Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Біоенергетична оцінка вирощування капусти білоголової




Читайте также:
  1. Аналіз і оцінка державної політики, що регулює конкуренцію на певному товарному ринку
  2. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства-контрагента
  3. Аналіз конкурентного середовища підприємства. Оцінка конкурентоспроможності підприємства та його продукції
  4. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
  5. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
  6. Ведення вогню за командою та самостійно: оцінка та вибір цілі прицілу і точки прицілювання.
  7. Визнання та оцінка зобов'язання
  8. Визнання, класифікація та оцінка необоротних активів
  9. Визнання, класифікація та оцінка основних засобів

 

Поряд із загально прийнятими методами оцінки економічної ефективності виробництва продукції рослинництва через вартісні та трудові показники останнім часом в світовій практиці все ширше застосовують універсальний енергетичний показник – співвідношення акумульованої в продукції та витраченої на її отримання енергії. Це дає змогу найбільш точно врахувати не тільки прямі витрати енергії на технологічні процеси і операції, а також і енергію, акумульовану в різних засобах виробництва і в виробленій продукції.

Сільське господарство завжди було єдиною галуззю матеріального виробництва, яка здатна не тільки витрачати, але і, завдяки фотосинтезу рослин, накопичувати енергію у врожаї. Однак, витрати не відновлюваної енергії на виробництво одиниці продукції зростають. По розрахунках на 100 Дж продукції рослинництва в 1928 р. витрачалося 48 Дж сукупної енергії, в 1950 р. – 57, в 1960 р. – 70, в 1980 р. – 86 і в 1996 р. – 91 Дж. Збереження цієї тенденції може привести в майбутньому до такого стану, коли сільське господарство стане споживачем енергії, що функціонуватиме за рахунок не відновлюваних джерел запаси яких не зростають.

В зв’язку з цим, для ефективного введення сільського господарства, а в тому числі галузі овочівництва, необхідний енергетичний аналіз застосовуваних технологій виробництва продукції. Його основна мета – пошук і планування технологічних прийомів та елементів вирощування рослин, які б забезпечували раціональне використання не відновлюваної енергії та охорону навколишнього середовища [5].

Освоєння результатів таких досліджень підвищить врожайність товарної продукції при скороченні енергетичних витрат. Сучасні енергозберігаючі та екологічно адаптовані технології виробництва овочів включають декілька обов’язкових етапів при їх освоєнні:

1. Аналіз технологічних процесів з метою визначення найбільш енергоємних прийомів і елементів. Для цього необхідно підрахувати сукупні витрати енергії на виробництво овочів, енергоємність урожаю, коефіцієнт біоенергетичної ефективності технології (з урахуванням споживчої цінності продукту).

2. Визначення найбільш енергоємних елементів і виявлення резервів зниження енерговитрат.

3. Розробка і освоєння нових технологічних прийомів з метою зменшення витрат енергії на виробництво які повинні забезпечувати при цьому приріст врожаю [5]



В наших дослідженнях в 2013 р. залежно від гібридного складу та густоти рослин витрати енергії на вирощування змінювались від 51006 до 147658 МДж/га і були найменшими по всім гібридам на густоті рослин 28,6 тис. шт./га. Загущення призводить до значного збільшення витрат, що пов’язане із збільшенням кількості розсади, витратами енергії на посадку та затратами на збирання за рахунок більш високого рівня врожайності (табл. 4.4).

Вміст енергії в продукції збільшується при загущенні від 51610 до 74899 МДж/га на гібриді Структа F1, від 34422 до 42430 МДж/га – на гібриді Новатор F1 та від 47397 до 60731 МДж/га – на гібриді Адаптор F1, від 31749 до 40948 МДж/га на гібриді Бузоні F1, від 59286 до 91455 МДж/га на контрольному варіанті сорту Харківська зимова.

Коефіцієнт біоенергетичної ефективності при вирощуванні гібридів іноземної селекції знаходиться в межах 3,26- 4,60 залежно від гібриду і густоти рослин та збільшується при загущенні рослин. Максимальний коефіцієнт біоенергетичної ефективності був на гібриді Структа F1 і становив 4,37 а мінімальним – на гібриді Новотор F1 – 3,26.



В умовах 2014 році витрати енергії на вирощування залежно від гібридного складу та густоти рослин змінювались від 59255 до 188851 МДж/га. (табл. 4.5).

Вміст енергії в продукції збільшується при загущенні від 77066 до 118151 МДж/га на сорті Харківська зимова (контроль), від 36115 до 52220 МДж/га на гібриді Новатор F1 та від 40375 до 59100 МДж/га – на гібриді АдапторF1, від 69800 до 106373 МДж/га на гібриді Структа F1, від 30029 до 51991 МДж/га на гібриді Бузоні F1.

Коефіцієнт біоенергетичної ефективності при вирощуванні сорту Харківська зимової знаходиться в межах 3,77-4,19; гібриду Новатор F1 3,33-4,69; гібрид Адаптор F1 3,55-4,37; гібриду Структа F1 4,02- 4,84; гібриду Бузоні F1 3,40- 3,77 та збільшується при загущенні рослин.

Максимальним коефіцієнт біоенергетичної ефективності був на контрольному сорті Харківська зимова та гібриді Структа F1, а мінімальним – на гібриді Новатор F1.

Таким чином, за біоенергетичною оцінкою, вважаємо найбільш оптимальною густотою для рослин капусти білоголової досліджуваних гібридів густоту 47,6 тис. шт./га за схемою розміщення (40+100)х30 см, при якій забезпечується максимальний коефіцієнт біоенергетичної ефективності.

 


Таблиця 4.1


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 9; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты