Головні ознаки проекту

С. р.

4.Мотивація інвестиційної діяльності.

Навчальна мета: надати студентам знання з питань інвестиційного проекту, інвестиційного портфелю, теорії інвестиційного портфеля.

Розвиваюча мета: сформувати навички аналітичного мислення, вміння знаходити класифікаційні признаки та робити висновки.

Література:

1. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 (зі змінами та доповненнями), ст. 4.

2. Данілов О. Д., Івашина Г. М. Інвестування: Навчальний посібник. – К.: “Видавничий дім “Комп’ютерпрес”, 2001. – с. 175 – 197.

3. Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні. – К.: “Видавництво Лібра” ТОВ, 1998 р. – с. 27 – 39, 179 – 184.

4. Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности. К. “Издательство Либра” ООО, 1996 г. – с. 87 – 94.

5. Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестознавство: Підручник – К.: МАУП, 2000 – с. 284 – 291.

Поняття про інвестиційний проект

Всю різноманітність інвестиційних процесів можна розгалузити за напрямками: пряме інвестування ф портфельне інвестування. В обох випадках об’єктом вкладання коштів є проект.

Проект– це комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях.

Проект, як і будь-яка діяльність, має ряд властивих йому рис, наявність яких допоможе здійснити ефективну реалізацію проекту.

Основні риси проекту

– виникнення, існування та закінчення проекту у певному оточенні;

– зміна структури проекту з триванням його життєвого циклу;

– можливість відміни вхідних ресурсів проекту.

Головні ознаки проекту

– зміна стану проекту задля досягнення його мети означає, що реалізація проекту завжди пов’язана зі змінами и будь-якій системі та є цілеспрямованим її перетворенням з існуючого стану на бажаний, який визначено в меті проекту;

– обмеженість часу;

– обмеженість ресурсів – означає, що будь-який проект має свій обсяг матеріальних, людських і фінансових ресурсів, які використовуються за встановленим і лімітованим бюджетом;

– неповторність – означає, що заходи, які необхідно здійснити для реалізації проекту, мають такий рівень інновацій, комплексності й структурованості, який дозволяє відрізнити як один проект від іншого, так і проект від програми та плану.

Всі проекти по своїй сутності є інвестиційними.

Мета проекту – це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту.

Визначення мети проекту передбачає постановку задачі, яка вимагає:

– визначити результати діяльності на певний строк;

– дати цим результатам кількісну оцінку;

– довести, що ці результати можуть бути досягнуті;

– визначити умови, за яких ці результати мають бути досягнуті.

Мета проекту має свою структуру, яка може бути подана як ієрархія цілей проекту.

Інвестиційний проект – комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей однією з котрих є одержання прибутку або соціального ефекту протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях. Класифікація проектів наведена на Рис. 4.1.1.

Фінансові проекти передбачають одержання прибутку від вкладень капіталу в інвестиційні (фондові) інструменти – акції, облігації, паї, внески.

Реальні проекти передбачають одержання прибутку від вкладення капіталу в реальні активи у формі придбання, будівництва, реконструкції, лізингу тощо.

Рис. 4.1.1 –Класифікація проектів за критеріями визначення видів

Інтелектуальні проекти приносять прибуток від реалізації нематеріальних активів.

Споживчі – це плани вкладення заощаджень (нагромаджень) в предмети особового або сімейного довгострокового використання – житло, засоби транспорту, предмети тезаврування та ін. Ці вкладення безпосередньо не пов’язані з одержанням прибутку, проте в окремих випадках вони можуть використовуватись для цих цілей, або брати участь в інвестиційному процесі як гарантії, застави або як засоби захисту від інфляції в періоди спаду інвестиційної активності.

Паперові проекти – це плани придбання активів у вигляді цінних паперів, як майнових, так і боргових (кредитних), які будуть не кільки приносити інвестору прибуток (доход), а й гарантувати йому певний рівень безпеки вкладених коштів.

Підприємницькі – це плани вкладення капіталу в будь-який вид підприємницької (виробничої або комерційної) діяльності.

Прямі – спрямовані на створення виробничих потужностей.

Портфельні – зумовлені сукупністю паперових представників (документів), що віддзеркалюють, як правило, права власності на активи, або прибуток, що вони приносять.

Венчурне інвестування – це вкладення капіталів у науково місткі, високотехнологічні виробництва, які одночасно є високо ризиковими і потребують захисту з боку держави. За допомогою венчурного капіталу можуть створюватись мегаполісні, вільні економічні зони, де на пільгових умовах капітали спрямовуються в новітні високі технології, тобто інновації.

Галузеві й регіональні проекти – мають місце лише в тих випадках, коли суб’єктом інвестування є керівний орган галузі (міністерство) або представники місцевих органів влади. (Наприклад, в першому випадку може бути проект реконструкції певних вугільних шахт, у другому – регіональний проект облаштування транспортних магістралей на території області).

Міжнародні проекти здійснюються за міждержавними угодами, за участю, як правило, міжнародних фінансово-кредитних інституцій (наприклад: будівництво тунелю під Ла-Маншем).

Зародкові й попередні проекти належать до передінвестиційних досліджень і не потребують глибоких обґрунтувань, інші потребують всебічних ТЕО.