ВРАХУВАННЯ. РИЗИКУ В ПРОЦЕСІ ІНВЕСТУВАННЯ.

Формалізований опис невизначеності проектного інвестування. Для більш повного аналізу «великих» проектів інвестору пропонується проводити формалізований опис невизначеності фінансування. Це пов'язано з тим, що умов реалізації проекту може бути багато, і для кожної з них необхідно скласти відповідні сценарії або утворити обмежень на значеннях основних технологічних, економічних і т.п. параметрів проекту. Крім того, окремо повинні бути вказані витрати, які відповідають різним умовам реалізації проекту (включаючи можливі санкції та витрати, пов'язані з страхуванням та резервуванням).

Розрахунок показників ризику вкладення інвестицій.

Необхідною умовою оцінки інвестиційного проекту є розрахунок показників ризику вкладення інвестицій: середньоквадратичного відхилення проекту; вартості невизначеності; розрахунок ставки доходу від проекту; розрахунок інтегрального ефекту.

Звичайний шлях для визначення ризику активів - це розрахунок відхилення від середнього або сподіваного доходу Завдання полягає в тому, щоб визначити, які реальні доходи відхиляються від сподіваних або від середньою значення цих доходів.

Приклад. Визначити седньоквадратичне відхилення за проектом А, використавши дані таблиці.

Таблиця 6.14.

Припускаючи, що усі величини за проектом розподілені нормально, тобто доходи розподілені рівномірно між високими та низькими значеннями сподіваних доходів, можна визначити міру мінливості доходів кожного проекту, а також визначити їх відносну ризикованість. Для цього слід відняти по черзі значення доходів (100, 333 та 500) від сподіваного доходу (320), тобто (Е - Е-. Потім одержані значення виводяться в квадрат. У світі невизначеності значення ймовірності надається кожному відхиленню, щоб одержати одне характерне значення, тобто дисперсію. Корінь квадратний з дисперсії саме є стандартним. Або середньоквадратичним відхиленням, яке визначається за формулою:

де N - число спостережень; '

J - число періодів; (Е -~ Eg) - сподіваний доход;

Р₁ - значення ймовірності доходів.

Використавши дані таблиці, складемо таблицю вирахування стандартного відхилення (див. табл. 6.15).

Стандартне відхилення - дисперсія = V16261 = ці

Це означає, що значення проекту будуть знаходитися «+» або «-» (127) від сподіваного доходу (320), тобто в межах від 193 до 447.

Вартість невизначеності - це концепція, з допомогою якої визначається максимальна сума грошей, виплачених за інформацію, використання якої знизить ступінь невизначеності по проекту. Вона визначається як очікувана цінність можливих вигод, від яких відказуються із-за рішення відхилити проект, або очікуване значення втрат, які можуть виникнути внаслідок прийняття проекту.

Розрахунок ставки доходу від проекту здійснюється за формулою:

де, S_6e, - безпечна ставка, %;

Д. - коефіцієнт, який визначає чутливість (ризикованість проекту);

'f Д_рп - доходність ринкового портфелю, %.

Для врахування всіх імовірних варіантів реалізації проекту очікуваний інтегральний ефект розраховується за формулою математичного очікування:

Тоді, в загальному випадку розрахунок очікуваного інтегрального ефекту рекомендується здійснювати за формулою:

де, Е_оч - очікуваний інтегральний ефект проекту; _{ Е, - інтегральний ефект при /-тій умові реалізаод Р, - ймовірність реалізації цієї умови.

де Е_тах та Е_тт- найбільше та найменше з математичних очікувань інтегрального ефекту по допустимим імовірнісним розподілам; / - спеціальний норматив для врахування невизначеності ефекту, який відображає систему переваг відповідного господарського суб'єкту в умовах невизначеності (рекомендується, щоб J = 0,3).

Вихідним пунктом інвестиційних розрахунків повинні бути передбачені потоки грошових коштів, які б не лише забезпечували обслуговування боргу, але й створювали б запас міцності на випадок настання ризику, а оскільки основними характеристиками інвестиційного проекту є елементи грошового потоку та коефіцієнт дисконтування то врахування ризику повинно здійснюватися поправкою одного з цих параметрів.

Враховуючи це, при аналізі інвестиційних ризиків варто використати такі моделі.

Перша пов'язана з коригуванням грошового потоку та подальшим розрахунком NPV для усіх варіантів проектів. Методика аналізу в цьому випадку така:

• по кожному проекту будують три його можливі варіанти розвитку: песимістичний, найбільш імовірний, оптимістичний;

• по кожному з варіантів вираховується відповідний NPV, тобто одержують три величини: NPV_P, NPV_inl, NPV₀;

• для кожного проекту вираховується розмах варіації NPV по формулі: R(NPV) = NPV₀ - NPV_P;

• з двох проектів, що порівнюються найбільш ризиковим вважається той, в якого розмах варіації NPV більший.

Приклад. Проекти А та Б маюіь однаковий термін реалізації (5 років), та однакові грошові надходження. Ціна капіталу складає 10%. Вирахувавши вихідні дані та результати по проектам (див. табл. 6.16) ми дійшли висновку, що проект Б «обіцяє» більший NPV, проте він є більш ризиковим.

Існує також модифікація розглянутої методики, яка передбачає застосування кількісних імовірнісних оцінок. В цьому випадку методика буде мати такий вигляд:

• по кожному варіанту вираховується песимістична, найбільш імовірна та оптимістична оцінка грошових надходжень та NPV;

• для кожного проекту значенням NPV_p, NPV_inl, NPV₀ присвоюється імовірність їх здійснення;

• для кожного проекту вираховується імовірне значення NPV, зважене по присвоєним імовірностям, та середнє квадратичне відхилення від нього;

• проект з більшим значенням середнього квадратичного відхилення вважається більш ризиковим.

Інша модель передбачає поправку на ризик для коефіцієнту дисконтування. Відомо, що для більшості Інвестиційних проектів, які передбачають класичну систему інвестування, ріст коефіцієнту дисконтування веде за собою зменшення приведеної вартості і, відповідно, NPV. Логіка такої методики може бути представлена таким чином (див рис 6.6) [5, с. 116-117].