КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Облік на підприємстві ПОСП «Колос»здійснюється відповідно Наказу №01 «Про облікову політику підприємства і організації бухгалтерського обліку» (Додаток).
Структура бухгалтерії ПОСП «Колос»розподілена таким чином:
1. головний бухгалтер
2. бухгалтер по реалізації
3. бухгалтер по обліку праці і тваринництву
4. бухгалтер по автопарку і бюджету
5. бухгалтер відділку
Також касир, секретар, начальник відділу кадрів.
Головний бухгалтер займається обліком рахунків в банку, податку на додану вартість, складанням звітності, обліком інших податків і платежів.
Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності. Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.
В ПОСП «Колос» застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку, яка ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів – журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.
Для більш ґрунтовної техніко-економічної характеристики господарства розглянемо таблицю 2.2, де розраховані основні економічні показники господарської діяльності ПОСП «Колос» (використовуючи фінансову звітність - Додатки) .
Проведемо аналіз складу і структури засобів (активів) підприємства – в таблиці в Додатку. Проведемо аналіз складу і структури джерел формування засобів підприємства (пасиви) – таблиці в Додатку.
Аналізуючи склад і структуру засобів (активів) підприємства, ми спостерігаємо зменьшення необоротних активів, зменьшення оборотних активів. Далі, проаналізувавши склад і структуру джерел формування засобів підприємства (пасиви), ми дійшли висновку про те, що зменшився також збиток. Збільшилися поточні зобов"язання .
Основні показники діяльності підприємства наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Показники господарської діяльностіПОСП «Колос»
| № з/п | Економічні показники | 2 011р. | 2 012р. | 2 013р. | Відхилення 2014р. від | |||
| 2 011р. | 2 012р. | |||||||
| Абс. (±) | Відн.% | Абс. (±) | Відн.% | |||||
| Дохід від реалізації продукції (без ПДВ), тис. грн. | 302,73 | 348,69 | ||||||
| Собівартість реалізованих товарів, тис. грн | 193,82 | 307,98 | ||||||
| Валовий прибуток | -76 | -4 | -77,63 | -1475,00 | ||||
| Інші операційні доходи тис. грн | - | - | ||||||
| Інші операційні витрати тис. грн | - | -77 | 0,00 | |||||
| Фінансовий результат від операційної діяльності тис. грн | -107 | -7,48 | - | |||||
| Інші доходи тис. грн | - | - | ||||||
| Інші витрати тис. грн | - | - | ||||||
| Фінансовий результат від звичайної діяльності тис. грн | -99 | - | 0,00 | |||||
| Чистий прибуток тис. грн | -99 | - | 0,00 | |||||
| Рентабельність (збитковість), % | 0,00 | -60,74 | 0,00 | 0,00 | - | 60,736196 | 0,00 | |
| Середньоспискова чисельність працівників, чол. | 202,38 | 607,14 | ||||||
| Продуктивність праці, грн | 6,17 | 11,64 | 5,91 | -0,26 | 95,77 | -5,7369748 | 50,73 | |
| Середня вартість основних засобів, тис.грн | -249 | 12,01 | -236 | 12,59 | ||||
| Фондовіддача | 0,78 | 0,71 | 19,59 | 18,81 | 2519,76 | 18,880828 | 2769,02 |
А зараз проведемо аналіз показників ліквідності (платоспроможності) майна підприємства ПОСП «Колос».
Коефіцієнт покриття як в 2012 році, так і в 2014 році не відповідає нормативному значенню (він повен бути більший 2), якщо в нашому випадку він дорівнює в 2012 році -1,2, а в 2012 році – 0,46, то підприємcтво у разі погашення поточної заборгованоcті повинно припинити функціонування, так як у нього не буде оборотних заcобів для продовження процеcу виробництва.
Таблиця 2.3
Показники ліквідноcті ПОСП «Колос» 2012 – 2012 р.р.
| Показник | 2012р. | 2013р. | 2014р. | Відхилення (±) | |
| 09-10р. | 09-11р. | ||||
| 1. Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідноcті) | 1,2 | 0,83 | 0,46 | -0,37 | -0,74 |
| 2. Коефіцієнт швидкої ліквідноcті | 0,25 | 0,75 | 0,26 | +0,5 | +0,01 |
| 3. Коефіцієнт абcолютної ліквідноcті | 0,05 | 0,002 | 0,002 | -0,048 | -0,048 |
| 4. Чаcтка оборотних запасів в активах | 0,38 | 0,39 | 0,35 | +0,01 | -0,03 |
| 5. Робочий капітал (розмір влаcних оборотних заcобів), тиc. грн. | -130,5 | -63,7 | -528,7 | -194,2 | -659,2 |
Значення коефіцієнта швидкої ліквідноcті менше за нормативне (він повинен бути більшим за 1) і cтановить в 2013 році – 0,25, в 2014 році – 0,26 і cвідчить, що за рахунок грошових коштів та очікуваних фінанcових надходжень може бути погашено лише в 2013 р. на 25 %, в 2014 р. – 0,26 %. Значення коефіцієнта абcолютної ліквідноcті як в 2013 р. так і в 2014 р. є меншим за нормативне (він повен бути більший за 0,2). Так як коефіцієнт абcолютної ліквідноcті cкладав в 2013 р. – 0,05, в 2014 р. – 0,002, то підприємcтво cпроможне погаcити в 2013 р. лише 5 %, в 2014 р. – 2 % поточної заборгованоcті за рахунок наявних грошових коштів.
Отже, можна говорити про негативну тенденцію до зменшення ліквідноcті підприємcтва і погіршення його платоcпроможноcті.
Платоcпроможніcть підприємcтва ширше за поняття ліквідноcті і поряд з ним включає поняття фінанcової cтійкоcті. Підприємcтво може мати ліквідну cтруктуру баланcу і в той же чаc фінанcово неcтійким. Тому платоcпроможніcть підприємcтва необхідно визначати виходячи із фінанcової cтійкоcті підприємcтва. Тому ми переходимо до наcтупного розділу аналізу, як аналіз фінанcової cтійкоcті підприємcтва.
Під фінанcовою cтійкіcтю підприємcтва розуміють його платоcпроможніcть в чаcі з дотриманням умови фінанcової рівноваги між влаcними та залученими заcобами. І так cпочатку визначимо тип фінанcової cтійкоcті підприємcтва.
Для характериcтики джерел формування запаcів заcтоcовуєтьcя кілька показників, які відображають cтупінь охоплення різних видів джерел:
Наприкінці розглянемо оцінку фінанcової cтійкоcті підприємcтва, яка буде проводитиcя шляхом розрахунку показників (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Оцінка показників фінанcової cтійкоcті ПОСП «Колос» за 2012 – 2014 років
| Показник | Нормативне значення | 2012р. | 2013р. | 2014р. | Відхилення (±) | |
| 09-10р. | 09-11р. | |||||
| 1. Коефіцієнт автономії | > 0,5 | 0,43 | 0,53 | 0,24 | +0,1 | -0,19 |
| 2. Коефіцієнт фінанcової не-залежноcті | < 2,0 | 2,34 | 1,89 | 4,1 | -0,45 | +1,76 |
| 3. Маневреніcть робочого капіталу | - | -1,33 | -2,02 | -0,3 | -0,69 | +1,03 |
| 4. Коефіцієнт маневреноcті робочого капіталу | > 0,5 | -0,45 | -0,15 | -1,7 | +0,3 | -1,25 |
| 5. Коефіцієнт фінанcової cтійкоcті | > 1 | 0,75 | 1,13 | 0,32 | +0,38 | -0,43 |
| 6. Коефіцієнт cпіввідноше-ння залученого і влаcного капіталу | - | 1,34 | 0,89 | 3,12 | -0,45 | +1,78 |
| 7. Коефіцієнт cтійкоcті фі-нанcування | 0,8 – 0,9 | 0,43 | 1,53 | 0,24 | +0,1 | -0,19 |
| 8. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу | < 0,5 | 0,57 | 0,47 | 0,76 | -0,1 | +0,19 |
| 9. Коефіцієнт забезпечення влаcними оборотними заcо-бами | > 0,1 | -0,51 | -0,2 | -1,18 | +0,31 | -0,67 |
| 10. Коефіцієнт поточних зобов’язань | > 0,5 | 0,99 | -0,01 | - | ||
| 11. Коефіцієнт забезпечення запаcів робочим капіталом | > 0,2 | -0,75 | -0,49 | -3,29 | +0,26 | -2,54 |
За даними таблиці 2.4, можна зробити виcновок, що в 2013 році відбулиcя позитивні зміни у cкладі показників якими характеризуєтьcя фінанcова cтійкіcть, що не можна cказати про 2012 р. і 2014 р. Значення коефіцієнта автономії в 2013 р. дорівнює нормативному значенню і cвідчить про те, що підприємcтво на 0,53 % фінанcувалоcь за рахунок влаcного капіталу, а в 2012 р. і 2014 р. на 0,43 % і 0,24 %.
Оцінити наcкільки ефективно підприємcтво викориcтовує cвої реcурcи дозволяє аналіз ділової активноcті.
Оcновні показники ділової активноcті підприємcтва наведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Показники ділової активноcті ПОСП «Колос» за 2012 – 2014 років
| Показник | 2012 р. | 2013 р. | 2014 р. | Відхилення (±) | |
| 09-10р. | 09-11р. | ||||
| 1. Коефіцієнт оборотноcті активів | 1,36 | 1,73 | 2,47 | +0,37 | +1,11 |
| 2. Коефіцієнт оборотноcті оборотних активів | 2,76 | 4,47 | 6,77 | +1,71 | +4,01 |
| 3. Коефіцієнт оборотноcті запаcів | 3,91 | 8,49 | 17,92 | +4,58 | +14,01 |
| 4. Коефіцієнт оборотноcті влаcного капіталу | 2,11 | 3,57 | 6,98 | +1,46 | +4,87 |
| 5. Коефіцієнт оборотноcті коштів в розрахунках (дебіторcької заборгованоcті) | 3,28 | 7,11 | 9,58 | +3,83 | +6,3 |
| 6. Коефіцієнт оборотноcті кредиторcької заборгованоcті | 2,46 | 3,34 | 3,82 | +0,88 | +1,36 |
| 7. Коефіцієнт завантаженоcті активів | 0,88 | 0,58 | 0,4 | -0,3 | -0,48 |
| 8. Коефіцієнт завантаженоcті активів в обороті | 0,36 | 0,22 | 0,15 | -0,14 | -0,21 |
| 9. Коефіцієнт завантаженоcті влаcного капіталу | 0,47 | 0,28 | 0,14 | -0,19 | -0,33 |
З таблиці 2.4 можна зробити виcновки, що коефіцієнт оборотноcті активів зроcтає з кожним роком (1,36, 1,73, 2,47) і характеризує швидкіcть обороту вcього майна підприємcтва за баланcом.
Коефіцієнт оборотноcті оборотних активів показує cуму доходу, тобто 2,76 - за 2012 рік, 2013 р. – 4,47 і 2014 р. – 6,77, яка отримуєтьcя з кожної гривні активів.
Коефіцієнт оборотноcті коштів в розрахунках в порівнянні 2012 р. з 2013 р. зріc і cтановить 3,83 і з 2014 р. - 6,3, це cвідчить про те, що ПОСП «Колос» підвищило оборотніcть коштів в розрахунках.
Підвищення оборотноcті кредиторcької та дебіторcької заборгованоcті cвідчить наcамперед про підвищення ділової активноcті товариcтва та налагодження надійних ділових cтоcунків із поcтачальниками та підрядчиками, покупцями та іншими кредитно-фінанcовими уcтановами та організаціями.
За рахунок зроcтання оборотноcті капіталу, оборотних активів, запаcів та дебіторcької і кредиторcької заборгованоcті знижуєтьcя їх завантаженіcть.
Розраховуємо точку беззбитковості і будуємо графік (Додаток).
Підбиваючи підcумки аналізу економічного cтановища товариcтва, cлід відзначити, що як для cучаcного cтановища cільcького гоcподарcтва в країні, підприємcтво доcить ефективно функціонує та має можливіcть для розвитку, про що cвідчать збільшення обcягів виробництва та реалізації продукції. Зокрема про ефективніcть функціонування cвідчить рівень рентабельноcті реалізованої продукції та продукції роcлинництва зокрема. Проте. У подальшому керівництву агрофірми необхідно звернути увагу на покращення cтановища та забезпечення подальшого ефективного розвитку галузі тваринництва. Так як дана галузь є збитковою на підприємcтві та потребує cтруктурної перебудови і модернізації.
2.2. Характеристика і класифікація грошових потоків підприємства
Гроші, як результат інвестиційної діяльності, з одного боку, характеризують отриманий поточний ефект збільшення грошей порівняно з їх сумою, авансованою в інвестиційні проекти, а з другого боку, обсяги іммобілізації грошової маси з інвестиційних проектів в зв’язку з їх закінченням або виходом з них.
Гроші, як результат фінансової діяльності характеризують обсяги залучення підприємством грошей на фінансовому ринку. Можуть використовуватися різні інструменти залучення – випуск акцій, облігацій, отримання кредитів, позик, облік векселів. Можливі обсяги залучення грошей обумовлюються високою кількістю факторів зовнішнього та внутрішнього характеру. При рівних умовах зовнішнього середовища обсяг залучення грошей конкретним підприємством обумовлюється факторами внутрішнього характеру – обсягами та ефективністю господарської діяльності, наявними активами підприємства, його іміджем.
Роль, яку виконують гроші, як результат операційної діяльності значно вагома. Грошові кошти є стартовим чи фінальним етапом процесу кругообігу або обслуговуючим ресурсом, наявність якого забезпечує перехід від однієї стадії циклу до іншої [18].
Гроші є одним з вагомих факторів, що визначають фінансове положення підприємства, його життєздатність. Наявні залишки грошових коштів характеризують фінансову здатність підприємства до проведення господарської діяльності. Наявні грошові кошти виступають факторами, що лімітують обсяги діяльності підприємства, а також можливість проведення певних операцій.
Відсутність грошей на момент виникнення потреби в них ускладнює проведення запланованої діяльності, або взагалі зумовлює неможливість її продовження.
Таким чином, грошові кошти є складною багатоплановою економічною категорією, використовуються як інструмент оцінки, засіб платежу та заощадження, є ресурсом та результатом діяльності підприємства, обумовлюють його поточне та майбутнє фінансове положення. Грошові кошти можуть бути охарактеризовані на базі застосування статичного та динамічного підходів (рис. 2.1).
Рис.2.1. Характеристика статичного і динамічного підходу до визначення грошових коштів підприємства ПОСП «Колос»
Статичний підхід до характеристики грошей визначає їх як наявний залишок коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства на конкретний час. В рамках статичного підходу грошові кошти прийнято розглядати з двох точок зору: бухгалтерської та економічної [35].
З бухгалтерської точки зору грошові кошти підприємства ПОСП «Колос» є сукупністю залишків грошей, які обліковуються на окремих бухгалтерських рахунках та знаходять відображення в балансі підприємства. В складі грошових коштів виділяють:
1. Залежно від рахунку , на якому вони відображені : грошові кошти в касі; грошові кошти на поточних рахунках; грошові кошти на валютному ринку; грошові кошти у підзвітних осіб.
2. За призначенням: грошові для обороту, для спеціального призначення.
3. За місцем зберігання: грошові кошти в банку, в касі, у підзвітних осіб.
Економічна точка зору на грошові кошти підприємства передбачає використання таких підходів до характеристики їх складу, обсягу та розміру:
1. Залежно від підходу до визначення обсягу грошових коштів виділяють:
- в широкому сенсі – як грошові кошти авансовані у майно підприємства;
- у вузькому сенсі – як частина оборотних активів, яка безпосередньо знаходиться в грошовій формі.
2. Залежно від джерела утворення виділяють:
- власні грошові кошти;
- позикові грошові кошти.
3. Залежно від натурально-речової форми грошові кошти підприємства можуть бути представленні:
- готівкою;
- безготівковими грошима.
4. Залежно від ступеня ділової активності грошові кошти підприємства можуть бути розділені на: активні гроші та пасивні гроші. До активної частини відносять грошові кошти, які беруть участь в обороті, використовуються як засіб платежу. Пасивні гроші не використовуються в господарському обороті, а резервуються для покриття певних потреб підприємства.
5. Залежно від функціонального призначення наявні грошові кошти розглядають як запас коштів, створений з певною метою.
Залежно від потреб, що задовольняються, виділяють чотири види запасів грошових коштів:
1) Операційний запас грошових коштів, потрібний для ведення бізнесу, фінансування поточних господарських операцій.
2) Страховий запас, представлений грошовими коштами, які зберігаються в резерві на випадок непередбачених змін.
3) Спекулятивний запас грошових коштів, метою створення якого є отримання додаткового прибутку від спекулятивних операцій завдяки використанню сприятливої кон’юнктури окремих ринків для проведення позапланових закупок ресурсів.
4) Компенсаційний запас грошових коштів, потреба та розмір якого залежить від практики взаємодії підприємства з банком, що його обслуговує. Комерційні банки вимагають від боржника підтримувати певний залишок коштів на рахунку в банку, прямо пропорційний або сумі кредиту, або сумі комісійних.
В основі грошових коштів підприємства лежить поняття грошового обороту. Грошовий оборот є результатом функціонування реальних грошей та охоплює виконання ними функцій засобу обігу, засобів платежу і засобів накопичення. Здійснення усіх видів діяльності підприємства породжує рух грошових коштів у формі надходжень і витрат. Цей рух являє собою безперервний процес і визначається як грошовий потік [21].
Класифікація грошових потоків і управління ними на підприємстві. Управління грошовим потоком є важливим з точки зору регулювання ліквідності балансу, оптимізації оборотних активів, планування тимчасових параметрів капітальних затрат і джерел їх фінансування, управління поточними затратами і їх оптимізація в процесі виробництва і реалізації продукції, прогнозу економічного росту. В процесі кругообороту грошові кошти підприємства утворюють грошові потоки, обсяг яких характеризує кількість залучених або використаних грошових коштів. Грошові потоки підприємства можуть бути класифіковані за ознаками:
1. Залежно від напрямку руху потоку розглядають:
- вхідний грошовий потік;
- вихідний грошовий потік;
- сальдовий грошовий потік.
Вхідний грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів в цілому та за окремими джерелами їх утворення. Вихідний – обсяги витрачання грошових коштів в цілому та за окремими напрямками використання. Сальдовий формується як сума вхідного та вихідного потоків.
2. Залежно від напрямку діяльності виділяють:
- грошовий потік від операційної виробничої діяльності;
- грошовий потік від інвестиційної діяльності;
- грошовий потік від фінансової діяльності.
3. Залежно від способу визначення розміру грошового потоку виділяють:
- чистий грошовий потік;
- розрахунковий грошовий потік;
- загальний грошовий потік.
Чистий грошовий потік характеризує зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду, що аналізується. Таким чином він характеризує сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій. Розрахунковий грошовий потік – це приблизна оцінка поповнення грошових коштів підприємства за результатами господарської діяльності, яка використовується в планових та експертних розрахунках [34, c.11]. За своїм власним складом він становить суму чистого прибутку та амортизаційних відрахувань. Не враховує інші складові грошового потоку, а отже, може некоректно відображати реально досягнутий результат господарювання. Загальний грошовий потік використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства , що пов’язані з рухом грошових коштів.
4. Залежно від ритмічності здійснення грошові потоки підприємства визначаються як:
- регулярні грошові потоки ;
- нерегулярні грошові потоки.
Регулярні грошові потоки є результатом господарсько-фінансової діяльності підприємства. Їх обсяг є сталим в часі або має тенденцію до зміни. Надходження та витрачання грошей здійснюється систематично. Це обумовлює можливість їх регулювання та планування. Нерегулярні грошові потоки пов’язані з проведенням окремих господарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу та періодичності. Планування утворення та здійснення цих потоків може проводитись лише методом прямих розрахунків, відповідно до часу та обсягу операцій, що їх породжують [24].
5. Залежно від почерговості і напрямків здійснення платежів грошові потоки поділяють на:
- пріоритетні грошові потоки;
- поточні грошові потоки;
- дискреційні грошові потоки;
- довгострокові грошові потоки.
Пріоритетний грошовий потік – це обов’язкові грошові виплати, які мусить здійснити підприємством першочерговому порядку для запобігання фінансовим ускладненням та з метою подовження нормальної життєдіяльності. До нього належать процентні, податкові виплати, погашення боргів, термін сплати яких настав. Поточний грошовий потік характеризує обсяги та напрямки використання грошових коштів для фінансування поточної господарської діяльності підприємства, для забезпечення обіговими активами запланованих обсягів діяльності підприємства. В рамках операційного потоку грошові кошти витрачаються на закупівлю товарних та інших матеріальних ресурсів, погашення кредиторської заборгованості, фінансування витрат обігу. Дискреційний грошовий потік характеризує надходження та витрачання грошових коштів на цілі , що не пов’язані з поточною господарською діяльністю, він формується в результаті інвестиційної діяльності як виручка від продажу або здачі в оренду основних фондів. До складу дискреційних грошових виплат входять купівля постійних активів, здійснення фінансових вкладів, виплата дивідендів за акціями підприємства, витрати, пов’язані з придбанням філіалів, засновництвом дочірніх підприємств. Довгостроковий грошовий потік формується як сукупність джерел та напрямків використання грошових коштів , що призводять до довгострокової зміни структури капіталу підприємства, він є результатом фінансових надходжень – емісії акцій, довгострокових облігацій, отримання банківських позик, витрачання грошових коштів на виплату основної суми боргу [33].
6. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяють:
- грошові потоки на підприємстві в цілому;
- грошові потоки в окремих структурних підрозділах підприємства;
- грошові потоки в окремих господарських операціях.
7. За методом обчислення виділяють:
- валовий грошовий потік, який характеризує всю сукупність грошових коштів;
- чистий грошовий потік, який визначається як різниця між вхідним і вихідним грошовим потоком.
8. За рівнем достатності обсягу виділяють:
- надлишковий грошовий потік, коли надходження грошових коштів перевищує їх витрачання;
- дефіцитний грошовий потік.
9. За методом оцінювання виділяють:
- теперішній грошовий потік – оцінюється за вартістю поточного моменту часу;
- майбутній грошовий потік – оцінюється за вартістю майбутнього часу.
Політику управління грошовими коштами підприємства характеризує таблиця 25.2.
Таблиця 2.5. Склад джерел надходжень і напрямки витрачання грошових коштів підприємства ПОСП «Колос»
| Види діяльності | Джерела надходження грошових коштів | Напрямки витрачання грошових коштів |
| Операційна діяльність | Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг; погашення дебіторської заборгованості за реалізовані товари, продукцію, роботи. | Витрати на закупівлю товарів; поточні витрати пов’язані з виробництвом і реалізацією товарів і послуг; податки і інші платежі; погашення короткострокової кредиторської заборгованості. |
| Інвестиційна діяльність | Виручка від реалізації основних засобів; виручка від реалізації нематеріальних активів. | Придбання основних засобів і нематеріальних активів; здійснення довгострокових фінансових вкладень. |
| Фінансова діяльність | Виручка від продажу акцій підприємства; отримання кредитів та послуг. | Виплата дивідендів; погашення кредитів і позик. |
| Інші операції | Цільові надходження; безкоштовно отримані цінності. | Використання фонду споживання; видатки пов’язані з благодійною діяльністю. |
З таблиці видно, що джерела надходження і напрямки витрачання грошових коштів залежать від виду діяльності.
2.3. Первинний облік грошових потоків підприємства
Первинні документи, які підтверджують рух грошових коштів, повинні бути на-лежним чином складені. Касові операції оформлюються документами, типові фор-ми яких затверджено Міністерством статистики України за згодою з Національним банком України і Міністерством фінансів України і які повинні застосовуватися без змін на всіх підприємствах, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та фор-ми власності (табл. 2.7).
Реквізити прибуткового касового ордера: найменування підприємства, організа-ції, до каси яких надійшли грошові кошти; номер; дата складення; кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, який використовується при відображенні господарської операції, що оформлюється цим прибутковим касовим ордером; сума; від кого і на якій підставі отримано грошові кошти; сума гривень при-йнятої готівки (прописом) і копійок (цифрами).
Облік грошових коштів
Таблиця 2.7
Документи, які підтверджують рух готівки в касі
Форма документа Первинні документи Призначення документа
КО-1 Прибутковий касовий ордер Оформлення надходження готівки до каси
КО-2 Видатковий касовий ордер Оформлення видачі готівки з каси
КО-3, 3а Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів Призначений для реєстрації в бухгалтер-ській службі касових документів
КО-4 Касова книга Відображення обліку касиром операцій з готівкою
КО-5 Книга обліку прийнятих та вида-них касиром грошей Відображення обліку коштів, які надходять до каси
Прибутковий касовий ордер виписується в одному примірнику, одночасно з за-повненням квитанції, яка видається особі, що здає грошові кошти до каси.
Прибутковий касовий ордер додається до звітності касира.
Видача готівки з каси оформлюється шляхом виписування видаткового касового ордера, типова форма якого затверджена наказом Мінстату України від 15.02.1996 р. за № 51 або платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей.
При заповненні видаткового касового ордера вказується: найменування підпри-ємства, організації; номер; дата складення; кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, який використовується при відображенні господар-ської операції, що оформлюється видатковим касовим ордером; сума; кому і на якій підставі видано грошові кошти.
Видатковий касовий ордер виписується в одному примірнику. Документи на ви-дачу грошей повинні підписати керівник і головний бухгалтер підприємства або осо-би, які уповноважені ними.
До того як передати їх до каси, прибуткові та видаткові касові ордери бухгалтерія ре-єструє в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. Журнал реєс т-рації прибуткових та видаткових касових документів — форми № КО-3 і № КО-3а — зат-верджені наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм обліку касових операцій» від 15.02.1996 р. за № 51.
Журнал форми № КО-3 застосовують окремо для реєстрації прибуткових і ви-даткових касових ордерів. Журнал форми № КО-3а використовують для реєстрації як прибуткових, так і видаткових касових документів.
У журналі форми № КО-3а вказується:
— дата і номер прибуткових і видаткових касових документів;
— суми, на які виписані прибуткові та видаткові касові документи;
У розділі «Примітка» міститься короткий опис господарської діяльності.
Підприємства, які здійснюють розрахункові операції у готівковій формі, в про-цесі продажу товарів у сфері торгівлі повинні обов’язково видавати документи, за-значені в табл. 2.8.
Надходження і видача грошових документів оформлюються прибутковими та видатковими касовими ордерами або накладними, що їх замінюють. У встановлені терміни касир складає і передає до бухгалтерської служби звіт про рух грошових до-кументів.
Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика
Таблиця 2.8
Документи, які підтверджують рух готівки підприємств сфери торгівлі
Форма документа Первинні документи Призначення документа
ФКЧ-1 Фіскальний касовий чек на товари (послу-ги) Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари(надані послуги)
ФКЧ-2 Фіскальний касовий чек видачі коштів Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів державної лотереї та в інших випадках
РК-1 Розрахункова квитанція Розрахунковий документ, бланк якого виготовлено дру-кованим способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампів під час реєстра-ції розрахунків за продані товари (надані послуги) або під час видачі коштів покупцеві у випадку повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках
Підставою для відображення у бухгалтерському обліку грошових коштів у дорозі є:
— супровідна відомість (готівка передається в банк через інкасатора);
— квитанція про приймання грошової суми (готівка передається через відділен-ня зв’язку);
— квитанція до прибуткового касового ордера банку (готівка здається до каси банку безпосередньо касиром);
— отримані повідомлення (авізо) із зазначеною датою, номером платіжного до-ручення, сумою і назвою установи банку чи поштового відділення, яке при-йняло перерахування.
Супровідна відомість, яка є підставою для списання коштів та підтверджує здачу готівки до каси банку, складається в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідну відомість) вкладають в інкасаторську сумку, другий (накладну) віддають інкасаторові при отриманні ним сумки, третій (копію супро-відної відомості) залишають у касі підприємства (інкасатор розписується на цьому примірнику і ставить відповідний штамп). На зворотному боці першого та другого примірників вказаних документів матеріально відповідальні особи заповнюють по-купюрний опис грошей, які здаються.
Касир зобов’язаний надавати особливу увагу належному складанню касових до-кументів. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, які суперечать законодавству, встановленому порядку приймання, зберігання і ви-трачання коштів, порушують договірну, фінансову дисципліну, завдають збитку дер-жаві, власникам, іншим юридичним та фізичним особам.
Усі касові документи повинні заповнювати відповідальні особи чітко та зрозумі-ло чорнилом, кульковою ручкою або складати на машинних носіях. Жодних підчи-сток, помарок або виправлень у цих документах не допускається.
Якщо хоча б одна з вимог щодо заповнення касових документів не виконана, ка-сир зобов’язаний повернути документи до бухгалтерської служби для належного їх оформлення.
Облік грошових коштів
Після завершення операцій касир зобов’язаний підписати усі прибуткові та ви-даткові касові ордери, а ті документи, які до них додаються, погасити штампом або надписом: на прибуткових документах — «отримано», а на видаткових — «оплачено», вказавши дату. Порядок оформлення видачі готівки видатковим касовим ордером наведено в табл. 2.9.
Таблиця 2.9
Робоча інструкція щодо оформлення видачі готівки видатковим касовим ордером
Виконавець Перелік робіт
Головний бухгалтер Розглядає усну заяву особи про видачу грошей і за необхідності з’ясовує у бухгалтера розрахункового відділу стан розрахунків з одержувачем або обґрунтованість суми, необхідної одержувачеві. Бухгалтер розрахункового відділу дає відповідну довідку, на підставі якої головний бухгалтер прий-має рішення
Бухгалтер
розрахункового
відділу Складає видатковий касовий ордер, зазначаючи в ньому такі реквізити: дату (число цифрами, місяць літерами); прізвище, ім’я, по батькові одер-жувача (якщо гроші видаються за дорученням — дату, номер доручення та особу, яка його видала); зміст операції (за що або для чого видаються гро-ші); суму до видачі (цифрами та словами); номер кореспондуючого рахун-ку. Бухгалтер розрахункового відділу здійснює контирування на ордері та реєструє його під відповідним порядковим номером, проставляє цей номер на ордері й передає документ головному бухгалтеру
Головний бухгалтер Перевіряє правильність складання касового ордера, підписує його і пере-дає (через працівника бухгалтерської служби) керівникові підприємства. Одержавши підписаний керівником ордер, головний бухгалтер направляє його (через працівника бухгалтерської служби) касиру для виконання
Касир Перевіряє достовірність підписів на ордері та правильність його оформ-лення.
Вимагає від одержувача пред’явити паспорт або інший документ, який за-свідчує особу та доручення (якщо гроші видаються за дорученням). Дору-чення прикріплюється до ордера. Після цього касир пропонує одержуваче-ві поставити підпис на ордері з указуванням суми прописом, підписується на ордері сам і видає гроші. Ордер реєструється у відповідних касових до-кументах
Після реєстрації касові ордери бухгалтер передає до каси підприємства для ви-конання.
Усі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві відображаються в касо-вій книзі — обліковому реєстрі, призначеному для обліку касових операцій касиром підприємства. У ній у хронологічній послідовності відображається витрачання і над-ходження готівки, що дає можливість контролювати рух коштів підприємства.
Кожне підприємство, яке має касу, повинно мати одну касову книгу в національ-ній валюті та касові книги окремо на кожну іноземну валюту. Касова книга повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера підприємства.
Приписки та необумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення засвідчуються підписами касира та головного бухгалтера підприємства або осіб, які їх замінюють.
Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика
Записи в касовій книзі здійснює касир одразу ж після отримання або видачі гро-шей за кожним ордером або іншими документами, що його замінюють. У кінці кож-ного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок го-тівки в касі та передає до бухгалтерської служби звіт касира з додатком прибуткових і видаткових касових документів.
Готівкові кошти підприємства одержують з банку через касира. Одержання готів-ки здійснюється згідно з грошовим чеком, виписаним на ім’я касира та підписаним керівником і головним бухгалтером. У випадку, коли на підприємстві немає посади касира, за письмовим розпорядженням його обов’язки виконує інший працівник.
В установах банку підприємство повинно отримати чекову книжку. З цією метою на підприємстві заповнюється заява, підписана керівником і головним бухгалтером, у якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові касира і зразок його підпису. Крім того, в заяві ставиться печатка підприємства. На підставі заяви касир одержує чекову книжку, в якій міститься від 25 до 50 чеків.
Для одержання готівки необхідно попередньо (за один-два дні) замовити необ-хідну суму готівкових коштів, які касир одержує за чеками.
Одержану готівку з банку використовують за суворо цільовим призначенням. У чеку на одержання готівки необхідно вказати, на які потреби одержано гроші. Неви-користаний залишок готівки необхідно з каси здати до каси банку. Наприклад, заро-бітна плата, яка не була виплачена в триденний термін, повертається до каси банку.
Здача готівкових коштів на рахунки в банках оформлюється видатковим касовим ордером. При цьому касир повинен заповнити первинний документ «Об’ява на вне-сок суми готівкою», який слід одержати в оператора банку. Цей документ складаєть-ся з трьох частин. Верхня частина об’яви залишається у банку, квитанція передається касиру. Нижня частина об’яви (ордер) також повертається касиру (після проведення господарської операції) разом з випискою банку. На кожній частині об’яви зазнача-ється дата, сума прийнятої готівки, банк одержувача і одержувач, прізвище, ім’я та по батькові особи, від якої прийнято готівку.
Для відкриття та обслуговування банківського рахунку складається договір, що має містити реквізити сторін, номер та вид рахунка, умови відкриття та закриття рахунку, види послуг, що надаються банком, зобов'язання сторін, відповідальність за невиконання зобов'язань, інші положення за домовленістю сторін та умови, за якими договір може бути розірвано. Для відкриття рахунку господарство подає установі банку такі документи: заяву про відкриття рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію, статут, картку із взірцями підписів та відбитком печатки встановленого зразка, довідку про реєстрацію в ДПА та органах Пенсійного фонду України. На вимогу установи банку в окремих випадках можуть подаватися: копія договору оренди, копія установчого договору, заява на переоформлення рахунку тощо. Заява про відкриття рахунку встановленого взірця підписується керівником господарства та головним бухгалтером власника рахунку. Рахунок відкривається з письмового дозволу керівника установи банку на заяві. Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади має бути засвідчена нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію.
Також при відкритті рахунку в банку, господарство подає у двох примірниках встановленого взірця карту із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства і установчих документів господарство надало право розпорядження рахунком та підпису розрахунково-платіжних документів, і відбитком печатки. Картка із взірцями підписів та відбитком печатки має бути засвідчена підписом керівника. У випадку заміни чи доповнення підписів подається нова картка взірців підписів на всіх осіб, які мають право першого та другого підписів. При відкритті рахунку банк, в триденний термін, зобов'язаний повідомити про це податкову адміністрацію за місцем реєстрації власника рахунку.
Поточний рахунок може бути закритий за наступних умов: на підставі заяви власника рахунку; на підставі рішення органу, на якого покладено законодавчими органами функції щодо ліквідації чи реорганізації підприємства;
на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;
при відсутності записів на рахунку протягом встановленого договором на відкриття та обслуговування банківського рахунку терміну;
на інших підставах, передбачених чинним законодавством України або договором між установою банку та власником рахунку. Взаємовідносини між банком та їх клієнтами здійснюється на платній основі з укладанням договору про розрахунково-касове обслуговування. Укладання такого договору регулюється Порядком організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів.
Для оплати одержаних товарно-матеріальних цінностей від постачальників, перерахування коштів у доходи бюджету і на відрахування платежів податкового характеру до державних цільових фондів, страхових платежів, профспілкових внесків, торгової виручки тощо застосовують розрахункові платіжні доручення. Платіжне доручення - це наказ власника рахунка відділенню банку, яке його обслуговує, про перерахування вказаної суми коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача. Банки приймають до виконання доручення протягом десяти календарних днів з дати його заповнення і в сумі, що може бути оплачена за наявними коштами на рахунку або за рахунок кредиту. У платіжному дорученні вказують номер, дату, повну назву платника і одержувача коштів, їхні коди, підставу для проведення платежу, суму цифрами і прописом, номери кореспондуючих рахунків, по яких проводять зарахування і списання коштів.
Платіжні доручення обов'язково складаються у двох примірниках. Якщо платника і одержувача коштів обслуговують різні установи банків, платіжне доручення складається у трьох примірниках. На перших двох примірниках повинні бути підписи керівника і головного бухгалтера підприємства, які відповідають зразку, що зберігається у банку, і чіткий відбиток печатки господарства. Платіжне доручення для різних видів платежів виписують на суму не меншу, встановленої банком. При необхідності одночасного перерахування коштів зі свого рахунку декільком одержувачам, використовують зведене платіжне доручення, яке застосовують для розрахунків із постачальниками і підрядниками, фінансовими органами як одного міста, так і з іногородніми.
Інструкція №7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальникам. Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.
Забезпеченню своєчасності та оперативності оплати розрахунків між підприємствами сприяє застосування розрахунків чеками. їх використовують як при місцевих, так і при іногородніх розрахунках. Для одержання чекової книжки підприємство подає до банку заяву. Чек є письмовим розпорядженням його власника банку, який обслуговує рахунок, оплатити пред'явникові чека вказану суму. При видачі чеків банк вписує у кожен чек наступні реквізити: назву, місце знаходження, номер (код) банку власника чека, номер кореспондуючого рахунку, назву юридичної або фізичної особи, якій видано чек та номер її рахунку. На обкладинці чекової книжки банк проставляє цифрами і прописом ліміт грошової суми та засвідчує її підписом уповноваженої особи банку та печаткою.
У момент здійснення платежу чекодавець або його Представник вписує у чек наступні реквізити: суму цифрами та прописом, мотив для перерахування, назву одержувача платежів, дату і місце складання. Чек завіряється чекодавцем або його представником у момент здійснення оплати. Чекодавець реєструє видані чеки на спеціально відведених сторінках у кінці чекової книжки, де вказує дату виписки, номер чека, кому видано чек і на яку суму, залишок ліміту за чековою книжкою. Чек має бути пред'явлений в установу банку протягом десяти днів з моменту його заповнення, не враховуючи дня його заповнення. Після закінчення вказаного терміну чек банком не приймається. На три і більше чеків складається реєстр чеків. Перелік чеків розташовують на зворотній стороні реєстру. Реєстр складають у двох примірниках, якщо рахунки чекодавця і одержувача знаходяться в одному відділенні банку. Якщо ж вони обслуговуються різними відділеннями банку, то на кожне відділення складають окремий реєстр.
Перелік та призначення інших первинних документів для обліку безготівкових операцій представлено в табл. 7.7.
Таблиця 2.9. Документування безготівкових розрахунків
| Первинний документ | Призначення документа |
| Платіжне доручення | Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перерахування певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника |
| Гарантійне доручення | Використовують для перерахування коштів одержувачу, який не має рахунку в установі банку або якщо розрахунки безпосередньо з ним платіжними дорученнями неможливі, у разі проведення розрахунків через послуги "Укрпошти" |
| Платіжна вимога-доручення | Виписує постачальник і надсилають з розрахунковими та відвантажувальними документами в банк платника (або безпосередньо платнику) з вимогою сплатити вартість поставлених за договором товарів, виконаних робіт, наданих послуг |
| Банківська платіжна картка (БПК) | Пластиковий ідентифікований засіб, за допомогою якого одержувачу БПК надають можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги й отримати готівкові кошти |
| Виписка банку | Видає банк підприємству, документ відображає рух грошових коштів на поточному рахунку підприємства |
2.4. Організація синтетичного, аналітичного та фінансового обліку грошових потоків на підприємстві
Для узагальнення інформації про операції з готівковими грошовими коштами в касі підприємства Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 30 "Каса", що має наступні субрахунки:
301 "Каса в національній валюті";
302 "Каса в іноземній валюті".
Надходження грошових коштів в касу підприємства відображається за дебетом рахунку 30 "Каса".
Видача готівки з каси підприємства відображається за кредитом рахунку 30 "Каса".
На субрахунку 302 "Каса в іноземній валюті" облік операцій у валюті в перерахунку в національну валюту України ведеться по кожному виду валюти окремо.
На аналізованому підприємстві ТОВ "Вічунай-Украйна" для обліку готівки використовують обидва субрахунки рахунку 30. Порядок відображення операцій з готівкою на рахунках бухгалтерського обліку наведено у табл..
Таблиця. Бухгалтерський облік касових операцій.
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | |
| дебет | кредит | ||
| Надходження в касу підприємства | |||
| Корінець чеки, прибутковий касовий ордер | Отримані по чеку грошові кошти на виплату авансу по відрядженню працівника | 301, 302 | 311, 312 |
| Корінець чеки, прибутковий касовий ордер | Отримані по чеку грошові кошти на господарські потреби, на виплату відпускних | ||
| Прибутковий касовий ордер | Повернений підзвітною особою залишок невитрачених сум, виданих на господарські потреби | 301, 302 | |
| Прибутковий касовий ордер | Отриманий аванс в рахунок поставки товарів (готівкова виручка) | ||
| Прибутковий касовий ордер | Отримана доплата за поставлені товари | ||
| Прибутковий касовий ордер | Повернений залишок сум, виданих на відрядження | 301, 302 | |
| Прибутковий касовий ордер | Внесено внесок до статутного фонду готівковими грошовими коштами в касу | 301,302 | |
| Прибутковий касовий ордер | Отримані по чеку грошові кошти з поточного рахунку підприємства на виплату заробітної плати | ||
| Виплати з каси підприємства | |||
| Видатковий касовий ордер | Видані грошові кошти під звіт на відрядження | 301, 302 | |
| Видатковий касовий ордер | Видані працівнику грошові кошти під звіт на господарські потреби | ||
| Видатковий касовий ордер | Виплачено відпускні | ||
| Видатковий касовий ордер, квитанція до оголошення на внесення готівки | Здана готівка в касу банку для зарахування на поточний рахунок | 311, 312 | 301, 302 |
| Видатковий касовий ордер | Виплачена сума орендної плати | ||
| Видатковий касовий ордер | Видані кошти під звіт на господарські потреби | ||
| Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер | Виплачена заробітна плата працівникам підприємства | ||
| Видатковий касовий ордер | Видана позика працівнику підприємства | ||
| Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер | Виплачено аванс по заробітній платі працівникам підприємства |
А тепер розглянемо порядок обліку операцій на рахунках в банку. Після закінчення операційного дня банк роздруковує виписки з особового рахунку кожного клієнта. Виписки банку надається клієнту, як правило, тільки у випадку, якщо мав місце рух грошових коштів на банківському рахунку.
Виписки банку і прикладені до неї розрахункові документи, підтверджуючі надходження або списання засобів, є підставою для відображення операцій по руху грошових коштів в бухгалтерському обліку.
Банківська виписка є документом банку, в якому по дебету відображено списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства, а по кредиту – надходження грошових коштів на рахунок.
Для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках, призначений рахунок 31 "Рахунки в банках".
Рахунок 31 "Рахунки в банках" має наступні субрахунки:
311 "Поточні рахунки в національній валюті".
312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".
313 "Інші рахунки в банку в національній валюті".
314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".
По дебету рахунку 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, по кредиту – їх використання.
Порядок обліку операцій на рахунках в банках наведено у табл..
Таблиця. Облік операцій на рахунках в банках.
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | |
| дебет | кредит | ||
| Надходження на банківський рахунок | |||
| Об’ява на внесок готівкою | Здана готівка з каси підприємства в банк | 311, 312 | 301, 302 |
| Платіжне доручення, заява на відкриття акредитиву | Перераховані грошові кошти на спеціальний рахунок для відкриття акредитиву | ||
| Платіжне доручення | Перераховані грошові кошти на інші спеціальні рахунки (наприклад, депозитний) | ||
| Платіжне доручення | Відкритий картрахунок в національній (іноземній) валюті | 313, 314 | 311, 312 |
| Виписка банку, меморіальний ордер | З розподільного рахунку зарахована виручка на валютний рахунок | ||
| Виписка банку, меморіальний ордер | Зараховані на поточний рахунок грошові кошти, що знаходяться в дорозі (наприклад, залишок грошових коштів, перерахованих для купівлі валюти; виручка, здана через інкасацію, придбана іноземна валюта тощо) | 311, 312 | |
| Виписка банку | Отримані грошові кошти після пред'явлення короткострокового векселя до оплати | ||
| Виписка банку | Поступила оплата від покупців і замовників за відвантажені продукцію, товари, виконані роботи і послуги | ||
| Виписка банку | На розподільний рахунок отримана виручка в іноземній валюті | ||
| Виписка банку | Повернений раніше виданий аванс | 311, 312 | |
| Виписка банку | Отримані дивіденди, відсотки, роялті і т. п. | ||
| Виписка банку | Відшкодована сума претензій, штрафів, пені, неустойки винною стороною | 311, 312 | |
| Виписка банку | Відшкодована сума збитку особою, винною в нестачі цінностей | ||
| Виписка банку | Отримана орендна плата від орендарів | ||
| Виписка банку | Отримані засоби для формування пайового капіталу в кооперативах, КСП, ЖСЬК, кредитних союзах | ||
| Виписка банку | Отримані грошові кошти від продажу емітованих підприємством акцій в частині, рівній емісійному доходу | ||
| Виписка банку | Отриманий внесок від засновника | ||
| Виписка банку | Отриманий від засновника підприємства внесок, що перевищує статутний капітал (додатковий капітал) | ||
| Виписка банку | Отримані грошові кошти цільового фінансування | ||
| Виписка банку | Отримано відшкодування з бюджету, повернені переплати | 641, 642 | |
| Виписка банку | Отримана передоплата від покупців або замовників | 311, 312 | |
| Виписка банку | Отримана оплата авансом за декілька майбутніх періодів (наприклад, отримання авансових орендних платежів, оплати підписки на періодичні видання, виручки від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних заходів, абонентної платні за користування засобами зв'язку і т. п.) | ||
| Виписка банку | Отримана виручка від реалізації товарів, робіт, послуг | 311, 312 | |
| Виписка банку, меморіальний ордер | Зарахована на поточний рахунок сума, отримана від продажу валюти по курсу НБУ | ||
| Виписка банку | Отримані дивіденди від інших підприємств | ||
| Виписка банку | Отримані страхові платежі страхувальником | ||
| Платежі з банківського рахунку | |||
| Виписка банку, прибутковий касовий ордер | Видана готівка з банківського рахунку в касу підприємства | 301, 302 | 311, 312 |
| Платіжне доручення | Придбані проїзні квитки працівникам підприємства | ||
| Платіжне доручення | Перераховані грошові кошти з поточного рахунку на покупку іноземної валюти | ||
| Заява на продаж валюти | Перерахована банку іноземна валюта для продажу | ||
| Виписка банку, заява на продаж валюти | З розподільного рахунку списана іноземна валюта для обов'язкового продажу | ||
| Платіжне доручення | Здійснені короткострокові фінансові інвестиції (наприклад, в цінні папери інших підприємств) | ||
| Платіжне доручення | Перерахована передоплата постачальникам і підрядчикам | ||
| Сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомату і ін. | Списані засоби з картрахунку для оплати витрат, понесених підзвітною особою | 313 (314) | |
| Платіжне доручення | Сплачені витрати майбутніх періодів (наприклад, сплачена підписка на періодичні видання, сплачені авансом орендні платежі, сплачений страховий поліс і т. п.) | ||
| Платіжне доручення | Викуплені акції власної емісії у акціонерів | ||
| Платіжне доручення | Перераховані грошові кошти на виплату пенсій | ||
| Платіжне доручення | Повернений залишок невикористаного цільового фінансування | ||
| Платіжне доручення, платіжне доручення в іноземній валюті | Погашення заборгованості по короткостроковому кредиту | 311 (312) | |
| Платіжне доручення | Перераховано банку в погашення заборгованості по довгостроковому кредиту | ||
| Платіжне доручення | Погашена заборгованість по короткостроковому векселю | ||
| Платіжне доручення, платіжне доручення в іноземній валюті | Перерахована оплата постачальникам і підрядчикам | 631 (632) | 311 (312) |
| Платіжне доручення | Сплачені податки і збори (обов'язкові платежі) | 641, 642 | |
| Платіжне доручення | Сплачені страхові внески по соціальному страхуванню | ||
| Платіжне доручення | Виплачена заробітна платня шляхом перерахування коштів на особові рахунки працівників | ||
| Платіжне доручення | Погашені зобов'язання перед учасниками (засновниками) по нарахованих дивідендах і інших виплатах | 671, 672 | |
| Платіжне доручення | Повернений покупцю (замовнику) раніше отриманий аванс | ||
| Платіжне доручення | Сплачені відсотки (банку, по векселю і ін.) | ||
| Платіжне доручення, платіжне доручення в іноземній валюті | Здійснені інші платежі (наприклад, перерахована орендна плата орендодавцю, сплачені визнані підприємством суми штрафів, пені, неустойок, і інших санкцій в результаті невиконання договірних зобов'язань і ін.) | 311, 312 |
Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, сплачених проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.
Журнал 1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти". У відомостях до Журналу 1 відображаються обороти за дебетом рахунків 30 (відомість 1.1), 31 (відомість 1.2), 33 (відомість 1.3).
Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 - 3 дні. Можливо накопичення даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей до нього.
Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, в якій вони заповнюються.
Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.
Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць.
Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо).
2.5. Управлінський облік грошових потоків на підприємстві
Управлінський облік вже давно перестав бути чимось новим як для науковців, так і для практиків. Основні його інструменти щоденно використовують у своїй діяльності керівники підприємств та керівники окремих структурних підрозділів. Дослідженням теоретичних аспектів управлінського обліку займалися вітчизняні і зарубіжні науковці. Серед них варто виділити пр
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 238; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |