КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Завдання до проектування
Завдання до проектування оформляють на бланку, виконаному друкарським способом відповідно до додатка ІІ (1, 2, 3, 4, 5, 6).
6.1.3. Анотація
Анотацію складають для дипломного проекту обов’язково. Вона являє собою коротку характеристику змісту проекту та його призначення.
В анотації дається короткий (на півсторінки ) опис проекту. При цьому в дуже стислій формі викладається зміст проекту з викладом основних прийнятих рішень.
В окремому рядку наводяться дані про об’єм дипломного проекту: кількість сторінок, таблиць, ілюстрацій, комп’ютерних роздруків, графічних додатків.
Анотацію розміщують у ПЗ після завдання на проектування і оформляють на аркушах формату А4 (ГОСТ – 3.301) без рамки, основного напису і додаткових граф до неї.
Обсяг анотації не повинен перевищувати одного аркуша. Анотація пишеться мовою оригіналу пояснювальної записки і будь-якою іноземною мовою.
6.1.4. Зміст
Зміст проекту записують на окремих аркушах і розташовують після завдання.
Слово “Зміст” розміщують посередині сторінки і пишуть з великої літери.
У змісті мають бути наведені порядкові номери і назви розділів (при потребі – підрозділів), додатків із поданням їх позначення та заголовки із зазначенням номерів аркушів, на яких вони наведені.
Зміст включають у загальну кількість аркушів ПЗ.
Вступ
У вступі висвітлюються основні тенденції розвитку галузі, завдання, які мають бути розв’язані колективами цієї галузі, а також наводиться оцінка сучасного стану вирішуваного в проекті конкретного завдання, його актуальність і новизна, обґрунтування необхідності рішення цього завдання. Вступ виконують на 1-2ст.
6.1.6. Геологічна частина
Географо-економічні умови
Адміністративне та географічне положення району робіт
Характеристика рельєфу місцевості, гідросітка, джерела водопостачання, клімат, рослинність.
Економічні умови: населеність району, найважливіші адміністративні і населені пункти, шляхи сполучення, провідні галузі господарства.
Техніко-економічні передумови проведення робіт:
Місце базування бурового підприємства, матеріально-технічна база, джерела тепло- і енергопостачання, наявність споживачів (газо- і нафтопроводи, нафто- і газопереробні підприємства), під’їзд до бурових, засоби зв’язку.
Розділ супроводжується оглядовою картою (текстовий додаток).
Геолого-геофізична вивченість
Наводиться огляд проведених раніше геологічних і геофізичних досліджень, бурових робіт та оцінка їх результатів. Огляд ілюструється таблицею або описується у текстовому вигляді.
Таблиця 1.Геолого-геофізична вивченість
| Рік, автори, найменування організації, яка проводила роботи | Вид робіт, масштаб. Категорії бурових робіт | Основні результати досліджень |
Геологічна будова
Проектний літолого-стратиграфічний розріз
Опис проектного геологічного розрізу району подається в стратиграфічній послідовності: стисла літологічна характеристика відкладів, співвідношення з відкладами, які їх підстилають і перекривають, їх товщина та розповсюдженість по площі.
Тектоніка
На початку слід вказати на прийняту схему геотектонічного районування нафтогазоносного регіону. Потім у стислій формі дається характеристика значного геотектонічного елемента першого порядку (платформенної або міжгірської западини, склепінного підняття, передгірського прогину та ін.), з яким пов’язана досліджувана територія, далі розглянути питання про глибини залягання фундаменту, про основні структурні поверхи, регіональні порушення, розвинуті в районі тектонічних елементів другого порядку (валоподібні підняття, антиклінальні зони, системи складок, бортові частини, схили тощо) і характерні для них структурні форми. Більш детальні відомості необхідно навести по тій тектонічній зоні, до якої належить площа проектних робіт.
Потім дається характеристика тектонічної будови площі або родовища, на якому будуть проводитись проектні роботи. При цьому виділяються окремі структурні поверхи та розглядаються питання спадковості або невідповідності структурних планів на різних стратиграфічних рівнях; описується морфологія структур, пасток і приводиться характеристика тектонічних елементів.
Нафтогазоносність
Цей розділ повинен вміщувати відомості про промислові припливи нафти і газу, фізико-хімічні характеристики нафти і газу, а також про колекторські властивості продуктивних горизонтів.
Викладення цих відомостей має починатися з нафтогазогеологічного районування регіону, виділення основних регіональних нафтогазоносних комплексів і характеристики всіх видів бітумних проявів в даному районі й на площі, як явних, виявлених візуально (наприклад, нафтогазопрояви в свердловинах в процесі буріння, припливів нафти і газу при випробуванні продуктивних горизонтів, виносу просочених нафтою кернів), так і завуальованих, виявлених аналітичним шляхом в результаті проведення спеціальних геохімічних та геофізичних досліджень свердловин.
Гідрогеологічна характеристика
Приводиться характеристика водоносних горизонтів: стратиграфічна приуроченість, поверх глибинності, умови водообміну. Гідрохімічна і гідродинамічна характеристика: мінералізація, типи вод, склад розчинених газів, мікрокомпоненти, дебіт тощо.
6.1.7. Спеціальна частина
Методика і об’єм проектних робіт
Обґрунтування постановки пошуково-розвідувальних робіт
В цьому розділі повинна бути доведена доцільність постановки робіт
на даній площі на основі аналізу геологічної будови та
висновків про перспективи нафтогазоносності. Для доказу повинні бути наведені наступні геологічні та техніко-економічні передумови постановки робіт:
1. Регіональний прогноз нафтогазоносності: розташування площі
(структури) по відношенню до структурної зони з доведеною
нафтогазоносністю (наявність поблизу площі проектних робіт відомих
родовищ, докази нафтогазоносності по сусідніх площах і т.д.).
2. Локальний прогноз: наявність структури, яка може служити природною пасткою вуглеводнів, її характер, розміри, якими методами виявлена і підготовлена; при наявності пастки неструктурного типу – її характер, походження, розміри, якими методами виявлена і підготовлена.
3. Прогноз колекторів та флюїдоупорів: наявність у розрізі нафтогазоносних комплексів і горизонтів, їх стратиграфічна належність (по аналогії зсусідніми площами зі встановленою нафтогазоносністю), стисла характеристика порід-колекторів і порід-покришок.
4. Гідродинамічні і геохімічні передумови нафтогазоносності;
5. Прогноз характеру пасток, типу покладів і фазового складу вуглеводнів;
6. Техніко-економічні передумови постановки робіт: наявність бази робіт, енергетичної і ремонтної бази, бази постачання, комунікацій, споживачів і т. д.
У кінці даного підрозділу формулюються основні завдання, які передбачається вирішити в результаті здійснення проектних робіт.
Система розміщення свердловин
Система розміщення свердловин повинна бути вибрана в залежності від особливостей геологічної будови площі (характеру пасток, очікуваних типів покладів). В першу чергу дається обґрунтування, чому вибрана дана система (профільна, кільцева, по сітці). Далі описується порядок розміщення профілів свердловин на структурі, завдання кожного з них; свердловини, які розміщені на кожному профілі. Всі запроектовані свердловини описуються в порядку їх нумерації, яка повинна відповідати почерговості буріння. Повинні бути обґрунтовані першочергові і залежні свердловини. Для кожної проектної свердловини описується:
1. Розташування свердловини на профілі і на структурі, її прив’язка по відношенню до інших свердловин.
2. Пошукові завдання, які покладаються на кожну свердловину.
3. Вказується проектна глибина і проектний горизонт.
Завдання, що розв'язуються кожною свердловиною, можуть бути наступні:
1. Підтвердження наявності пастки (склепіння) і розкриття покладу;
2. Уточнення геологічного розрізу;
3. Уточнення елементів глибинної тектоніки (вивчення тектонічних порушень, падіння крил, занурення структури);
4. Простежування поширення покладу в певному напрямку;
5. Вивчення колекторських властивостей продуктивних горизонтів, їх фаціальної витриманості, границь виклинювання;
6. Вивчення характеристик пластових флюїдів;
7. Оконтурювання покладів (розкриття контактів);
8. Вивчення і уточнення фізичних характеристик розрізу (щільності порід, їх електропровідності, сейсмопровідності та інше).
В кінці даного розділу підсумовується загальний проектний метраж по площі в цілому.
Вибір типової свердловини та її геологічний розріз
У дипломному проекті студенту необхідно вибрати з числа проектних свердловин одну типову і запроектувати весь комплекс робіт по її проводці та вивчення розрізу. Типова свердловина вибирається виходячи з наступних передумов:
1. За типову свердловину повинна бути вибрана одна із числа проектних свердловин, які буряться в подібних геологічних умовах і геологічні розрізи яких істотно не відрізняються;
2. Проектні глибини групи свердловин, з яких вибирається типова, розходяться не більше, ніж на 250 м;
3. Типова свердловина повинна бути вибрана з числа першочергових незалежних свердловин, що буряться в оптимальних геологічних умовах і вирішують першочергові геологічні завдання.
На основі побудованих раніше геологічних профілів і зведеного розрізу складається проектний геологічний розріз типової свердловини, який подається у вигляді таблиці (табл. 2.)
Таблиця 2.Проектний розріз типової свердловини
| Стратиграфічний розріз | Індекс відкладів | Інтервали розкриття, м | Товщина, м | Коротка літологічна характеристика |
Комплекс геолого-геофізичних досліджень
Відбір керну і шламу
У цьому розділі потрібно:
1. Запроектувати інтервали відбору керну відповідно до цільового призначення і категорії свердловини та в залежності від її глибини і вивченості розрізу.
2. Визначити проходку з відбором керну і способи його відбору. Визначити частоту відбору шламу. Відомості про проектний відбір керну подати у вигляді таблиці.
Таблиця 3.Інтервали відбору керну
| Вік відкладів | Інтервали відбору керну, м | Буріння з керном, м |
Геофізичні та геохімічні дослідження
Вибір комплексу досліджень свердловини потрібно розробити, виходячи з геологічних завдань, що покладаються на дану свердловину, та у відповідності з раціональним комплексом, розроблених для конкретних геологічних умов. Запроектувати основні, додаткові і спеціальні методи геофізичних і геохімічних досліджень та інтервали їх проведення. Проектний комплекс ГДС, які будуть проводитись по всьому стовбуру свердловини та в продуктивній частині розрізу, подати у вигляді таблиці:
Таблиця 4.Комплекс геофізичних досліджень
| Вид досліджень | Цільове призначення | Масштаб запису | Інтервали проведення, м |
Випробування та дослідження перспективних горизонтів
В цьому розділі необхідно на основі даних про нафтогазоносність і колекторські властивості розрізу передбачити інтервали можливого отримання припливу пластових флюїдів. Необхідно намітити інтервали випробування пластів в процесі буріння за допомогою трубних випробувачів (по системі “зверху-вниз”)
Випробування продуктивних горизонтів в обсаджених свердловинах передбачити “знизу-вверх”. Описати порядок робіт при випробуванні кожного виділеного об’єкту: спосіб перфорації колони, щільність прострілу в залежності від характеру колектора, спосіб виклику припливу, методи впливу на привибійну зону з метою інтенсифікації притоку; описати порядок переходу до випробування наступного об’єкту та інтервали установки цементних мостів. Запроектовані до випробування об’єкти можна подати у вигляді таблиці:
Таблиця 5.Випробування продуктивних горизонтів
| Номер об’єк-ту | Інтерва- ли випро-бування, м | Вік відк-ладів | Спосіб розкриття, к-сть отворів на 1пог.м | Густина буро- вого розчину,г/см3 | Спосіб викли-кання припли-ву | Метод інтенси- фікації припли-ву | Інтервали установки цементних мостів, м |
Лабораторні дослідження
Передбачити всі види лабораторних досліджень, необхідних для всебічної характеристики літології і стратиграфії розрізу, його колекторських властивостей, флюїдовмісту, характеристики пластових флюїдів. Приблизно визначити кількість зразків, які будуть направлені на різні види аналізів. Зміст цього розділу також може бути поданий у вигляді таблиці (табл. 6.)
Таблиця 6.Комплекс лабораторних досліджень
| Вид досліджень | Цільове призначення | Кількість зразків (проб), шт |
Супутні пошуки
Супутні пошуки радіоактивних руд в свердловинах проводяться шляхом гама-каротажа, радіометричним проміром керна й, частково, радіогідрогеологічними дослідженнями підземних вод на уран та радій.
Підрахунок очікуваних запасів
В залежності від підготовленості об’єкту до проектованих пошуково-розвідувальних робіт виконується кількісна оцінка перспективних ресурсів категорії С3 або попередньо оцінених запасів категорії С2.
Підрахунок запасів нафти і газу виконується об’ємним методом за загальноприйнятими формулами.
6.1.8. Технічна частина
Вибір бурової установки і способу буріння
Згідно ЕТП пункт 5.3 вибір типу бурової установки повинен проводитись по ГОСТ 16 293-89 виходячи:
- з максимально-допустимого робочого навантаження на гаку;
- від бурильної колони в повітрі;
- від ваги обсадної колони.
Вибір конструкції свердловини
Проектна конструкція вибирається таким чином, щоб перекрити проміжними колонами всі інтервали можливих ускладнень, непродуктивну частину розрізу і верхні продуктивні горизонти та забезпечити подальше випробування і експлуатацію основних продуктивних горизонтів. Необхідно обґрунтувати глибину спуску колон і висоту піднімання цементу за колонами з метою їх герметизації, виходячи з геологічних умов розрізу, охорони надр та можливості роздільного випробування продуктивних горизонтів.
Зведені відомості по конструкції подаються в таблиці (табл. 7)
Таблиця 7.Проектна конструкція свердловини
| Назва колони | Діаметр колони, мм | Глибина спуску, м | Висота піднімання цементу за колоною, м |
Режими буріння
Відомі три основних методи проектування параметрів режиму буріння (осьового навантаження на долото 
, кутової швидкості обертання долота (w) та миттєвої продуктивності (подачі) бурових насосів (промивальної рідини – Q):
- аналітичний метод;
- метод статистичної обробки промислових даних;
- комбінований метод.
Кожен із названих методів ґрунтується на прийнятому критерії оптимальності, у якості якого при нормальних умовах доцільно використовувати собівартість 1 м проходки. У цьому випадку вибирають співвідношення параметрів режиму буріння, яке забезпечує досягнення мінімальної собівартості 1м проходки.
Характеристика бурових розчинів
Виходячи з геолого-технічних умов буріння, вибирається тип бурового розчину та його хімічної обробки, а також виконується розрахунок основних показників його властивостей по інтервалах буріння (табл. 8).
Таблиця 8. Характеристика бурових розчинів
| Інтер-вали, м | Очіку-вані усклад-нення | Типи бурово-го розчину | Показники властивостей | Хімічні реагенти | |||
| Густи -на, ρ, г/см3 | Умовна в’язкість УВ, с | СНЗ 1хв/10хв,мг/см2(па) | Показник фільтрацій Ф, см3/30хв | ||||
Ускладнення при бурінні свердловини
Відомості про геолого-технічні умови буріння подаються з урахуванням досвіду буріння на сусідніх площах: твердість та абразивність порід, очікувані пластові тиски і температури, кути падіння порід.
Інтервали очікуваних ускладнень, викликані літологічними, геохімічними та гідрохімічними умовами розрізу, а також глибинним станом надр (осипання, обвали, звуження стовбура, сальнико-, каверно- і жолобоутворення, поглинання бурового розчину).
Інтервали водопроявів, нафтопроявів, сірководневої агресії, АВПТ і АНПТ, зони термоаномалій, текучих галогенних порід та ін.
Охорона надр і навколишнього середовища
Необхідно звернути увагу на правила техніки безпеки при геологічному обслуговуванні буріння: при відборі керну і шламу, проведенні каротажних і прострілювально-вибухових робіт, спуску і цементуванні обсадних колон, випробуванні і дослідженні продуктивних горизонтів, приготуванні бурового розчину і т. д.
6.1.9. Економічна частина
Вартість проектних робіт
Подається загальний кошторис на будівництво типової свердловини в кінцевому вигляді (окремі кошторисні розрахунки не прикладаються).
Поінтервальна шкала вартості 1м проходки та 1 доби буріння.
Граничні витрати на пошукове буріння розраховуються за формулою:
де n – кількість проектних свердловин;
C1 – вартість будівництва базової свердловини, тис. грн.;
Вч – витрати, що залежать від часу буріння, тис. грн.;
H – глибина проектної свердловини, м.;
Н1 – глибина базової свердловини, м.;
К - коефіцієнт зміни швидкостей:
де V- планова комерційна швидкість буріння, м/ст-міс;
V1- комерційна швидкість буріння по базовій свердловині, м/ст-міс;
Вобл – витрати на облаштування площі проектних робіт, тис. грн;
Загальнонеобхідні витрати на пошуково-розвідувальні роботи
До загальнонеобхідних витрат на пошуковому етапі відносяться геологічна зйомка, геофізичні і геохімічні дослідження, буріння параметричних і пошукових свердловин та інші види пошукових робіт до отримання першого промислового притоку нафти чи газу.
Отже, загальнонеобхідні витрати (ЗНВ) складаються з витрат на раніше виконані підготовчі роботи та планових граничних витрат на пошукове буріння.
Для розрахунку витрат на підготовчі роботи використовується середньо-вартісні показники по даному регіону.
Техніко-економічні показники
Таблиця 9.Показники ефективності робіт
| Показники | Одиниця виміру | К-сть |
| 1. Кількість пробурених свердловин (параметричних) | шт | |
| 2. Кількість проектних пошукових свердловин | шт | |
| 3. Проектна глибина горизонту (середня) | м | |
| 4. Середня комерційна швидкість буріння | м/ст-міс | |
| 5. Сумарний метраж | м | |
| 6. Витрати на підготовку структури до глибокого буріння | тис. грн | |
| 7. Граничні витрати на будівництво проектної свердловини | тис. грн | |
| 8. Граничні витрати на 1м проектного буріння | грн./м | |
| 9. Граничні витрати на пошукове буріння | тис.грн | |
| 10. Загальні витрати на пошукові роботи | тис.грн | |
| 11. Тривалість проектованих робіт на площі | рік, м-ць | |
| 12. Очікуваний приріст запасів: нафти, газу, конденсату | тис. т тис.м3/м | |
| 13. Приріст очікуваних запасів на 1м проходки: нафти, гау і конденсату | т/м тис.м3/м | |
| 14. Приріст очікуваних запасів на 1 свердловину: нафти, газу, конденсату | тис.т./св тис.м3/св | |
| 15. Витрати на підготовку очікуваних запасів: 1т. Нафти, 1000м3 газу, конденсату | грн./т грн./тис.м3 |
6.1.10. Охорона праці
У цьому розділі необхідно розробити заходи з техніки безпеки і промсанітарії, протипожежної охорони та охорони довкілля.
Необхідно дати характеристику об’єкта і технологічного процесу з точки зору небезпек і шкідливості, що можуть мати місце при виконанні робіт, запропонувати комплекс заходів для створення безпечних та нешкідливих умов праці, які ґрунтуються на діючих нормах і правилах, стандартах правилах безпеки у нафтовидобувній промисловості.
Забезпечення пожежної профілактики слід проектувати на основі класифікації виробництва, приміщень та установок за вибухонебезпечністю і пожежонебезпечністю у відповідності до вимог, які викладені у нормативних документах.
При висвітленні питань з охорони довкілля основну увагу слід звернути на попередження забруднення поверхневих та підземних вод стічними водами, хімреагентами та іншими забруднювачами.
Слід також передбачити заходи з охорони надр, земельних та лісових угідь, проведення рекультиваційних робіт.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 133; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |