Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Реформа 1861 р. та особливості її проведення в У.




Читайте также:
  1. Quot;Павловская" реформа
  2. А. Владимир I — государственный деятель, реформатор, полководец
  3. Аграрная реформа П. А. Столыпина.
  4. Аграрная реформа Столыпина.
  5. Административные реформы Петра I. Учреждение и реформа Сената. Коллегии. Генеральный регламент.
  6. Банковская реформа
  7. Безпека праці під час проведення підривних робіт
  8. Безпека праці під час проведення робіт з демеркурізації
  9. Безпека праці під час проведення робіт з отрутохімікатами та пестицидами
  10. Безпека праці під час проведення робіт у газоаналітичних (аналітичних) лабораторіях

Причини скасування кріпосного права: 1) криза феодально-кріпосницького ладу в 1859-1861 р. досяг вищої точки, що висловилася у величезному відставанні Росії від країн Заходу, у принизливій поразці в Кримській війні, у рості селянських повстань; 2) бажання скасування кріпосного права було в селянства і буржуазії, що зароджується, (якої був необхідний ринок вільної робочої сили), ліберальної і революційно-демократичної интеллигенции-(видевшей економічну безперспективність кріпосництва і його безнравственность), у перекласти своє господарство на буржуазні рейки); 3) необхідність зміцнення оборони країни після поразки в Кримської воїні, що було неосуществимо без капіталістичного перетворення країни; 4) кріпосне право в більшості країн Європи було вже скасовано, через що кріпосницька Росія виглядала в очах Європи відсталої, забитої, патріархальної; 5) повернути колишню могутність після поразки в Кримської війни і на рівних конкурувати з Англією, Францією й ін. країнами Росія могла, лише вступивши вслід, за ними на капіталістичний шлях розвитку. У результаті; у 1859-1861 р. у Росії укладається революційна ситуація, і в умовах, коли була ясна безперспективність кріпосницької системи, Олександр II для запобігання можливого революційного вибуху в Росії 19 лютого 1861 р. підписує «Маніфест» про скасування кріпосного права. Принципи скасування кріпосного права. Позитивні (буржуазне утримання): а) селяни одержували особисту свободу і цивільні права: можливість вільно розпоряджатися своїм майном, виступати в суді, укладати угоди й ін. від свого імені, а не від імені поміщика, як це було колись, тобто селяни стали юридичними особами; б) селяни звільнялися з землею (за викуп). Негативні (кріпосницькі риси): а) поміщики залишилися власниками більшості земель у державі; б) в особисте користування селянин одержував тільки землі, на яких знаходилася його садиба з господарськими будівництвами, а польовий наділ він зобов'язаний був викупити в поміщика; в) протягом 20 років селянин рахувався «временнообязанным» і повинний був залишатися в поміщика і за користування землею відпрацьовувати панщину або сплачувати оброк, як і до 1861 р.; р ) зберігалася община, як засіб суворого виконання селянами повинностей перед поміщиком (тому що з поміщиком розраховувався не кожний селянин окремо, а вся община в цілому); д) для дозволу споровши був створений інститут світових посередників, що призначалися винятково з дворян і тому не могли бути «безсторонніми примирителями» земельних суперечок селян і поміщиків. Здійснення реформи в поміщицьких селян: 1) помещик давав селянину землю в такій малій кількості, щоб економічно змусити селянина звернутися по допомогу і потрапити в нову економічну залежність від поміщика; 2) система відрізків, коли для кожного регіону установлювалася вища і нижча норма наділу; 3) вага відрізків полягала не тільки в розмірах, але й у методах здійснення, тому що: а) поміщик відрізав найбільше необхідні для селян землі, чим змушував селян орендувати ці ж землі на кабальних умовах; б) черезсмужжя, коли поміщик, що мав право відрізати будь-яку частину селянської земли-отрезал її смугами, розташованими найчастіше на значному видаленні друг від друга, у результаті чого один селянський наділ надавався в 5-6 місцях, для з'єднання яких селянин змушений був орендувати свою колишню землю в поміщика на його умовах. Значення реформи 61 року: 1) реформи поклали початок капіталістичному розвитку Росії й У, перетворивши феодально-кріпосницьку монархію в монархію - буржуазну; 2) реформа сприяла більш швидкому капіталістичному розвитку країни; 3) Відбулася деяка демократизація товариства, якщо порівнювати внутрішню і зовнішню політику Миколи I і Олександра II; 4) проте через той, що буржуазні реформи проводилися «поверх», тому в країні залишилися многие феодальні пережитки.



29. Соціально-економічний розвиток У. у ІІ пол. 19 ст. Становлення капіталізму.



Падіння кріпосництва дало поштовх розвитку капіталізму в сель-ом господарстві і промисловості. Особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві: 1) йшло прусским шляхом, при котрому помещичье землеволодіння залишилося пануючим у селі. Йшов повільний переклад цих господарств на капіталістичні рейки. Майже була відсутня економічна конкуренція в Селі, тому що малоземельні селянські господарства були не в силах конкурувати зі значними поміщицькими маєтками; 2) наявність двох систем господарювання в сільському господарстві: а) капіталістичної системи, при якій замість примусової праці селян застосовувалася вільнонаймана праця за договором із використанням сільгосптехники, добрив і ін.; б) відробіткової системи, що майже цілком нагадувала старі феодальні повинності, але відрізнялася від них тим, що селянин був особисто вільним і опрацьовував своїм інвентарем на поле поміщика узятий у борг заим, зерно, інвентар. У результаті: лише з 80-х років XIX в. більш прогресивна капіталістична система стала переважати над відробітковою; 3) почався підйом сільського господарства, що проявився в поступовому рості врожайності, збільшенні площі що засіваються земель, у зміні структури що вирощуються культур і т.п.; 4) розвиток капіталізму призвело до відносного аграрного перенаселення на У, і через малоземелля почалося переселення селян у Крим, на Північний Кавказ і ін. райони; феодальних пережитків у сільському господарстві, що стримували його розвиток: поміщицького землеволодіння, відрізків і малоземелля селян. У результаті: масові виступи селян, що боролися за американське (фермерське) розвиток із/х, а більшість поміщиків стояло за прусский шлях. Найбільше швидко розвивалися райони, де переважав американський шлях розвитку (південні і степові райони У и Западная У.). Особливості розвитку капіталізму в промисловості: 1) йшов ріст дрібнотоварного виробництва, б) капіталістичної мануфактури, капіталістичної фабрики. Самою перспективною формою була капіталістична фабрика, перехід до якої від мануфактури почався в 30-40-е роки XIX в. і завершився в 80-е роки XIX в. (промисловий переворот). 2) крім традиційних галузей промисловості по переробці сільгосппродукції, на У стала формуватися найбільша угольно-мталлургическая база Росії, т., к. у Донбасі знаходилися найбільші я Європейської частини Росії покладу вугілля. У Придніпров'я дівся видобуток залізних, марганцевих і ін. руд, достатній кількості трудових ресурсів, побудовані до цього часу ж/д створювали зручності транспортних перевезень. Вкладення іноземного капіталу і технічної помочі Заходу при заступництві царату також пояснюють бурхливий ріст металургійної промисловості У. Крупнейшими шахтами по видобутку вугілля були Лисичанская, Корсунская, Голубовская й ін. Центром видобутку залізної руди став Кривої Ріг, марганцю - Нікополь, металургійні заводи були побудовані в Юзовке (Донецьк), Олександрівську (Запоріжжя), Катеринославі й ін. містах. 3) бурхливий розвиток капіталізму в промисловості вело до концентрації виробництва, що на У к кінцю XIX в. було вище, чим у головних західних країнах; 4) приток іноземного капіталу: а) у 60-70-е роки направлявся в основному на будівництво ж/д; б) із 80-х років іноземний капітал вторгається у важку промисловість (гірсько-видобувну, металургійну, машинобудування і т.д.). Основний потік іноземного капіталу йшов в основному з 4-х країн: Англії, Франції, Бельгії і Німеччини. Розвиток ж/д транспорту було викликано військово-стратегічними розрахунками і розвитком зовнішньої і внутрішньої торгівлі, для чого необхідно було з'єднати промислові і з/х райони з Чорноморськими портами, один з одним. Розвиток торгівлі: а) оптовая торгівля; б) розничная торгівля; в) торгівля з іншими регіонами Росії - з У вивозилися: кам'яне вугілля, різноманітні руди, метал, хліб, цукор, тютюн. На У ввозили: із Кавказу - нафта, гас, мазут. З Білорусії - ліс, смолу, дьоготь і ін. З Польщі, Прибалтики і центру Росії - машини, текстиль, взуття і т.п.; г) внешняя торгівля - здійснювалася через Чорноморські порти (0десса, Миколаїв, Феодосія й ін.) і сухопутні митниці на Волыни і Подолии. У. експортувала: пшеницю, ячмінь, овес, шерсть, м'ясо, цукор, спирт, сукно й ін. Цей експортний потік направлявся в основному в Англію, Італію, Персію, Німеччину й ін. країни. У.. імпортувала машини, олово, свинець, шовк, бавовна, чай, кава, рис, прянощі, провина й ін. Розвиток міст. Розвиток промисловості, торгівлі і транспорту викликало ріст міського населення, найбільше швидко росли 4 найбільше значних міста на У: Одеса, Київ, Харків і Катеринослав. Центрами зовнішньої торгівлі залишалися Одеса, Маріуполь, Миколаїв, Феодосія. Зміни в класовій структурі населення. Из-зa скасування кріпосного права і розвитки капіталізму на У почалися зміни в соціально-класовій структурі населення: а) крестьянство перестало бути однорідною масою і почалося його розшарування; б) пролетариат його чисельність різко зросла за рахунок селян, що розорилися, і міської дрібної буржуазії; в) дворянство залишалося самим привілейованим станом; г) буржуазия - йшов ріст як її чисельності, так і капіталів. Незважаючи на бурхливий економічний розвиток, У. разом із Росією в технічному й економічному плані відставали від Заходу, що пояснюється більш пізнім вступом на шлях капіталізму (в Англії буржуазна революція відбулася в середині XVII в., у Франції - наприкінці XVIII в.), наявністю залишків кріпосництва, що стримують притоку вільної робочої сили і розвиток капіталізму, хибою кваліфікованих кадров інженерів, механіків, конструкторів і т.д., великий долей ручного праця» і т.п. Особливості економічного розвитку західно-укр. земель. Западно-укр. землі входили до складу Австро-Угорщини й особливостями їхнього капіталістичного розвитку (після скасування кріпосного права в 1848 р.) були: а) руйнування дрібної промисловості потоком дешевих і якісних західних товарів; б) залежне положення промисловості і банків від австро-угорської економіки. Домінування іноземного капіталу: австро-німецького, англійського, французького. Найбільше галузями, що швидко розвиваються, були: нафтова, буроугольная, соляна, лісова і харчова галузі промисловості; в) сільське господарство розвивалося прусским шляхом, із пануванням поміщицького землеволодіння, при якому поміщики здавали велику частину своєї землі в оренду своїм селянам; г) дискримінація українців і ріст політичної активності населення, особливо інтелігенції.




Дата добавления: 2015-01-19; просмотров: 18; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты