Архітектура, чи зодчество (від грець. architekton -- будівельник), мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей.

Усі види мистецтва рівноцінні між собою, а їхнє розмаїття дає змогу пізнавати світ у всій його складності та багатогранності.

Архітектура – мистецтво створення споруд

2.1. Загальні положення

Архітектура або зодчество – система споруд, що оформлюють просторове середовище для життя і діяльності людей. Це окремі будівлі та їх ансамблі, площі і проспекти, парки і стадіони, селища і цілі міста. Кожна споруда має своє призначення: для життя або праці, відпочинку чи навчання, торгівлі або транспорту тощо. Всі вони міцні, зручні і необхідні людям – це їхня обов’язкова властивість. Але є в цих спорудах інші важливі властивості – краса і здатність викликати у глядачів певні почуття і настрої. Саме ці якості й роблять архітектуру мистецтвом, і, як і будь-який вид мистецтва, архітектура тісно пов’язана з життям суспільства, його поглядами та ідеологією.

Проте архітектурою називають не тільки систему споруд, що організовують простір, але й саме мистецтво створювати будівлі і споруди за законами краси. А людей, які їх створюють, називають архітекторами (в перекладі з грецької “старший будівельник”).

Отже,

Архітектура, чи зодчество (від грець. architekton -- будівельник), мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей.

Твори архітектури – це і гігантські піраміди, і величні храми, і суворі фортеці, і витончені палаци, і скромні альтанки, і будинки, в яких ми живемо, навчаємось, працюємо, і багато інших споруд.

Водночас зведення будівель має відповідати духовним потребам людства, впливати на його естетичний смак.

Знаменитий архітектор Вітрувій говорив, що “Архітектура – це мистецтво будувати красиво, міцно та корисно”.

Архітектура формує ансамблі будинків, проспекти, вулиці, майдани міст, садово-паркові комплекси. В мистецтві архітектури виділяють три основні види:

1. Об’ємна – це архітектура об’ємних споруд, яка за призначенням може бути житлова, промислова, громадська, культова, сакральна.

“Міцність, користь, краса” – складові частини справжнього витвору архітектури. Архітектурна споруда тісно пов’язана з навколишнім світом, оточуючим середовищем. Часто саме воно стає визначальним для утворення форми споруди. Так, наприклад, у країнах з теплим і сухим кліматом будують будинки з плоскими дахами, які використовують як відкриті тераси.

У країнах, де часто йдуть дощі, наприклад, на півночі Європи, - дахи високі, загострені, що полегшує стік води, а в країнах з холодними зимами скати дахів пологі, і сніг, що скупчується на них допомагає зберігати тепло в приміщенні.

Архітектура сама здатна змінювати середовище. Давньоруські архітектори вміли на диво “вписувати” свої витвори у навколишню природу. Так, маленька церковка могла додати звичайному пейзажу закінченість художнього твору.