Сутність світового ринку праці.

Світовий ринок праці – це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту.

Ці відносини склалися у зв’язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні. В умовах глобалізації виробництва, зростання взаємозалежності в сучасному світі національні ринки праці дедалі більше втрачають транснаціональні потоки робочої сили, котрі набирають постійного, систематичного характеру.

Формування міжнародного ринку праці відбувається двома шляхами:

а) по-перше, через міграцію трудових ресурсів і капіталу;

б) по–друге, шляхом поступового злиття національних ринків праці, внаслідок чого усуваються юридичні, національно-етнічні, культурні та інші перегородки між ними.

Головні соціальні напрями:

- умови праці, способи найму і звільнення працівників;

- оплата праці, зокрема системи додаткових виплат ;

- надання відпусток, вільних від роботи днів. тривалість робочого дня;

- соціальне страхування;

- надання різних пільг, у тому числі матеріального постачання, відпочинку і т.д.

За всіма ознаками міжнародний ринок робочої сили, що формується, має явно сегментований характер. У межах цього ринку створюються кілька окремих, відносно автономних ринків робочої сили зі специфічними закономірностями її руху. Така сегментація міжнародного ринку робочої сили віддзеркалює як міжнародний поділ праці, що склався, так і особливості у кваліфікації робочої сили й попиті на неї.

У структурі міжнародного ринку праці вирізняються два найзначніші сегменти.

1. Охоплює робочу силу, яка характеризується відносно постійною зайнятістю, стабільністю трудових навичок, високим рівнем кваліфікації й зарплати, а також доволі чіткою ієрархією кваліфікації. Цей ринок праці має певну тенденцію до розширення з огляду на зростання міжнародних зв’язків.

2. Робоча сила, яка походить з районів світу з відносно низьким рівнем економічного розвитку.

Серед цих працівників треба вирізнити специфічний загін так званої нелегальної робочої сили, чималі потоки якої спрямовуються в індустріальні країни, зокрема США. Також сюди можна приєднати „екологічних біженців”, котрі через катастрофічні природні умови змушені покидати свої насиджені місця, шукати роботу в інших країнах та регіонах.

Для формування і функціонування міжнародного ринку праці потрібні певні стартові умови, зокрема високий рівень міждержавних господарських взаємозв’язків.