Аналіз потенційних небезпек виробничого середовища

При добуванні нафти з використанням ШГНУ робочі і інженерно-технічний персонал, який зайнятий на цих роботах, може піддаватися небезпеці ураження різноманітними факторами, що призводить при недотриманні правил техніки безпеки до виробничих травм, опіків від нафти при її попаданні на оголені ділянки шкіри та опіків від займання нафти, ураження електричним струмом і ін.

Обладнання і промислові установки на об’єктах нафтової промисловості постійно знаходяться під високим надлишковим тиском. У випадку корозії товщина стінок зменшується, що може привести до розривів, які зв’язані з руйнуваннями, людськими жертвами, до вибухів попутніх газоповітряних сумішей і пожеж.

Небезпеку для здоров’я людини на ШГНУ складають фізичні і хімічні властивості нафти і попутнього природного газу, а також небезпека враження струму.

Зведемо потенційно небезпечні виробничі фактори та речовини у таблиці 4.1 та 4.2.

Таблиця 4.1 – Потенційно небезпечні виробничі фактори при роботі на замірному вузлі.

У осіб переважно розумової праці, роботи яких супроводжуються нервово-психічним напруженням, частіше реєструється патологія у якої є істотне порушення нервово-ендокринної регуляції: це захворювання нервової системи, органів травлення, органів чуття. Особливості характеру і режиму праці, значна розумова напруга і інші навантаження приводять до зміни в робітників функціонального стану центральної нервової системи, нервово-м’язового апарату рук. Праця робітників не повинна перевищувати оптимальних, а напруженість допустимих розмірів. Небезпека ураження електричним струмом на відміну від інших небезпек збільшується тим, що людина не може без допомоги спеціального обладнання визначити напругу дистанційно. Дія електричного струму на організм людини полягає в тому, що проходячи через живі клітини людини, електричний струм викликає термічну, електролітичну, біологічну дію. Це приводить до різних порушень в організмі, викликаючи як місцеве ураженя тканин і органів, так і загальне ураження організму.

Серед видів уражень електричним струмом слід виділити два основних: електричний удар і місцеві електричні травми. До місцевих електричних травм відносять: опіки, електричні знаки, електрометалізації шкіри, механічні пошкодження.

Електричні опіки можливі при проходженні через тіло людини значних струмів (більше 1А). В тканинах, через які проходить струм, виділяється деяка кількість теплоти, пропорційна прикладеній напрузі й струму. Такі опіки проникаю глибоко всередину тіла людини й вимагають тривалого лікування, а іноді приводять до часткової або повної інвалідності.

Електричний удар спостерігається внаслідок дії малих струмів – звичайно до декількох сотень міліампер й відповідно при невеликих напругах, до 1000 В. Струм діє на нервову систему й на м’язи, при цьому його дія може викликати параліч серця та дихальних шляхів і ураження органів. Параліч дихальних м’язів, а також м’язів серця може привести до смертельних наслідків, якщо потерпілому не надати своєчасну медичну допомогу. Невеликий струм викликає лише неприємне відчуття. Якщо струм має значення, достатнє, щоб паралізувати м’язи рук, людина не здатна самостійно звільнитися від струму, таким чином, дія струму буде тривалішою.

Щоб уникнути враження струмом необхідно ізолювати провідники приладів. Також необхідною є ізоляція обладнання, що працює під напругою, заземлення корпусів усіх приладів і металевих частин устаткування. Ефективним заземленням є заземлення трубчастого типу із товщиною стінки 3,5 мм. Довжина трубки звичайно складає 250 см, діаметр 5 см. Заземлювачі розташовуються по чотирикутному контуру із глибиною закладення біля 80 см, при чому опір заземлювача не повинний перевищувати 4 Ом.

Отруєння шкідливими випарами при вдиханні відбувається внаслідок негерметичності з’єднань допоміжних трубопроводів, запірних кранів та вентелів.

Таблиця 4.2 – Характеристика шкідливих речовин