Кількість фондових бірж в окремих країнах світу

Фондові біржі організовуються, як правило, у вигляді приватних акціонерних товариств (США, Велика Британія) або публічно-правових інститутів (Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина)*. Зокрема, Нью-Йоркська фондова біржа за формою організації є акціонерним товариством. Робота біржі та діяльність її членів регламентується статутом, внутрішніми правилами та інструкціями. Щоб стати членом біржі, необхідно купити місце на біржі у її власника. Після цього з’являється можливість брати участь у торгах, використовувати привілеї, які надає біржа.

Залежно від виду торговельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії:

· брокер-комісіонер збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, дос­тавляє їх в зал біржі і відповідає за їх виконання;

· біржовий брокер виконує доручення інших брокерів;

· біржовий трейдер здійснює операції лише за власний рахунок. Правилами біржі йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;

· «спеціаліст» виконує три основні функції: 1) здійснює виконання заявок з певними групами цінних паперів, діючи при цьому як брокер; 2) діє як дилер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; 3) виконує завдання підтримки стабільності на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту й пропозиції.

Всі розпорядження на купівлю та продаж деякої групи акцій доставляються на торговельне місце, тобто на майданчик у залі біржі, де протягом операційного дня знаходиться «спеціаліст», який здійснює операції з цією групою акцій. «Спеціалісти» є центральними фігурами на Нью-Йоркській біржі.

Існує кілька форм замовлень на купівлю-продаж цінних паперів (акцій та облігацій), які інвестори передають своїм брокерам для виконання на біржі:

· ринкове замовлення — це замовлення на купівлю чи продаж певного виду і кількості цінних паперів за найкращою ціною ринку;

· відкрите замовлення — замовлення, яке залишається в силі доти, доки воно не буде виконане або відмінене;

· лімітоване замовлення — це замовлення, в якому клієнт вказує конкретну ціну, за якою повинна відбутися операція;

· денне замовлення — замовлення з денним терміном виконання;

· замовлення «все або нічого» — брокер повинен купити або продати всі цінні папери, вказані у замовленні;

· контингентне замовлення — передбачає одночасну купівлю одних і продаж інших цінних паперів;

· стоп-замовлення — це замовлення, яке підлягає виконанню як ринкове у тому разі, коли курс цінного паперу падає нижче або піднімається вище за вказані ціни.

Припустимо, що комерційний банк А бажає купити 100 акцій компанії С, а інвестиційний фонд хоче продати 100 акцій цієї ж компанії. На рис. 2-13 зображено спрощену схему цієї операції.

Рис. 2-16. Стандартна операція на Нью-Йоркській фондовій біржі

Ключові організаційно-правові характеристики найкрупніших бірж найбільш розвинутих ринків цінних паперів наведено у табл. 2-20.

Таблиця 2-20