Реферат. Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ННІ «Інститут геології»

Кафедра геофізики

Кваліфікаційна робота бакалавра

на тему:

«Обробка двовимірних сейсмічних матеріалів на площі Керченсько-Феодосійська»

Виконав студент Боровіков С.І.

Науковий керівник Кузьменко П.М.

Робота рекомендується до захисту (протокол №11 засідання кафедри геофізики від 10 червня 2015 р.)

Завідувач кафедри професор Вижва С.А.

Київ 2015

Зміст

Реферат…………………………………………………….…..…3 стр.

Рецензія……………………………………………………………4 стр.

Вступ…………………………………………………….…..……5 стр.

Основна частина……………………………………….………...9 стр.

Цифрова обробка багатоканальних записів сейсмічного методу відбитих хвиль……………………………………………………..….…….12 стр.

Детальна обробка…………………………………………….…..21 стр.

Граф детальної обробки профілів 2D……………………….…..22 стр.

Висновок……………………………………………………….…33 стр.

Список використаної літератури……………………………..…36 стр.

Реферат

Актуальність теми роботи полягає в тому що в наш час пошук і розвідка вуглеводнів для потреб країни і світу є дедалі важливою.

Предметом дослідження виступає один із методів сейсморозвідки, а саме морська. Який заключаеться у збудженні і реєстрації пружних хвиль у водному середовищі.

Об’єктом дослідження в дипломній роботі є Керченсько-Феодосійська площа, яка входить до Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області, та своїми межами входить у Південний нафтогазоносний регіон України.

Метою дипломної роботи була практична робота з реєстрації, і подальшої детальної обробки двовимірних сейсмічних матеріалів та їх графічному упорядкуванні.

При написанні роботи були використані основні методичні рекомендації по морській 2D сейсморозвідці. Також були застосовувані практичні роботи з реєстрації та подальшої обробки сейсмічної інформації

За результатами обробки сейсмічних матеріалів по даній площі були визначені наступні результати:

1. Розроблено оптимальний граф детальної обробки даних високочастотної сейсморозвідки.

2. Комплекс програм SMATRM та SMACSM не тільки ефективно послаблюють кратні хвилі, але й значно підвищують роздільну здатність, що дає змогу виділити тонкі прошарки у верхній частині сейсмічних розрізів.

3. Результати обробки даних високочастотної сейсморозвідки свідчать про достатньо високу глибинність досліджень, тому при подальших сейсмічних роботах на акваторіях з використанням методики високочастотної сейсморозвідки рекомендується по можливості збільшити довжину запису до 2 с.

Одержання якісних вихідних результатів ставило за мету використання спеціальних процедур обробки, зорієнтованих зокрема на придушення інтенсивних багатократних відбитів

Ключові слова: 2D морська сейсморозвідка, граф обробки, статичні і кінематичні поправки, кратні хвилі

Вступ

В наш час проблема пошуку вуглеводнів для потреб людства стає дедалі вагомою і значущою. Серед основних методів пошуку все більшу актуальність набуває морська сейсморозвідка. Завдяки сучасним технологіям цей метод пошуку здобуває все більшу популярність у світі геофізики та геології взагалі.

В морській сейсморозвідці застосовують спеціально обладнанні судна, на котрих встановленні сейсмостанції, обладнання для буксування джерел збудження, приймачі, апаратура та інше. Велика продуктивність і висока точність досліджень забезпечуються застосуванням цифрових буксируваних сейсмічних кіс (стримерів), які використовуються при глибинах дна моря не менше 8-10 м. Така коса являє собою секційований пластиковий шланг (діаметром 50-70 мм з товщиною стінок 3-4 мм), який вміщує приймальну апаратуру і заповнений легкої рідиною ( гас, солярка і т. п.) для додання пристрою нейтральної плавучості. Коса складається з безлічі секцій - приладових (робочих ) і без приладових ( допоміжних), які з'єднані між собою герметичними муфтами (Рис. 1) . Механічна міцність коси, досягається сталевим тросом який проходить через неї. Змотана коса зберігається на великому барабані лебідки.

Рис. 1 Схема морської сейсморозвідки з цифровою косою що буксуеться.

1 – сейсмічне пневмоджерело; 2 - буксиру вальний кабель; 3 - головний амортизатор; 4 - головний модуль; 5 - допоміжна секція; 6 - приладова секція; 7 - операційний модуль; 8 - стабілізатор глибини; 9 - кінцевий модуль; 10 - кінцевий амортизатор; 11 - кінцевий кабель; 12 - хвостовий радар-відбивач.

Приладова секція має довжину 50-100 м і містить до 12 каналів прийому коливань, на кожному з яких працює група з 10-30 п'єзоелектричних сейсмоприймачів. До приладової секції примикає операційний модуль ( ОМ ) відповідної канальності. Він піддає аналогові сигнали від п'єзоприймачів попередньому посиленню, частотній фільтрації, дискретизації і аналогово- цифровому перетворенню. Цифрова інформація передається по телеметричному каналу коси на реєструючу апаратуру, встановлену на борту судна. У ОМ є датчики глибини занурення і планової прив'язки секції, інформація від яких фіксується при записі сейсмограми . Під час буксирування коси діє система тестування і контролю робочих параметрів всіх її каналів .

Допоміжні секції – амортизаційна, головна , вантажна, виносна допоміжна, кінцева, а також стабілізатори глибини і радар- відбивач слугують для забезпечення та контролю необхідного розташування коси що буксуеться по глибині і відстанні до джерела збудження. Винос приладових секцій від судна і використання амортизаційної секції дозволяють знизити до прийнятного рівня акустичні перешкоди, викликані вібрацією коси в потоці кільватерного струменя і шумами суднових машин і гвинтів. Буксирувана система дозволяє проводити роботи при неспокійному морі до 2-3 балів.

Допоміжна частина приймальної системи має протяжність до 0,5 км і більше, а загальна довжина коси може перевищувати 5 км. Зазвичай її буксирують на глибині 10-20 м при швидкості судна до 6-7 вузлів ( 11-12 км / год). Оптимальні умови прийому коливань корисних хвиль відповідають глибині занурення коси на 1 / 4 довжини хвилі: в цьому випадку відбувається синфазне додавання коливань, що приходять знизу , з їх відбиттям від поверхні води. Вітер і морські течії можуть порушувати прямолінійність коси. Для визначення її фактичного положення в плані служать спеціальні датчики і відбивачі, що сприймають акустичні або радіолокаційні сигнали, що посилаються з корабля.

Зважаючи на специфічні умови роботи на акваторіях застосовують одно направленні системи спостережень з виносним джерелом, які розташовані до судна ближче, ніж приймальні пристрої . 2D сейсморозвідка виконується, як правило, у вигляді поздовжнього багаторазового профілювання з одного косою. 2D сейсморозвідка реалізується за допомогою буксуючою площадною базою спостережень, що включає одне джерело і ряд паралельних ліній прийому ( кіс ), відстань між якими становить 100-300 м. Необхідна поперечна кратність системи спостережень забезпечується бічним зсувом смуг з їх перекриттям по лініях прийому.

Для робіт 2D сейсморозвідки створені спеціальні судна з дуже широкою кормою (до 40 м), що дозволяють буксирувати до 12 і більше сейсмічних кіс. На рис.2 показана одна зі схем буксування бази спостережень, що містить одне джерело і 8 кіс. Для формування широкої площадної бази прийому застосовують складну мережу буксирувальних тросів і спеціальні пристрої – відвідні пристрої, які назив. параванами .

Рис 2. Схема буксування бази спостережень при морській 3D сейсморозвідці

1 - судно: 2 - параван; 3 - сейсмічне джерело; 4 – коса що буксуеться;

5 - буксирувальні троси; 6 - стабілізатор глибини.

Сейсмічним джерелом здебільшого служить група пневматичних випромінювачів, що містить до декількох десятків повітряних гармат різного об'єму, яку опускають за борт судна за допомогою підйомних кранів або лебідок. При русі корабля джерела, згідно заданою програмою, з певною періодичністю випромінюють у воду пружні коливання. Періодичність посилок залежить від прийнятої системи спостережень і швидкості судна, складаючи зазвичай 5-10 с.