Види рядів динаміки. Показники рядів динаміки

Побудова рядів динаміки в статистиці відкриває широкі можливості для того, щоб шляхом їх аналізу встановити та охарактеризувати закономірності, які проявляються на різних етапах розвитку того чи іншого явища.

При вивченні закономірностей соціально-економічного розвитку статистика вирішує ряд завдань:

Ø характеристика інтенсивності окремих змін у рівнях ряду від періоду до періоду або від дати до дати;

Ø визначення середніх показників динамічного ряду за той чи інший період;

Ø виявлення основних закономірностей динаміки

Ø досліджуваного явища на окремих етапах або за весь період, що вивчається;

Ø виявлення факторів, що зумовили зміни досліджуваного об'єкту у часі;

Ø прогноз розвитку явищ на майбутнє.

Для оцінки цих властивостей динаміки статистика використовує взаємопов'язані характеристики. Серед них абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолюти означення 1% приросту.

Рис. 1. Аналітичні характеристики рядів динаміки

У нашому прикладі початковим (базисним) рівнем є показник за 1996 рік — 17,5 тис. кВт-год електроенергії; всі інші рівні можуть порівнюватись або з базисним, або з попереднім, внаслідок чого будемо мати базисні показники або ланцюгові.

Абсолютний приріст (АП_п) відображає абсолютну швидкість змінювання рівнів ряду за певний інтервал часу. Він обчислюється як різниця рівнів ряду, знак (+,-) показує напрям динаміки. У тих випадках, коли звітний рівень менший, ніж попередній (або базисний), то ми одержимо не абсолютний приріст, а абсолютне зменшення, яке записуємо зі знаком мінус.

Таким чином, абсолютний приріст може бути додатним (динаміка зростання), від'ємним (зменшення, падіння) або рівним нулю (без змін).

Абсолютний приріст вимірюється в одиницях вимірювання ознаки.

Інтенсивність зміни рівнів ряду оцінюється відносною величиною - темпом зростання, який уявляє собою кратне відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка. Якщо темп зростання більший одиниці чи 100%, то це свідчить про ріст того чи іншого явища, відображеного рядом динаміки, а коли буде менший одиниці або 100%, - має місце не темп зростання, а темп зниження, зменшення, падіння.

Між базисними і ланцюговими коефіцієнтами (темпами) зростання існує такий зв'язок: добуток ланцюгових коефіцієнтів (темпів) дорівнює відповідному базисному коефіцієнту (темпу) зростання; частка від ділення базисних коефіцієнтів (темпів) дорівнює проміжному ланцюговому. Таким чином за ланцюговими показниками зростання можна визначити базисні. І навпаки, за базисними показниками можна визначити ланцюгові показники.

Показники темпів зростання широко використовуються в дослідженнях розвитку суспільних явищ у динаміці, оцінці інтенсивності їх розвитку, порівняльній оцінці розвитку двох суспільних статистичних сукупностей, оцінці господарювання виробничих одиниць. Практичне застосування мають показники темпів зростання і в плануванні розвитку суспільних явищ (прогнозуванні).

При визначенні темпів зростання слід керуватись тим принциповим положенням, що розвиток явищ у часі не має зворотного напрямку, а тому будь-який рівень порівнюють з попереднім, який приймається за базу порівняння, а не навпаки.

Співвідношення абсолютного приросту і базового рівня є вимірником відносної швидкості зростання. Відносну швидкість зростання називають темпом приросту, який на відміну від темпу зростання завжди виражають у відсотках.

Темп приросту можна також обчислити за показниками темпів зростання:

ТП_п=ТЗ_п-100%

Отже, темп приросту показує на скільки відсотків рівень звітного періоду більший (менший) від бази порівняння.

Абсолютне значення 1% приросту дає уяву про вагомість одного відсотку приросту і визначається як частка від ділення абсолютного приросту на темп приросту.

Нескладні алгебраїчні перетворення цього відношення показують, що воно становить соту частину рівня, взятого за базу порівняння і оскільки при розрахунках базисним способом база порівняння е незмінною, то цей показник обчислюється тільки за ланцюговими характеристиками динаміки:

Якщо швидкість розвитку в межах періоду, що вивчається неоднакова, порівнянням однойменних характеристик швидкості вимірюється прискорення чи уповільнення динаміки. На базі абсолютних приростів оцінюються абсолютне та відносне прискорення. Абсолютне - це різниця між абсолютними приростами: r_n = АП_п –АП_п-1. Прискорення характеризується додатною величиною, а уповільнення - від'ємною.

Темп зростання абсолютної швидкості обчислюється порівнянням абсолютних приростів (обчислюється тільки на підставі додатних абсолютних приростів).

Порівняння темпів зростання дає коефіцієнт прискорення (уповільнення) швидкості розвитку. Для наочності та зручності тлумачення дільником є більший за значенням темп зростання.

У статистичному аналізі порівнюється також інтенсивність динаміки в різних рядах. Відношення темпів зростання ТЗ^//: ТЗ^/ називаютькоефіцієнтом випередження. За допомогою останнього порівнюють відносну швидкість динамічних рядів однакового змісту по різних об'єктах (регіони, країни тощо) або різного змісту по одному об'єкту.

Щодо темпів приросту, то співвідношення їх використовують лише для взаємопов'язаних показників х і у. Таке співвідношення називаютькоефіцієнтом еластичності К = ТП_у : ТП_х він показує, на скільки відсотків змінюється у зі зміноюх: на один відсоток.

Ряди динаміки можна подавати не тільки в таблицях, а й у вигляді графічних зображень. У цьому разі на осі абсцис відкладають шкалу часу, а на осі ординат - шкалу рівнів ряду

З плином часу змінюються рівні динамічних рядів і обчислені на їх основі показники аналізу ряду динаміки. Постає потреба узагальнення притаманних динамічному ряду властивостей, визначення типових характеристик розвитку. Для узагальнюючої характеристики динаміки досліджуваного явища за ряд періодів визначають різного роду середні показники. Розглянемо дві категорії таких показників:

1) середні рівні ряду;

2) середні показники змін рівнів ряду.

Середні рівні використовують, насамперед, для узагальнення коливних рядів. Наприклад, при аналізі динаміки сільськогосподарського виробництва оперують не річними, а більш сталими середньорічними показниками за певні періоди. Середні рівні необхідні також для забезпечення порівнянності чисельника і знаменника, побудови динамічних рядів похідних показників. Наприклад, виробництво продукції на одного працюючого. Обсяг продукції - інтервальний показник, а кількість працюючих - моментний. Щоб забезпечити порівнянність цих показників, слід обчислити середньорічну кількість працюючих.

Метод обчислення середнього рівня динамічного ряду залежить від виду ряду динаміки.