КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
МОДЕЛІ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
ТЕМА 4: ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
Середовище господарювання підприємства: поняття, компоненти та вплив на діяльність суб'єкта господарювання
Сучасні підприємства розвиваються в умовах прискореного зростання складності внутрішньофірмових і, особливо, зовнішніх відносин. За таких умов однією з найважливіших проблем управління є збереження та посилення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, які змушені постійно адаптуватися до змін, пов'язаних з економічними реформами.
Підприємницьке середовище характеризується постійним зростанням невизначеності і ризиками внаслідок прийняття неадекватних управлінських рішень, а також посиленням та урізноманітненням форм конкуренції, що трансформує його із стійкого в турбулентне.
У широкому розумінні, середовище господарювання підприємства — це сукупність умов і факторів, які впливають на його розвиток, зумовлюють необхідність своєчасного прийняття рішень, спрямованих на пристосування до них.
Виокремлюють кілька моделей середовища господарювання підприємств, опис яких наведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
МОДЕЛІ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
| Назва моделі | Змістова характеристика |
| Модель галузевої структури або п'яти конкурентних сил | ця модель — одна з перших фундаментальних уявлень про зовнішнє середовище підприємства, яке ототожнюється з галуззю, в якій працює фірма. Галузеве середовище складається з визначених «конкурентних сил», що можуть загрожувати фірмі або надавати можливості для її розвитку. Недолік моделі — неможливість урахування негалузевих впливів на організацію |
| Модель пізнавальних систем (прийняття рішень) | ця модель побудована на припущенні, що діюча на підприємстві система прийняття рішень дає змогу керівництву мати загальне уявлення про зовнішнє середовище і використовувати його під час вибору корпоративних стратегій. Недолік моделі — керівництво приймає стратегічні рішення більшою мірою на основі інформації про теперішній стан зовнішнього середовища, без оцінювання можливих його змін |
| Модель сфери дії організації | в основу моделі покладено концепцію «неієрархічності» зовнішнього середовища підприємства. Особливість її в тому, що в ній немає чітких припущень стосовно структури зовнішнього середовища. Загальне припущення зводиться до того, що зовнішнє середовище складається із взаємозалежних елементів, що не підпорядковуються один одному, але так або інакше впливають на формування цілей, загальний стан і розподіл ресурсів, а також на «імідж» підприємства. Недолік моделі — нема чіткого образу зовнішнього середовища, що ускладнює його сприйняття та оцінювання |
| Ієрархічна модель | У цій моделі зовнішнє середовище розглядається як ієрархічна дворівнева структура, що складається із зовнішнього шару організації — «середовища завдань», в яке входять організації, що впливають на визначення і досягнення її цілей, та «загального середовища», яке розміщене за межами цього зовнішнього шару. Недолік моделі — динамічність моделі у зв'язку з розв'язанням завдань різного рівня складності не дозволяє виокремити складові та межі «середовища завдань» і «загального середовища» |
| Екологічна модель | ця модель побудована за ієрархічною концепцією і відображає характер ресурсів, що використовує підприємство, та їх розподіл. При цьому береться до уваги, що розвиток підприємства обмежується наявними ресурсами, за які точиться конкурентна боротьба між підприємствами однієї галузі. Цю модель використовують для обгрунтування ресурсних стратегій. Недолік моделі — обмежена сфера використання |
Зовнішнє (макро-)середовище— це сукупність факторів, які формують довгострокову результативність діяльності підприємства і на які воно не може впливати взагалі або має незначний вплив.
Проміжне (мезо-)середовище— це сукупність факторів, які формують довгострокову результативність діяльності підприємства і на які воно може впливати через встановлення ефективних комунікацій.
Внутрішнє (мікро-)середовише— це сукупність факторів, що формують довгострокову результативність підприємства і перебувають під безпосереднім контролем його власників, керівників і працівників.
|
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 364; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |