Опера-сказка в творчестве русских композиторов

Жанр оперы-сказки появился в творчестве Глинки с созданием оперы "Руслан и Людмила". Расцвета достигает в творчестве Римского - Корсакова («Снегурочка», «Садко», «Сказка о царе Салтане», «Золотой петушок»).

Опера «Снегурочка» написана на сюжет пьесы А.Н. Островского в 1880 году. С большой теплотой воспроизвел композитор старинные обычаи и обряды. Правдивое изображение жизни и быта людей сочетается с миром фантастики, сказки. Действующие лица: царь Берендей, Бермята, Купава, Лель, Мизгирь, Бобыль и Бобылиха (образы реалистические); человеческими чертами наделены Весна-Красна, Дед-Мороз; образ Снегурочки - дочери Мороза и Весны - сочетает в себе реальные черты с фантастическими.

В опере часто изображается природа. Иногда образы природы имеют иносказательный смысл - они олицетворяют собой справедливость и закономерность жизненных явлений.

Римский-Корсаков часто использует лейтмотивы - выдержанные музыкальные характеристики. Сцены, основанные на непрерывном («сквозном») развитии, чередуются в опере с законченными номерами. В опере много хоров, широко использованы подлинные народные мелодии, показаны народные обряды.

Состоит опера из пролога и четырех действий.

3. Творчість Л. Ревуцького

Лев Миколайович Ревуцький увійшов в історію української радянської музичноїкультури як видатний композитор, педагог, учений і музично-громадський діяч. Йоготворчий шлях розпочався ще в дожовтневі роки, хоч остаточне становлення його якмитця відбулося значно пізніше, у 20-ті роки.

Для формування індивідуального стилю Ревуцького велике значення мала його тривала й серйозна праця з народною піснею. Композитор обробляє народні пісні переважно для

Одного голосу з супроводом фортепіано.

Цикл "Сонечко" з'явився 1925 року. Сюди увійшли 20 різних за характером і жанровою приналежністю пісень: кілька веснянок (Вийди, вийди, сонечко", "Подоляночка", "Іди, іди, дощику"), ліричних ("Прилетіла перепілонька"), танцювальних (Диби-диби), колискових ("Котику сіренький", "Ой ходить сон"), ігрових ("Ой єстьвлісі калина", "Ойвийся, хмелю).

Новим етапом мистецького сходження сталаСимфонія № 2.

Своєрідність твору полягає у тому, що весь його тематичний матеріал запозичено з фольклору. Композитор використав 7 пісень: у І частині - "Ой весна, .весниця", "Ой не жаль мені", у II частині - "Ой Микито, Микито", "Ой там в полі сосна", "У Києві на ринку", у III частині - "А ми просо сіяли", "При долині мак".

Мелодії цих народних пісень стали "зерном" образності, відправною точкою, імпульсом для розвитку.

Симфонія №2 стала першим класичним зразком симфонічного жанру в українській радянській музиці.

Кращим твором 40-х років є кантата-поема "Хустина" (за твором Т.Шевченка).Музичні образи виростають з фольклорних джерел, притому композитор не цитує народних мелодій, а творить оригінальну тканину - мелодику, ритміку, гармонію, фактуру-у фольклорному дусі.

"Хустина" - одночастинний твір. Тут є хорові, сольні та оркестрові епізоди.

Своєю поемою-кантатою Ревуцький розвинув принципи кантатного жанру, розробленіЛисенком та Стеценком. Він трактує цей жанр в лірико-драматичному плані (кантати класиків мали переважно урочистий характер).

Творчийдоробок Л.М. Ревуцького не дуже великий, але вагомий. Кращі твори композитора увійшли в золотий фонд нашої культури.