КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Методика виконання.При розрахунках планової врожайності і валових зборів окремих культур насамперед враховують загальну потребу в тій чи іншій продукції (забезпечення виконання договорів щодо поставок продукції, заготівля насіння, кормів для тваринництва, видача натурою в рахунок оплати праці тощо) і за визначеним рівнем урожайності планують посівні площі. Планову врожайність можна розраховувати різними способами, але найпоширенішими з них є два: 1. Визначення середньозваженої врожайності за останні 3-4 роки і її приріст за рахунок збільшення внесення органічних та мінеральних добрив, впровадження нових, урожайних сортів і гібридів, застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, зрошення, осушення та інших складових. 2. Розрахунок середньопрогресивного показника досягнутої врожайності за останні 3-4 роки. Середньозважену врожайність обчислюють за такою формулою: (1) де: Всз– врожайність середньозважена, ц/га; - сума площ посіву даної культури за останні 3-4 роки, га. Далі розраховують підвищення врожайності за рахунок окремих факторів. На урожайність сільськогосподарських культур впливає комплекс агротехнічних факторів: внесення органічних та мінеральних добрив, впровадження нових сорті, застосування науково обґрунтованих сівозмін, застосування засобів захисту рослин. Для підвищенняурожайності сільськогосподарських культур необхідно поліпшувати усі фактори, оскільки останні впливають на урожайність комплексно. Нормативні прибавки врожаю сільськогосподарських культур внаслідок здійснення агротехнічних заходів наведені у таблиці 1. Приклади розрахунку прибавки врожаю сільськогосподарських культур внаслідок застосування агротехнічних заходів представлені у таблиці 2. Так, для розрахунку прибавкиврожаю по озимій пшениці були використані наступні норми внесення мінеральних добрив: азотні - 0,40 ц.д,р./га, фосфорні - 0,50 ц.д.р./га, калійні – 0,50 ц.д,р./га. Загальна кількість запланованого внесення мінеральних добрив складає: (0,40 +0,50 +0,50) = 1,4 ц.д.р/га (гр.5 таблиці 2). В графу 6 таблиці 2 заносимо нормативну прибавку врожаю за рахунок внесення мінеральних добрив (з таблиці 1 гр. 2). Потім розрахуємо планову прибавку врожаю від внесення мінеральних добрив по озимій пшениці (rp.7): (1,4 ц,д.р./га х 4,55 ц/га) = 6,37 ц/га. Аналогічно розраховують прибавку врожаю від внесення органічних добрив; при внесенні 10 т/га органіки отримаємо прибавку врожаю: 10 т/га х 0,2 ц/га (таблиця 1. гр.3) = 2 ц/га. В гр. 11,12,13 заносять науково обґрунтовані прибавки врожаю в результаті повної ротації сівозміни, впровадження нового сорту, використання засобів захисту рослин (таблиця 1 гр.4,5,6). Загальна прибавка врожаю по озимій пшениці складе: (6,37 + 2 + 1,4 + 4 + 1,5)= 15,27 ц/га Крім агротехнічних факторів на підвищення врожайності сільськогосподарських культур дуже великий вплив має раціональна організація трудових процесів. До організації будь-якого трудового процесу ставляться два види вимог: технологічні і організаційно-економічні. Технологічні ґрунтуються на дотриманні кількісних та якісних показників при виконанні робіт: глибина обробітку ґрунту; глибина загортання насіння; ширина міжрядь; висота зрізування хлібів і трав; своєчасність виконання робіт; збереження відповідної густоти насаджень с/г культур; відповідність швидкості руху агрегату при виконанні механізованих виробничих процесів. Нормативні прибавки врожаю сільськогосподарських культур внаслідок дотримання технологічних вимог наведені в таблиці 3. Організаційно-економічні вимоги ґрунтуються на необхідності високопродуктивного використання техніки при мінімальних втратах виробництва, тобто повинен бути встановлений тісний взаємозв'язок між дотриманням технологічних вимог і раціональним використанням засобів виробництва та робочої сили, а саме: використання кожної операції повинно здійснюватись в суворо відведений час у єдиному виробничому темпі, визначеному базовою машиною, яка дає змогу раціонально використовувати всі інші допоміжні засоби; послідовність виконання операцій, на яких виконується кілька різнорідних взаємопов'язаних процесів, повинна забезпечуватися точно встановленим Таблиця 1
|