Нормативні прибавки врожаю сільськогосподарських культур внаслідок дотримання технологічних вимог

часом і простором, це дозволить забезпечити єдність процесу і раціонально використати живу працю; правильне комплектування агрегатів; вибір режиму роботи, напрям, способи руху агрегатів, встановлення послідовності виконання окремих операцій; при організації ручних робіт необхідна забезпеченість раціонального використання живої праці, її забезпеченість, оптимальні фізичні зусилля працівників, раціональні режими праці та відпочинку.

Додержання даних організаційно-економічних вимог дає можливість підвищити врожайність сільськогосподарських культур на 10%.

Визначення планової врожайності за середньопрогресивним показником досягнутої врожайності розраховується як середня арифметична між урожайністю середньозваженою та найвищою в даному господарстві й обчислюється за формулою:

В_сп = (В_сз + В_н) : 2, (2)

де: В_сп - врожайність планова середньопрогресивна, ц/га;

В_сз - середньозважений показник урожайності за останні 3 роки, ц/га;

В_н - врожайність найвища, ц/га.

Планова врожайність, визначена за цим способом, певною мірою враховує прогресивну технологію, організацію праці та інші складові, які дали змогу одержати найвищий урожай, що комплексно враховується при розрахунках середньопрогресивної величини.

Множенням визначеної тим або іншим способом планової врожайності на посівну площу по культурах (середні дані за 3 роки) одержимо валовий збір основної продукції, а мно­женням основної продукції на коефіцієнт переводу побічної про­дукції в основну одержимо додаткову кількість ос­новної продукції. Коефіцієнт переводу побічної продукції в основну дорівнюють: озима пшениця, жито озиме – 0,7, ячмінь – 0,08, кукурудза на зерно 0,17, цукрові буряки - 0,12.

Проведені розрахунки заносяться в таблицю 4, яка є заключ­ною при виконанні даного завдання.

Таблиця 4

Розрахунок планової врожайності і валових зборів продукції рослинництва

Завдання 2.Розрахувати потреби в добриві та їх вартість

Методика виконання.

Потребу в добривах визначають, враховуючи запланований рівень врожайності сільськогосподарських культур, грунтово-кліматичні умови (картографічні матеріали);винос поживних речовин з урожаєм і надходження у ґрунт з кореневими речовинами.

При розрахунку прибавки врожаю за рахунок внесення органічних і мінеральних добрив (табл..2) по озимій пшениці нами були застосовані слідуючи норми внесення мінеральних добрив: азотні 0,40 ц.д.р./га, фосфорні 0,50 ц.д.р./га/га; калійні - 0,50 ц.д.р./га; органічні – 10 т/га.

Для визначення загальної кількості органічних добрив, що планується внести під озиму пшеницю необхідно площу посіву помножити на норму внесення органіки т/га:

500 га х 10 т=5000 т.

Розрахуємо потребу в мінеральних добривах по озимій пшениці:

- азотні добрива (гр.9) 500 га х 0,40 ц.д.р./га =2 00 ц.д.р.;

- фосфорні добрива (гр.16) 500 га х 0,50 ц.д.р./га = 250 ц.д.р.;

- калійні добрива (гр.23) 500 га х 0,50 ц.д.р./га = 250 ц.д.р.

Далі необхідно визначити кількість добрив у фізичній масі, для цього існують певні коефіцієнти переводу діючої речовини у натуру (наведені у додатку).

Визначити вартість добрив можна за натуральними фізичними показниками потреб в них та вартістю 1ц добрив по видах. Приклад розрахунку вартості органічних та мінеральних добрив наведено у таблиці 7. Так, під пшеницю озиму плануємо внести 5000 т органіки по 10 грн./т., загальна вартість складе 50000 грн. Вартість мінеральних добрив розрахована по видах виходячи з ціни за 1ц фізичної маси: аміачна селітра 180,0 грн./ц.; суперфосфат простий - 105 грн./ц.; калійна сіль стандартна - 85,0 грн./ц. Вартість мінеральних добрив для озимої пшениці складе:

588 х 180,0 + 1337,5 х 105+600 x 85,0 = 297,3 тис.грн

Річний обсяг заготівлі органічних добрив можна розрахувати на основі запланованого поголів'я тварин та норми виходу гною за рік від 1 голови, (табл.6.).

Таблиця 6