Правове і нормативно-методичне забезпечення соціальної політики

Система управління соціально-політичними процесами в Україні має досить різноманітну правову основу і ґрунтується на основних положеннях Конституції України, Кодексу законів про працю та законів, прийнятих Верховною Радою.

Першочергове значення мають наступні закони і нормативні акти, що регулюють соціальні відносини: Закони України «Про межу малозабезпеченості», «Про мінімальний споживчий бюджет», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про оплату праці», «Про зайнятість населення», «Про освіту», «Про пенсійне забезпечення», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону здоров’я», «Про колективні договори і угоди», «Про підвищення соціальних гарантій для трудящих» та Конвенції МОП.

Правовою та нормативною базою служать також постанови уряду, укази Президента, положення та інструкції з питань соціаль­ної політики.

Механізм правового регулювання соціально-політичних відносин включає систему норм різних галузей права і методів, форм юридичного впливу на суб’єкти та об’єкти управління з метою задоволення соціальних потреб індивідів і забезпечен­ня можливостей реалізації соціальних інтересів членів суспільства.

Правове забезпечення системи управління соціально-політич­ними процесами направлене:

· на регулювання соціальних і перш за все трудових відносин, що складаються між роботодавцями та найманими працівниками;

· захист прав та законних інтересів працівників, що виходять із трудових відносин;

· дотримання, виконання та використання норм чинного законодавства у сфері праці, її охорони, пенсійного та соціального забезпечення;

· розробку та затвердження локальних нормативних і ненормативних актів організаційного, організаційно-розпорядчого та соціально-економічного характеру;

· підготовку пропозицій щодо зміни діючих або відміни застарілих, що фактично втратили чинність нормативних актів з питань соціальної політики.

Здійснення правового забезпечення соціально-політичних проб­лем в організації покладається на її керівника та інших посадових осіб (у межах наданих їм прав та повноважень при здійсненні ними організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарсь­ких, трудових та інших функцій), а також на керівника системи управління персоналом та її працівників з питань, що входять до їх компетенції.

Крім правової бази, управління соціально-політичними про­цесами здійснюється на матеріалах нормативно-методичного характеру.

Нормативно-методичне забезпечення системи управління соціально-політичними процесами — це сукупність документів організаційного, організаційно-методичного, організаційно-роз­порядчого, технічного, нормативного, техніко-економічного та економічного характеру, які встановлюють норми, правила, вимоги, характеристики, методи, що використовуються при вирішенні завдань щодо соціального управління, соціального захисту і затверджені в установленому порядку компетентними відповідними органами.

Нормативно-методичні документи можуть бути такі: нормативно-довідкові; організаційного, організаційно-розпорядчого та організаційно-методичного характеру; технічного, техніко-еконо­мічного та економічного характеру.

До документів організаційно-методичного та методичного характеру відносяться ті, що регламентують виконання функцій з управління соціально-політичними процесами.

Сюди входять:

· комплексні цільові програми;

· положення з формування регіональних соціальних програм;

· програм профорієнтаційної роботи;

· положення про врегулювання трудових взаємовідносин;

· положення про оплату, охорону та стимулювання праці;

· положення про надання допомоги, пільг, соціальних послуг окремим категоріям населення;

· інструкції про визначення розмірів тих чи інших платежів, субсидій, пільг окремим категоріям населення.

Розробку цих документів здійснюють працівники відповідних ланок системи управління соціально-політичними процесами.

Під впливом змін в економіці, розвитку продуктивних сил та науково-технічного прогресу збагачується інструментарій управління, вдосконалюються методи планування і реалізації соціальної політики, які спираються на науково-методичне обґрунтування, нові стандарти, норми, комплексні цільові програми та нау­кові рекомендації, наукові дослідження з питань соціального управління.

Запитання для самоконтролю

1. Поняття соціальних нормативів та їх групи.

2. Поняття та види державних соціальних стандартів.

3. Базовий державний мінімальний соціальний стандарт.

4. Принципи, цілі та завдання соціальної стандартизації.

5. Система державних соціальних стандартів і нормативів в Україні.