Основні складові магістерської роботи

Титульний аркушроботи містить такі дані:

- кому підпорядкований вищий навчальний заклад, де виконано роботу;

- назва вищого навчального закладу, де виконано роботу;

- назва кафедри;

- назва теми роботи;

- прізвище, ім'я та по – батькові, курс, форма навчання,

- шифр і найменування спеціальності автора роботи;

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника;

- місто і рік захисту.

(Зразок титульного аркуша подано у додатку З).

Змістподають на початку кваліфікаційної магістерської роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів, висновків, додатків, списку використаної літератури та інше.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності) розміщують перед вступом якщо в кваліфікаційній магістерській роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне розшифрування.

Якщо в кваліфікаційній магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Увступірозкривають у такій послідовності:

- актуальність теми дослідження,

- мета і завдання дослідження,

- об'єкт і предмет дослідження,

- методи дослідження та джерела інформації,

- наукова новизна одержаних результатів,

- практичне значення одержаних результатів,

- апробація та публікація одержаних результатів.

Актуальність теми. Обґрунтовують доцільність та важливість проведення даного дослідження для розвитку відповідної сфери науки чи економіки України. Розкривають сутність і стан наукової проблеми (задачі), а також ступінь вивчення (із зазначенням ініціалів і прізвищ науковців, що займалися даною проблемою), не вирішені питання. Це буде підставою і вихідними даними для розробки та доказу необхідності подальшого дослідження обраної теми.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання, рівень її вивчення і які питання залишилися невирішеними в контексті вибраної теми магістерської роботи.

Мета і завдання дослідження. Виходячи із актуальності і недостатньої розробки теми, формулюють мету і завдання магістерської роботи, які потрібно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати тему як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на кінцеву мету написання магістерської роботи.

Наприклад, метою дослідження за темою „Облік, аналіз та аудит необоротних активів” є визначення основних напрямів удосконалення методики й організації бухгалтерського обліку, аудиту необоротних активів підприємства та виявлення резервів підвищення ефективності їх використання в сучасних умовах формування ринкової економіки.

Для досягнення вищезазначеної мети були поставлені такі завдання:

- (уточнити, обґрунтувати, узагальнити) економічну сутність необоротних активів;

- обґрунтувати нормативно-правове забезпечення обліку, аналізу та аудиту необоротних активів;

- оцінити основні фінансово-економічні показники досліджуваного підприємства;

- визначити методичні та організаційні засади обліку необоротних активів підприємства;

- проаналізувати формування та ефективності використання необоротних активів підприємства;

- дослідити методику та організацію аудиту необоротних активів підприємства;

- розробити основні напрями удосконалення методики та організації обліку, аудиту необоротних активів підприємства;

- виявити резерви підвищення ефективності використання необоротних активів підприємства.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення, а предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Зокрема, в об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього повинна бути спрямована основна увага магістра.

Враховуючи специфіку досліджень з проблем обліку, аналізу та аудиту, пропонується формулювання об’єкту і предмету дослідження здійснювати з урахуванням процесів здійснення господарських операцій та методології обліку, аналізу й аудиту.

Наприклад, об’єктом дослідження за темою „Облік, аналіз та аудит необоротних активів” є сукупність господарських операцій, пов’язаних із формуванням та використанням необоротних активів державного підприємства „Прогрес”, м. Київ.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти обліку, аналізу та аудиту необоротних активів державного підприємства „Прогрес”, м. Київ.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме обраних методів.

Наприклад, при написанні роботи за темою „Облік, аналіз та аудит необоротних активів” один з варіантів формулювання методів дослідження наступний: «Теоретичні аспекти досліджувались із застосуванням методів індукції і дедукції, за допомогою яких визначено місце необоротних активів у системі обліку, а також уточнено ключові терміни, пов'язані з обліком цих об'єктів. Історичний та логічний методи, метод порівняння застосовувались при уточненні й дослідженні рахунків з обліку необоротних активів. Методи причинно-наслідкового зв'язку та логічний застосовувались для удосконалення класифікації необоротних активів для потреб бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту; метод спостереження - для визначення стану необоротних активів на підприємстві „Прогрес”. У роботі застосовувалися статистичні методи дослідження даних для проведення аналізу формування і використання необоротних активів.»

Джерела інформації. Наводять джерела інформації, які були використані при написанні магістерської роботи.

Наприклад: матеріали Державного комітету статистики України, нормативно-правові і господарські документи, розробки науково-дослідних інститутів, дані річних звітів підприємств та організацій, вибіркових монографічних та соціологічних обстежень, наукові праці тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Подається у формі короткої анотації нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто здобувачем освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення слід чітко формулювати, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). Не допускається проста констатація, що в магістерській роботі зроблено те й те, оскільки це унеможливлює виявлення із написаного сутності і новизни. Не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, методик, схем, алгоритмів тощо. Слід розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку здобувача.

Практичне значення одержаних результатів. В роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості чи рекомендації про можливе використання результатів досліджень в науковій діяльності, а в роботі, що має прикладне значення, - відомості, або пропозиції про практичне застосування одержаних результатів.

Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, доцільно вказати на ступінь готовності їх до використання або можливих масштабів використання. Необхідно дати також короткі відомості по впровадженню результатів дослідження із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

Наприклад, практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення магістерської роботи використані державним підприємством „Прогрес” в організації обліку та аналізу необоротних активів із використанням сучасних комп’ютерних систем (рецензія та довідка про впровадження державного підприємства „Прогрес” №02/38 від 23.05.10) .

Апробація та публікація результатів дослідження. Зазначається, де і коли були оприлюднені, опубліковані результати магістерської роботи.

Наприклад, результати магістерської роботи були оприлюднені на науково-практичній конференції „Актуальні проблеми удосконалення бухгалтерського обліку та аудиту в Україні в контексті міжнародних стандартів” (м. Кив, 2010 р.), або на науковому семінарі з питань стандартизація обліку та аудиту (м. Кив, 2010 р.), чи на засіданні кафедри обліку та аудиту (м. Кив, 2010 р.).

Якщо за результатами дослідження опубліковано статтю чи тези виступу, то слід зазначити у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій опубліковані результати магістерської роботи.

Основна частинакваліфікаційної магістерської роботи розглядає теоретичні питання і прикладні аспекти проблеми, яка досліджується. Основну частину роботи рекомендується поділити на три розділи. В кінці кожного розділу рекомендовано подати стислі висновки щодо проведених досліджень.

Перший розділ (Наприклад: „Теоретичні основи обліку, аналізу та аудиту (контролю) …” є теоретичною і науково-методичною основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти у подальших розділах роботи.

У підрозділі 1.1 рекомендується викласти суть проблеми, що досліджується, ступінь її розробки. Необхідно розглянути економічну сутність предмета дослідження, його роль і місце в системі управління підприємством (бюджетної установи). Вивчення історичних аспектів та сучасних тенденцій дозволить здійснити аналіз і узагальнення існуючих концепцій.

У підрозділі 1.2 рекомендується подати або критичний огляд наукових інформаційних джерел та чинної нормативно-правової бази, або певну методику аналізу предмета дослідження. За результатами вивчення нормативної бази рекомендується визначити окремі недоліки в ній, а також сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинної нормативно-правової бази з обліку об’єкта дослідження.

Огляд спеціальної літератури (сучасної вітчизняної та іноземної) повинен бути представлений по тексту роботи. При цьому рекомендується критично оцінювати різноманітні публікації та формулювати власні висновки.

У підрозділі 1.3 необхідно надати організаційно-економічну характеристику базового підприємства (сфера діяльності, організаційна структура, таблиця основних показників за останні 5 років діяльності на підставі аналізу динаміки показників форми №1 «Балансу» та форми № 2 «Звіту про фінансові результати тощо»). Форму таблиці основних показників діяльності базового підприємства наведено в додатку К.

Рекомендовано порівняти показники діяльності базового підприємства із середніми по галузі, показниками інших провідних підприємств України.

Для бюджетних установ у підрозділі 1.3 необхідно висвітлити: сферу діяльності (код за функціональною класифікацією видатків), види послуг, організаційну структуру, відомчу підпорядкованість, ступінь розпорядника бюджетних коштів, джерело фінансового забезпечення (Державний бюджет або місцевий бюджет), перелік виконуваних державних цільових програм, кошторисні призначення у розрізі загального та спеціального фондів за останні 5 років (у тому числі за державними цільовими програмами). Форму таблиці основних показників діяльності базової установи наведено в додатку Л.

Для бюджетних установ рекомендовано порівняти показники діяльності базової установи із середніми по галузі.

Якщо об’єктом дослідження є діяльність органу ДКУ, то в п. 1.3 необхідно означити його функції, структуру, мережу розпорядників бюджетних коштів, що воно обслуговує.

Другий розділ „Сучасний стан обліку та аудиту (контролю)….” носить науково-практичний характер іприсвячується проблемам обліку досліджуваного об’єкта. У цьому розділі необхідно навести дані з практичної роботи підприємства (бюджетної установи), на прикладі якого виконується робота, дослідити міжнародний досвід організації і методології обліку об’єкта. Особливу увагу слід приділити недолікам, притаманним практиці ведення обліку на підприємствах України взагалі (бюджетних установах), і моделі обліку базового підприємства (бюджетної установи). На цій основі необхідно надати власні пропозиції щодо вдосконалення системи обліку на досліджуваному підприємстві (бюджетній установі).

У підрозділі 2.1 рекомендовано дослідити організацію обліку в цілому на досліджуваному підприємстві (бюджетній установі), розглянути облікову політику та зробити висновки щодо їх ефективності в процесі управління об’єкту дослідження. Необхідно дослідити специфічні галузеві та інші особливості досліджуваного підприємства (бюджетної установи) та їх вплив на організацію обліку.

При розгляді первинного обліку предмета дослідження у підрозділі 2.2 слід надати характеристику типовим первинним документам, використання яких нормативно врегульоване. Охарактеризувати та навести в додатках зразки первинних документів, якими оформлюються господарські операції на базовому підприємстві (бюджетній установі), та графіки документообороту, характеристику фактографічної інформації тощо.

Підрозділ 2.3 присвячений фінансовому обліку об’єкта дослідження.

Насамперед слід охарактеризувати рахунки, які використовують для обліку об’єкта дослідження, а також дати характеристику обліковим регістрам синтетичного і аналітичного обліку з точки зору їх відповідності вимогам управління.

За результатами порівняння типової кореспонденцію рахунків і тієї, що застосовується на підприємстві (бюджетній установі), розробити і рекомендувати підприємству (бюджетній установі) кореспонденцію рахунків з обліку господарських операцій за темою магістерської роботи, використовуючи запропонований План рахунків. Наприклад:

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій за темою магістерської роботи

В цій таблиці може бути наведено типову кореспонденція рахунків з обліку за темою роботи або кореспонденцію, яку використовує базове підприємство (бюджетна установа). Також необхідно розглянути форми фінансової звітності, методику і техніку узагальнення в ній інформації з теми магістерської роботи.

У підрозділі 2.4 (за необхідністю, відповідно до теми) доцільно розглянути питання податкового обліку. Дослідити взаємозв’язок та відмінності фінансового та податкового обліку об’єкта дослідження.

Методику проведення аудиту (контролю) щодо предмета дослідження із розглядом відповідних робочих документів (аудиторський висновок, план проведення аудиторської перевірки, аудиторський договір тощо) пропонується висвітити у підрозділі 2.5.

У випадку, якщо аудит та система контролю на досліджуваному підприємстві (бюджетній установі) не проводиться, пропонується надати рекомендації щодо їх впровадження у розділі 3.

У висновку розділу обґрунтувати пропозиції з удосконалення методики та організації первинного, фінансового та податкового обліку. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства.

Третій розділ „Управлінський облік та аналіз як засіб вдосконалення” (для підприємств) або «Внутрішній контроль та аналіз як засіб вдосконалення» (для бюджетних установ) носить аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. У цьому розділі у випадку дослідження підприємства розглядаються питання удосконалення або впровадження управлінського обліку та аналізу на досліджуваному підприємстві з метою підвищення ефективності управління об’єкта дослідження на основі світових наукових досягнень та сучасних технологій.

Розробка та дослідження системи управлінського обліку та аналізу є обов’язковою складовою магістерською роботи, яка базується на комплексному підході до управлінського обліку та аналізу об’єкта дослідження в динаміці за певний період часу. При цьому важливою умовою є дослідження чинників, які мають вплив на об’єкт дослідження. Вагомість тих чи інших чинників обґрунтовується за допомогою емпіричних і теоретичних методів, методів математичної статистики, моделювання тощо.

У підрозділі 3.1 доцільно провести економічний аналіз відповідно до теми дослідження. Наприклад, при дослідженні обліку доходів, витрат та фінансових результатів можливо провести дослідження факторів впливу на них, використовуючи факторний аналіз. При дослідженні обліку майна підприємства можливо провести кореляційний аналіз. Рекомендовано використати якомога більше методів економічного аналізу.

У підрозділі 3.2 доцільно здійснити оцінку системи управління та визначити місце організації управлінського обліку в ній. В цій главі можна рекомендувати впровадження системи управлінського обліку, або оцінити дію існуючої. Необхідно, відповідно до теми дослідження розглянути управлінський облік та його методи. Наприклад, при дослідженні обліку доходів, витрат та фінансових результатів можливо провести операційний (Витрати-Обсяг-Прибуток) аналіз, дослідити поведінку витрат, методику їх розподілу. При дослідженні собівартості продукції можливо запропонувати вдосконалення методики її формування (наприклад система часткових витрат «директ-костин», стандарт-кост) із проведенням аналізу порівняння результатів діяльності.

У разі дослідження на прикладі бюджетної установи у підрозділі 3.2 доцільно дослідити оцінити систему внутрішнього контролю, надати рекомендації щодо її вдосконалення та підвищення ефективності.

У підрозділі 3.3 рекомендовано розглянути підвищення ефективності використання облікових даних в процесі управління із використанням сучасних комп’ютерних технологій.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в магістерській роботі, з формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

У першому пункті висновків зазначають актуальність досліджуваної проблеми (питання) та її важливість для науки і практики. Потім коротко оцінюють стан вивчення питання та існуючі проблеми. Далі розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), а також результати аналізу. В кінці висвітлюються основні шляхи розв’язання досліджуваної проблеми.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерелслід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Один із способів міститься в додатку К.

Для повноти сприяння магістерської роботи до додатків необхідно включати допоміжний матеріал:

- фінансова звітність об’єкта дослідження;

- первинні документи щодо предмету дослідження;

-проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

-таблиці допоміжних цифрових даних;

-протоколи та акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

-ілюстрації допоміжного характеру.

Випускна магістерська робота повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Текст роботи потрібно викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують описами, довгими математичними викладками та розрахунками.

(Наприклад: „Теоретичні основи обліку, аналізу та аудиту (контролю) …” є теоретичною і науково-методичною основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти у подальших розділах роботи.

У підрозділі 1.1 рекомендується викласти суть проблеми, що досліджується, ступінь її розробки. Необхідно розглянути економічну сутність предмета дослідження, його роль і місце в системі управління підприємством (бюджетної установи). Вивчення історичних аспектів та сучасних тенденцій дозволить здійснити аналіз і узагальнення існуючих концепцій.

У підрозділі 1.2 рекомендується подати або критичний огляд наукових інформаційних джерел та чинної нормативно-правової бази, або певну методику аналізу предмета дослідження. За результатами вивчення нормативної бази рекомендується визначити окремі недоліки в ній, а також сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинної нормативно-правової бази з обліку об’єкта дослідження.

Огляд спеціальної літератури (сучасної вітчизняної та іноземної) повинен бути представлений по тексту роботи. При цьому рекомендується критично оцінювати різноманітні публікації та формулювати власні висновки.

У підрозділі 1.3 необхідно надати організаційно-економічну характеристику базового підприємства (сфера діяльності, організаційна структура, таблиця основних показників за останні 5 років діяльності на підставі аналізу динаміки показників форми №1 «Балансу» та форми № 2 «Звіту про фінансові результати тощо»). Форму таблиці основних показників діяльності базового підприємства наведено в додатку К.

Рекомендовано порівняти показники діяльності базового підприємства із середніми по галузі, показниками інших провідних підприємств України.

У разі проведення дослідження на прикладі бюджетної установи структура таблиці основних економічних показників може бути змінена, відповідно до форм звітності бюджетних установ.

Другий розділ „Сучасний стан обліку та аудиту (контролю)….” носить науково-практичний характер іприсвячується проблемам обліку досліджуваного об’єкта. У цьому розділі необхідно навести дані з практичної роботи підприємства, на прикладі якого виконується робота, дослідити міжнародний досвід організації і методології обліку об’єкта. Особливу увагу слід приділити недолікам, притаманним практиці ведення обліку на підприємствах України взагалі, і моделі обліку базового підприємства. На цій основі необхідно надати власні пропозиції щодо вдосконалення системи обліку на досліджуваному підприємстві.

У підрозділі 2.1 рекомендовано дослідити організацію обліку в цілому на досліджуваному підприємстві, розглянути облікову політику та зробити висновки щодо їх ефективності в процесі управління об’єкту дослідження. Необхідно дослідити специфічні галузеві та інші особливості досліджуваного підприємства та їх вплив на організацію обліку.

При розгляді первинного обліку предмета дослідження у підрозділі 2.2 слід надати характеристику типовим первинним документам, використання яких нормативно врегульоване. Охарактеризувати та навести в додатках зразки первинних документів, якими оформлюються господарські операції на базовому підприємстві, та графіки документообороту, характеристику фактографічної інформації тощо.

Підрозділ 2.3 присвячений фінансовому обліку об’єкта дослідження.

Насамперед слід охарактеризувати рахунки, які використовують для обліку об’єкта дослідження, а також дати характеристику обліковим регістрам синтетичного і аналітичного обліку з точки зору їх відповідності вимогам управління.

За результатами порівняння типової кореспонденцію рахунків і тієї, що застосовується на підприємстві, розробити і рекомендувати підприємству кореспонденцію рахунків з обліку господарських операцій за темою магістерської роботи, використовуючи запропонований План рахунків. Наприклад:

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій за темою магістерської роботи

В цій таблиці може бути наведено типову кореспонденція рахунків з обліку за темою роботи або кореспонденцію, яку використовує базове підприємство. Також необхідно розглянути форми фінансової звітності, методику і техніку узагальнення в ній інформації з теми магістерської роботи.

У підрозділі 2.4 (за необхідністю, відповідно до теми) доцільно розглянути питання податкового обліку. Дослідити взаємозв’язок та відмінності фінансового та податкового обліку об’єкта дослідження.

Методику проведення аудиту (контролю) щодо предмета дослідження із розглядом відповідних робочих документів (аудиторський висновок, план проведення аудиторської перевірки, аудиторський договір тощо) пропонується висвітити у підрозділі 2.5.

У випадку, якщо аудит та система контролю на досліджуваному підприємстві не проводиться, пропонується надати рекомендації щодо їх впровадження у розділі 3.

У висновку розділу обґрунтувати пропозиції з удосконалення методики та організації первинного, фінансового та податкового обліку. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства.

Третій розділ „Управлінський облік та аналіз як засіб вдосконалення” (для підприємств) або «Внутрішній контроль та аналіз як засіб вдосконалення» (для бюджетних установ) носить аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. У цьому розділі у випадку дослідження підприємства розглядаються питання удосконалення або впровадження управлінського обліку та аналізу на досліджуваному підприємстві з метою підвищення ефективності управління об’єкта дослідження на основі світових наукових досягнень та сучасних технологій.

Розробка та дослідження системи управлінського обліку та аналізу є обов’язковою складовою магістерською роботи, яка базується на комплексному підході до управлінського обліку та аналізу об’єкта дослідження в динаміці за певний період часу. При цьому важливою умовою є дослідження чинників, які мають вплив на об’єкт дослідження. Вагомість тих чи інших чинників обґрунтовується за допомогою емпіричних і теоретичних методів, методів математичної статистики, моделювання тощо.

У підрозділі 3.1 доцільно провести економічний аналіз відповідно до теми дослідження. Наприклад, при дослідженні обліку доходів, витрат та фінансових результатів можливо провести дослідження факторів впливу на них, використовуючи факторний аналіз. При дослідженні обліку майна підприємства можливо провести кореляційний аналіз. Рекомендовано використати якомога більше методів економічного аналізу.

У підрозділі 3.2 доцільно здійснити оцінку системи управління та визначити місце організації управлінського обліку в ній. В цій главі можна рекомендувати впровадження системи управлінського обліку, або оцінити дію існуючої. Необхідно, відповідно до теми дослідження розглянути управлінський облік та його методи. Наприклад, при дослідженні обліку доходів, витрат та фінансових результатів можливо провести операційний (Витрати-Обсяг-Прибуток) аналіз, дослідити поведінку витрат, методику їх розподілу. При дослідженні собівартості продукції можливо запропонувати вдосконалення методики її формування (наприклад система часткових витрат «директ-костин», стандарт-кост) із проведенням аналізу порівняння результатів діяльності.

У разі дослідження на прикладі бюджетної установи у підрозділі 3.2 доцільно дослідити оцінити систему внутрішнього контролю, надати рекомендації щодо її вдосконалення та підвищення ефективності.

У підрозділі 3.3 рекомендовано розглянути підвищення ефективності використання облікових даних в процесі управління із використанням сучасних комп’ютерних технологій.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в магістерській роботі, з формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

У першому пункті висновків зазначають актуальність досліджуваної проблеми (питання) та її важливість для науки і практики. Потім коротко оцінюють стан вивчення питання та існуючі проблеми. Далі розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), а також результати аналізу. В кінці висвітлюються основні шляхи розв’язання досліджуваної проблеми.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерелслід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Один із способів міститься в додатку Л.

Для повноти сприяння магістерської роботи до додатків необхідно включати допоміжний матеріал:

- фінансова звітність об’єкта дослідження;

- первинні документи щодо предмету дослідження;

-проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

-таблиці допоміжних цифрових даних;

-протоколи та акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

-ілюстрації допоміжного характеру.

Випускна магістерська робота повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Текст роботи потрібно викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують описами, довгими математичними викладками та розрахунками.