Поняття валютних курсів і завдання їх статистичного вивчення

ТЕМА 8. Статистичне дослідження валютного ринку

Лекція 8.1Статистичне дослідження валютного ринку

1. Поняття валютних курсів і завдання їх статистичного вивчення

2. Середні показники валютних курсів і дослідження їх у динаміці

3. Аналіз факторів, що впливають на формування валютних курсів

4. Методи прогнозування валютних курсів

Поняття валютних курсів і завдання їх статистичного вивчення

При здійсненні міжнародних економічних операцій (міжнародний рух товарів, послуг, капіталів, кредитів), при порівнянні цін на світових і національних фінансових і товарних ринках, при порівнянні вартісних показників різних країн світу та в багатьох інших випадках необхідно проводити взаємообмін валют.

Валютний (обмінний) курс являє собою ціну валюти (грошової одиниці) однієї країни, виражену в одиницях валюти іншої країни, і виступає у вигляді відносної величини або пропорції, відповідно до якої здійснюється обмін двох валют.

Валютний курс виступає важливим показником економічного розвитку країни, діючим інструментом здійснення державної фінансової політики, а також характеристикою стану валютного ринку. Валютний курс, як об’єкт статистичного вивчення, відіграє роль індикатора валютного сектору фінансового ринку.

Основні завдання статистики валютних кусів:

1) організація планомірного збору первинної статистичної інформації про валютні курси;

2) статистичне спостереження за встановленням валютних курсів;

3) розрахунок середніх показників валютних курсів;

4) оцінювання варіації та динаміки валютних курсів;

5) аналіз впливів різних економічних чинників на рівень та варіацію валютних курсів;

6) статистичне прогнозування характеристик валютних курсів;

7) удосконалення методології спостереження та аналізу;

8) публікація відомостей про валютні курси;

9) організація координуючої діяльності підрозділів, пов'язаних з формуванням первинної інформації про валютні курси, її попередньою обробкою, аналізом, публікацією.

Для учасників обміну валютний курс служить коефіцієнтом перерахунку однієї валюти в іншу валюту. Проте, вартісною основою, економічним змістом валютного курсу виступає купівельна спроможність валют, яка виражає середні національні рівні цін на товари, послуги, інвестиції.

Поняття "обмін (конвертація) валюти" пов'язане з такою її характеристикою, як конвертованість.

Конвертованість – це здатність даної валюти вільно обмінюватися на інші валюти і обмінювати інші валюти на дану валюту на валютних ринках.

Ступінь конвертованості валюти визначається механізмом державного регулювання валютних операцій. Валюту називають вільно конвертованою, якщо в країні цієї валюти до резидентів і нерезидентів не застосовують які-небудь обмеження на здійснення валютних операцій, і неконвертованою, якщо в країні цієї грошової одиниці діють законодавчо встановлені обмеження майже на всі види операцій з нею. Частково конвертованою вважається валюта країн, у яких діють обмеження та регламентації на деякі види обмінних операцій або для деяких учасників цих операцій.

Свобода конвертації валюти повинна опиратися на економічну стабільність країни, тобто одного законодавчого дозволу на обмін валюти недостатньо, необхідна довіра до валюти та оцінка економічного статку країни.

Рівень валютного курсу – це фактично сформований курс однієї валюти стосовно іншої на певну дату та час у певному секторі валютного ринку. Також рівень валютного курсу може визначатись урядом країни, у цьому випадку курс називається фіксованим: жорстко або періодичними переглядами. Курси, що складаються на ринку, називають плаваючими. Вільно плаваючі валютні курси формуються, якщо держава не втручається в процес їх стихійного ринкового визначення. Курси регульованого валютного плавання формуються, якщо держава через інтервенції центрального банку втручається у вільний ринковий механізм для згладжування курсових коливань.

Процедура формування рівня валютних курсів називається валютним котируванням –це визначення і встановлення курсів іноземних валют до національної відповідно до кон’юнктури валютного ринку.

При спостереженні за рівнем валютного курсу фіксують два курси: курс продавця та курс покупця.

Класифікація валютних курсів Здійснюється за такими ознаками:

1) за ступенем гнучкості;

2) за способом визначення:

3) за моментом визначення;

4) за місцем котирування;

5) за видом котирування.

Ступінь гнучкості валютного курсу визначається насамперед ступенем втручання держави у формування рівня валютного курсу:

1) в основу фіксованого курсу покладено валютний паритет. Т. ч. фіксований курс – це офіційне встановлене співвідношення грошових одиниць різних країн. Тимчасове відхилення курсу ≤ 2,25%.

2) обмежено гнучкий курс допускає незначні коливання валютного курсу згідно встановлених правил;

3) плаваючий курс залежить від дії попиту і пропозиції і може вільно змінюватись. Держава може впливати на плаваючий валютний курс і шляхом валютних інтервенцій згладжувати курсові коливання.

4) незалежно плаваючий курс визначається на підставі зміни попиту і пропозиції на валютному ринку без втручання держави в цей процес.

Операції за цими валютними курсами здійснюють у безготівковій фомі. Зниження курсу національної валюти відносно іноземних валют чи золота називаєтьсядевальвацією, підвищення курсу національної валюти відносно іноземних валют чи золота називається ревальвацією.

Обмін валюти може проводитись в різі терміни з моменту досягнення угоди:

1) спот-курс передбачає обмін валюти протягом двох робочих днів з моменту досягнення угоди;

2) форвардний курс передбачає обмін валюти в майбутньому за період, більший ніж три дні з моменту досягнення угоди;

3) курс «today» передбачає встановлення терміну розрахунків не пізніше ніж на день досягнення угоди.

4) курс «tomorrow» термін розрахунків установлюється не пізніше наступного робочого дня після досягнення угоди.

5) ф’ючерсний курсвстановлюється в контрактах на купівлю-продаж валюти в майбутньому, де фіксують ціну валюти в момент досягнення угоди.