Економічний аспект екологічної безпеки

Економічний аспект екологічної безпеки включає оцінку:

1) суспільних витрат, які спричинені забрудненням; вони складаються з двох частин – економічних збитків від забруднення і додаткових та компенсаційних витрат на подолання забруднення;

2) економічних збитків – це вартість, яка не була вироблена у результаті забруднення (зниження продуктивності праці, якості природних ресурсів та ін.);

3) додаткових та компенсаційних витрат – це витрати суспільної праці на усунення або зменшення негативних наслідків від забруднення.

Рисунок 2.1. Співвідношення основних економічних категорій, що пов‘язані з якістю навколишнього середовища за рівнем його забруднення та іншими негативними наслідками

М – максимально можливий рівень забруднення; В – витрати на боротьбу з забрудненням; З– економічні збитки від забруднення; З_max– максимально можливий рівень збитків; С – суспільні витрати, які пов‘язані з забрудненням і охороною довкілля; С_о – суспільно оптимальний рівень збитків і витрат; С_min – суспільне бажана якість довкілля з врахуванням економічних можливостей.

Залежність Ві З: чим менше витрати на боротьбу з забрудненням тим більше збитки від забруднення.

С – сума графіків В і З. С – найбільше у першій фазі графіку за рахунок високих витрат на боротьбу з забрудненням (В) і в кінцевій фазі графіку за рахунок максимальних збитків (З) від забруднення (коли з ними практично не борються: В – мінімальне). С – мінімальне у середній фазі графіку () при відповідному співвідношенні В і З(цей мінімум для суспільства є економічне найвигіднішим).

С_о – відповідає 1 (суспільно бажана якість довкілля) і 2 (економічне оптимальна якість довкілля); їм відповідають суспільні витрати ( ) і ( ).

₁ – збільшення суспільних витрат і збитків, що обумовлено рухом до суспільно бажаної якості довкілля; ₂ – збільшення витрат на боротьбу з забрудненням у зв‘язку з забезпеченням суспільне бажаної якості довкілля; ₃ – зменшення економічних збитків від забруднення у зв‘язку з забезпеченням бажаної якості довкілля.

(1) – величина “ненульового” ризику; (2) – економічний оптимум якості довкілля; (3) – допустимий (ГДК), але не бажаний рівень забруднення довкілля.