Методичні вказівки

1. В процесі виконання лабораторної роботи студенти повинні вивчити класифікацію згідно ГОСТ 12807-2003 (див. додаток А), будову, а також технічні умови виконання і область застосувань ручних і машинних стібків і строчок, навчитися виконувати схеми ручних і машинних стібків без яких-небудь зовнішніх опор (підручники, посібники та ін.).

Відповідно до ГОСТ 12807-2003 ручні стібки в класифікації займають 200 клас. Стібки і строчки, що складаються з одного ряду стібків одного виду, позначаються кодом, що складається з тризначної цифри. Перша цифра (від 1 до 7) визначає клас стібка, друга і третя (від 1 до 99), - його вид.

Утворення ручних стібків і строчок розрізняється способом проколювання матеріалу швейною голкою. При проколюванні матеріалу і виведенні голки з нього з одного боку походить утворення стібків і строчок, як для тимчасового, так і для постійного з'єднання матеріалів. При проколюванні матеріалу з одного боку і виведень з нього голки з іншого боку утворюються спеціальні стібки, застосовані при обметуванні петель, виготовленні закріпок та ін.

Будова ручних стібків залежить від розташування ниток, створюючих на поверхні і усередині матеріалу (пряме, косе, хрестоподібне, петлеподібне, петельне), а також від співвідношення, довжин лицьових ниток А і інтервалів В між сусідніми проколами матеріалу голкою, вимірюваних уздовж строчки (мал. 1). Розміри косого, хрестоподібного і петельного стібків визначаються також їх шириною С (мал. 2).

Довжина різних ручних стібків вимірюється від 2мм до 50мм залежно від виду стібка і строчки, товщини матеріалів, що скріпляються. Довжина стібків більше при обробці товстих матеріалів. Ширина стібків залежить від їх виду, строчки і товщини матеріалу, і змінюється від 1мм до 7мм.

АБ Б	С
Рис. 1. Строчка ручного прямого стібка	Рис. 2. Строчка ручного косого стібка

Прямі стібки являються найпростішими по будові, утворюють неміцні, легкорозпускаючи строчки, використовувані для тимчасового скріплення деталей.

Строчки прямого стібка мають ряд різновидів: наметувальні, виметувальні.

Наметувальною строчкою проводять тимчасове скріплення двох деталей, накладених один на одного. Наприклад, наметування переду на бортову прокладку. Довжина стібка 30÷50 мм (мал. 3, а).

а	б
Рис. 3. Застосування строчок прямого ручного стібка

Виметувальною строчкою скріпляють краї деталей, які заздалегідь з'єднанні машинною строчкою і вивернуті швами всередину, наприклад, при обробці країв клапанів, бортів, комірів. Довжина стібка 7÷10 мм (мал. 3,б).

За допомогою строчок прямого стібка виконують збирання деталей при виготовленні жіночих суконь і білизни. Довжина стібка 3÷7 мм.

Строчки косого стібка бувають наметувальні, виметувальні, стьобальні і підшивальні. Строчки косого стібка міцніші і еластичніші, ніж строчки прямого стібка. Строчки косого стібка виконують як тимчасове кріплення деталей (наметувальні, виметувальні), так і постійні (стьобальні, підшивальні).

Наметувальні строчки розташовують близько від зрізів деталей, довжина стібка 7÷20 мм. Їх використовують, наприклад, при наметуванні підбортів на борти.

Виметувальні строчки застосовують для обробки країв клапанів, бортів і комірів в одязі з пальтової тканини.

Стьобальні строчки застосовують для скріплення основної деталі з прокладкою з метою пружності деталі (лацкани, нижній комір). Голка при виконанні стьобальної строчки не повинна повністю прокалювати основну тканину, щоб не було видно ниток на лицьовій стороні деталі. Довжина стібка стьобальної строчки 5÷7 мм, ширина 3÷5 мм, відстань між строчками 5÷7 мм (мал. 4,а).

Підшивальну строчку виконують для закріплення країв підігнутих деталей. При виконанні цієї строчки, як і стьобальної, голка не повинна повністю проколювати основну деталь. Довжина стібка 3÷5 мм, а ширина стібка до 1 мм (мал. 4,б)

а	б
Рис. 4. Застосування строчок косого ручного стібка

Хрестоподібні стібки складаються з ділянок ниток, що перехрещуються, які міцно закріплюють зрізи деталей, запобігаючи їх осипанню. Строчки хрестоподібного стібка застосовують для підшивання низу жіночих суконь, спідниць, брюк із легкообсипальних тканин. Їх виконують при некрізному проколюванні основної тканини, що робить ці строчки майже непомітними з лицьового боку виробу. Довжина і ширина стібка 5÷7-мм (мал. 5,а).

а	б
Рис. 5. Строчки підшивань хрестоподібного і петлеподібного ручного стібка

Петлеподібні стібки забезпечують найміцніше з'єднання тканин. За допомогою цих стібків виконують строчки підшивальні, спушені, розметувальні, зшивальні, копіювальні, гудзикові.

Підшивальну строчку застосовують, для підшивання підігнутих країв із закритим зрізом спідниць, брюк, накладних кишень та ін. Довжина стібка 2÷3 мм (рис 5, б).

Спушену строчку використовують, наприклад, для скріпленя та оздоблення країв деталей (бортів, коміра, низу, клапанів) чоловічих піджаків з вовняних тканин. Ця строчка має малопомітні короткі стібки у вигляді крапок з лицьового боку деталей. Довжина стібка 3÷5 мм (мал. 6,а).

а	б
Рис. 6. Спушна і розметувальна строчки петлеподібного ручного стібка

Розметувальна строчка з лицьового боку не відрізняється від строчки, виконаної прямими стібками, але оскільки вона має петлеподібну будову, з'єднання деталей виходить міцнішим і еластичнішим в порівнянні із з'єднаннями прямими стібками. Застосовують розметувальну строчку для прикріплення підкладки виробу до пройми рукавів. Довжина стібка 15÷20 мм (мал. 6,б)

Зшивальна ручна строчка, виконується на тих ділянках виробу, де ускладнене застосування машинних строчок. З лицьового боку деталей, що скріпляються, зшивальна ручна строчка нагадує машинну. Ця строчка забезпечує міцне і еластичне з'єднання деталей. Довжина стібка 3÷5 мм (мал. 7,а)

Копіювальні строчки застосовують при індивідуальному виготовленні, одягу для перенесення ліній розмітки з однієї деталі на іншу Довжина стібка 10÷15 мм. Ці строчки виконують так само, як і розметувальні, тільки стібки не мають бути затягнуті після виконання строчки, деталі складені лицьовими сторонами всередину розсовують_, натягуючи незатягнуті сттібки, і розрізають нитки стібків між деталями (мал. 7,б).

а	б
Рис. 7. Сточуюча і копіювальна строчки петлеподібного ручного стібка

Гудзикові строчки застосовують для пришивання металевих гудзиків, гачків, петель, кнопок. Гудзики пришивають на ніжці і впритул до тканини, не затягуючи стібків, щоб між гудзиком і тканиною вийшов зазор для утворення ніжки. Нитки стібків між гудзиком і тканиною обвивають 4÷6 виткам, кінець нитки закріплюють на виворітній стороні виробу трьома петлеподібними стібками. Гудзик впритул до тканини пришивають при повному затягуванні стібків, із закріпленням кінця нитки також трьома петельками. Гудзики з чотирма отворами пришивають 6÷8 стібками, з двома - 4÷5 стьобаннями вдвічі складеною бавовняною ниткою №10 до верхнього одягу № 40÷50 - до білизни і жіночих суконь. Гачки, петлі і кнопки, пришивають в 3÷4-х місцях 3÷4 стібками в кожному місці (рис.8.).

а	б	г	д	е
Рис. 8. Гудзикові строчки петлеподібного ручного стібка

Петлеподібні стібки застосовують також для закріплення кінців строчок.

Петельні стібки утворюють обметувальні строчки, використовувані при обметуванні зрізів петель. Петлі можуть бути трьох видів: з вічком (мал. 9,а), прямі (мал. 9,б) і широкі (мал. 9,в).

а	б	в
Рис. 9. Обметувальні строчки петельного ручного стібка

Петлю з вічком застосовують в піджаках і пальті (довжина 25÷40 мм), пряму - в білизні і сукнях, брюках (довжина 15÷25 мм), широку - для обробки лацканів піджаків, пальта (довжина, 25÷30 мм). Широку петлю зазвичай роблять непрорізною, решту петель перед обметуванням прорізають спеціальним пристосуванням (просіченням) або ножицями. При обметуванні петель на пальті, піджаках по краю розрізу прокладають зміцнюючу нитку (каркасну) для міцності петлі і рельєфності узору.

Для обметування петлі з вічком застосовують шовкові нитки № 33, 13÷18, частота 6÷10 стібків в 10 мм строчки.

При обметуванні прямих петель зазвичай застосовують бавовняні нитки: для верхнього одягу - № 10÷20, для білизни і суконь -№ 40÷60, частота 12÷15 стібків в 10 мм строчки Ширина стібків в петлях з вічком в прямих 2÷3мм. Один кінець петлі закріплюють двома поперечними стібками, які обвивають 2÷3 витками нитки.

При виготовленні одягу в масовому виробництві ручні стібки застосовують рідко, оскільки існують спеціальні машини для виконання різних строчок.

Після вивчення всіх видів ручних стібків і строчок, студенти повинні заповнити таблицю 1.

Таблиця 1 - Ручні стібки і строчки

2. Класифікацію машинних стібків і строчок, їх будову, технічні умови виконання і застосування при виготовленні одягу студенти вивчають по ГОСТ 12807-2003.

Машинні стібки, що виконуються на швейних машинах, по своїй будові діляться на дві основні групи: човникові і ланцюгові.

Човникові стібки відносяться до 300 класу. Залежно від конструкцій машини можна виконати зшивальні однолінійні строчки з двохнитковим човниковим переплетенням (рис.10,а), зигзагоподібні строчки з двохнитковим, човниковим переплетенням (мал. 10,б), зшивальні двохлінійні строчки з трьохнитковим човниковим переплетенням (рис.10,в) і двохниткові потайні (рис.10,г).

а	б	в	г
Рис. 10. Строчки човникового стібка

Ланцюгові стібки з лицьового боку матеріалу нагадують човникові, а з виворітнього - ланцюжки з петель. Ці стібки на відміну від човникових володіють значно більшою розтяжністю.

Ланцюгові стібки утворюються введенням в петлю голкової нитки петлі цієї ж нитки (однониткові) або петель нижньої нитки петельника (два, трьохниткові і так далі).

Однониткові ланцюгові стібки відносяться до 100 класу. За способом проколювання матеріалу голкою утворюються три різновиди строчок: зшивальна однолінійна (мал. 11, а), зигзагоподібна (мал. 11,б) при крізному проколюванні матеріалу голкою і потайна (рис.2 11,в) при некрізному проколюванні.

а	б	в
Рис. 11. Строчки однониткового ланцюгового стібка

Ланцюгові зшивальні стібки, утворені двома або більш верхніми і нижніми нитками, відносяться до 400 класу. Двохниткові ланцюгові стібки, цього класу утворюють зшивальні однолінійні (мал. 12,а) і зигзагоподібні (мал. 12,б) строчки.

а	б
Рис. 12. Строчки двохниткового ланцюгового стібка

Двохлінійні стібки цього класу застосовуються для виготовлення хомутиків, настрочування підзору на накладку кишені, виконання оздоблювальних строчок. Пошиття низу виробів, настрочування еластичної стрічки, і ін.

До 500 класу (див. додаток А) відносяться ланцюгові, обметувальні і зшивально-обметувальні стібки, утворені однією або більш верхніми і нижніми нитками. До них відносяться однониткові стібки, застосовані для з'єднання деталей з натурального хутра, двохниткові зшивально-обметувальні (502 клас) і обметувальні (503 клас), трьохниткові зшивально-обметувальні (504 клас), і обметувальні (505 клас). Стібки трьох- і чотирьохниткові двохлінійні зшивально-обметувальні різних видів застосовують для з'єднання деталей з одночасним обметуванням зрізів.

При розгляді цього класу стібків необхідно звернути увагу на відмінність зшивально-обметувальних і двохниткових або трьохниткових обметувальних стібків.

До 600 класу (див. додаток А) відносяться ланцюгові плоскі (з покривною ниткою) стібки, утворені двома і більш верхніми нитками, застосовуються для настрочування мережив, підшивання країв деталей, з'єднання деталей корсетних виробів і ін.

Після вивчення будови машинних стібків і строчок студент повинен заповнити таблицю 2. За завданням викладача. графічні зображення ланцюгових стібків (двох-, трьохниткових) Враховуючи їх складну будову, доцільно виконувати суворо в тій послідовності, як вони утворюються на машинці. Спочатку студенти повинні замалювати положення голкової нитки в стібку, а потім нитки петельника, що переплітаються з голковими петлями. При виконанні схем двох, трьо і чотирьох ниткових стібків зшивально-обметувальних строчок спочатку також замальовують петлі голкової нитки, а потім ці петлі вводять нитки лівого петельника і в останню чергу в петлі нитки лівого петельника–петлі нитки правого петельника.

Таблиця 2 - Машинні стібки і строчки