Транспорт як загальна складова суспiльного виробництва

AГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Предмет i система тpaнcnopтнoгo права

1. Транспорт як загальна складова суспiльного виробництва

2. Поняття, предмет i метод транспортного права України

3. Система, функції та принципи транспортного права

Транспорт як загальна складова суспiльного виробництва

З моменту винаходу людством механiчних засобiв пересуванняi донинi у вcix країнах світу транспорт є однiєю з важливих галузей господарства та складовою частиною мiжлюдських стосунків.

Сам процес перевезень не виробляє нового продукту, але виступаєяк сполучна ланка мiж пiдприємствами, забезпечує необхiднi умови для функцiонування iнших галузей економiки, вирiшення соцiальних завдань, рацiонального та гнучкого використання виробничих сил, забезпечення обороноздатностi країни.

Тому державна полimuка сmановлення та розвитку транспортного комплексу України передбачає забезпечення своєчасного,повного та якiсного задоволення потреб населення i суспiльноговиробництва у перевезеннях, створення рiвних умов для розвиткугосподарської дiяльностi пiдприємств транспорту вcix форм власностi та входження транспортного комплексу України до Європейської та світової транспортних систем.

Роль i значення транспорту закрiплено у статті 1 Закону України «Про транспорт» вiд 10 листопада 1994 р. [ ][1] , в якiй визначено, що транспорт є однiєю з найважливiших галузей суспiльноговиробництва, яка покликана задовольнити потреби населення тасуспiльного виробництва в перевезеннях. Отже, законодавецьвизначає транспорт як важливу галузь суспiльного виробництва,яка перебуває у тiснiй взаємодiї з промисловiстю, енергетичним,агропромисловим та будiвельним комплексом, зв'язком, торговельним комплексом; житловим господарством, побутовим обслуговуванням населення, сферою використання й охорони природних pecypciв тощо. У кожнiй з перелiчених галузей є oкpeмi специфiчнi матерiальнi умови виробництва, технологiчнi процеси,структура пiдприємств, особовий склад працiвникiв тощо.

Для задоволення потреб у перевезеннi пасажирiв та вантажiв потрiбно мати транспортнi засоби, транспортнi комплекси, якi мають бути побудованi та перебувати у вiдповiдному технiчному cтaнi, своєчасно проводити заходи щодо технiчного переозброєння, втiлення передових методiв iз вдосконалення вcix ланок транспортної системи. В Україні транспортний комплекс має своє органiзацiйне поєднання.

У Законi України «Про транспорт» вiд 10 листопада 1994 р. [ ][2] l (роздiл ІІ статтi 21) його представлено у виглядi єдиної транспортноїсистеми України, яка охоплює своїм поняттям сукупнiсть ycix видів державного, колективного і приватного транспорту, транспортно-технiчних засобiв, рухомого складу, структур управлiння накожному видi транспорту та соцiально-економiчного забезпечення. У Законi визначено поняття залiзничного транспорту та його склад, до якого належать підприємства залізничного транспорту,що здiйснюють перевезення пасажирiв i вантажiв, рухомий складзалізничного транспорту, залізниці, шляхи сполучення, а такожпромисловi, будiвельнi, торговельнi i постачальницькi пiдприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкольні заклади,заклади охорони здоров'я, фiзичної культури та спорту, культури,науково-дослiднi, проектно-конструкторськi органiзації, пiдприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства,установи й органiзацiї незалежно вiд форм власностi, що забезпечують його дiяльнiсть i розвиток. Подiбнi статтi визначають iншiскладовi частини транспорту.

При цьому законодавець завжди вiдзначає, що транспорт єоднiєю з важливих базових галузей економiки України, забезпечує її внутрiшнi та зовнiшнi транспортно-економiчнi зв'язки i потреби у перевезеннях, сприяє нормальному функцiонуванню вcixгалузей суспiльного виробництва, соцiальному та економiчномурозвитку та змiцненню обороноздатностi держави, мiжнародномуспiвробiтництву України [ ][3].

Вивчення та аналiз норм законiв України «Про транспорт» вiд 10 листопада 1994 p. [ ][4], «Про залiзничний транспорт» вiд 4 липня1996 р. [ ][5], «Про функцiонування єдиної транспортної системи Українив особливий перiод» вiд 20 жовтня 1998 р. [ ][6], Кодексу торговельного мореплавства України [ ][7] , Повiтряного кодексу України, інших нормативних актiв дають змогу дiйти висновку, що підприємства транспортної системи (заводи, депо, пiдприємства зв'язку, водо-, паливо-, енергозабезпечення, шляховi споруди, господарства та iншi структурні пiдроздiли) є складовими частинами економічної cистеми України i дiють за правилами економiчних чинникiв (умов). Їм також притаманне суспiльне виробництво, розподiл виробленого продукту та обмiн в масштабах усєї держави, мiжгалузевi зв' язки, взаємозалежнiсть й iнтегрованість з економiчною системою в цілому.

Стан транспорту в кpaїнi, piвeнь його розвитку, ефективнiсть прямо залежать вiд спроможностi держави управляти виробництвом в eкoнoміці та оборотом виробленого матерiального продукту, від досягнення науково-технічного прогресу в державі.

Таким чином, транспорт - це сукyпнicmь механiчних засобiв перевезень, виробничо-технологiчного комплексу, органiзацiй i пiдприємств, призначених для забезпечення потреб суспiльного виробництва i населення країни в перевезеннях у внутрiшньому i мiжнародному сполученнях та надання iншux транспортних послуг усім споживачам..

Дiяльнiсть транспорту базується на правових, економiчних, органiзацiйних та соцiальних засадах, визначених законами, кодексами, статутами та іншими державними і міжнародними нормативними актами.

Нормативнi документи, що визначають порядок i умови перевезень, користування засобами транспорту, безпеки руху, охорони працi, забезпечення громадського порядку, пожежної безпеки, caнiтapнi норми та правила на транспортi України, є обов'язковими для вcix юридичних i фiзичних осiб на територiї України.