КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Конкурентоспроможність підприємства
Конкурентоспроможність підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції. Конкурентоспроможність підприємства залежить від ряду таких факторів, як:
- конкурентоспроможність товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках;
- вид виробленого товару;
- місткість ринку (кількість щорічних продажів);
- легкість доступу на ринок;
- однорідність ринку;
- конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку;
- конкурентоспроможність галузі;
- можливість технічних нововведень у галузі;
- конкурентоспроможність регіону і країни.
Висока конкурентоздатність підприємства обумовлюється наявністю наступних трьох ознак:
1) споживачі задоволені й готові купити повторно продукцію цієї фірми;
2) суспільство, акціонери, партнери не мають претензій до фірми;
3) працівники пишаються своєю участю в діяльності фірми, а сторонні вважають за честь трудитися в цій компанії.
Цікаво знати: У жовтні 2007 р. Всесвітній економічний форум (ВЕФ) представив світовій спільноті Звіт про глобальну конкурентоспроможність у 2007-2008 рр. [5]. У звіті наведено два індекси, на основі яких складають рейтинг країн, – GСІ та індекс конкурентоспроможності бізнесу (ВСІ), за якими Україна посідає відповідно 73-є та 81-е місця. Однак, зазначимо, що внаслідок зміни методології обчислення індексу GСІ торішня 78-а позиція нашої країни в нинішньому звіті відповідає 69-й; крім цього, у 2007 р. до рейтингу, складеного на основі індексу глобальної конкурентоспроможності, було включено Оман, Саудівську Аравію, Сирію, Узбекистан, Пуерто-Ріко, а Сербію і Чорногорію було представлено в ньому як дві незалежні держави (тобто у нинішньому рейтингу фігурує 131 країна світу, тоді як торік–125), а отже, Україна в нинішньому рейтингу опустилась на чотири сходинки порівняно з торішнім показником.
Можливості підприємства до ведення конкурентної боротьби та передумови досягнення підприємством визначених конкурентних переваг характеризує таке понятт,я як "конкурентний статус"
Конкурентний статус оцінює ресурсну забезпеченість та підготовленість підприємства до реалізацій стратегічних цілей та завдань, ступінь освоєння своїх потенційних можливостей, характеризує сприятливість умов зовнішнього середовища для створення та підтримки конкурентних переваг.
Отже, конкурентний статус підприємства – це складова логічного взаємозв’язку основних характеристик конкуренції підприємств – конкурентоспроможності підприємства і конкурентних переваг підприємства.
Для визначення конкурентноздатності компанії необхідно проводити оцінку у відношенні конкурентної сили і конкурентної позиції компанії. Елементами такої оцінки є дослідження того:
- наскільки міцно компанія утримує свою конкурентну позицію в даний час;
- які перспективи чи зміцнення ослаблення конкурентної позиції при збереженні застосовуваної в даний час стратегії;
- яке місце займає компанія серед основних конкурентів;
- чи має компанія в даний час конкурентна чи перевага відстає за рівнем конкурентноздатності від основних конкурентів;
- яка здатність компанії захищати свою позицію в контексті рушійних сил галузі, конкурентного тиску, очікуваних кроків конкурентів.
У процесі аналізу галузі і конкурентного аналізу виявляються ключові фактори успіху і конкурентні критерії, що поділяють учасників ринку на лідерів і аутсайдерів.
Дослідження конкурентів і їхня порівняльна оцінка є основою для визначення переваг і можливостей основних суперників.
Так на рис. 4 подано основні етапи визначення переваг і можливостей основних конкурентів.
Рис 4 - Основні етапи визначення переваг і можливостей основних конкурентів.
Ефективний процес розробки стратегій вимагає чіткого усвідомлення стратегічних проблем, з якими зіштовхується компанія.
Заключною аналітичною задачею є визначення стратегічних питань, на яких повинний сконцентруватися менеджмент при формуванні ефективного стратегічного плану дій. На рис. 5 подані основні стратегічні питання для поліпшення конкурентоспроможності підприємства.
Рис. 5 - Основні стратегічні питання для поліпшення конкурентоспроможності підприємства
Задля підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства менеджери повинні брати до уваги такий фактор, як сегментація ринку. З цього процесу треба починати діяльність на певному ринку.
Сегмент ринку - це особливим чином виділена частина ринку, група споживачів, товарів або підприємств, які мають деякі спільні ознаки.
За допомогою сегментації досягаються наступні цілі:
- Найкраще задоволення потреб і потреб людей, підгонка товару під бажання і переваги покупця.
- Підвищення конкурентоспроможності як товару, так і його виробника, посилення конкурентних переваг.
- Ухилення від конкурентної боротьби шляхом переходу в неосвоєний сегмент ринку.
- Ув'язка науково-технічної політики фірми із запитами чітко виявлених сукупностей споживачів.
- Орієнтація всієї маркетингової роботи на конкретного споживача.
Також на рівень конкурентоспроможності підприємства важливий вплив має науково-технічний рівень і ступінь досконалості технології виробництва, використання новітніх винаходів і відкриттів, впровадження сучасних засобів автоматизації виробництва.
Кінцевою метою підвищення конкурентноздатності підприємства є збільшення прибутку та прибутковості розширення ринку його збуту та забезпечення стійкості роботи фірми. Покращення фінансового стану фірми можна досягти за рахунок підвищення якості продукту (чим вища якість, тим вища ціна), реалізації політики ресурсозбереження, організаційно-технічного та соціального розвитку підприємства. Будь-які заходи з покращення цих сторін діяльності відображаються на зростанні прибутку фірми і, відповідно, її конкурентоспроможності.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 69; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |