Що таке Bluetooth?

Вступ

Так, датський король вікінгів Harald Blutend (по-англійському Bluetooth, а по-російському Блакитний Зуб) одержав своє прізвисько через потемнілий передній зуб (є, щоправда, і інші версії). Цей король знаменитий тим, що об'єднав Данію й Норвегію. У його честь названа технологія, задумана спочатку як засіб з'єднання комп'ютера й стільникового телефону або інших телекомунікаційних пристроїв між собою.

На початку 1998 року п'ять великих компаній: Ericsson, Nokia , IBM, Intel і Toshiba - об'єдналися, щоб почати роботу над створенням нової технології бездротового зв'язку Bluetooth. 20 травня була сформована спеціальна робоча група (Special Interest Group - SIG) для подальшого просування нової технології на телекомунікаційному ринку. Будь-яка компанія, що планує розробляти пристрої Bluetooth, може безкоштовно ввійти в цю групу. В SIG уже складається близько 2000 компаний.

Bluetooth дозволяє поєднувати в локальні мережі будь-яку техніку: від мобільного телефону й комп'ютера до холодильника. При цьому, одними з немаловажних параметрів нової технології повинні були стати низька вартість пристрою зв'язку - у межах 20 доларів, відповідно невеликі розміри (адже мова йде про мобільні пристрої) і, що немаловажно, сумісність, простота вбудовування в різні пристрої.
На відміну від технології інфрачервоного зв'язку IrDA (Infrared Direct Access), що працює за принципом "точка-точка" у зоні прямої видимості, технологія Bluetooth розроблялася для роботи як за принципом "точка-крапка", так й у якості багато точкового радіоканалу, керованого багаторівневим протоколом, схожим на протокол мобільного зв'язку GSM. Bluetooth стала конкурентом таким технологіям, як IEEE 802.11, HomeRF й IrDA, хоча остання й не призначена для побудови локальних мереж, але є найпоширенішою технологією бездротового з'єднання комп'ютерів і периферійних пристроїв. Тобто у швидкому майбутньому Bluetooth може стати "стандартом де-факто" для бездротових комунікацій

Що таке Bluetooth?

Bluetooth - це сучасна технологія бездротової передачі даних, що дозволяє з'єднувати один з одним практично будь-які пристрої: мобільні телефони, ноутбуки, принтери, цифрові фотоапарати й навіть холодильники, мікрохвильові печі, кондиціонери. З'єднати можна все, що з'єднується (тобто має убудований мікрочип Bluetooth). Технологія стандартизована, отже, проблеми несумісності пристроїв від конкуруючих фірм бути не повинне.

Bluetooth - це маленький чип, що представляє собою високочастотний (2.4 - 2.48 Ггц) приемопередатчик, що працює в діапазоні ISM (Industry, Science and Medicine; промисловий, науковий і медичний). Для використання цих частот не потрібна ліцензія (виключення розглянемо нижче). Швидкість передачі даних, що передбачає стандартом, становить порядку 720 Кбит/з в асиметричному режимі й 420 Кбит/з у полнодуплексном режимі. Забезпечується передача трьох голосових каналів, але не відеосигналу. Енергоспоживання (потужність передавача) не повинне перевищувати 10 мвт. Споконвічно технологія припускала можливість зв'язку на відстані не більше 10 метрів. Сьогодні деякі фірми пропонують мікросхеми Bluetooth, здатні підтримувати зв'язок на відстані до 100 метрів. Як радиотехнология, Bluetooth здатна "обходити" перешкоди, пристрої, що з'єднують тому, можуть перебувати поза зоною прямої видимості. З'єднання відбувається автоматично, як тільки Bluetooth-пристрої виявляються в межах досяжності, причому не тільки за принципом крапка - крапка (два пристрої), але й за принципом крапка - багато крапок (один пристрій працює з декількома іншими). Природно, для реалізації технології Bluetooth на практиці необхідно певне програмне забезпечення (ПО).