КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
IV. Існує тенденція пов'язувати межу бідності та розмір середньої або мінімальної заробітної плати. ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6 Тема 10 Державна підтримка сімей з низькими доходами План. 1.Доходи населення та їх форми. 2. Бідність, її поняття та методологічні підходи до оцінки. 3. Причини появи та прогресування бідності в Україні. Критерії та масштаби бідності в Україні. 5. Шляхи подолання (пом'якшення) бідності. 6. Етапи впровадження Стратегії подолання бідності. 7. Адресна соціальна допомога сім'ям з низькими доходами
1.Дохід характеризує суму грошових надходжень з усіх можливих джерел протягом визначеного періоду. Рис 1. Доходи населення і їх форми. Основні джерела доходів: Рис. 2. Основні джерела доходів населення та особливості їх отримання Рис. 3. Основні види доходів населення.
Коефіцієнт децильності (Кдец.) – показник, що використовується для характеристики розподілу доходів у суспільстві з точки зору соціальної справедливості (порядок визначення, гранична величина).
Основні фактори нерівномірності в розподілі доходів в Україні. 2. Бідність — це неможливість внаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу. Межа бідності — це рівень доходу, нижче якого неможливе задоволення основних потреб (прожитковий мінімум). Рівень бідності — це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності. Глибина бідності — це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності. Опікуваний державою дохід — це рівень доходу, що до 10 % перевищує межу бідності й обумовлює ймовірність сім'ї потрапити до категорії бідних. Крайня форма бідності — це бідність по відношенню до стандартів цивілізації, яка асоціюється з абсолютною бідністю (межею виживання). Показники бідності. І. Рівень бідностіP0 показує відсоток сімей (домогосподарств, окремих фізичних осіб), рівень споживання (доходів) в яких нижчий за встановлену межу бідності де Qj— кількість сімей (домогосподарств, окремих фізичних осіб), які є бідними відповідно до одного з критеріїв і може набувати значення 0 або 1; п — загальна кількість сімей (домогосподарств, окремих фізичних осіб) на території, де проводять моніторинг бідності. II. Показник глибини бідностіР1 — співвідношення між рівнем споживання (доходів) бідних сімей (домогосподарств, окремих фізичних осіб) і межею бідності Z:
окремих фізичних осіб), яких визнали бідними. Значення п має такий самий зміст, як і при визначенні Pо. Показник Р1 дає змогу визначити віддаленість бідного населення від межі бідності. III. Люксембурзькі дослідження прибутку (ЛДП)— це міжнародна база мікроданих, що дає змогу оцінювати прибутки специфічних членів суспільства (наприклад, певних сімей). До ЛДП належать такі показники: – НРП — низький прибуток; – ГПБ — глибина прірви бідності; – GINI (індекс Джині) — коефіцієнт, нерівності прибутків бідняків, за допомогою якого можна визначити, як глибоко за межею бідності вони перебувають. IV. Існує тенденція пов'язувати межу бідності та розмір середньої або мінімальної заробітної плати. Групи ризику за критерієм бідності: – склад сім'ї; – вік; – стать; – місцевість проживання; – регіони; – освіта.
3.Основні передумови виникнення бідності в Україні: – низький рівень життя населення, – психологічне неприйнятті економічної нерівності, – поширення бідності серед працюючого населення, – втрата заощаджень, – низькі соціальні пільги.
В Україні межа бідності склала 56,6 % прожиткового мінімуму. За визначеними оцінками до категорії бідних в Україні належало 27,8 % населення (13,7 млн), крайнє бідних — 14,7 % (7,12 млн). Основну частину бідних верств населення України становлять домогосподарства з дітьми до 18 років — 75,0 %. Серед бідного населення України сім'ї з дітьми, де всі дорослі працездатного віку, становлять 47,2 %, а сім'ї, в яких усі дорослі працюють, —18,5 %.
Таблиця 1
|