Історіографія курсу

Знання про історію цивілізації, що склалася на тере­нах сучасної України, сягають сивої давнини. Відомості про нашу країну та її людність містяться у творах антич­них і візантійських авторів, ранньосередньовічних євро­пейських й арабських хроніках. Значне місце серед них належить дослідженням Геродота, який у Уст. до н. е. присвятив Скіфії одну з книг своєї багатотомної «Історії».

Перші спроби дослідити виникнення власне україн­ської держави і права були здійснені в літописах на по­чатку II тисячоліття. Автор і упорядник першого з відо­мих літописів-«Повісті минулих літ» (бл. 1113р.) чернець Києво-Печерського монастиря Нестор відводить україн­ській державі центральне місце, пов'язує історію Київсь­кої Русі зі світовою. Зауважимо; призначення влади князя він убачає в тому, щоб «правду діяти на цьому світі, у правді суд судити». Цілком імовірно, що і раніше були намагання відповісти на питання «откудаесть пошла земля Руська». Недаремно серед джерел «Повісті», окрім гре­цьких хронік та місцевих переказів, за ствердженням ака­деміка О. Шахматова, були давньоруський літописний звід 1037-1039 рр. та два київських - 1073 і 1095 рр., які не збереглися.

Важливим джерелом для пізнання державно-правового розвитку України с також мемуарно-історична література XVI - першої половини XVII ст. (мемуари М. Литвина, «Щоденник» Е. Лясоти, «Опис України» Г. Боплана та ін.).

1647 р. у друкарні Києво-Печерської лаври вийшов «Синопсис» - перша друкована праця з історії України.

Видатними працями з історії держави і права України, які з'явилися у XVIII ст., є козацькі літописи С. Величка, Г. Граб'янки. В них зображено побут, устрій, військова організація козацтва, причини повстань і визвольної вій­ни проти іноземного панування.

Науковий погляд на розвиток історіографії україн­ської держави і права започаткувала «Історія Русів» невідомого автора (90-ті роки XVIII ст.). Автор оглядає історію України з найдавніших часів, а історію княжих часів - як самостійне державне життя під управою київ­ських князів. Стверджується, що козаки - прямі нащад­ки русів, й обґрунтовується, відтак, право українськогонароду на самостійний державно-політичний розвиток. Вперше використано архівні джерела у фундаментальній 4-томпій праці «Історія Малої Росії» Д. Бантиш-Камен-ського (1822 р.). Плідно працювали над проблемами української державності М. Маркевич, М. Максимович, П, Куліш. Ідеї окремішності української політичної істо­рії, непорушності національних прав українців, української національної демократії обстоював у своїх працях М;, Кос­томаров. '

Пожвавлення інтересу до історії українського права викликала робота кодифікаційних комісій. З'являються праці І. Даниловича «Огляд історичних відомостей скла­дання Зводу місцевих законів західних губерній» (1837), П. Данєвського «Про джерела місцевих законів деяких губерній та областей Росії» (1847).

Значна робота з вивчення історії українського права проводилась на історико-філологічних та юридичних фа­культетах університетів Києва, Одеси, Харкова. Палким прихильником історичної школи права в Україні був про­фесор Київського університету В. Антонович. У 1879р. професор Київського університету О. Кістяківський сис­тематизував і опублікував «Права, за якими судиться мало­російський народ 1743 р.».

Серед перших фундаментальних досліджень у галузі історії права давньоруської та литовсько-руської доби -праці професора Київського університету М. Владимир-ського-Ьуданова.

Центральне місце серед Істориків України кіпця XIX -першої третини XX ст. належить М. Грушевському, який обґрунтував Історичну закономірність здобуття Украї­ною державності.

У радянський період процес вивчення історії українсь­кої держави і права має свої особливості. Подальшому його розвитку сприяло повернення у 1924р. М. Грушев-ського в Україну. Під його керівництвом в Академії наук досліджувалася не тільки історія української держави, а й історія українського права. Вагомий внесок у розвиток української історико-правової науки внесла заснована Академією Комісія по вивченню історії українського права на чолі з видатним істориком права академіком М. Василенком. До складу комісії входили відомі вчені: А, Кримський, О. Левицький, М. Максимейко, О. Мали-

новський, М. Слабченко, І. Черкаський, Л. ОкІншевич, С. Борисенок, В. Гришко, О. Юрченко та Ін. Результатом її плідної роботи стали 8 томів «Праць комісії для вивчен­ня історії українського права», які містили результати до­слідницьких робіт, науково-полемічні та бібліографічні матеріали. У 30-х роках важливих результатів у вивченні кодифікації українського права першої половини XVIII ст. досяг В. Мєсяц. Проте репресії проти української інтелі­генції і диктат більшовицької ідеології перервали плідну працю українських дослідників.

У цей же період у Галичині продовжували діяльність з вивчення історії українського права І. ЬСрип'якевич, М. Чу­батий, В. Заїкін, Я. Падох та ін. В еміграції працювали ав­торитетні історики Д. Дорошенко, Р. Лащенко, О. Оглоб-лін, Н. Полонська-Василєнко, А. Яковлів та ін. Панівна ідея їхніх праць — безперервність історичного процесу України й окремість його щодо російського.

В умовах тоталітарного сталінського режиму історія української держави і права спеціально не досліджува­лася. Однак уже ^ другій половині XXст. над проблемами історії держави і права України працюють такі вчені, як Б. Бабій, А. Дубровіна, В. Кульчицький, П. Михайленко, А. Пашук, А. Таранов, А. Ткач, П. Щербина та ін. В ре­зультаті плідної діяльності колективів -істориків права з'являються фундаментальні праці: Історія держави і пра­ва Української РСР (1917-1960) / Ред. В. Корецький та ін.- К., 1961; История государства й права Украинской ССР (1917-1973) / Ред. Б. Бабий й др.- К., 1976; История государства й права Украинской ССР: В 3-х т. / Ред. Б. Ба­бий й др.- К., 1987. Проте остання праця залишилася не­завершеною: третій том, що охоплює період з 1938 по 1987 рр., не вийшов.

Зважаючи на гостру потребу в нових історико-право-вих дослідженнях, нині цю тематику активно вивчають вчені Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України, Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, Одеської національної юридичної академії, Національної академії внутрішніх справ України, юридичних факульте­тів Київського національного університету ім. Т. Шевчен­ка, Львівського національного університету ім. І. Франка, Інституту права ім. князя Володимира Великого Між­регіональної академії управління персоналом, Академії

11праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України та ін.

З'явилося чимало праць з історії держави і права Ук­раїни, в яких подасться й аналізується величезний фак­тичний і літературний матеріал, діалектично поєднується узагальнення з ретельним висвітленням особливостей розвитку української державності та права (]сторія дер­жави і права України / За ред. Рогожина А. Й.: У 2}-х ч,-Харків, 1993-1996. Перевидання в К., 1996; Історій дер­жави і права України / За ред. Гончаренка В. Г.- К., 1996; Історія держави і права України / За ред. А. С. Чайков-ського- К., 2000; Історія українського права / За ред. О. О. Шевченка.- К., 2001; Копиленко О. Л., Копилен-ко М. Л. Держава і право України 1917-1920 рр.- К., 1997; Кульчицький В. С., Тищик Б. Й. Історія Держави і права України,- К., 2001; Музиченко П. П. Історія держави і права України.- К., 2000; Українське державотво­рення: невитребуваний потенціал: Словник-довідник / За ред. О. М. Мироненка,- К., 1997 та ін.).

За останні роки видано ряд збірників документів (Со-брание малоросійских прав 1807 г.— К., 1992; Права, за якими судиться малоросійський народ 1743р.- К., 1997 та ін.), хрестоматій (Історія держави і права України: Хрестоматія / За ред. О. О. Шевченка.- К., 1996; Хресто­матія з історії держави і права України. У 2-х т. / За ред. В. Д. Гончаренка.- К., 1997), перевидано раритетні ви­дання (Лащенко Р. Лекції по історії українського права.-К., 1998 та ін.).

Результатом значної за обсягом наукової праці колек­тиву авторів, істориків права з Харкова, Києва, Львова став двотомний академічний курс з історії держави і права України, який рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів юридичних спеціально­стей вищих закладів освіти (Історія держави і права України. Академічний курс: Підручник. В, 2-х т. / За ред. В. Я, Та-ція, А. Й. Рогожина.- К., 2000.). Його поява - значна подія у розвитку української історико-правової науки.

Вивчення історії держави І права України є могутнім культурно-правовим фундаментом правосвідомості май­бутнього юриста. Радянська юридична освіта, ґрунтую-

чись на тезі про створення принципово нової правової системи, яка не має нічого спільного з «буржуазним пра­вом», не передбачала формування належного історико-правового мислення у майбутніх правників. Ставлення до історії українського права було ще складнішим. Тому в умовах розбудови незалежної держави, основу якої має становити право, актуальним є відновлення ґрунтовної історико-правової підготовки студентів юридичних на­вчальних закладів на засадах наукового переосмислення процесу державно-правового розвитку України. Серцеви­ною професійної правової соціалізації майбутніх юристів мас стати пізнання закономірностей національного дер­жаво- і правотворення, причин перервності державного будівництва при безперервності еволюції вітчизняного права, розуміння процесу розвитку українського права як цілісного, нерозривного природно-історичного вдоскона­лення правових форм, переважно на національному грунті,

Завдання для індивідуальної роботи

1. Що становить предмет та об'єкт курс> «Історї, дер­жави і права України»? З'ясуйте різницю між предметом і об'єктом науки.

2. У чому полягає зв'язок «Історії держави і права Ук­раїни» з іншими юридичними дисциплінами?

3. Розкрийте основні завдання «Історії держави і права України».

4. Назвіть основні підходи до періодизації курсу «Історії держави і права України». В чому полягає їх принципова відмінність?

5. Які періоди «Історії держави і права України» можна виокремити, виходячи із сутності предмета цієї науки? В чому полягає їх основний зміст?

6. Охарактеризуйте донауковий період історіографії дер­жавно-правового розвитку України.

7. Науковий погляд на розвиток історіографії українсь­кої держави і права припадає на... . Закінчіть речення. Які праці даного періоду вам відомі і хто їх автори?

8. У чому полягали особливості вивчення державно-правового розвитку України в радянський період?

9. Охарактеризуйте сучасний період розвитку «Історії держави і права України».

13Тема 2