Примітки. 1) Знаємо се з листу Леоновича, як низше.

¹) Знаємо се з листу Леоновича, як низше.

²) ВЂршЂ Саковича, с. 72.

³) Лист Теоф. Леоновича — Матеріали до гетм. Сагайдачного ч. 40.

⁴) „Знаючи кождый о своємъ власномъ светители до богоспасаємого града Кієва, второго руского Ієрусалима, прынамней духовныхъ пилныхъ, коли трафят ся, потребахъ, минаючи унитскую безбожную яму, єсли мило спасеніє, абы ся не лЂнилъ приходити и присылати” — П. Могила І дод. 38. Жукович не зовсїм вірно інтерпретує сей документ, III с. 194.

⁵) Див. Жерела VIII ч. 155, 156, 162, пор, листи Збаразького ч. 25.

⁶) Публ. бібл. Пол. F. IV № 138л. 5: 21 februarii, Kozacy zaporowscy od woyska swego posolstwo odprawowali.

⁷) Пор. Жерела VIII ч. 155, 158.

⁸) Gdyż, jakom z nich wyrozumiał, na tem są: gdzieby w ojczyznie służby nie mieli, na Don udac, a ztamtąd zwykłym sposobem morzem Czarnym inkursye czynić — Kr. Radziwiłła Sprawy wojenne c. 152, пор. І53.

⁹) В дневнику читаємо: „ледви тільки послів козацьких відправив гетьман, а вже по всїй Литві загреміла чутка, що гетьман бере кілька тисяч Запорозцїв на погибіль в. кн. Литовського. Люде всї, настрашені прикладом тої експедиції, як гетьман Замойський був впровадив до Литви 15 тис. козаків, почали благати його листами, щоб відвернув ту сарану” — ibid. c. 174.

¹⁰) Ibid. c. 137, 172-4, 187; проєктував узяти 1000, скільки взяв дїйсно — не знати.

¹¹) Пор. ще відзив про козаків Воловича — Публ. бібл., автоґрафи 119 ч. 55.

¹²) Жерела VIIІ ч. 158.

¹³) Наведено Максимовичем, Собр. сочиненій I c. 376-7.

¹⁴) ВЂршЂ с. 33 і 36.

¹⁵) Лист митрополита до львівського брацтва, що уставляв порядок уживання сеї фундації — Архивъ III, І ч. 74. Фундація ся істнувала при кінцї ХVII в., і дохід з неї, по 8% ішли на vivende szkoły ruskiei, szpitala, iako i chorych w teiże szkole (Архивъ І. XII c. 346).

¹⁶) Rygor.

¹⁷) Себто козаків запорозьких.

¹⁸) Хан.

¹⁹) Z okienkiem — щоб вписати потім імя вибраного.

²⁰) Доповняю тут елїптичний стиль листу — з контексту.

²¹) Listy ч. 27 (з Кракова, дня 8 мая н. с.).

²²) Лист з Уманя, 6 мая, в бібл. Замойских.

²³) Цитований лист 6 мая, і Listy Збаразького ч. 28.

²⁴) Ex fece — з сподів, в иньшім листі (ч. 34) автор заступає се словами z czerni.

²⁵) Także znieważywszy w tem starszyznę swoię.

²⁶) Listy ч. 32.

²⁷) Ibid. ч. 34.

²⁸) Жерела VIII ч. 159, 167.

²⁹) Во contract z р. hetmanem niebosczykiem byl taki: gdzieby na s. Jlię pieniędzy nie dano, na morze isć będzie wolno.

³⁰) Див. вище с. 385.

³¹) Реляція комісарів в бібл. Замойских.

³²) Жерела VIII ч. 159, 167, 168, 170, ркп. бібл. Замойских, пор. інструкцію на соймики — Zbiór Немцевіча VI с. 332.

³³) Се опізненнє предвиджував сам король — ib. ч. 170.

³⁴) Жерела VIII ч. 170, пор. 162.

³⁵) Listy ч. 32.

³⁶) Рукоп. бібл. Замойских.

³⁷) Listy ч. 28 (лист з 8/VІ н. с., з Кракова).

³⁸) Hist. Russ. mon. II с. 420-1, пор. реляції анґлїйського посла Zbiór V с. 427-8.

³⁹) Listy Zbaraskiego ч. 28, Жерела VIII ч. 163-5.

⁴⁰) Рукоп. бібл. Замойских (реляції комісарські з місяця липня).

⁴¹) Tym zoldem od morza tylko, nie od Zaporoza wstręt im czyni, włosci nie wspominaiąc (рел. комісарська в ркп. бібл. Замойських).

⁴²) Жерела VIII ч. 172. Zbiór pamiętników VI с. 331. Реляції в бібл. Замойских. Король серіозно задумав ся на тим, куди б обернути козачину, але не було куди — в Литві її не хотїли, і з Шведами в серпнї зложено згоду на рік, а з Москвою відносини теж вигладили ся (Жерела VIII ч. 159). Хотїв звернути козачину на Кантеміра (ч. 157), але мабуть на се козаки не злакомили ся. Фальшива поголоска про похід Олифера з 15 тисяч козаків під Білгород див. в листї Кр. Збаразького Публ. бібл. Разн. F. № 67 с. 273.