Будь-які продукти харчування, які містять у своїй основі генно-модифіковані організми, повинні вважатись небезпечними для споживання, поки не буде доведено відсутність небезпеки для життя і здоров'я.

Вперше генетично модифіковані організми, рослини та тварини з'явились на світовому ринку як комерційні продукти більше десяти років тому. Найбільша частина генно-модифікованих продуктів припадає на сою, кукурудзу, рапс, бавовну, рис, жито, картоплю, тютюн та цукровий буряк. До 70% сої, що вироблено у світі, генетично модифіковані, її додають у численні продукти: ковбасні вироби, фарш, консерви, соєві масла додаються до сирів, кисломолочних продуктів, активно використовуються у дитячому харчуванні.

Узагалі-то генетика - річ корисна й чудова. Саме завдяки генетичним експериментам малопридатний для вживання злак став чудовою пшеничкою, а маленьке зелене непорозуміння перетворилося на великі соковиті помідори.

Генетично модифіковані організми було отримано внаслідок міжвидового схрещування. Легендарна картопля, яку не їсть колорадський жук, містить ген ґрунтової бактерії - завдяки цьому листя та стебла рослини виробляють смертельні для колорада токсини. До генома неїс-тівної для шкідників сої додано ген петунії. У хліб і пиво додають генетично модифіковані (для пришвидшення процесу ферментації) дріжджі. Кава без кофеїну, несолодка полуниця, картоп-ля, в якій зашкалює вміст крохмалю, теж стали реаліями нашого й без того не солодкого життя.

Ідея генетично змінювати організми належить розробникам біологічної зброї. Такі дослідження провадилися в США та СРСР під час „холодної” війни, а після її закінчення винахідливі науковці запропонували використовувати біотехнології в „мирних” цілях. Ця ідея припала до душі компаніям-гігантам - виробникам продуктів харчування, й незабаром у продажу з’явилися „дешеві й сердиті” продукти: трансгенні помідори (1994 рік), соя (1995 рік), „золотий” рис, збагачений каротином (1999 рік). Ще раніше було випущено інсулін для лікування цукрового діабету, отриманий за допомогою генетично модифікованого організму - кишкової палички (1978 рік) та вакцину з трансгенних організмів. Наука неабияк просунулась уперед, якщо зважити на те, що вперше пересадку гена з одного організму до іншого було здійснено 1973 року.

Усі вчені, котрі так чи так були дотичні до проблеми вивчення впливу ГМО на організм людини, сходяться на тому, що це питання ще недостатньо вивчене. А недостатньо вивчене є потенційно небезпечним. Проте наявні на сьогодні результати досліджень шкідливого впливу ГМО вже змушують замислитися.

Наприклад, достеменно відомо, що вже згадувані модифіковані дріжджі здатні у великих кількостях накопичувати високотоксичну речовину метилглиоксал, що є побічним продуктом життєдіяльності дріжджів. Крім того, ніхто не дасть достеменної відповіді, яким чином вживлений ген одного виду взаємодіятиме з генами „господаря” і які токсини (відомі чи цілком нові) з’являться від такої взаємодії. Проблема ще й у тому, що перетворення зміненого білка з корисного на шкідливий може відбутися навіть через найменшу зміну амінокислотного складу. Отже, небезпека перша - токсини.

Небезпека друга - хвороби. Вже досліди над тваринами показали, що вживання в їжу трансгенів призводить до зменшення об’єму мозку, пригнічення імунітету, тяжких уражень печінки, селезінки, щитовидної залози, шлунку та шлунково-кишкового тракту. Нещасні пацюки, що їли генетично модифіковану картоплю, потерпали від порушень роботи ендокринної системи. Крім того, в шлунках тварин виявили злоякісні новоутворення. Соя, в якій за рахунок схрещення з бразильським горіхом підвищився вміст протеїну, викликала в людей, що її споживали, сильну алергію. Крім того, було встановлено, що модифіковані гени сої осідають у кишковику людини, а не виводяться назовні. Якщо цей надважливий орган не встигатиме самовідновлюватися, це загрожуватиме страшними наслідками, а саме: повільним самоотруєнням організму й пригніченням імунітету. Швейцарські вчені довели, що ферменти, вироблені генетично модифікованими організмами й повсюдно використовувані в харчовій промисловості, є причиною тяжких алергічних розладів та астми.

Препарат для лікування депресії, отриманий як наслідок генетичних маніпуляцій із бактеріями, став причиною загибелі 37 людей, каліцтва 1500 та хвороби 5000 осіб. Достеменно відомо, що трансгенні жири, які використовуються при виробництві масел, маргаринів, морозива тощо, є причиною порушення обміну речовин, збільшення ризику розвитку цукрового діабету й виникнення раку грудної залози. Крім того, вони послаблюють імунітет і знижують рівень тестостерону в чоловіків. За підрахунками американських учених, заміна всього 2% трансгенних жирів на корисні в харчуванні пересічного американця дозволить на 53% скоро-тити розвиток серцевих патологій (а йдеться про ішемічну хворобу серця й інфаркт міокарда).

Отже, головний висновок полягає в тому, що всі ці можливі й неможливі хвороби можуть бути наслідком непрогнозованої дії новоутворених білків, що їх продукують пересаджені в модифікований організм гени. Адже людина ніколи раніше таких білків не вживала.

Третя небезпека - це викликана вживанням у їжу трансгенів поява стійкості до антибіотиків. Річ у тім, що в процесі отримання генетично змінених організмів використовують стійкі до антибіотиків гени-маркери. Генетично модифіковані організми здатні взаємодіяти з тим, що їх оточує, а саме обмінюватися своїми генами зі спорідненими видами. Якщо ген стійкості до антибіотиків потрапить до навколишнього середовища, він може спричинити появу нових, надстійких мікроорганізмів. Саме антибіотики застосовуються для лікування багатьох небезпечних хвороб. І якщо в природі з’являться мікроорганізми-мутанти, лікування антибіотиками не матиме результатів. А це загрожуватиме не те що епідеміями, а пандеміями. Воістину, не атомної бомби треба боятися! До речі, в Євросоюзі продаж генетично модифікованих продуктів із геном стійкості до антибіотиків заборонено з грудня 2004 року.

Наступна небезпека - мутації. Можна тільки уявити, який вигляд матиме представник роду людського років так через п’ятдесят після повсюдного переходу населення Землі на генетично модифіковану їжу. Адже добре відомо - онуки людини, котра зазнала впливу пестицидів, хворітимуть на рак. А онуки людини, котра вживала генетично модифіковану їжу... Невідомо, чи в неї взагалі будуть онуки. Норвезькі вчені попереджають: штучні гени можуть вбудову-ватися до генетичного апарату клітин усіх наявних на земній кулі істот, включаючи людину. Такий процес називається горизонтальним переміщенням генів, і він уже спричинився до появи нових видів вірусів і бактерій, здатних викликати страшні захворювання. Крім того, генетично модифіковані клітини можуть піддаватись мутаціям безпосередньо в організмі людини.

Під генетичною токсичністю речовини розуміють його здатність заподіювати шкідливий вплив на спадковість, тобто визивати небажані мутації. Розрізняють генні, хромосомні і геномні мутації.

Генні мутації виникають в наслідок змін випробуваної речовини структури окремих генів.

Хромосомні мутації виникають при зміні структури хромосом. Речовини, які визивають ці мутації, називаються мутагенами.

Геномні мутації поділяються на анеуплодії та поліплоїдії. Анеуплодією називають зміну кількості окремих хромосом. Поліплоїдія – це збільшення числа хромосомних наборів соматичних клітин у порівнянні з звичайним диплоїдним.

Зникнення роду людського - трагічне, але не найстрашніше, що може трапитися на Землі. Нині достеменно відомо, що забезпечити стовідсоткову ізоляцію генетично модифікованих від генетично „чистих” рослин неможливо. Хіба хтось поговорив би лагідно з метеликами й бджолами, щоб ті не сідали на мутантів і не переносили модифікований пилок на нормальні рослини. До речі, у Штатах уже „поговорили” з метеликами-махаонами. Комахи отруїлися пилком генетично модифікованої кукурудзи. У високогір’ях Мексики (тобто в ”чистому”, як вважали, районі) виявили місцеві сорти кукурудзи, забруднені модифікованими генами.

Отже, ніякі буферні зони не врятують „чисті” культури від генетичної чуми. У природі можуть з’явитися нові, супервитривалі, організми, що витіснять своїх, менш пристосованих, родичів і знищать інші види. Що трапиться, коли бур’яни набудуть гену стійкості до гербіцидів? Крім того, від однієї генетично модифікованої рослини може з’явитися інша, вже з новими властивостями. І коли цей процес вийде з-під контролю, біосфера Землі зазнає незворотних змін. А ця небезпека - найстрашніша.

Генетично модифікована соя може входити до складу дитячого харчування, різних сортів хліба, продуктів швидкого приготування, м’ясних виробів, борошна, цукерок, морозива, печива, маргарину, шоколаду, соусів, соєвого молока, а генетично змінена кукурудза (маїс) - до складу продуктів швидкого приготування, супів, соусів, приправ, чіпсів, жувальних гумок. Генетично модифіковані дріжджі можуть міститись у хлібі та пиві. Не слід забувати також про модифіковану каву (за даними науковців, такої кави на українському ринку близько 30%), какао, чай та олію. Генетично зміненими можуть бути такі культури, як помідори, соя, кукурудза, картопля, цукровий буряк, бавовна, суниці, ріпак, кабачки, цикорій, пшениця, рис, жито, тютюн - причому не тільки імпортні, а й вітчизняні. Обережним слід бути й з ліками, адже синтез вакцин, гормонів, знеболювальних засобів тощо теж може проводитися з використанням генної інженерії. Показово, що гігантські компанії, які побудували бізнес на використанні ГМО, займаються випуском як ліків, так і продуктів харчування.

За інформацією екологічної організації Green Pease, ГМО можуть міститися в продукції під такими торговими марками, як Nestle, Mars, Cadbury, Coca-Cola, Ferrero, Hershe’s, PepsiCo, Kraft Jacobs Sushard, Kellog’s, Campbell, Uncle Bens, Knorr, Lipton, Parmalat, Hellman’s, Heinz, Hipp, Danon, Abbot Labs (Similac), McDonald’s, Unilever, Bonduel. Ідеться про всіма улюблені цукерки M&Ms, Mars, Snickers, Twix, Milky Way, Rafaello, напої Coca-Cola, Sprite, Pepsi, Fanta, 7-Up, Mirinda, Nesquik, про майонези, соуси, сухі сніданки, супи, печиво, приправи, йогурти, кефіри, сирки, і найстрашніше - про дитяче харчування.

Якщо на упаковці товару зазначено слово модифікований (а це може бути крохмаль, томати, жир тощо), знай - перед тобою продукт, виготовлений із використанням ГМО. Насторожувати мають також словосполучення „рослинний білок” (йдеться передусім про м’ясні вироби) та „рослинний жир” (у маслі, морозиві, майонезі, маргарині). Дрібний, нечитабельний шрифт на упаковці товару свідчить про те, що виробнику є що приховувати. Іще одна засторога. Якщо купуєш вітчизняний виріб, є більша ймовірність того, що перед тобою - чистий, не модифікований продукт.

Питання забезпечення здійснення права на безпеку харчових продуктів органічно пов'язане з інформаційними аспектами особистої безпеки. Так, наприклад, у США генно-модифіковані продукти не підлягають маркуванню, хоча відповідно до останніх результатів опитування населення до 90% американців виступає за маркування. В Україні сьогодні теж відсутнє маркування таких продуктів.

Проте, за вимогами Європейського Союзу, виробники зобов'язані зазначати на пакуванні інформацію щодо використання генно-модифікуючих технологій, якщо частина трансгенних інгредієнтів у продукті складає 0,9% і більше. У Російській Федерації дозволено ввозити генно-модифіковані продукти харчування, з обов'язком маркувати таку продукцію, якщо у них міститься 5% трансгенних інгредієнтів. В Україні питання щодо відсоткової межі вмісту генно-модифікованих інгредієнтів поки взагалі не вирішено.

Зрозуміло, що використання генномодифікованих (трасгенних) організмів дозволить вирішити низку найгостріших проблем у сільському господарстві: значно підвищити врожайність культурних рослин та уникнути втрат при їх зберіганні, покращити якості рослинних продуктів (збільшення вмісту вітамінів, інших корисних речовин з одночасним зменшенням вмісту залишків агрохімікатів), зменшити екологічне навантаження на навколишнє середовище за рахунок значного зниження використання гербіцидів, пестицидів, мінеральних добрив та інших агрохімікатів. За останні шість років відбувається широке запровадження трансгенних рослин (стійких до гербіцидів, комах та вірусів). Вирощування цих культур, за даними міністерства сільського господарства США, зменшило у 1998 році використання пестицидів на 2,9 - 6,2%. Якщо у 1996 році у світі під посівами трансгенних сортів рослин було зайнято приблизно 1,7 млн. га, то у 2002 році цей показник склав 52,6 млн. га, і лише у США - 35,7 млн. га. Проте вирішення однієї проблеми може призвести до виникнення іншої.

У 2002 році генно-модифіковані організми офіційно вирощувались у 16 країнах світу. Офіційний статус цих організмів пов'язаний з тим, що вони занесені до державних реєстрів сільськогосподарських рослин, пройшли тестування і дозволені до комерційного розповсюдження. Площа посівів таких рослин у світі постійно збільшується: з 2 млн. гектарів у 1996 році до 58,7 млн. гектарів у 2002 році. За повідомленням газети "The Gardian", у 2001 році у США фермери вирощували генно-модифіковані рослини на 10% площ більше, ніж у 2000 році, а 70% сої та 50% кукурудзи, що вирощується у США, - генно-модифіковані сорти. Одночасово дослідники пов'язують 50% зростання кількості алергії на сою у 1998 році з розповсюдженням генних модифікацій, хоча прямі докази цього відсутні.

Можливим є те, що майбутнє за використанням результатів генетично змінених об'єктів. Проте результати вживання генно-модифікованих продуктів для майбутніх поколінь є невідомим. Світова наука поки що не спроможна визначитись з безпекою генетично модифікованих організмів.

А тому погодимось, що саме зараз виникає стурбованість, що у процесі реалізації позитивного потенціалу біотехнології та генної інженерії можуть виникнути ситуації ненавмисного випуску у лабораторіях, на виробництві або при "польових" дослідженнях генетично змінених організмів та рекомбінатних білків з не до кінця перевіреними властивостями, а на біотехнічному ринку можуть з'являтись генно-інженерні продукти, що не пройшли відповідного контролю та не були попередньо оцінені компетентними органами влади. Отже у суспільстві зберігається стурбованість перед можливими негативними наслідками генно-інженерних експериментів та біотехнічних виробництв для персоналу, який на них працює.


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 126; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты