Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАТЕГОРІЙ «БІЗНЕС» І «ПІДПРИЄМНИЦТВО» ТА ПОХІДНИХ ВІД НИХ




Тема 1. Теоретичні аспекти дослідження сутності підприємництва

 

1.1. Суть підприємництва: предмет, методи, функції

1.2. Основи виникнення і розвитку підприємництва

1.3. Підприємницька ідея та механізм її втілення

 

1. Суть підприємництва: предмет, методи, функції

Вивчаючи цю тему, потрібно виходити з того, що підприємництво є стратегічним фактором та внутрішнім джерелом стійкого економічного розвитку і матеріального забезпечення добробуту населення країни в ринкових умовах господарювання. Однак ці функції підприємництво здатне виконувати тільки за наукового підходу до розуміння його сутності та змісту.

У сучасній економічній теорії немає однозначного тлумачення сутності підприємництва. Здебільшого сутність цього явища підмінюють метою (отримання прибутку) підприємницької діяльності. А проте правильне розуміння справжньої сутності підприємництва однаково важливе як для економічної науки, так і для господарської практики.

Розглядаючи сутність поняття «підприємництво», не можна не торкнутися певної категоріальної «підміни», до якої доволі часто вдаються навіть у науковій літературі. Ідеться про ототожнення категорій «підприємництво» та «бізнес». Варто усвідомити, що ці категорії, хоча й дуже тісно пов’язані між собою, не є синонімами і різняться своєю сутністю (табл. 1.1).

Таблиця 1.2

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАТЕГОРІЙ «БІЗНЕС» І «ПІДПРИЄМНИЦТВО» ТА ПОХІДНИХ ВІД НИХ

«Бізнес» «Підприємництво»
«Business» (англ.) — справа, заняття, комерція, угода, торговельна операція тощо, пов’язана з особистою вигодою. Підприємництво — особливий вид бізнесу. Його метою є отримання не прибутку взагалі, а надприбутку, тобто підприємницького доходу, що отримується внаслідок самостійної ризикованої інноваційної діяльності, яка ґрунтується на повній економічній відповідальності, на персоніфікованому гнучкому управлінні й організації процесу відтворення.
Бізнес — це будь-яка (господарська, виробнича, посередницька тощо) стабільна економічна діяльність із більш передбачуваними результатами і набагато меншим ступенем ризику, ніж підприємництво. Підприємництво — є четвертим фактором виробництва, сутність якого полягає в найбільш ефективному комбінуванні трьох основних факторів (зем­ля, капітал, праця) з метою задоволення потреб споживача способами, відмінними від застосовуваних конкурентами, що і дає можливість отримання підприємницького доходу.
Бізнес — це систематизована тривала діяльність суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки, націлена на одержання реаль­ного прибутку у грошовій формі. Підприємництво — окремий випадок бізнесу, що більшою мірою зорієнтований на особистість людини, яка здійснює бізнес і якій притаманні певний стиль і тип господарської поведінки.
Бізнесмен — людина, яка «робить гроші», власник капіталу, що перебуває в обігу і приносить йому дохід. Підприємець — людина, яка здатна генерувати ділові ідеї, вишукувати можливості для створення чогось нового, використовувати нетрадиційні шляхи, брати на себе ризик і відповідальність під час втілення в життя цих дій.
Бізнес охоплює відносини між всіма учасниками ринкової економіки, а також дії не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державних структур. Підприємництво можливе не тільки у сфері бізнесу, а й у науці, культурі, медицині тощо. Визначальним при цьому є не продукт чи послуга, що надаються, а стиль роботи підприємця.
Малий бізнес — особлива форма бізнесу, пов’язана з функціонуванням малих підприємницьких структур будь-якої форми власності і відповідної правової форми організації з метою одержання прибутку. Мале підприємництво — це одна з форм реалізації підприємницької ініціативи та підприємницького потенціалу (поряд із корпоративним та внутрішньофірмовим).

Загалом категорія «підприємництво» за своїми ознаками вужча, ніж категорія «бізнес». До найважливіших відмінних ознак підприємництва порівняно з бізнесом належать: значно більший ступінь свободи та самостійності у виборі напрямків і методів діяльності, прийнятті рішень та відповідальності за ці рішення; інноваційний характер підприємницької діяльності та відповідно набагато більший рівень ризикованості; орієнтація на досягнення комерційного успіху.

Для усвідомлення сутності підприємництва слід зрозуміти, що воно є багатоплановим явищем. Його соціально-економічну сутність слід розглядати як економічну категорію, специфічний фактор виробництва, активний і динамічний елемент бізнесу, особливий вид діяльності, певні тип і стиль господарської поведінки (рис. 1.1). Специфіка підприємництва полягає в тому, що його суб’єкт — підприємець — здатний особливим виключно раціональним способом об’єднувати та комбінувати фактори виробництва на інноваційній та ризикованій основі, що дає йому змогу отримувати не прибуток взагалі, а надприбуток, тобто підприємницький дохід.

Рис. 1.1. Структурно-елементна характеристика підприємництва

Отже, підприємництво – це самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових товарів або старих новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків , самореалізації власної мети, досягнення певного ефекту.

Підприємницька діяльність – це праця індивіда, заснована на розвитку особистих чинників, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату в господарській діяльності , на отримання економічної вигоди і насамперед привласнення додаткового продукту.

Предмет «основ підприємницької діяльності» - виробничі відносини між різними суб’єктами такої діяльності з одного боку, та підприємцями і найманими працівниками – з іншого, в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів та послуг. Отже, основи підприємницької діяльності – це наука про закони, що управляють, з одного боку, відносинами економічної власності між різними суб’єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками, а з іншого – діями підприємців у процесі вибору ресурсів для виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів і послуг.

Крім того, підприємництво також є особливою функцією, що виконується в економіці країни для забезпечення розвитку й удосконалення господарського механізму, постійного оновлення економіки суб’єктів господарювання, створення інноваційного поля діяльності, розвитку конкуренції тощо.

В цілому функціями підприємництва є: новаторська, організаційна, господарська, соціальна, особистісна, що узагальнюються до творчої, ресурсної та організаційної (рис. 1.2).

Рис. 1.3. Науково-обґрунтовані принципи здійснення підприємницької діяльності
Рис. 1.2. Основні функції підприємницької діяльності

Вивчаючи тему, необхідно ознайомитися з науково обґрунтованими принципами здійснення підприємницької діяльності (рис. 1.3), а також розглянути індивідуальну, колективну та внутрішньо фірмову форми підприємництва.

Під час вивчення теми потрібно також звернути увагу на те, що підприємницька діяльність може мати традиційний і новітній характер, тобто може здійснюватись за класичною чи інноваційною моделлю.

Рис. 1.3. Науково обґрунтовані принципи здійснення підприємницької діяльності

Останнім етапом у вивченні теми має стати розгляд місця та ролі підприємництва у формуванні ефективної системи господарювання (рис. 1.4.).

Рис. 1.4. Роль підприємництва у формуванні ефективної системи господарювання

Методологічна база «основ підприємницької діяльності» - діалектичний метод дослідження, найважливішими елементами якого є системно-структурний аналіз, єдність історичного і логічного, принцип суперечності, аналіз і синтез, метод абстракції.

Тип (вид) підприємницької діяльності може визначатися місцем вкладання праці у процесі виконання місії і досягнення підприємницького інтересу. Будь-який бізнес тією чи іншою мірою пов’язаний з основними фазами відтворювального циклу — виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг, обміном і розподілом товарів, а також їх споживанням. Згідно з цим і виокремлюються види підприємницької діяльності.

Підприємництво може здійснюватись у двох основних видах або їх комбінації: перший — здійснення будь-якого виду виробничої діяльності (тобто виробництво товару, продукту, послуги); другий — виконання посередницької функції (переміщення товару від виробника до споживача, торгівля, комерція тощо (рис.1.5.).

Крім двох основних видів підприємницької діяльності розглядають ще один — підприємництво у фінансовій сфері, яке, з одного боку, належить до посередницької діяльності, а з іншого — до надання безпосередніх фінансових послуг. Це перетворює фінансове підприємництво у складову частину кожного з обох основних видів підприємницької діяльності.

Зауважимо, що останнім часом деякі автори [1] виокремлюють як самостійний вид консультативну підприємницьку діяльність (консалтинг). Це можна пояснити зростанням ролі і значення консалтингу для підприємств, що функціонують в умовах динамічного, невизначеного та швидкоплинного оточення. Особливість консультативного підприємництва полягає в тому, що фірма, яка здійснює цей вид діяльності, не має змоги показати «зразок свого товару», «зразок своєї послуги».

Вивчаючи перше питання теми, необхідно усвідомити, що з огляду на загальнодержавні (національні) інтереси пріоритетного значення має набувати виробниче підприємництво, оскільки суспільне багатство залежить, насамперед, від стану сфери матеріального виробництва.

Наступним кроком у вивченні теми має стати ознайомлення із сутнісною характеристикою виробничої, посередницької та фінансової підприємницької діяльності.

Отже, тип (вид) підприємницької діяльності визначається тим місцем, яке вона посідає у процесі задоволення споживчого інтересу. На практиці порівняно самостійні види бізнесу можуть переплітатися, доповнювати один одного.

Останнім етапом розгляду теми має бути характеристика ринкового середовища та поведінка на ньому суб’єктів господарювання.

Варто зважати на те, що динаміка створення та ефективного функціонування суб’єктів підприємництва забезпечується передусім певними умовами його діяльності. Крім того, практичне функ­ціонування суб’єктів підприємництва на ефективному рівні можливе лише за наявності певної ситуації — відповідного підприємницького середовища.

Розглядаючи середовище підприємницької діяльності, необхідно виходити з того, що природним середовищем успішного розвитку підприємництва є ринкова економіка з притаманними їй розвиненими нормативно-правовими та економічними регуляторами, а також відповідною інфраструктурою. При цьому важливо з’ясувати параметри (елементи) підприємницького середовища і дати оцінку їх сучасного стану.

На підставі оцінки стану і дослідження проблем формування сучасного середовища розвитку бізнесу потрібно розглядати умови посилення підприємницької активності.

Рис. 1.5. Типологія виробничої та посередницької підприємницької діяльності

 

2. Основи виникнення і розвитку підприємництва

Досліджувати проблематику підприємництва, всебічно характеризуючи його особливості, неможливо без історичного підходу. Важливо враховувати вже набутий досвід вивчення цього феномену. Зазначимо, що більшість науковців зосереджували увагу на дослідженні категорії «підприємець», розглядаючи категорію «підприємництво» як похідну від неї, що пояснюється вирішальною роллю особистості в такій діяльності. У зв’язку з цим корисно буде відстежити за літературними джерелами еволюцію терміна «підприємець» (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

ЕВОЛЮЦІЯ ТЕРМІНА «ПІДПРИЄМЕЦЬ»

Дослідник Визначення
Рішар Кантильйон (1725) Підприємець — це власник, що бере на себе ризик своєї господарської діяльності.
Адам Сміт (1768) Підприємець — власник підприємства. Мета підприємницької діяльності — отримання підприємницького доходу.
Ж. Б. Сей (1803) Підприємець — це людина, яка вміє поєднувати та комбінувати чинники виробництва. Головна функція підприємця полягає не в отриманні прибутку, а в організації й управлінні відтворенням у рамках звичайної господарської діяльності, результатом якої є підприємницький дохід, а не дохід на капітал.
Френсіс Уокер (1876) Підприємець — це особа (не обов’язково власник), що створює підприємство й управляє його діяльністю для отримання доходу. Його внеском у цю діяльність є власна ініціатива, талант, винахідливість.
Йозеф Шумпетер (1934) Підприємець — це особистість з яскраво вираженими новаторськими діловими здібностями, що реалізуються в оригінальних, нетрадиційних проектах, відмінних від наявних комерційних.
А. Тюнен Підприємець — носій особливих рис, який вміє ризикувати, приймати нестандартні рішення, відповідати за свої дії і тому претендує на незапланований дохід.
Ф. Х. Найт (1935) Підприємець — особа, яка попри невизначеність майбутнього може «вгадати» основні параметри розвитку виробництва та обміну, завдяки чому отримати комерційний ефект.
Ф. А. Хаєк Діяльність підприємця передбачає організаційно-госпо­дарську новизну та економічну підприємницьку свободу.
Пітер Дракер (1964) Підприємець завжди в пошуках змін, він використовує будь-яку можливість із максимальним зиском.
А. Шапіро Поведінка підприємця охоплює елементи ініціативи; організаційні здібності; відповідальність за ризик.
Карл Веспер (1980) Підприємець по-різному виглядає в очах економістів, психологів, інших підприємців. З погляду економіста, підприємець — це той, хто поєднує кошти, працю, матеріал і т. ін. таким чином, щоб їх сукупна вартість зростала. При цьому підприємець вносить зміни, запроваджує інновації і змінює заведений порядок.
Закон України «Про підприємництво» від 07.02.1991 № 698 «Підприємництво — самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та здійснення торгівлі з метою отримання прибутку». На думку сучасних вчених-економістів, це формулювання практично ототожнює поняття «підприємництво» з поняттям «бізнес» або зводить його лише до результату підприємницької діяльності — прибутку.

Поняття «підприємництво» вперше ввів у науковий обіг англійський учений Ричард Кантільйон (1680-1734) , він розглядав його як особливу функцію, важливою рисою якої є ризик. Повнішу характеристику підприємництва наводять у своїх працях американський економіст Йозеф Шумпетер (1883-1950) та англійський – Фрідріх Хаєк (1899-1992).


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 182; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты