Билет №8. 1. Активні засоби.В даний час до активних видів туризму відносять пішохідний, лижний, водний, велосипедний

1. Активні засоби.В даний час до активних видів туризму відносять пішохідний, лижний, водний, велосипедний, гірський, кінний, авто-і мототуризм і спелеотуризм.

Наймасовіші з них - піший, водний, гірський і лижний. Найбільш динамічно розвиваються гірський і водний туризм.

Спелеотуризм передбачає відвідування природних або рукотворних печер і лабіринтів. Він цікавий різноманітністю їх рельєфу , що створює перешкоди для проходу (колодязі, завали , вузькі щілини , підземні річки і т.д.) , а також екстремальними - несприятливими - фізичними умовами ( висока вологість і відсутність природного освітлення).

Гірський туризм - це подорож в горах по схилах , гребенях , льодовиках , через перевали і гірські потоки . Найчастіше під гірським туризмом на увазі тільки альпінізм , а тим часом до нього належать також Геотуризм і мінерологіческій туризм.

Водний туризм - походи по річках, озерах , морях і водохранилищам на надувних човнах ( рафтах ) , розбірних байдарках , катамаранах , плотах та ін Поєднує в собі елементи пізнавання , активного відпочинку, оздоровлення та спорту і доступний всім здоровим людям.

Велосипедний туризм - це подорожі та спортивні походи на велосипедах по рівнині , ярах , пісках , гірських стежках , річках ( вбрід ) на дорожніх , спортивних і гірських (т.зв. маунтінбайки ) велосипедах.

2.Штатний розпис – це затверджуваний власником, керівником чи вищестоящим органом підприємства, установи, організації внутрішній нормативний документ, який містить перелік найменувань посад (з урахуванням вакансій) постійних працівників із зазначенням кількості однойменних посад та розмірів посадових окладів, доплат і надбавок.

Правила внутрішнього трудового розпорядку — це розроблений роботодавцем у встановленому порядку документ, який регламентує організацію праці і за допомогою якого підприємство забезпечує дотримання трудової дисципліни та нормативну поведінку працівників.

Посадові інструкції, так само як колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку, повинні бути на кожному підприємстві. І це не тільки традиція, але і вимога нормативного акту.

Відсутність посадової інструкції помітно ускладнює можливість прийняття рішень про притягнення працівників до дисциплінарної, матеріальної, а іноді і до адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення, пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням посадових обов’язків. Причина тут очевидна: перед тим, як звинуватити працівника в порушенні посадових обов’язків, необхідно достеменно встановити, чи належать ті чи інші обов’язки до трудової функції саме цього працівника.