Держ відродження У

Розкривати це питання доцільно почати із характеристики становища Російської імперії в умовах першої світової війни. Показати наростання кризових явищ в соціально-економічному і політичному житті, різке погіршення становища народних мас і наростання їх невдоволення, що призвело до Лютневої революції, зречення 2 березня 1917 р. престолу Миколою II і утворення Тимчасового уряду. На місцях формувалися його місцеві органи на чолі з комісарами. Ними ставали голови губернсіхих і повітових земських управ. Паралельно з органами Тимчасового уряду 4(17) березня в Києві постала Українська Центральна Рада, що виникла з ініціативи Товариства українських поступовців(Д.Дорошенко, А.Ніковський, Є.Чикалепкотаін.). До Центральної Ради увійшли представники українських соціал-демократи, православного духовенства, військових, кооперативних, культурно-освітніх, студентських та інших організацій. Рада обрала виконавчий комітет, який згодом отримав назву Мала Рада. Очолив Центральну Раду М.С. Грушевський - відомий історик, професор, лідер всеукраїнського руху за національне відродження України. На початку березня в ряді міст України виникла третя влада – Ради робітничих, а згодом і солдатських депутатів. Відродилися також профспілки Ради виникали переважно з ініціативи загальноросійських соціалістичних партій і соціал-демократів. На середину 1917 р. в Україні налічувалося 252 Ради (71 відсоток з них - у Донбасі). Вплив більшовиків на утворення і діяльність Рад у цей час був обмеженим.

Головною метою Центральної Ради у початковий період її існування була автономія України у складі перебудованої на федеративних засадах Росії Майбутня Російська Республіка розглядалася як союз деркав. 6 (19) квітня у Києві відбувся Український національній конгрес. В його роботі взяли участь 900 делегатів від політичних партій і різних українські організацій. Конгрес обрав новий склад Центральної Ради (15( чол.). Зміцненню позицій Центральної Ради, як крайового органу влади, сприяло проведення військових з'їздів, з'їзду українських селян та з'їзду робітників.

У травні 1917 р. в Петрограді відбулися переговори делегації Центральної Ради з Тимчасовим урядом і Петроградською Радою щодо офіційного визнання автономії України. Тимчасовий уряд не визнав Центральну Раду як виразника волі українського народу і відмовив Україні в автономії.

10 червня 1917р. Центральна Рада обнародувала на II військовому з'їзді свій І Універсал. В ньому проголошувалась автономія України, а Центральна Рада - найвищим державним органом. 15 червня було створено гірший за кілька століть український уряд - Генеральний секретаріат у складі восьми генеральних секретарів і генерального писаря. Очолив Генеральний секретаріат відомий письменник, активний діяч українського національно-визвольного руху В.К.Винниченко.

УНР

Ставшиголовним Українського Військового Комітету Західного Фронту, Петлюра був делегований на перший Всеукраїнський Військовий З'їзд у Києві, що відбувся 18-21. травня 1917, і був обраний Головою Українського Генерального Військового Комітету, а при утворенні Генерального Секретаріату Центральної Ради (28 червня 1917) став першим генеральним секретарем військових справ і всю енергію спрямував на створення Українських Збройних Сил, змагаючись з неприхильним ставленням до них деяких членів Центральної Ради й відкритим опором російських кіл. У кінці 1917 p., не погоджуючися з політикою голови Генерального Секрітаріату В. Винниченка, вийшов з уряду й виїхав на Лівобережжя, де організував Гайдамацький Кіш Слобідської України, який у січні-лютому 1918 р. відіграв вирішальну роль у боях за Київ і ліквідації більшовицького повстання, опором якого був Арсенал, взятий українськими військами під безпосереднім керівництвом Петлюри. Після гетьманського перевороту (28 квітня 1918) Петлюра став на чолі Київського Губ. Земства, був заарештований гетьманським урядом у липні 1918 і по 4-місячному ув'язненні переїхав до Білої Церкви, де взяв участь у протигетьманському повстанні, по якому увійшов до складу Директорії й очолив Армію УНР як її Головний Отаман. Після відходу Армії УНР з Києва і виїзду В. Винниченка за кордон Петлюра став (11 лютого 1919) головою Директорії, вийшовши одночасно з УСДРП.

Директорія відновила дію усіх законів УНР, ухвалила новий закон про передання поміщицької землі селянам без викупу. На початку грудня Директорія вирішила взяти за основу розбудови держави так званий трудовий принцип, згідно з яким влада у губерніях і повітах мала належати трудовим радам робітників, селян, інтелігенції. Центральні органи влади й управління мав утворити Трудовий Конгрес – свого роду парламент, сформований з делегатів робітників, селян і трудової інтелігенції.

Перша сесія Трудового Конгресу відбулася 23-28 січня у Києві. Конгрес затвердив Акт з'єднання УНР і ЗУНР, передав передав тимчасово законодавчу і виконавчу влади Директорії, проголосив загальне виборче право для виборів майбутьнього українського парламенту