Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Р о з д і л III




 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ.

КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

 

Г л а в а 1

 

НАДАННЯ ЖИЛИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО

І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

 

Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення

 

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають

право на одержання у користування жилого приміщення в будинках

державного або громадського житлового фонду в порядку,

передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими

актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються

зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному

пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і

Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

 

 

Стаття 32. Вік, з якого громадяни здійснюють право на

одержання жилого приміщення

 

Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого

приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з

настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного

віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у

передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного

віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу.

Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до восімнадцяти років)

здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків

або піклувальників.

 

Стаття 33. Забезпечення жилими приміщеннями потребуючих

поліпшення житлових умов членів житлово-

будівельних кооперативів, громадян, які мають

жилий будинок (квартиру) у приватній власності,

та інших громадян, що проживають у цих будинках

(квартирах)

 

Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних

кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у

приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих

будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на

загальних підставах.

( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законами N 6757-XI

( 6757-11 ) від 25.10.88, N 3187-12 від 06.05.93 )

 

Стаття 34. Підстави для визнання громадян потребуючими

поліпшення житлових умов

 

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

 

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається

в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і

Українською республіканською радою професійних спілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим

санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань,

у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в

одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених

захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я

Української РСР за погодженням з Українською республіканською

радою професійних спілок;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в

будинках державного або громадського житлового фонду чи за

договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних

кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в

будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної

власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов

і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і

Української РСР.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться

на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і

громадського житлового фонду.

( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

 

Стаття 35. Наслідки штучного погіршення житлових умов

 

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну

займаного жилого приміщення, його псування або руйнування,

відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання

жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких

потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення

жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових

доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення

житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових

умов.

Не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов

працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею.

 

Стаття 36. Облік громадян, які потребують поліпшення

житлових умов, за місцем проживання

 

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,

здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому

комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської

Ради народних депутатів.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних Радою

Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР, громадян може

бути взято на облік і не за місцем їх проживання.

 

Стаття 37. Облік громадян, які потребують поліпшення

житлових умов, за місцем роботи

 

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які

працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають

житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову

участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а

за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними

беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих

підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на

пенсію.

У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і

Української РСР, працівники медичних, культурно-освітніх,

торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо

обслуговують трудовий колектив підприємства, установи,

організації, та інші особи за їх бажанням беруться на облік

потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з робітниками і

службовцями цього підприємства, установи, організації.

 

 

Стаття 38. Порядок обліку громадян, які потребують

поліпшення житлових умов

 

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових

умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та

іншими актами законодавства Української РСР.

 

Стаття 39. Порядок взяття громадян на облік потребуючих

поліпшення житлових умов

 

Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових

умов:

за місцем проживання - виконавчим комітетом районної,

міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних

депутатів за участю громадської комісії з житлових питань,

створюваної при виконавчому комітеті;

за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації

підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або

іншої громадської організації і відповідного профспілкового

комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового

колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих

поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується

виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті,

селищної, сільської Ради народних депутатів.

 

Стаття 40. Перебування громадян на обліку потребуючих

поліпшення житлових умов. Зняття з обліку

 

Громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення

житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком

випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових

умов у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави

для надання іншого жилого приміщення;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного

пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою,

організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім

випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та

іншими актами законодавства Української РСР;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість

місяців, заслання або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які

стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій

службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У разі смерті громадянина, який перебував на обліку

потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї

зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право

зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на

обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і

був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї

статті.

Зняття з обліку потребучих поліпшення житлових умов

провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про

взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов

громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав

зняття з обліку.

Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов

народні депутати України, які перейшли на постійну роботу у

Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої

роботи чи постійного проживання.

( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 287/95-ВР

від 11.07.95 )

 

Стаття 41. Контроль за станом обліку громадян, які

потребують поліпшення житлових умов

 

Контроль за станом обліку на підприємствах, в установах,

організаціях громадян, які потребують поліпшення житлових умов,

здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних

депутатів і відповідними органами професійних спілок.

 

Стаття 42. Надання жилих приміщень громадянам, які

перебувають на обліку потребуючих поліпшення

житлових умов

 

Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають

на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків,

передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54,

частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями

102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших

випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

 

Стаття 43. Черговість надання громадянам жилих приміщень

 

Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення

житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих

приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та

іншими актами законодавства Української РСР.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення

житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом

першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом

взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються

правом першочергового одержання жилих приміщень).

Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян,

які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в

строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття

на облік.

 

Стаття 44. Перенесення черговості на одержання жилих

приміщень

 

Громадянинові, який перебуває на обліку потребуючих

поліпшення житлових умов за місцем роботи, черговість на одержання

жилого приміщення може бути перенесено на рік, якщо протягом

попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни,

пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського

майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи

громадського впливу або заходи адміністративного стягнення чи

кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого

пунктом 4 статті 40 цього Кодексу.

Черговість може бути перенесено і в інших випадках,

передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Рішення про перенесення черговості приймається органами, які

винесли рішення про взяття громадянина на облік потребуючих

поліпшення житлових умов.

 

Стаття 45. Першочергове надання жилих приміщень

 

У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим

поліпшення житлових умов:

сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти,

і прирівняним до них у встановленому порядку особам;

Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а

також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За

службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;

особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних

захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в

установленому законодавством Союзу РСР порядку;

особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок

виконання медичних маніпуляцій;

медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини

внаслідок виконання службових обов'язків;

особам, які перебували в складі діючої армії в період

громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових

операцій по захисту СРСР, партизанам громадянської і Великої

Вітчизняної воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових

операціях по захисту СРСР;

інвалідам праці I і II груп та інвалідам I і II груп з числа

військовослужбовців;

сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або

громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина СРСР по

рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і

правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного

випадку;

робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно

пропрацювали у сфері виробництва;

матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним

сім'ям, сім'ям, що виховують дітей-інвалідів, і одиноким матерям;

сім'ям при народженні близнят;

вчителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх

шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.

Законодавством Союзу РСР і Української РСР право

першочергового одержання жилого приміщення може бути надано й

іншим категоріям громадян.

( Стаття 45 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2204-11

від 12.05.86, N 660-12 від 28.01.91, Законами N 3187-12 від

06.05.93, N 1925-IV ( 1925-15 ) від 29.06.2004 )

 

Стаття 46. Позачергове надання жилих приміщень

 

Поза чергою жиле приміщення надається:

інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у

встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття

рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого

приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників

бойових дій на території інших держав - протягом року з

визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни

і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання

жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;

громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало

непридатним для проживання;

особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу

місцевість;

особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від

родичів, опікуна чи піклувальника, громадянам, незаконно

засудженим і згодом реабілітованим, при неможливості повернення

займаного раніше жилого приміщення;

дітям-інвалідам, що не мають батьків або батьки яких

позбавлені батьківських прав і проживають у державних або інших

соціальних установах, після досягнення повноліття, якщо за

висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати

самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з

переїздом в іншу місцевість;

членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в

період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України

на постійній основі.

Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших

випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих

приміщень, включаються до окремого списку.

( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1993-12

від 18.12.91, N 287/95-ВР від 11.07.95, N 1925-IV ( 1925-15 )

від 29.06.2004 )

 

Стаття 46-1. Забезпечення жилим приміщенням дитячих будинків

сімейного типу

 

 

При винесенні в установленому порядку рішення про організацію

дитячого будинку сімейного типу особам, які призначені

батьками-вихователями, для спільного проживання з дітьми,

переданими їм на виховання, надається поза чергою індивідуальний

жилий будинок або багатокімнатна квартира за нормою, що

встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в

порядку, встановленому законодавством для користування службовими

жилими приміщеннями.

( Кодекс доповнено статтею 46-1 згідно з Указом N 660-12 від

28.01.92)

 

Стаття 47. Норма жилої площі

 

Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі

13,65 квадратного метру на одну особу.

 

Стаття 48. Розмір жилого приміщення, що надається

громадянам

 

Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої

площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів

України і Федерацією професійних спілок України. При цьому

враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває

у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові

чеки.

При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній

власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони

мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої

площі.

Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих

умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог

чинного законодавства.

Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої

площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна

квартира) або призначається для осіб різної статі (частина друга

статті 50).

( Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

 

Стаття 49. Додаткова жила площа

 

Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається

додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти

квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких

хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна

за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової

жилої площі може бути збільшено.

Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік

категорій громадян, які мають право на її одержання,

встановлюється законодавством Союзу РСР.

 

Стаття 50. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень

 

Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має

бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту,

відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї

кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім

подружжя.

Не допускається також заселення квартири, збудованої для

однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими

особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті

54 цього Кодексу.

Особам похилого віку, а за висновком

лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям

інвалідів і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на

нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.

 

Стаття 51. Порядок надання жилих приміщень у будинках

житлового фонду місцевих Рад народних депутатів

 

Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад

народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом

районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради

народних депутатів за участю громадської комісії з житлових

питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад,

представників громадських організацій, трудових колективів.

 

Стаття 52. Порядок надання жилих приміщень у будинках

відомчого житлового фонду

 

Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду

надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і

профспілкового комітету підприємства, установи, організації,

затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в

місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках,

передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням

адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням

виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про

надання жилих приміщень для заселення.

 

Стаття 53. Порядок надання жилих приміщень у будинках

громадського житлового фонду

 

Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду

надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної

організації та її профспілкового комітету з наступним

повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної,

міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних

депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

 

Стаття 54. Надання жилого приміщення, що звільнилося

у квартирі

 

Якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі,

звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві

суміжного приміщення.

Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій

проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає

в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34),

надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому

наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний

розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої

статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його

сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої

кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання

одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається

наймачеві на його прохання.

Правила, передбачені частинами першою і другою цієї статті,

застосовуються незалежно від належності жилого будинку.

У разі відмові в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у

випадках, передбачених цією статтею, спір може бути вирішено в

судовому порядку.

Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути

відповідно до правил частини другої цієї статті передано

наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам

у загальному порядку.

 

Стаття 55. Заселення жилих приміщень у будинках, переданих

виконавчим комітетам місцевих Рад народних

депутатів, а також у будинках, споруджених із

залученням коштів у порядку пайової участі

 

Жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих

державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим

комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі

приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням

у порядку пайової участі коштів підприємств, установ,

організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення

житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій.

Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу

передачі або закінчення спорудження жилого будинку.

 

Стаття 56. Заселення жилих приміщень, переданих забудовниками

виконавчим комітетам місцевих Рад народних

депутатів та іншим організаціям

 

Жилі приміщення у новоспоруджених будинках, передані

забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів

та іншим організаціям (стаття 26), у разі їх звільнення

заселяються цими виконавчими комітетами місцевих Рад та

організаціями.

 

Стаття 57. Оскарження рішень з питань обліку громадян, які

потребують поліпшення житлових умов, і надання

їм жилих приміщень

 

Рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в

місті, селищної, сільської Ради народних депутатів з питань обліку

громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм

жилих приміщень може бути оскаржено до виконавчого комітету

вищестоящої Ради.

Скарги на спільні рішення адміністрації підприємства,

установи, організації чи органу кооперативної або іншої

громадської організації і профспілкового комітету з питань,

зазначених у частині першій цієї статті, розглядаються виконавчим

комітетом відповідної Ради народних депутатів. Спори з цих питань

між адміністрацією (органом громадської організації) і

профспілковим комітетом розглядаються їх вищестоящими органами.

 

Стаття 58. Ордер на жиле приміщення

 

На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку

державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет

районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради

народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною

підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках

провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу СРСР.

 

Стаття 59. Підстави і порядок визнання ордера на жиле

приміщення недійсним

 

Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у

судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих

дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов,

порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в

ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при

вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших

випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено

протягом трьох років з дня його видачі.

 

Стаття 60. Правила обліку громадян, які потребують

поліпшення житлових умов, і надання їм жилих

приміщень

 

Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових

умов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Радою Міністрів

Української РСР і Українською республіканською радою професійних

спілок.

 

Г л а в а 2

 

КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ

ДЕРЖАВНОГО І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

 

Стаття 61. Договір найму жилого приміщення. Укладення

договору найму жилого приміщення

 

Користування жилим приміщенням у будинках державного і

громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору

найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і

громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на

підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем -

житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності -

відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем -

громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування

жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової

території затверджуються Радою Міністрів Української РСР.

Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права

наймача та членів його сім'ї порівняно з умовами, передбаченими

законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму

жилого приміщення та іншими актами законодавства Української

РСР, є недійсними.

 

Стаття 62. Застосування правил цивільного законодавства Союзу

РСР і Української РСР до відносин, що випливають

з договору найму жилого приміщення

 

До відносин, що випливають з договору найму жилого

приміщення, у відповідних випадках застосовуються також правила

цивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР.

 

Стаття 63. Предмет договору найму жилого приміщення

 

Предметом договору найму жилого приміщення в будинках

державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або

інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи

кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле

приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від

встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48),

частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним

входом, а також підсобні приміщення ( кухня, коридор, комора

тощо).

 

Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача

 

Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються

нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що

випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени

сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за

зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і

батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо

вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне

господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали

бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному

жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач

та члени його сім'ї.

 

Стаття 65. Право наймача на вселення інших осіб у займане

ним жиле приміщення

 

Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою

всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане

ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших

осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної

згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача,

набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим

приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та

членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про

порядок користування жилим приміщенням.

 

Стаття 65-1. Придбання громадянам займаних ними

жилих приміщень у приватну власність

 

Наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського

житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї,

які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у

власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

( Кодекс доповнено статтею 65-1 згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

 

Стаття 66. Плата за користування житлом

 

Плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється

виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного

метра на одну особу.

Розмір плати за користування житлом (квартирної плати)

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В одинарному розмірі оплачується загальна площа, що має

належати наймачеві та членам його сім'ї за встановленими нормами,

а також зайва площа, якщо розміри її на всю сім'ю не перевищують

половини норми загальної площі, яку належить мати одній особі.

Плата за користування рештою зайвої загальної площі береться в

підвищеному розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальна площа, право користування якою зберігається за

тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї, не вважається

зайвою.

( Стаття 66 із змінами, внесеними згідно з Декретом КМ N 11-92 від

15.12.92, в редакції Закону N 3187-12 від 06.05.93 )

 

Стаття 67. Плата за комунальні послуги

 

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова

енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за

затвердженими в установленому порядку тарифами.

( Стаття 67 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2598-IV

( 2598-15 ) від 31.05.2005 )

 

Стаття 68. Строки внесення квартирної плати та плати за

комунальні послуги

 

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та

плату за комунальні послуги.

Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках

державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в

строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

 

 

Стаття 69. Пільги по квартирній платі та платі за комунальні

послуги

 

Пільги по квартирній платі та платі за комунальні послуги

встановлюються законодавством.

Громадянам, які проживають у будинках, що належать колгоспам,

може бути надано пільги по квартирній платі за рішенням загальних

зборів членів колгоспу або зборів уповноважених.

( Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

 

Стаття 70. Безплатне користування жилим приміщенням

з опаленням і освітленням

 

Спеціалісти, які працюють і проживають у сільській

місцевості, поза населеними пунктами (а в установлених

законодавством Союзу РСР випадках - у селищах), користуються

безплатно жилим приміщенням з опаленням і освітленням.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік переліки категорій спеціалістів, які

забезпечуються таким приміщенням, і порядок надання їм жилих

приміщень встановлюються Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів

Української РСР.

 

Стаття 71. Збереження жилого приміщення за тимчасово

відсутніми громадянами

 

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за

ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних

причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може

бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем

або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на

альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із

запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом

усього періоду проходження зазначеної військової служби;

перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і

військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти

років перебування на дійсній військовій службі;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за

умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні,

студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, -

протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до

родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх

перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника,

якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші

члени сім'ї.

Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і

членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за

договором оренди іншому громадянину до закінчення строку

перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення

нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи

піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в

загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності,

у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та

соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих

навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних

Силах України та інших військових формуваннях;

4) виїзду в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна

(піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі

дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної

допомоги - протягом усього часу перебування в них;

6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному

закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі,

позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі -

протягом усього часу перебування під вартою або відбування

покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися

проживати інші члени сім'ї.

Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати

інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором

оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину

до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними

покарання.

( Стаття 71 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від

06.05.93, N 1525-III ( 1525-14 ) від 02.03.2000, N 2377-IV

( 2377-15 ) від 20.01.2005 )

 

Стаття 72. Порядок визнання особи такою, що втратила право

користування жилим приміщенням

 

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим

приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені

строки, провадиться в судовому порядку.

 

Стаття 73. Бронювання жилого приміщення

 

Жилі приміщення, що їх займають наймачі та члени їх сімей,

бронюються при направлені на роботу за кордон - на весь час

перебування за кордоном, при виїзді на роботу в райони Крайньої

Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії

трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством

Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і

в прирівняних до них місцевостях.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може

бути передбачено й інші випадки бронювання жилих приміщень.

 

Стаття 74. Умови, за яких бронювання жилого приміщення

не допускається

 

Бронювання жилого приміщення не допускається, якщо до наймача

пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору найму цього

приміщення або про визнання ордера недійсним, а також в інших

випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

 

Стаття 75. Видача охоронного свідоцтва (броні)

 

У разі бронювання жилого приміщення виконавчий комітет

районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за

місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або

членові його сім'ї охоронне свідоцтво (броню). У разі виникнення

спору питання вирішується в судовому порядку.

 

Стаття 76. Розірвання договору найму на заброньоване

жиле приміщення

 

Якщо наймач та члени його сім'ї не повернулись у заброньоване

жиле приміщення протягом шести місяців після закінчення строку дії

броні, договір найму жилого приміщення за позовом наймодавця може

бути розірвано в судовому порядку.

 

Стаття 77. Правила бронювання жилих приміщень

 

Правила бронювання жилих приміщень затверджуються Радою

Міністрів Української РСР.

 

Стаття 78. Права і обов'язки тимчасово відсутніх наймача

та членів його сім'ї

 

Тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов'язки за

договором найму жилого приміщення.

Якщо в жилому приміщенні не залишились проживати члени сім'ї

наймача, він зобов'язаний забезпечити належне утримання

приміщення.

Наймач вправі здати жиле приміщення в піднайом або поселити в

нього тимчасових жильців на умовах і в порядку, передбачених

статтями 91 - 99 цього Кодексу.

Члени сім'ї, що проживають у жилому приміщенні, наймач якого

тимчасово відсутній (статті 71, 73), вправі користуватися всім

займаним приміщенням. При цьому вони здійснюють права і обов'язки

за договором найму цього приміщення.

 

Стаття 79. Право на обмін жилого приміщення

 

Наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою членів

сім'ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх,

провести обмін займаного приміщення з іншим наймачем або членом

житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в

іншому населеному пункті.

 

Стаття 80. Обмін жилого приміщення в разі відсутності

згоди між членами сім'ї

 

Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен

з них вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну

займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).

 

Стаття 81. Обмін частини жилого приміщення

 

Наймач або член його сім'ї вправі в установленому порядку

провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі

суміжної кімнати або частини кімнати, з наймачем іншого жилого

приміщення за умови, що в'їжджаючий у порядку обміну вселяється як

член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні.

 

Стаття 82. Обмін жилих приміщень у будинках підприємств,

установ, організацій

 

Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ,

організацій допускається лише за їх згодою. Відмову у згоді на

обмін може бути оскаржено в судовому порядку, крім випадків обміну

жилих приміщень у будинках, що належать колгоспам.

 

Стаття 83. Набрання чинності угодою про обмін жилими

приміщеннями

 

Угода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з

моменту одержання ордерів, що видаються виконавчими комітетами

місцевих Рад народних депутатів (частина перша статті 58). Відмову

у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку в

шестимісячний строк.

 

Стаття 84. Порядок обміну жилих приміщень

 

Порядок обміну жилих приміщень установлюється законодавством

Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української

РСР.

 

Стаття 85. Обмін жилих приміщень у будинках, розташованих

на території Української РСР та іншої союзної

республіки

 

Якщо одне з обмінюваних жилих приміщень знаходиться в

будинку, розташованому на території Української РСР, а інше - на

території іншої союзної республіки, умови обміну визначаються

законодавством Союзу РСР, Української РСР та відповідної союзної

республіки.

 

Стаття 86. Умови, за яких обмін жилими приміщеннями не

допускається

 

Обмін жилими приміщеннями не допускається:

1) якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну

договору найму жилого приміщення або визнання ордера недійсним;

2) якщо одним з учасників обміну є член житлово-будівельного

кооперативу, щодо якого розглядається питання про виключення з

кооперативу;

3) якщо обмін має корисливий або фіктивний характер;

4) якщо будинок, в якому знаходиться обмінюване жиле

приміщення, підлягає знесенню або будинок (жиле приміщення)

загрожує обвалом чи підлягає переобладнанню для інших цілей;

5) якщо будинок підлягає капітальному ремонту з

переобладнанням або переплануванням обмінюваного жилого

приміщення;

6) якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в

гуртожитку;

7) якщо одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку

підприємства, установи, організації, зазначених у частині першій

статті 114 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач одержав

приміщення у будинку підприємства, установи, організації не у

зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив

право на його виселення, а також коли наймач іншого обмінюваного

приміщення (член житлово-будівельного кооперативу) перебуває з

цим підприємством, установою, організацією у трудових відносинах;

8) якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в якій проживає два

або більше наймачі, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму

хронічного захворювання, в зв'язку з чим не може проживати в такій

квартирі;

9) якщо внаслідок міжміського обміну на жилі приміщення в

містах республіканського підпорядкування і в курортних місцевостях

розмір жилої площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде

меншим від встановленого Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік законодавством Союзу РСР може бути встановлено

й інші умови, за яких обмін жилими приміщеннями не допускається.

 

Стаття 87. Визнання обміну жилими приміщеннями недійсним

 

Обмін жилими приміщеннями, проведений з порушенням вимог

законодавства Союзу РСР, цього Кодексу та інших актів

законодавства Української РСР, визнається недійсним.

Визнання обміну недійсним провадиться в судовому порядку.

 

Стаття 88. Наслідки визнання обміну жилими приміщеннями

недійсним

 

У разі визнання обміну жилими приміщеннями недійсним сторони

підлягають переселенню в приміщення, які вони раніше займали.

 

Стаття 89. Правила обміну жилих приміщень

 

Правила обміну жилих приміщень затверджуються Радою Міністрів

Української РСР.

 

Стаття 90. Право наймача вимагати надання йому жилого

приміщення меншого розміру замість займаного

 

Наймач, який має зайву жилу площу понад установлені норми,

вправі за згодою членів сім'ї вимагати від виконавчого комітету

місцевої Ради народних депутатів, від підприємства, установи,

організації (залежно від належності жилого будинку) надання йому в

установленому порядку жилого приміщення меншого розміру замість

займаного.

Відмову в наданні жилого приміщення меншого розміру може

бути оскаржено до виконавчого комітету вищестоящої Ради народних

депутатів або вищестоящого щодо підприємства, установи,

організації органу управління.

 

Стаття 91. Піднайом жилого приміщення

 

Наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї, які

проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом

жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних цим

Кодексом.

Наймач може здати в піднайом частину жилого приміщення, а в

разі тимчасового виїзду - все приміщення. Жиле приміщення здається

в піднайом без зазначення строку або на визначений строк, у тому

числі на період збереження цього приміщення за тимчасово відсутнім

наймачем.

Для здачі в піднайом жилого приміщення у квартирі, в якій

проживає два або більше наймачі, потрібна також згода цих наймачів

та членів їх сімей, за винятком випадків здачі жилого приміщення в

піднайом у зв'язку з тимчасовим виїздом всієї сім'ї.

Договір піднайму укладається в письмової формі з наступною

реєстрацією у житлово-експлуатаційній організації.

 

Стаття 92. Вселення членів сім'ї піднаймача

 

Договором піднайму може бути передбачено, що разом з

піднаймачем у надаване йому жиле приміщення вселяються і члени

його сім'ї. Подальше вселення піднаймачем членів сім'ї

допускається лише за згодою наймодавця, наймача та інших осіб,

зазначених у частинах першій і третій статті 91 цього Кодексу.

 

Стаття 93. Умови, за яких здача жилого приміщення в

піднайом не допускається

 

Здача жилого приміщення в піднайом не допускається, якщо:

1) в результаті вселення піднаймача розмір жилої площі, що

припадатиме на кожну особу, яка проживає у цьому приміщенні, буде

меншим від установленого для надання жилих приміщень (частина

перша статті 48);

2) як піднаймач жилого приміщення або член його сім'ї в

квартиру, в якій проживає два або більше наймачі, вселяється

особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, в

зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі.

 

Стаття 94. Наслідки недодержання встановленого порядку

здачі жилого приміщення в піднайом

 

Здача жилого приміщення в піднайом з порушенням вимог,

установлених частинами першою, третьою і четвертою статті 91 і

статтею 93 цього Кодексу, тягне за собою недійсність договору

піднайму. У цьому разі громадяни, які незаконно поселилися в

жилому приміщенні, зобов'язані негайно звільнити його, а в разі

відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання

іншого жилого приміщення.

 

Стаття 95. Плата за користування жилим приміщенням за

договором піднайму

 

Розмір плати за користування жилим приміщенням і за

комунальні послуги за договором піднайму встановлюється угодою

сторін, але не може перевищувати розміру квартирної плати, що

сплачується наймачем за надаване приміщення (частину приміщення),

і відповідної частини його витрат по оплаті комунальних послуг.

 

Стаття 96. Вилучення жилого приміщення, використовуваного

для одержання нетрудових доходів

 

Якщо наймач систематично здає жилу площу в піднайом з метою

одержання нетрудових доходів, ізольоване жиле приміщення (або жиле

приміщення, яке можна ізолювати), що здається в піднайом, може

бути вилучено в судовому порядку, а незаконно одержані суми -

стягнуто в доход держави.

 

Стаття 97. Припинення договору піднайму

 

Після закінчення строку договору піднайму піднаймач не вправі

вимагати відновлення договору і на вимогу наймача зобов'язаний

звільнити займане приміщення.

Договір піднайму може бути достроково разірвано, якщо

піднаймач або особи, які проживають разом з ним, систематично

руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за

призначенням, чи систематичним порушенням правил соціалістичного

співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній

квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного

невнесення піднаймачем плати за користування жилим приміщенням і

за комунальні послуги.

Якщо договір піднайму укладено без зазначення строку, наймач

зобов'язаний письмово попередити піднаймача про припинення

договору за три місяці. У такий же строк повинно бути попереджено

піднаймача, якщо тимчасово відсутній наймач або член його сім'ї

повертається до закінчення строку, обумовленого договором

піднайму.

У разі відмовлення звільнити займане приміщення після

припинення договору піднайму піднаймач і члени його сім'ї

підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого

приміщення.

Піднаймач жилого приміщення вправі за згодою членів своєї

сім'ї у будь-який час розірвати договір піднайму.

 

Стаття 98. Тимчасові мешканці

 

Наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають

разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове

проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб

без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових

жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом

сім'ї наймача.

Вселення тимчасових жильців на строк понад півтора місяця

допускається за умови додержання розміру жилої площі,

встановленого для надання жилих приміщень (частина перша статті

48).

Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які

проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення,

а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без

надання іншого жилого приміщення.

 

Стаття 99. Виселення піднаймачів і тимчасових жильців у

разі припинення договору найму жилого приміщення

 

Піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане

жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

У разі припинення дії договору найму жилого приміщення

одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени

його сім'ї, а також тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити

займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають

виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом,

- в адміністративному порядку. Виселення провадиться без надання

іншого жилого приміщення.

 

Стаття 100. Переобладнання і перепланування жилого

будинку і жилого приміщення

 

Переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого

приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і

перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю.

Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за

згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та

наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних

депутатів.

У разі відмови наймодавця, наймача або членів його сім'ї у

згоді на переобладнання чи перепланування жилого приміщення спір

може бути вирішено в судовому порядку, якщо на переобладнання чи

перепланування є дозвіл виконавчого комітету місцевої Ради

народних депутатів.

Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи

перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за

свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Якщо проектом капітального ремонту жилого будинку передбачено

переобладнання чи перепланування квартир, з цим проектом повинні

бути ознайомлені наймачі та члени їх сімей. Зауваження і

пропозиції зазначених осіб, не враховані проектною організацією,

розглядаються органами, які здійснюють управління відповідним

житловим фондом, а також виконавчим комітетом місцевої Ради

народних депутатів, який затверджує проект капітального ремонту

будинку.

 

Стаття 101. Надання громадянам жилих приміщень у зв'язку з

капітальним ремонтом жилого будинку

 

При проведенні капітального ремонту жилого будинку державного

або громадського житлового фонду, коли ремонт не може бути

проведено без виселення наймача, наймодавець зобов'язаний надати

наймачеві та членам його сім'ї на час проведення капітального

ремонту інше жиле приміщення, не розриваючи при цьому договору

найму на ремонтоване приміщення. У разі відмовлення наймача від

переселення в інше жиле приміщення наймодавець може вимагати

переселення його в судовому порядку.

Жиле приміщення, надаване на час капітального ремонту, має

знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати

встановленим санітарним і технічним вимогам.

Після закінчення капітального ремонту і прийняття будинку

державною комісією наймач вселяється у жиле приміщення, яке він

раніше займав.

Видатки наймача по переселенню, викликаному капітальним

ремонтом жилого будинку, відшкодовуються наймодавцем.

У період проживання наймача в зв'язку з капітальним ремонтом

в іншому жилому приміщенні він вносить квартирну плату лише за

приміщення, надане йому на час ремонту.

Замість надання жилого приміщення на час проведення

капітального ремонту жилого будинку наймачеві та членам його сім'ї

за їх згодою та згодою наймодавця може бути надано в постійне

користування інше благоустроєне жиле приміщення. Рішення про це

приймають органи, зазначені в статтях 51 - 53 цього Кодексу.

 

Стаття 102. Надання громадянам іншого жилого приміщення,

якщо в результаті капітального ремонту займане

ними жиле приміщення не може бути збережене або

його розмір істотно зміниться

 

У тих випадках, коли жиле приміщення, яке займають наймач та

члени його сім'ї, в результаті капітального ремонту не може бути

збережене або істотно збільшиться і у наймача утворяться надлишки

жилої площі, наймачеві та членам його сім'ї повинно бути надано

інше благоустроєне жиле приміщення до початку капітального

ремонту. Якщо в результаті капітального ремонту жиле приміщення

істотно зменшиться, на вимогу наймача йому та членам його сім'ї

повинно бути надано інше благоустроєне жиле приміщення до початку

капітального ремонту. Спори, що виникають у зв'язку з цим,

вирішуються в судовому порядку.

 

Стаття 103. Зміна договору найму жилого приміщення

 

Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за

згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком

випадків, передбачених Основами житлового законодавства Союзу РСР

і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим

Кодексом.

 

Стаття 104. Зміна договору найму жилого приміщення на

вимогу члена сім'ї наймача

 

Член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів

сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого

договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути

виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63

цього Кодексу.

У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення

окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в

укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому

порядку.

Правила, встановлені частиною першою цієї статті, не

поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ,

організацій найважливіших галузей народного господарства (частина

перша статті 114), крім випадків, коли наймач одержав приміщення

не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив

право на його виселення, а також на приміщення в будинках

колгоспів.

 

Стаття 105. Зміна договору найму жилого приміщення на

вимогу наймачів, які об'єдналися в одну сім'ю

 

Громадяни, які проживають в одній квартирі і користуються в

ній жилими приміщеннями за окремими договорам найму, в разі

об'єднання в одну сім'ю вправі вимагати укладення з ким-небудь з

них о


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 46; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты