Предмет та завдання курсу

ББК 67.2(4УКР)я73

© Іванов В. М., 2003

© Видавництво «Атіка», 2003

Тема 1

ПРЕДМЕТ, ПЕРІОДИЗАЦІЯ, ІСТОРІОГРАТІЯ КУРСУ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ»

Предмет та завдання курсу

На сучасному етапі політичного та соціально-еконо­мічного розвитку України актуальним і вкрай необхідним стає підвищення рівня державно-правової свідомості як частини самосвідомості народу. Без глибокого осмис­лення минулого, яким би складним і суперечливим воно не було, неможливо творити нову державу, серцевиною якої має стати право.

Всесвітня історія свідчить про тісну взаємопов'язаність держави і права. Право - основа держави, частина духов­ної культури народу. Високорозвинене право завжди на­давало надзвичайної сили і народові, й державі. І навпаки: держави, де панувало «безправіє», були приречені, їх не змогли врятувати навіть «великі ідеї», якщо вони перебу­вали понад Законом.

Мета курсу «Історія держави і права України» - спри­яти поглибленню знань майбутніх юристів щодо історич­них підвалин українського державо- і правотворення, на ґрунті узагальнення й аналізу досвіду минулого допомог­ти збагнути сутність нової системи права в державі, в якій має утвердитися верховенство закону. Сучасна історико-правова наука прагне подолати однобічність в оцінках і висвітленні минулого. Лише за таких умов вона буде нау­кою, а не «політикою, спрямованою в минуле». Відхилен­ня від історичної правди небезпечне тим, що воно уоієпз поіепз слугує соціальному протистоянню.

Предметом історії держави і права України є пізнан­ня загальних законів виникнення, розвитку й змін типів та форм держави і права, особливостей функціонування державних установ та інститутів права в конкретнихісторичних умовах України. Дослідження державно-право­вих явищ грунтується на їх науковій систематизації та періодизації в хронологічній послідовності.

Розглядаючи в рамках одного предмета два соціальних феномени - державу й право, історія держави і права України виходить з того, що політичні й правові явища тісно взаємопов'язані у своєму історичному розвитку. Досвід минулого переконливо свідчить: політичні в^дно-сини як складова соціальних відносин суспільства- сти­мулюють вдосконалення правових норм. І навпаки, нор­ми права регулюють, упорядковують усі сфери людських взаємин, у тому числі й політичні.

Історія держави і права України посідає важливе міс­це в системі соціально-гуманітарних, українознавчих дисциплін, які вивчають усе розмаїття взаємин людей (виробничих, соціальних, духовних та ін.). Водночас як самостійний об'єкт вона має досліджувати державно-правові явища в історичному розрізі. Це, зокрема:

• організація й діяльність органів державної влади, центрального та місцевого управління, судочинства;

• джерела національного права, кодифікації, еволю­ція галузей права, зміст найважливіших юридичних норм (право власності, злочин, кара та ін.);

• взаємозв'язки державних органів та правових інс­титутів.

Історія держави і права України - одна з фундаментшіь-них державно-правових дисциплін, яка вивчає правові ас­пекти суспільного життя; вона тісно пов'язана з теорією держави і права, використовує розроблені нею узагаль­нення і понятійний апарат, а також дає конкретний дер­жавно-правовий матеріал для таких узагальнень. Але прин­ципова відмінність між ними полягає в тому, що теорія держави і права досліджує загальні закономірності розвит­ку певних типів держави й правових технологій, а історія держави і права України - виникнення й розвиток дер­жавно-правових систем, їхні особливості, а також харак­терні риси в тих чи інших історичних умовах. Зауважимо, що історія держави і права тісно пов'язана з конституцій­ним правом, бо вона досліджує історію конституційного процесу і державного правового розвитку в Україні. Крім того, ця наука, вивчаючи державні й правові інститути практично аж до сьогодення, стикується з чинним правом,

зокрема, адміністративним, цивільним, кримінальним, зе­мельним, процесуальним та ін., допомагаючи зрозуміти його сутність, відстежити негативні й позитивні риси.

Як і кожна наука, історія держави і права України ви­конує певні завдання. Серед них:

• пізнання та пояснення історії державно-правового розвитку в Україні;

• визначення стійких тенденцій, закономірностей роз­витку історико-правових явищ;

• формування національної свідомості, високих мо­ральних і правових цінностей, поваги до минулого укра­їнського народу та віри в його майбутнє.

Незнання минулого ставить під загрозу будь-яку спро­бу належно діяти у майбутньому. Історико-правова наука, вивчаючи й узагальнюючи досвід минулого, виконує та­кож і прогностичну функцію, сприяє уникненню повто­рення помилок.