Забезпечення дотримання вимог електробезпеки системи

Електротравму працюючий може отримати у випадку доторкання до металевих частин електроустановок, які знаходяться під напругою; у випадку знаходження поблизу місць пошкодження електричної ізоляції або місць замикання струмопровідних частин на землю (ураження викликані кроковою напругою).

Найбільш шкідливим є змінний струм промислової частоти 50 Гц. Він сильно діє на центральну нервову систему і спричиняє скорочення м’язів. Постійний струм менш шкідливий. Фізіологічна дія його в основному теплова.

Чим довше людина знаходиться під дією струму, тим сильніше і серйозніші наслідки після ураження. В зв’язку з цим виключно важливо швидко і правильно організувати допомогу потерпілому. Шлях струму в організмі людини теж має велике значення для потерпілого (найбільш шкідливий шлях вздовж осі тіла).

Одним з основних захисних заходів є заземлення будь-якої частини електричної установки.

Захисне заземлення утворює між металевими конструкціями або корпусом захищаємого пристрою і землею електричне з’єднання достатньо малого опору, внаслідок чого величина струму, який проходить через тіло людини, стає не шкідливою для життя людини і його здоров’я.

Заземлення цього виду застосовують в мережах вище 1000 В з заземленою нейтраллю. У цьому випадку струми однофазного замикання протікають через землю і відключають аварійну дільницю.

У приладах з напругою до 1000 В з заземленою нейтраллю застосовується система з захисними провідниками, які з’єднані з цією нейтраллю. У такому з’єднанні при замиканні струмоведучих частин з заземленими частинами установки виникає коротке замикання, внаслідок чого аварійна дільниця відключається за допомогою автомата або запобіжника. Вказана система заземлення забезпечує автоматичне відключення дільниці мережі, на якій відбулося замикання провідника, який знаходився під напругою, з металевими частинами установки.

У тих випадках, коли забезпечити безпеку за допомогою заземлення важко, застосовують системи захисного відключення, які забезпечують швидке відключення (на протязі від 0,1 до 0,2 секунд) установки або її частини при однофазних замиканнях на землю або на корпуси обладнання.

До захисних заходів відносяться також ізолюючі засоби, вказівники напруги, струму, переносні заземлення, тимчасові огородження і т. д. Вибір тих чи інших ізолюючих засобів для застосування при оперативних переключення або ремонтних роботах регламентовані правилами експлуатації установок і техніки безпеки, спеціальними інструкціями, а також визначається місцевими умовами на основі вимог цих правил і інструкцій.

Всі захисні засоби повинні зберігатися у точній відповідності з правилами і періодично оглядатися, підвергатися електричним та механічним випробуванням в строки і по нормам, які встановлені вказаними правилами.

У відповідності з ПТЭ та ПТВ до користувачів та обслуговуючого персоналу висуваються наступні вимоги:

- особи, що не досягли 18-річного віку не можуть бути допущені до роботи з електроустановками;

- особи не повинні мати каліцтв та хвороб, що заважають виконуваній роботі;

- особи повинні пройти перевірку знань після відповідної теоретичної та практичної підготовки і мати посвідчення на допуск до робіт з електроустановками.

Часто можна отримати відчутні електричні розряди при одночасному дотику до з’єднувачів елементів комп’ютерних мереж та металічного корпусу ЕОМ.

Для запобігання ураженням електричним струмом застосовують захисне заземлення. Все обладнання, а також елементи комп’ютерних мереж повинні бути надійно заземлені.

Загальна споживана потужність обчислюється:

Вт, (4.1)

де Pi - споживана потужність складових, Вт.

Струм замикання складе:

А, (4.2)

де U_ж - напруга живлення електроустановок, U_ж = 220 В.

Вихідними даними для проектування захисного заземлення будуть: грунт- суглинок, виміри проводились при сухому грунті, ρ_вим=100 Ом·м. Заземлюючий контур – прямокутник з розмірами 5×6 м. Для вертикальних стрижнів беруть кутикову сталь розміром 40×40 мм, довжиною l_в=2,5м, глибиною h_в=0,75 м. За з’єднувальну смугу беруть стальну шину з перетином 40×4 мм.

1. Визначимо допустимий опір розтікання струму в заземлюваному пристрої (в нашому випадку він становить ).

2. Визначимо значення питомого опору ґрунту з врахуванням коефіцієнта сезонності К=1,4:

3. Визначаємо відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача

.

4. Визначаємо діаметр кутика d=0,95·b= 0,95·40=0,038 м.

5. Визначимо опір розтікання струму в одному вертикальному заземлювачі

6. Визначаємо теоретичну кількість вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта використання

Виходячи із розмірів контура =Р/а = 5·6/2,5=12; де- Р –периметр контура; а- відстань між стрижнями.

Припустимо, що кількість стрижнів 10.

7. Визначаємо - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх прямокутним контуром при числі заземлювачів (приймаємо ).

8. Визначаємо - розрахунковий опір , Ом, розтікання струму у вертикальних заземлювачах при без врахування з’єднувальної стрічки

9. Визначаємо - опір, розтікання струму у горизонтальному заземлювачі (з’єднувальній стрічці):

10. Визначаємо - коефіцієнт використання горизонтального заземлювача при розташуванні вертикальних заземлювачів прямокутним контуром при необхідній кількості вертикальних заземлювачів . Приймаємо .

11. Визначаємо - розрахунковий опір, розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з’єднувальній стрічці) при числі електродів з врахування коефіцієнта екранування:

12. Визначаємо - еквівалентний опір розтіканню струму групового заземлювача

Отже, умова R_{розр.в.г.}˂R_{мах.доп.} виконується 6,1 Ом ˂ 8Ом, тому можна вважати що кількість вертикальних заземлювачів та з’єднувальна смуга вибрані правильно.