Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ




Читайте также:
  1. БАКАЛАВРСЬКИХ) РОБІТ З КУРСУ
  2. В – Індивідуальні розділи курсу
  3. Введение к курсу
  4. Виробнича програма (ВПр) підприємства
  5. Глосарий по курсу Правоохранительные органы
  6. Го курсу денного відділення 1 страница
  7. Го курсу денного відділення 2 страница
  8. Го курсу денного відділення 3 страница
  9. Го курсу денного відділення 4 страница
  10. Го курсу денного відділення 5 страница

Вступні зауваження.

Слово «соціологія» з'явилося понад 170 років тому (1839 р.) у Франції для позначення нової науки про суспільство, яка на відміну від філософії (що й дотепер абстрактно розмірковує про суспільство) конкретно досліджувала б суспільство, так само, як фізика досліджує неживу матеріальну природу, а біологія - живу. Отже, наука про суспільство (це є переклад слова «соціологія»), спрямована на практичну корисність і з тих часів дає нам об’єктивне і достовірне знання про головні соціальні загадки нашої поведінки та про таємниці соціальних явищ. Злочинна і сексуальна поведінка, «чоловіча» і «жіноча поведінка», самогубство, та інші подібні явища, пояснюються зовсім не людською психологією чи біологічною природою. Як от, приміром, кохання, яке в нашій культурі вважають природнім потягом, для багатьох людей у світі є невідомим явищем, про яке вони й не чули (є культури у яких поцілунок навіть викликає огиду).

Річ у тім, що більшість із нас сприймають світ відповідно до вже відомого нам із власного життя. Соціологія ж показує нам, що ТЕ, ЩО МИ СПРИЙМАЄМО ЯК ПРИРОДНЄ Й НЕМИНУЧЕ, ДОБРЕ АБО ІСТИННЕ, МОЖЕ ЗОВСІМ НЕ БУТИ ТАКИМ, бо наша поведінка формується під впливом потужних соціальних та історичних сил.

Соціологія вчить, що життя кожного з нас відображає характеристики спільнот та культур, до яких ми належимо. В чому користь такого знання? Що більше ми знаємо про те, чому ми діємо так, а не інакше, і про «секрети» явищ в нашому суспільстві, то з більшою ймовірністю зможемо впливати на власне майбутнє!

Отже, соціологія – це вивчення соціального життя людини (на відміну від психологічного, біологічного, фізичного), груп людей та суспільств. Соціологія є надзвичайно цікавою та захоплюючою дисципліною, оскільки йдеться про нашу власну поведінку як суспільних істот. Поле соціологічних досліджень надзвичайно широке – від аналізу випадкових зустрічей між окремими індивідами на вулиці й до вивчення світових, глобальних явищ і процесів.

Важливо, що соціологія не просто сукупність знань, а що вона має великі практичні перспективи застосування в житті кожної окремої людини. Щоб дійсно цього досягти, треба навчитись долучати соціологічні відкриття до ситуацій власного життя за допомоги «СОЦІОЛОГІЧНОЇ УЯВИ». Одним із важливих кроків до цього є усвідомлення відмінностей між способами життя, які ми в наших новітніх суспільствах вважаємо за норму, і звичаями та побутом інших спільнот.



Метою викладання соціології у ВНЗ є формування у студента культури соціологічного мислення.

Культура соціологічного мислення, на думку багатьох соціологів, співпадає з тим, що відомий американський соціолог Чарльз Райт Мілс назвав «соціологічною уявою», в якій можна виділити три виміри:

1) структурний, тобто вміння розуміти оточуюче соціальне середовище – структуру суспільства, її елементи та їх взаємозв’язок один з одним, те як вони функціонують, чим структура суспільства, що вивчається, відрізняється від інших типів соціального порядку;

2) історичний, тобто вміння бачити значні особливості сучасного світу у порівнянні з минулими історичними епохами, механізми зміни даного суспільства, засоби «як робити» історію, характерні для конкретної історичної епохи;

3) людський, тобто здатність зрозуміти, які типи людей відіграють особливу роль у сучасному суспільстві на даному етапі, які ідуть їм на зміну, який відбір вони проходять і як формуються, як набувають свободи або підкоряються обставинам, стають чутливими або байдужими, який вплив на «людську натуру» має конкретне соціальне середовище.



Змістовий модуль 1. Загальна соціологія

Тема 1. Соціологія та поле її наукових досліджень.

Наукове і повсякденне знання про життя людей у суспільстві та про соціальні явища. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ: соціологічне мислення («соціологічна уява»). Визначення об’єкта і предмета соціології.

Поняття соціального феномену та соціального факту: визначення (П.Блау, В.Ядов), типи (Є.Головаха) та дві головні риси (Е.Дюркгейм).

Місце соціології у системі наук: генералізуючи та спеціальні науки. Природничі, гуманітарні, та соціальні науки. Номотетичні та ідеографічні науки. Соціологічний погляд на природу людини.

Початок соціології та вчені засновники (О.Конт, Е.Дюркгайм, К.Маркс, Г.Спенсер, М.Вебер). Розвиток соціологічної думки в Україні кін.XІX-поч.ХХст. (М.Драгоманов, М.Грушевського, Б.Кістяківський, В.Липинський).

Структура соціології. Рівні соціологічного знання (глобальний, макро-, мезо-, мікро-) та його типи (теоретичне і емпіричне знання, фундаментальне і прикладне).

Соціологічні закономірності та закони соціології: передбачувані та непередбачувані наслідки поведінки людей.

Основні функції соціології: пізнавальна, світоглядна, описова, теоретико-методологічна, прогностична, управлінська, культурно-просвітницька та ін. Роль соціології в історії розвитку суспільства. Значення соціології у професійній діяльності вчителя.

Тема 2. Культура і конструювання членів суспільства.

Специфіка людського роду: теорія еволюції Ч.Дарвіна та дві особливості положення людини в світі тварин (П.Бергер і Т.Лукман). Чим визначається поведінка людини: біологією чи навчанням. «Людська природа» як витвір культури: конструювання членів суспільства.



Соціологічне розуміння культури. Визначення культури (К.Клакхон). Функції культури. Складові елементи культури.

Багатоманіття культур і культурний відбір (Р.Бенедікт). Універсальні риси культури (Дж.Мердок). Етноцентризм та культурний релятивізм.

Чотири головних елементи культури (В.Гуденау): 1). Поняття (позначення речей і явищ навколишнього світу у мові – організація світу через мову); 2). Уявлення про взаємозв’язки між поняттями (світоглядні уявлення); 3). Цінності (смисложиттєві орієнтири); 4). Норми (правила, взірці, стандарти поведінки) і санкції (соціальна реакція на поведінку: заохочення і покарання).

Чому люди в різних культурах поводяться по різному в однакових ситуаціях: соціологічний закон ціннісно-нормативної регуляції поведінки людей.

Тема 3. Соціалізація і особистість: життєвий шлях та смерть людей.

Визначення соціалізації. Роль соціалізації у відтворенні суспільства. Роль соціалізації для окремого індивіда.

Феномен депривації та його різновиди: абсолютна (соціальна ізоляція) та відносна (госпіталізм). Несоціалізовані діти: дослідження випадків соціальної ізоляції (1800-1970 рр.). Дослідження впливу госпіталізму – виховання дітей у сиротинцях без батьків.

Вплив соціалізації на біологічний розвиток дитини: головний науковий висновок.

Основні етапи життєвого шляху людини (соціалізації) та їх зумовленість культурними відмінностями та історичними епохами: дитинство, підлітковий вік, рання зрілість, зрілість, старість. Сприйняття смерті та соціалізація до смерті: культурні, історичні відмінності та останні дослідження (Е.Кюблер-Рос).

Основні агенти соціалізації. Агенти соціалізації дітей: сім’я, дитячий садок, школа, ЗМІ (телебачення, радіо, інтернет, реклама) та відеоігри. Поняття ресоціалізації.

 

Тема 4. Суспільство, глобалізація та соціальні зміни.

Поняття суспільства. Головні ознаки суспільства та його структурні елементи.

Чотири основні трактування суспільства: волюнтаристський (М.Вебер), об’єктивістський (Е.Дюркгайм), перетворювальний (К.Маркс), діалектичний (П.Бергер).

Історичні типи суспільств: доаграрні (первісні суспільства мисливців та збирачів), скотарські та аграрні (традиційне), індустріальне (модерне), постіндустріальне (постмодерне, інформаційне). Перехідний стан сучасного українського суспільства. Модернізаційні, трансформаційні процеси в Україні: напрямки, протиріччя, проблеми ефективності. Характеристика типу сучасного українського суспільства.

Поняття глобалізації. Глобальні зміни у сучасному світі: урбанізація, економічна та політична модернізація, інформаційна революція, взаємодія та взаємовплив культур.

Поняття соціальних змін. Основні чинники соціальних змін. Соціальні рухи: визначення,типи та функції.

Тема 5. Соціологічна теорія: різновиди та ділеми.

Рівні соціологічного теоретизування (створення теорій): загальні теоретико-методологічні підходи і теорії середнього рівня. Основні загальні теоретико-методологічні підходи: функціоналістський підхід (Т.Парсонс, Р.Мертон); конфліктологічний підхід (Р.Дарендорф, Л.Козер); мікроінтеракціоністський підхід (Дж.Г. Мід, Г.Блумер).

Новітні теоретичні пошуки: структуралізм (К.Леві-Строс, М.Фуко); постмордернизм (Ж.Бодріляр, П.Бурд'є).

Головні теоретичні ділеми сучасної соціології: №1. Структура і діяльність; №2. Консенсус і конфлікт; №3. Проблема гендеру; №4. Формування сучасного світу.

Соціологічна думка в Україні: - становлення вітчизняної академічної соціології (від 60-х рр.ХІХст. до 20-х рр.ХХ ст.); - криза соціології радянського періоду. Наукова і педагогічна діяльність українських соціологів в еміграції (20-60 рр ХХ ст.); - відродження української соціології (розпад СРСР). Проблеми розвитку сучасної соціологічної думки.

Тема 6. Емпіричне соціологічне дослідження: історія, процесс, програма і основні методи.

Історія розвитку емпіричної соціології: -емпіричні дослідження в Західній Європі 17- початку 20 ст.; -емпіричні дослідження в США першої половини 20 ст. (основні періоди, Чиказька школа, дослідження Гарвардських вчених).

Визначення емпіричного дослідження. Місце і роль емпіричного дослідження в соціологічному аналізі. Процес дослідження: сім найзагальніших етапів.

Програма дослідження: структура і функції.

Основні методи соціології: соціологічне опитування, польове дослідження (включене спостереження), вивчення документальних джерел, експерименти. Вибірковий метод та репрезентативність. Поняття і зміст соціологічного вимірювання.

Аналіз результатів за допомоги статистичних методів. Найпоширеніші статистичні методи: показники головної тенденції (способи підрахунку середніх) та коефіцієнти кореляції (показники міри взаємозв’язку між змінними). Аналіз статистичних таблиць.

Вплив соціологічних досліджень на наші уявлення та поведінку.

Змістовий модуль 2. Галузева соціологія

Тема 1. Соціальна взаємодія і повсякденне життя людей.

Поняття соціальної взаємодії та повсякденності. Особливості соціальної взаємодії на макро- та мікрорівнях. Мікросоціологічні теорії соціальної взаємодії (мікроінтеракціоністьські): теорія соціального обміну, драматургічний підхід, етнометодологія.

Невербальна соціальна взаємодія: комунікація через обличчя, жести й емоції, «обличчя» й культура.

Дослідження соціальних правил та буденного мовлення Г.Гарфінкеля (етнометодологія).

Роль обличчя, тіла та мови у повсякденних взаємодіях (соціальна драматургія Е.Гофмана).

Взаємодія в часі та просторі. Роль годинникового часу. Повсякденне життя в культурній та історичній перспективі.

Тема 2. Чоловіча та жіноча поведінка: проблема гендеру і гендерної нерівності.

Поняття статі та гендеру. Причини існування різниці в поведінці чоловіків та жінок: роль біологічних і культурних чинників (навчання). Висновки із досліджень соціобіології та ідея репродуктивної стратегії. Гендерна стигматизація дітей (навішування статевих ярликів): «поводитися як дівчинка і поводитися як хлопчик».

Поняття гендерної соціалізації. Чотири складових гендерної ідентичності особи: біологічна стать, гендерна ідентичність, гендерні ідеали, гендерні ролі. Механізм гендерної соціалізації: різниця в ставленні до дітей в залежності від біологічної статі, статева диференціація дитячого культурного продукту та виховання дітей у відповідності зі статевими ярликами («бути чоловіком і бути жінкою»).

Культурні відмінності у вихованні чоловіків і жінок: багатоманітність уявлень про гендерні ролі в різних культурах. Чи існують «закладені в нас» природні ролі чоловіків і жінок: дослідження Маргарет Мід. Соціальне конструювання статі: виховання «чоловіків» і «жінок» у новітніх суспільствах (дитячий садок, початкова школа, середня школа, після шкільна освіта). Жіночий феномен «побоювання успіху» як причина гендерного поділу професій («чоловічі та жіночі»).

 

Тема 3. Соціологія людського тіла: соціальні аспекти харчування, захворювання та старіння.

Людське тіло і суспільство: ексцентричність сприйняття людиною самої себе («Я» і «моє тіло» - свідомість та організм). Соціологія тіла та напрямки її досліджень. М.Фуко про «технології себе» - соціальні технології тіла.

Розлади харчування і культ тіла. Ж.Бодріяр про чотири моделі тіла у новітньому суспільстві: труп, звір, робот, манекен. Розлади харчування у новітніх суспільствах мають не біологічні а соціокультурні причини. Анорексія та булімія – захворювання, що є наслідком змін в уявленнях (в ідеалах новітньої культури) про досконале жіноче тіло. Фактори перетворення розладів харчування з індивідуальної проблеми у масову (соціологічну): глобалізація виробництва їжі, медична та наукова інформація про харчування та їжу. «Хворобливі пристрасті» та культ тіла. Соціальна зумовленість розладів харчування та захворювань.

Соціалізація природи. Репродуктивні технології та людське тіло: контрацепція, сучасне дітонародження, генна інженерія (біоконструювання дітей), проблема абортів.

Уявлення про здорове і нормальне та нездорове і ненормальне тіло в різних культурах та в різні епохи відрізняється. Соціальна зумовленість рівня та структури захворювань, середньої тривалості життя та рівня смертності.

Вплив в віку на соціальний статус людини: культурні відмінності. Збільшення середньої тривалості життя сучасних людей. Зміни у процесі старіння. Старіння та культ молодості у новітніх суспільствах. Ейджизм.

 

Тема 4. Дослідження інтимного життя: соціальні чинники сексуальної поведінки людей.

Чому сексуальність є провідною темою поп-культури новітніх суспільств? Сексуальність як соціальний капітал (фактор соціального успіху та престижу). Сексуалізація культурного продукту і демонстрація сексуальності (мода, реклама, життя зірок, друкована та відеопродукція тощо). До історії поняття «сексуальність». Чим визначається сексуальність людей – біологією чи навчанням: основна соціологічна проблема. Ідея пластичної сексуальності людини на відміну від тварин (З.Фройд, Е.Гіденс). Десять типів сексуальної ідентичності людини. Розмаїття норм і видів сексуальної поведінки в різних культурах. Чи існує «правильна», «нормальна» сексуальність: соціологічні дослідження різних культур.

Три історичні етапи формування уявлень про сексуальність людини в новітніх суспільствах: вплив християнства, медицини, технологій, культурних продуктів. Три типи уявлень про те, якою має бути сексуальність людини: традиціоналістське (християнське), ліберальне та гедоністичне. «Ера вседозволеності» (Е.Гіденс), поняття сексуального збочення (відхилення), сексуального плюралізму та сексуального релятивізму в новітніх суспільствах (дослідження В.Райха, М.Фуко). Початок моди на сексуальність. Дослідження Елфріда Кінсі.

Передумови «сексуальної революції» в західних суспільствах (поч.другої пол..ХХ ст..). Сутність та вісім основних рис «сексуальної революції». Поняття гомосексуальності: історична довідка. Соціологічні дослідження феномену гомосексуальності у незахідних традиційних культурах та у новітній західній культурі. Статистичні дані Б.Сінгера та Д.Дешампа. Соціологічне дослідження чотирьох типів гомосексуальності.

 

Тема 5. Сім’я, шлюб та особисте життя.

Соціологія сім'ї та визначення її головних понять: сім’я, шлюб, спорідненість, моногамія, полігамія (полігінія, поліандрія). Сім’я в історії: зміни у розмірах сімей, чинники нестабільності сімей досучасного суспільства. Розвиток сімейного життя: три фази розвитку сім’ї у Європі. Зміни в моделях сім’ї у світі: два основні чинники та напрямки змін.

Проблема розлучень: розпад подружжя, зміна ставлення до розлучення, розлучення і діти, життя без батька, повторні шлюби та нерідні батьки. Сім’я без дітей.

Проблеми сім’ї: сексуальне скривдження, інцест, насильство в сім’ї.

Альтернативні форми сім’ї (комуни, співжиття, гомосексуальні родини, одинаки). Дебати про “сімейні цінності”.

 

Тема 6. Девіантна поведінка, злочинність і соціальний контроль.

Визначення девіантної поведінки. Соціальний контроль: норми і санкції.

Теорії злочинності та девіантної поведінки: біологічна теорія, психологічна теорія, соціологічні теорії (теорія диференційної асоціації, теорія аномії, теорія ярликів).

Соціальні санкції: в’язниці та покарання. Зміни у методах покарань. В’язниці та проблема підвищення морального рівня. Смертна кара: основні суперечності.

Гендер і злочинність: рівні злочинності серед чоловіків та жінок; жінки у бандах. Жертви злочинів: домашнє насильство, сексуальні домагання, зґвалтування. Висновки про чоловічу та жіночу злочинність (дослідження Кемпбел та Карлен).

Злочинність «білих комірців». Злочини багатих і можновладців. Державні злочини. Організована злочинність.

 

Тема 7. Соціальна стратифікація і класова структура

Поняття «соціальна стратифікація». Чотири системи соціальної стратифікації та їхня характеристика: рабство, касти, стани, класи. Теорії стратифікації: (К.Маркс, М.Вебер, Е.Райт, Ф.Паркін).

Соціальний поділ на класи у сучасних західних суспільствах: відмінності в статках та доходах; поняття «багатство» та «доход; вищий клас, середній клас, робітничий клас, найнижчий клас.

Зміни в класовій структурі (як змінюються класи): вищий клас; висококваліфіковані професіонали, менеджери та адміністратори; «білі комірці» та «сині комірці» (фемінізація й пролетаризація); зміни робітничого класу; проблема найнижчого класу.

Соціальна мобільність: визначення та типи. Вертикальна та горизонтальна (латеральна) мобільність. Інтра- та інтергенераційна мобільність. Порівняльні дослідження мобільності. Низхідна мобільність і висхідна мобільність та успіх. Рівні та проблеми вивчення мобільності. Особисті шанси на мобільність. Поняття «маргінальність».

Бідність і нерівність. Визначення та типи бідності. Аналіз бідності: з яких соціальних груп походять бідні, причини бідності, проблема соціальної допомоги, безпритульність. Класи, нерівність та економічна конкурентність (дослідження М.Елберт).

 

Тема 8. Соціальні організації та інститути.

Поняття соціальної організації. Поняття «бюрократія». Теорія бюрократії М.Вебера. Формальні та неформальні відносини в організаціях. Фізичні рамки організацій. Теорія організацій М.Фуко: контроль за часом і простором. Нагляд в організаціях. В’язниця – взірець процесу нагляду.

Бюрократія і демократія (висновки Д.Лайона та Р.Мікелза). Межі нагляду в організаціях. Альтернатива бюрократії. Японська модель організації.

Глобальні корпорації (транснаціональні компанії): вплив та три типи (етноцентричні, поліцентричні та геоцентричні). Нові тенденції в корпораціях: зменшення та децентралізація; соціальні організації як мережі, а не ієрархії (піраміди).

Соціальні інститути: визначення, типи, функції (дисфункції). Процес інституціоналізації.

 

Тема 9. Масова комунікація: засоби масової інформації, популярна культура та громадська думка.

Визначення понять «масова комунікація», «засоби масової інформації» (ЗМІ), «популярна культура». ЗМІ: “газетна індустрія”, радіо, телебачення (історичні довідки).

Телебачення та його впливи на поведінку. Телебачення і насильство. Висновки по серії досліджень теленовин в університеті Глазго (Великобританія) та їхнє критичне обговорення.

Теорії ЗМІ (масової комунікації): Маршал Мак Луан («глобальне село»); Ю.Габермас (громадська сфера); Ж.Бодрільяр (світ гіперреальності); Д.Томпсон (три види комунікації-взаємодії). Ідеологія та ЗМІ.

Глобалізація ЗМІ: світовий інформаційний порядок. Проблема регулювання мас медіа.

Мультімедіа, інтернет, кіберпростір: вплив на життя і поведінку людей.

Громадська думка: визначення, структура, функції, проблеми формування та вимірювання.

 

 

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем Кількість годин
Денна форма Заочна форма
усього у тому числі усього у тому числі
л с с.р. л с с.р.
Змістовий модуль 1.Загальна соціологія
Тема 1.Соціологія та поле її наукових досліджень.    
Тема 2. Культура і конструювання членів суспільства.    
Тема 3. Соціалізація і особистість: життєвий шлях та смерть людей.    
Тема 4.Суспільство, глобалізація та соціальні зміни.    
Тема 5.Соціологічна теорія: різновиди та ділеми.          
Тема 6.Емпіричне соціологічне дослідження: історія, процесс, програма і основні методи.          
Разом за змістовим модулем 1 - -
Змістовий модуль 2.Галузева соціологія
Тема 1.Соціальна взаємодія і повсякденне життя людей.        
Тема 2. Чоловіча та жіноча поведінка: проблема гендеру і гендерної нерівності.    
Тема 3.Соціологія людського тіла: соціальні аспекти харчування, захворювання та старіння.        
Тема 4.Дослідження інтимного життя: соціальні чинники сексуальної поведінки людей.    
Тема 5.Сім’я, шлюб та особисте життя.      
Тема 6.Девіантна поведінка, злочинність і соціальний контроль.      
Тема 7.Соціальна стратифікація і класова структура      
Тема 8.Соціальні організації та інститути.      
Тема 9.Масова комунікація: засоби масової інформації, популярна культура та громадська думка.      
Модульна контрольна робота            
Разом за змістовим модулем 2  
Усього годин -

 

5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

ЛЕКЦІЯ І (Теми 1-2 змістовного модулю № 1)

Тема 1:Соціологія та поле її наукових досліджень.(1 год.)

План.

1. Специфіка соціологічного аналізу. Об’єкт і предмет соціології. Місце соціології у системі наук.

2. Початок та вчені-засновники соціології (О.Конт, К.Маркс, Е.Дюркгайм, Г.Спенсер, М.Вебер). Структура соціологічного знання. Функції соціології та роль в історії розвитку суспільства.

Додаткова література:

1. Головаха Є. Майбутнє соціології і типологія соціальних феноменів // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – № 3. С.6-10.

2. Головаха Є. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 1. (електр.папка)

3. Лапин Н.И. Когда и как Огюст Конт ввёл термин «SOCIOLOGIE» // Социологические исследования. 2003. – № 4. (електр.папка)

4. Тарасенко В. Проблема начала та самообгрунтування соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 3. (електр.папка)

 

Тема 2: Культура і конструювання членів суспільства.(1 год.)

План.

  1. Специфіка людського роду: «людська природа» як витвір культури.
  2. Культура: визначення та головні функції. Основні елементи культури.
  3. Головні тенденції культури: культурний відбір, культурні універсалії, етноцентризм, культурний релятивізм.

Додаткова література:

1. Антология исследований культуры. Т.1. Интерпретация культуры. Санкт-Петербург. – Университетская книга, 1997. – 728 с. – (Культурология ХХ век).

2. Гірц К. Інтерпретація культур: Вибрані есе / Пер. з англ. – К.: Дух і літера, 2001. – 542 с.

3. Паніна Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття та морально-психологічний стан за умов тотальної аномії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 1.

4. Слюсаревський Н. Субкультура як об’єкт дослідження // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 3.

5. Сорокин П. Социокультурная динамика // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов: Пер. с англ. – М.: По­литиздат, 1992. – С.425-504. (електр.папка)

 

ЛЕКЦІЯ ІІ (Тема 3-4).

Тема 3: Соціалізація і особистість: життєвий шлях та смерть людей(1 год.).

План.

  1. Визначення соціалізації. Роль соціалізації для суспільства та індивіда.
  2. Феномен депривації та дослідження «диких дітей».
  3. Життєвий шлях особистості: основні етапи та їх культурно-історичні відмінності. Соціалізація до факту власної смерті.

 

Додаткова література:

1. Злобіна О.Г. Категорія «особистості» у системі понять соціологічної теорії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 2.

2. Злобіна О.Г., Тихонович В.О. Суспільна криза і життєві стратегії особистості. К., 2001.

Шибутани Т. Социальная психология. Пер.с англ..В.Б.Ольшанского. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. – 544 с. (див. частина 4).

 

Тема 4. Суспільство, глобалізація та соціальні зміни.(1 год.)

План.

1. Поняття суспільства. Історичні типи суспільств: доаграрні (первісні суспільства мисливців та збирачів), скотарські та аграрні (традиційне), індустріальне (модерне), постіндустріальне (постмодерне, інформаційне).

2. Характеристика типу сучасного українського суспільства

Додаткова література:

1. Бхаскар Р. Общества // Социо-логос: Пер. с англ.., нем., франц. / Сост., общ.ред. и предисл. В.В. Винокурова, А.Ф. Филиппова. – М.: Прогресс, 1991. - С.219-241.

2. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

3. Здравомыслова Е. А. Социологические подходы к анализу общественных движений // Социолог. исследов. - 1990. - № 7. - С. 88-93.

4. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

5. Хмелько В. Макросоциальні зміни в українському суспільстві за роки незалежності // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003.- №1.

6. Хмелько В. У якому суспільстві ми живемо? // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – № 3. – С.21-23.

7. Цаплин В.С. Постиндустриализм: оправдвны ли претензии? // Социологические исследования. 2006. – № 4. (електр.папка)

8. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

9. Блумер Г. Коллективное поведение // Американская социологическая мысль: Р.Мертон, Дж.Мид, Т.Парсонс, А.Шюц. – М.: Московский университет, 1994 – С. 166-212.

10. П.Сорокин. Социология революции // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов: Пер. с англ. – М.: По­литиздат, 1992. – С.266-294 с. (електр.папка)

 

ЛЕКЦІЯ ІІІ (Теми 2,4 змістовного модулю № 2)

Тема 2: Чоловіча та жіноча поведінка: проблема гендеру і гендерної нерівності.(1 год.)

План.

  1. Поняття статі та гендеру. Дослідження соціобіології.
  2. Культурні відмінності у гендерних ролях. «Культурне програмування» чоловіків та жінок.

Додаткова література:

1. Лавріненко Н. Гендерний аспект соціально-економічного статусу // Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг. За ред.. д.е.н. В.Ворони, д.с.н. М.Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2003. - С. 97-105.

2. Лавріненко Н.В. Гендерний аспект структур влади // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Кол. монографія / Під ред. М.О. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С. 380-397.

 

Тема 4: Дослідження інтимного життя: соціальні чинники сексуальної поведінки людей.

(1 год.)

План.

  1. Соціальні чинники сексуальної поведінки. Типи сексуальної ідентичності. Багатоманітність видів і норм сексуальної поведінки в різних культурах.
  2. Історичні етапи формування сучасних уявлень про сексуальність людини в новітніх суспільствах: вплив християнства, медицини, технологій, культурних продуктів.
  3. «Сексуальна революція» 1960-х рр.: сутність, головні передумови і основні риси.

 

Додаткова література:

  1. Анурин В.Ф. Сексуальная революція: двойной стандарт // Социологические исследования. 2000. – № 9. – С.88-95.
  2. Кон І. Сексуальна освіта – глобальна задача ХХІ століття // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 1.
  3. Навайтис Г.А. Отношение молодёжи к добрачным половым связям // Социологические исследования. 1988. – № 2.
  4. П.Сорокин. Социология революции // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов: Пер. с англ. – М.: По­литиздат, 1992. – С.266-294 с. (електр.папка)

 

6. ТЕМи і зміст семінарських занять

СЕМІНАР І.

Тема 5. Сім’я, шлюб та особисте життя.(2 год.)

План.

1. Соціологія сім'ї та визначення її головних понять: сім’я, шлюб, спорідненість, моногамія, полігамія (полігінія, поліандрія). Сім’я в історії: зміни у розмірах сімей, чинники нестабільності сімей досучасного суспільства. Розвиток сімейного життя: три фази розвитку сім’ї у Європі. Зміни в моделях сім’ї у світі: два основні чинники та напрямки змін.

2. Проблема розлучень: розпад подружжя, зміна ставлення до розлучення, розлучення і діти, життя без батька, повторні шлюби та нерідні батьки. Сім’я без дітей.

3. Проблеми сім’ї: сексуальне скривдження, інцест, насильство в сім’ї.

4. Альтернативні форми сім’ї (комуни, співжиття, гомосексуальні родини, одинаки). Дебати про “сімейні цінності”.

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

3. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів /Під ред. проф. В.Г. Городяненка. – К., 1999.

4. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

 

СЕМІНАР ІІ.

Тема 6. Девіантна поведінка, злочинність і соціальний контроль. (2 год.)

План.

1. Визначення девіантної поведінки. Соціальний контроль: норми і санкції. Теорії злочинності та девіантної поведінки.

2. Соціальні санкції: в’язниці та покарання. Зміни у методах покарань. В’язниці та проблема підвищення морального рівня. Смертна кара: основні суперечності.

3. Гендер і злочинність: рівні злочинності серед чоловіків та жінок; жінки у бандах. Жертви злочинів: домашнє насильство, сексуальні домагання, зґвалтування. Висновки про чоловічу та жіночу злочинність (дослідження Кемпбел та Карлен).

4. Злочинність «білих комірців». Злочини багатих і можновладців. Державні злочини. Організована злочинність.

 

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социологические исследования. 1992.–№ 2,3,4.

3. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

4. Осипова О.С. Девиантное поведение: благо или зло? // Социологические исследования. 1998. – № 9.

СЕМІНАР ІІІ.

Тема 7. Соціальна стратифікація і класова структура. (2 год.)

План.

1. Поняття «соціальна стратифікація». Системи соціальної стратифікації. Теорії стратифікації: (К.Маркс, М.Вебер, Е.Райт, Ф.Паркін).

2. Соціальний поділ на класи у сучасних західних суспільствах (відмінності в статках та доходах; поняття «багатство» та «доход; вищий клас, середній клас, робітничий клас, найнижчий клас).

3. Соціальна мобільність: визначення та типи. Особисті шанси на мобільність. Поняття «маргінальність».

4. Бідність і нерівність. Визначення та типи бідності. Аналіз бідності: з яких соціальних груп походять бідні, причини бідності, проблема соціальної допомоги, безпритульність.

 

Література:

1. Вебер М. Основные понятия стратификации // Социологические исследования. 1994. – № 5. (електр.папка)

2. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

3. Макеєв С. Класовий аналіз у сучасній соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. – № 3.

4. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

5. Сорокин П. Социальная и культурная мобильность // Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред.сост. и предисл. А.Ю. Согомонов: Пер. с англ.– М.: По­литиздат, 1992. – С.297-424.

6. Соціологія: Навч. посібник /За редакцією С.О.Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

7. Тарабукін Ю., Яковенко Ю. Нерівності та процеси класоутворення в суспільстві, що трансформується // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. – № 2.

8. Чапська І. Майновий стан громадян у суспільстві, що трансформується // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. – № 3.

9. Шульга М. Національна і політична маргіналізація за умов системної кризи // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. – № 1.

 

СЕМІНАР ІV.

Тема 8. Соціальні організації та інститути.(2 год.)

План.

1. Поняття соціальної організації. Поняття «бюрократія». Теорія бюрократії М.Вебера. Формальні та неформальні відносини в організаціях.

2. Фізичні рамки організацій. Теорія організацій М.Фуко: контроль за часом і простором. Нагляд в організаціях. В’язниця – взірець процесу нагляду.

3. Глобальні корпорації (транснаціональні компанії): вплив та три типи (етноцентричні, поліцентричні та геоцентричні). Нові тенденції в корпораціях: зменшення та децентралізація; соціальні організації як мережі, а не ієрархії (піраміди).

4. Соціальні інститути: визначення, типи, функції (дисфункції). Процес інституціоналізації.

Література:

1. Войтович С. Проблема соціальних інститутів у соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – № 2.

2. Войтович С.О. Соціальні інститути суспільства: рід, влада, власність – К., 1998.

3. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

4. Головаха Є., Паніна Н. Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.– 2001.– № 4.

5. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

6. Соціологія: Навч. посібник /За редакцією С.О.Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

СЕМІНАР V.

Тема 9.Масова комунікація: засоби масової інформації, популярна культура та громадська думка. (2 год.)

План.

1. Визначення понять «масова комунікація», «засоби масової інформації» (ЗМІ), «популярна культура». ЗМІ: газети, радіо, телебачення (історичні довідки).

2. Телебачення та його впливи на поведінку. Телебачення і насильство. Висновки по серії досліджень теленовин в університеті Глазго (Великобританія) та їхнє критичне обговорення.

3. Глобалізація ЗМІ: світовий інформаційний порядок. Проблема регулювання мас медіа.

4. Мультімедіа, інтернет, кіберпростір: вплив на життя і поведінку людей.

 

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999.

2. Леш С. Соціологія постмодернізму./Перекл.з англ.. Ю.Олійника. – Львів: Кальварія, 2003. –

344 с. (див. частину ІІ, розділи 6 і 7).

3. Соціологія: Навч. посібник /За редакцією С.О.Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во

«Знання», КОО, 2003.

СЕМІНАР VІ.

Модульна контрольна робота (2 год.)

7. завдання для самостійної роботи

(теми і питання до тем курсу, що їх студент опрацьовує самостійно і на які не передбачено годин аудиторної роботи)

Змістовий модуль І

Питання до теми 1: Соціологія та поле її наукових досліджень.

1. Соціологічна трактовка людини.

2. Соціологічні закономірності: передбачувані та непередбачувані наслідки поведінки людей.

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

3. Соціологія: Навч. посіб. / За ред.. С.О.Макеєва, – К., 2003.

4. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

 

Питання до теми 3: Соціалізація і особистість: життєвий шлях та смерть людей

1. Основні агенти соціалізації дітей: сім’я, дитячий садок, школа, ЗМІ (телебачення, радіо, інтернет, реклама) та відеоігри.

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

3. Соціологія: Навч. посіб. / За ред.. С.О.Макеєва, – К., 2003.

4. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

Питання до теми 4: Суспільство, глобалізація та соціальні зміни

1. Головні ознаки суспільства та його структурні елементи

2. Поняття глобалізації. Глобальні зміни у сучасному світі

3. Поняття соціальних змін. Основні чинники соціальних змін.

4. Соціальні рухи: визначення, типи та функції.

 

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Здравомыслова Е. А. Социологические подходы к анализу общественных движений // Социолог. исследов. - 1990. - № 7. - С. 88-93.

3. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

4. Хмелько В. Макросоциальні зміни в українському суспільстві за роки незалежності // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003.- №1.

5. Цаплин В.С. Постиндустриализм: оправдвны ли претензии? // Социологические исследования. 2006. – № 4. (електр.папка)

6. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

Тема 5. Соціологічна теорія: різновиди та ділеми.

План.

1. Рівні соціологічного теоретизування (створення теорій): загальні теоретико-методологічні підходи і теорії середнього рівня. Основні загальні теоретико-методологічні підходи:

· функціоналістський підхід (Т.Парсонс, Р.Мертон);

· конфліктологічний підхід (Р.Дарендорф, Л.Козер);

· мікроінтеракціоністський підхід (Дж.Г. Мід, Г.Блумер).

2. Новітні теоретичні пошуки: структуралізм (К.Леві-Строс, М.Фуко); постмордернизм (Ж.Бодріяр, П.Бурд'є).

3. Головні теоретичні ділеми сучасної соціології: №1. Структура і діяльність; №2. Консенсус і конфлікт; №3. Проблема гендеру; №4. Формування сучасного світу.

4. Соціологічна думка в Україні:

· становлення вітчизняної академічної соціології (від 60-х рр.ХІХст. до 20-х рр.ХХ ст.);

· криза соціології радянського періоду. Наукова і педагогічна діяльність українських соціологів в еміграції (20-60 рр ХХ ст.);

· відродження української соціології (розпад СРСР). Проблеми розвитку сучасної соціологічної думки.

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999.

2. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. – СПб., 1997.

3. Захарченко М.В., Бурлачук В.Ф., Молчанов М.О. та ін. Соціологічна думка України. – К., 1996.

4. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології: від античності до поч. ХХст. – К., 1993.

5. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХст. – К., 1996.

6. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид. – К.: Тандем, 1996.

7. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К.: Наукова думка, 1995.

8. Соціологія: Навч. посібник /За редакцією С.О.Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

9. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

Тема 6. Емпіричне соціологічне дослідження: процесс, програма і основні методи.

План.

1. Історія розвитку емпіричної соціології: -емпіричні дослідження в Західній Європі 17- початку 20 ст.; -емпіричні дослідження в США першої половини 20 ст. (основні періоди, Чиказька школа, дослідження Гарвардських вчених).

2. Визначення емпіричного дослідження. Місце і роль емпіричного дослідження в соціологічному аналізі. Процес дослідження: сім найзагальніших етапів.

3. Програма дослідження: структура і функції.

4. Основні методи соціології: соціологічне опитування, польове дослідження (включене спостереження), вивчення документальних джерел, експерименти. Вибірковий метод та репрезентативність.

5. Поняття і зміст соціологічного вимірювання.

6. Аналіз результатів за допомоги статистичних методів. Найпоширеніші статистичні методи: показники головної тенденції (способи підрахунку середніх) та коефіцієнти кореляції (показники міри взаємозв’язку між змінними). Аналіз статистичних таблиць.

7. Вплив соціологічних досліджень на наші уявлення та поведінку.

 

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999.

2. Паніна Н. Вимірювання в соціології та принципи застосування тестів у масових опитуваннях // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 1/2. - С. 53-68.

3. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К., 1996.

4. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид. – К.: Тандем, 1996.

5. Рабочая книга социолога / Под общ. ред. и с предисл. Г.В.Осипова. Изд-е 3-е. – М.: Едиториал УРСС, 2003.

6. Соціологія: Навч. посібник /За редакцією С.О.Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

7. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

8. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М.: Добросвет, 2001.

 

Змістовий модуль ІІ

Тема 1. Соціальна взаємодія і повсякденне життя людей.

План.

1. Поняття соціальної взаємодії та повсякденності. Особливості соціальної взаємодії на макро- та мікросоціологічному рівнях.

2. Невербальна соціальна взаємодія: комунікація через обличчя, жести й емоції, «обличчя» й культура.

3. Дослідження соціальних правил та буденного мовлення у етнометодологія Г.Гарфінкеля.

4. Роль обличчя, тіла та мови в повсякденних взаємодіях людей у соціальній драматургії Е.Гофмана.

5. Взаємодія в часі та просторі. Роль годинникового часу. Повсякденне життя в культурній та історичній перспективі.

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

3. Соціологія: Навч. посіб. / За ред.. С.О.Макеєва, – К., 2003.

4. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

Питання до теми 2: Чоловіча та жіноча поведінка: проблема гендеру і гендерної нерівності.

1. Гендерна соціалізація: поняття, складові елементи та механізм здійснення.

2. Гендерна нерівність у новітніх суспільствах.

 

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

3. Соціологія: Навч. посіб. / За ред.. С.О.Макеєва, – К., 2008.

Тема 3: Соціологія людського тіла: соціальні аспекти харчування, захворювання та старіння.

План.

1. Людське тіло і суспільство. Соціологія тіла. Соціальні технології тіла (М.Фуко). Чотири моделі тіла у новітньому суспільстві (Ж.Бодріяр).

2. Соціальна зумовленість розладів харчування та захворювань. Культ тіла.

3. Репродуктивні технології: вихід людини за межі біологічної еволюції. Соціалізація природи.

4. Багатоманітність уявлень про здорове тіло в різних культурах та в різні епохи.

5. Вплив віку на соціальний статус людини: культурні відмінності. Старіння та культ молодості у новітніх суспільствах.

Література:

1. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть/ Пер. з фр.-Львів: Кальварія, 2004.-376 с.(див. частина ІV).

2. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

3. Леш С. Соціологія постмодернізму./Перекл.з англ.. Ю.Олійника. – Львів: Кальварія, 2003. – 344 с. (див. частину І, розділи 2 і 3).4. Фуко М. История сексуальности-III: Забота о себе/Пер. с фр. Т. Н. Титовой и О.И. Хомы под общ. ред. А.Б. Мокроусова.- Киев:Дух и литера, 1998.- 288 с.(електр.папка)

5. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

Питання до теми 4: Дослідження інтимного життя: соціальні чинники сексуальної поведінки людей.

1. Соціологічні дослідження та статистика феномену гомосексуальної поведінки у різних культурах.

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

Питання до теми 7. Соціальна стратифікація і класова структура. (2 год.)

1. Зміни в класовій структурі (як змінюються класи): вищий клас; висококваліфіковані професіонали, менеджери та адміністратори; «білі комірці» та «сині комірці» (фемінізація й пролетаризація); зміни робітничого класу; проблема найнижчого класу.

2. Класи, нерівність та економічна конкурентність (дослідження М.Елберт).

 

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Макеєв С. Класовий аналіз у сучасній соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. – № 3.

3. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

4. Соціологія: Навч. посібник /За редакцією С.О.Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

5. Тарабукін Ю., Яковенко Ю. Нерівності та процеси класоутворення в суспільстві, що трансформується // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. – № 2.

6. Чапська І. Майновий стан громадян у суспільстві, що трансформується // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. – № 3.

 

Питання дотеми 8. Соціальні організації та інститути.

План.

1. Бюрократія і демократія (висновки Д.Лайона та Р.Мікелза). Межі нагляду в організаціях. Альтернатива бюрократії. Японська модель організації.

 

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999. (електр.папка)

2. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. (електр.папка)

Питання дотеми 9.Масова комунікація: засоби масової інформації, популярна культура та громадська думка.

План.

1. Теорії ЗМІ (масової комунікації): Маршал Мак Луан («глобальне село»); Ю.Габермас (громадська сфера); Ж.Бодрільяр (світ гіперреальності); Д.Томпсон (три види комунікації-взаємодії). Ідеологія та ЗМІ.

2. Громадська думка: визначення, структура, функції, проблеми формування та вимірювання.

 

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія /Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник. – К., 1999.

2. Леш С. Соціологія постмодернізму./Перекл.з англ.. Ю.Олійника. – Львів: Кальварія, 2003. – 344 с. (див. частину ІІ, розділи 6 і 7).

3. Соціологія: Навч. посібник /За редакцією С.О.Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

4. Матусевич В. Громадська думка: критерії ідентифікації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 2.

5. Матусевич В. Суб’єкт громадської думки: теоретичні та методологічні проблеми визначення// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 1.


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 22; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.109 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты