Глава 4-1

КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

З ФОНДІВ ЖИТЛА ДЛЯ ТИМЧАСОВОГО ПРОЖИВАННЯ

Стаття 132-1. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового

проживання

До жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання

відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового

проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце

проживання.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

надаються громадянам, які втратили житло внаслідок звернення

стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок

кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого

забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, у порядку,

встановленому цим Кодексом.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

також надаються біженцям та громадянам, які вимушені залишити жиле

приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з

інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого

приміщення, у порядку, встановленому законом.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні

відповідати санітарним та технічним вимогам. Жила площа в жилих

приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання надається за

нормами, встановленими для проживання громадян у гуртожитках.

Стаття 132-2. Порядок надання і користування жилими

приміщеннями з фондів житла для тимчасового

проживання

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним

місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання

або найму іншого жилого приміщення. Першочергове право на

забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового

проживання мають сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки,

особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку.

Формування фондів житла для тимчасового проживання

здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для

тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати

та здійснювати поділ цього жилого приміщення, здавати його в

піднайм або вселяти в нього інших мешканців.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього

строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути

альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового

припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з

фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або

придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів

громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму

іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил

користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового

проживання; приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла

для тимчасового проживання у непридатність для його використання;

інші підстави, встановлені законом.

Порядок надання та користування жилою площею в жилих

приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

( Розділ III доповнено главою 4-1 згідно із Законом N 898-IV

( 898-15 ) від 05.06.2003 )

Г л а в а 5

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ

ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИХ КООПЕРАТИВІВ І КОРИСТУВАННЯ НИМИ

Стаття 133. Право громадян на вступ до житлово-будівельного

кооперативу і одержання в ньому жилого приміщення

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі

вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому

квартиру.

Стаття 134. Облік громадян, які бажають вступити до

житлово-будівельного кооперативу

На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного

кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному

населеному пункті (якщо інше не встановлене законодавством Союзу

РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни,

які мають право бути взятими на облік для одержання жилих

приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду

(стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за

рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і

Українською республіканською радою професійних спілок.

Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути

встановлено й інші підстави для взяття громадян на облік бажаючих

вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного

кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної,

міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних

депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного

кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах,

організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за

місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті

Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік

громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах,

організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи,

зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до

житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством

Союзу РСР і Української РСР.

Правила обліку громадян, які бажають вступити до

житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів

Української РСР і Українською республіканською радою професійних

спілок.

Стаття 135. Умови прийому громадян до членів

житлово-будівельного кооперативу

Умови прийому громадян до членів житлово-будівельного

кооперативу встановлюються законодавством Союзу РСР, цим Кодексом

та іншими актами законодавства Української РСР.

До членів житлово-будівельного кооперативу приймаються

громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті

(якщо інше не встановлене законодавством Союзу РСР і Української

РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до

житлово-будівельного кооперативу або користуються правом

позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни,

зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і

частині першій статті 146 цього Кодексу.

Стаття 136. Черговість прийому до членів

житлово-будівельного кооперативу

Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до

житлово-будівельного кооперативу, приймаються до членів

організовуваного кооперативу в порядку черговості.

Черговість прийому до членів кооперативу визначається за

часом взяття на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного

кооперативу (включення до списків осіб, які користуються правом

першочергового вступу до кооперативу).

У першу чергу до членів житлово-будівельного кооперативу

приймаються громадяни, які перебувають на обліку для одержання

жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового

фонду, а також громадяни, зазначені в статті 45 цього Кодексу.

Поза чергою до членів житлово-будівельного кооперативу

приймаються громадяни, які користуються правом позачергового

одержання жилих приміщень у будинках державного або громадського

житлового фонду (стаття 46), а також громадяни, зазначені в статті

171 цього Кодексу.

Законодавством Союзу РСР і Української РСР право

першочергового та позачергового прийому до членів

житлово-будівельного кооперативу може бути надано й іншим

громадянам.

До членів діючого житлово-будівельного кооперативу

приймаються насамперед громадяни, які користуються переважним

правом на вступ до даного кооперативу, а в разі їх відсутності -

інші громадяни відповідно до черговості, встановленої в цій

статті, якщо інше не передбачено законодавством Союзу РСР.

Стаття 137. Порядок організації і діяльності

житлово-будівельних кооперативів

Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих

комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах,

установах і організаціях.

Рішення про організацію кооперативів при підприємствах,

установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій

трудових колективів.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних

кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим

Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та

іншими актами законодавства Української РСР.

Примірний статут житлово-будівельного кооперативу

затверджується Радою Міністрів Українській РСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту,

прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного

кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до

організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому

порядку.

Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим

комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних

депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного

житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього

кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято

до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження

виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради

народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про

прийом до кооперативу.

Стаття 138. Контроль виконавчих комітетів місцевих Рад

народних депутатів за діяльністю

житлово-будівельних кооперативів

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів здійснюють

контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за

експлуатацією та ремонтом належних їм будинків. Виконавчий комітет

районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів вправі

скасувати рішення загальних зборів чи правління кооперативу, якщо

воно суперечить законодавству.

Стаття 139. Допомога держави житлово-будівельним

кооперативам

Держава подає житлово-будівельним кооперативам допомогу в

експлуатації та ремонті належних їм будинків, а також у

забезпеченні жилими приміщеннями членів житлово-будівельного

кооперативу на час проведення капітального ремонту, коли ремонт не

може бути проведено без виселення громадян, які проживають у цих

будинках.

Стаття 140. Передача житлово-будівельному кооперативу

рівноцінного жилого будинку замість того,

що зноситься

Якщо належний житлово-будівельному кооперативу будинок

підлягає знесенню у зв'язку з вилучанням земельної ділянки для

державних або громадських потреб, кооперативу замість будинку, що

зноситься, передається у власність рівноцінний жилий будинок.

Стаття 141. Надання членові житлово-будівельного

кооперативу квартири

Особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу,

по рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвержденним

виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради

народних депутатів, надається окрема квартира, що складається з

однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї,

суми її пайового внеску і граничного розміру жилої площі,

передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного

кооперативу.

Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу

провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом

районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку.

( Стаття 142 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3718-12 від

16.12.93)

Стаття 142. Переважне право члена житлово-будівельного

кооперативу на одержання жилого приміщення,

що звільнилося в будинку кооперативу

Член житлово-будівельного кооперативу, який потребує

поліпшення житлових умов (частини друга і третя статті 134), має

переважне право на одержання квартири, що звільнилася в будинку

цього кооперативу. Член житлово-будівельного кооперативу має

перевагу перед усіма іншими особами на одержання кімнати, що

звільнилася у квартирі, в якій він проживає. У разі виникнення

спору питання вирішується в судовому порядку.

Стаття 143. Обмін жилого приміщення членом

житлово-будівельного кооперативу

Член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою

згодою проживаючих разом з ним членів сім'ї, включаючи тимчасово

відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з наймачем

жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового

фонду чи з іншим членом житлово-будівельного кооперативу, в тому

числі з проживаючими в іншому населеному пункті, за умови прийому

до членів кооперативу особи, що вселяється у зв'язку з обміном у

будинок житлово-будівельного кооперативу. Обмін жилими

приміщеннями між членами того ж самого кооперативу провадиться за

рішенням загальних зборів членів кооперативу.

При проведенні обміну застосовуються правила, встановлені

статтею 83 цього Кодексу.

Якщо між членом кооперативу та членами його сім'ї не

досягнуто згоди про обмін, то член кооперативу, а також його

дружина, що має право на частину паєнагромадження, можуть вимагати

в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на

приміщення в різних будинках (квартирах).

Обмін не допускається у випадках, зазначених у статті 86

цього Кодексу.

Стаття 144. Найом жилого приміщення в будинку

житлово-будівельного кооперативу

Член житлово-будівельного кооперативу вправі за згодою членів

сім'ї, які проживають разом з ним, і правління кооперативу здавати

в найом частину жилого приміщення, а в разі тимчасового виїзду

всієї сім'ї - все приміщення.

У разі відмови правління кооперативу дати згоду на здачу

жилого приміщення в найом спір може бути вирішено в судовому

порядку.

Договір найму укладається в письмовій формі з наступною

реєстрацією в правлінні житлово-будівельного кооперативу.

До договору найму жилого приміщення в будинку

житлово-будівельного кооперативу застосовуються правила про

договір піднайму в будинках державного і громадського житлового

фонду (статті 91 - 94, 97).

Розмір плати за здане в найом приміщення встановлюється

угодою сторін, але не може перевищувати розміру стягуваних з члена

кооперативу експлуатаційних витрат, що припадають на здаване

приміщення (частину приміщення), і відповідної частини витрат по

оплаті комунальних послуг.

Стаття 145. Користування жилим приміщенням членами сім'ї

члена житлово-будівельного кооперативу

Члени сім'ї, які проживають разом з членом

житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право

користування жилим приміщенням. Такого ж право набувають особи,

які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного

кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої

угоди про порядок користування жилим приміщенням. Члени сім'ї

члена кооперативу, крім дружини, що має право на частину

паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його

обміну і здачі в найом, а також вселення інших осіб, за винятком

неповнолітніх дітей.

Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з

кооперативу (крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7

статті 147), помер або вибув з нього з інших причин чи переселився

в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї,

які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим

приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член

сім'ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість

попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами.

Дружині члена кооперативу, що має право на частину

паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед

іншими членами сім'ї. При відсутності дружини, що має право на

частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до

кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу,

які проживали разом з ним.

У разі відмови в прийомі до кооперативу осіб, зазначених у

частині другій цієї статті, спір може бути вирішено в судовому

порядку.

Повнолітні члени сім'ї члена кооперативу зобов'язані брати

участь в оплаті витрат по експлуатації і ремонту будинку та

квартири.

До членів сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу

належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього

Кодексу. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не

позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним

жилим приміщенням. У разі відсутності угоди між членом

кооперативу і колишнім членом його сім'ї про безоплатне

користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються

правила, встановлені частиною п'ятою статті 144 цього Кодексу.

Стаття 146. Поділ жилого приміщення між подружжям

Поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між

членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання

шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо

кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване

жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири

провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності

згоди - за рішенням суду.

Якщо поділити квартиру неможливо, один з колишнього подружжя,

за яким визнано право на частину паєнагромадження, вправі вимагати

від другого, який є членом житлово-будівельного кооперативу,

виплати йому суми, що відповідає його частині паєнагромадження.

Після одержання зазначеної компенсації він повинен звільнити

займане приміщення, а в разі відмовлення - підлягає виселенню в

судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Стаття 147. Виключення з житлово-будівельного кооперативу

Члена житлово-будівельного кооперативу може бути виключено з

кооперативу у випадках:

1) подання відомостей, що не відповідають дійсності і були

підставою для прийому до кооперативу, а також неправомірних дій

службових осіб при вирішенні питання про прийом до членів

кооперативу;

2) встановлення вироком суду, що пайовий внесок складається з

коштів, добутих злочинним шляхом;

3) систематичного руйнування чи псування жилого приміщення,

або використання його не за призначенням, або систематичного

порушення правил соціалістичного співжиття, що робить неможливим

для інших проживання з членом кооперативу в одній квартирі чи в

одному будинку, якщо заходи запобігання і громадського впливу

виявились безрезультатними;

4) систематичного здавання жилого приміщення в найом з метою

одержання нетрудових доходів;

5) виїзду на інше постійне місце проживання;

6) несплати пайового внеску;

7) систематичної несплати без поважних причин внесків на

погашення банківського кредиту або внесків на експлуатацію та

ремонт будинку;

8) в інших випадках, передбачених Примірним статутом

житлово-будівельного кооперативу.

Порядок виключення з житлово-будівельного кооперативу

встановлюється Примірним статутом житлово-будівельного

кооперативу.

Рішення про виключення з житлово-будівельного кооперативу

може бути оспорено в судовому порядку.

Стаття 148. Виселення з будинку житлово-будівельного

кооперативу

Член житлово-будівельного кооперативу, виключений з

кооперативу, втрачає право користування квартирою в будинку

кооперативу і в разі відмовлення звільнити її підлягає виселенню в

судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. Якщо члена

кооперативу виключено з кооперативу з підстав, передбачених

пунктами 1, 2, 4, 6, 7 статті 147 цього Кодексу, то виселенню

підлягають також члени його сім'ї та інші особи, які проживають

разом з ним.

Якщо член житлово-будівельного кооперативу вибув з

кооперативу або переселився в іншу квартиру в будинку того ж

кооперативу, а займане ним жиле приміщення не закріплено в

установленому порядку за членами його сім'ї, вони, а також інші

особи, що проживають у цьому приміщенні, підлягають виселенню в

судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Членів сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу та інших

осіб, які проживають разом з ним, може бути виселено в судовому

порядку без надання іншого жилого приміщення також у випадках,

передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу.

Стаття 149. Визначення прав і обов'язків члена

житлово-будівельного кооперативу

Права і обов'язки члена житлово-будівельного кооперативу, а

також членів його сім'ї, умови користування і підстави припинення

користування жилими приміщеннями визначаються статутом

кооперативу.

Г л а в а 6

КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ (КВАРТИРАХ)

ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

Стаття 150. Користування жилим будинком (квартирою),

що належить громадянинові

Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину

будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого

проживання і проживання членів їх сімей і мають право

розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати,

дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати,

укладати інші не заборонені законом угоди.

( Стаття 150 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 151. Обов'язки власника по забезпеченню схоронності

жилого будинку (квартири)

Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок

(квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити

за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в

порядку придомову територію.

Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку

(квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом

Української РСР.

( Стаття 151 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 152. Порядок проведення переобладнання і

перепланування жилого будинку (квартири),

що належить громадянинові

Переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що

належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з

дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

( Стаття 152 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 153. Сприяння держави в ремонті та благоустрої жилих

будинків (квартир), що належать громадянам

Держава подає громадянам, які мають у приватній власності

жилі будинки (квартири), допомогу в їх ремонті та благоустрої.

Ремонт будинків (квартир), що належать громадянам, за їх бажанням

може провадитися підприємствами побутового обслуговування

населення.

( Стаття 153 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 154. Контроль за утриманням будинків (квартир),

що належать громадянам

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів здійснюють

контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам.

( Стаття 154 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 155. Гарантії прав громадян, які мають у приватній

власності жилий будинок (квартиру)

Жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян,

не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено

права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків,

установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

( Стаття 155 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 156. Права і обов'язки членів сім'ї власника жилого

будинку (квартири)

Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які

проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить,

користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку

(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок

користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі

вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На

вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не

потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо

ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї

власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку

(квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори

між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах

вирішуються в судовому порядку.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи,

зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення

сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх

права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди

між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про

безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин

застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

( Стаття 156 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 157. Виселення членів сім'ї власника жилого

будинку (квартири)

Членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути

виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього

Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання

іншого жилого приміщення.

( Стаття 157 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 158. Договір найму жилого приміщення в будинку

(квартирі), що належить громадянинові

Наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі),

що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно

до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення укладається між власником

будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною

реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних

депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір

повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він

укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та

інші умови найму.

( Стаття 158 із змінами, внесеними згідно із Указом ПВР N 2444-XI

( 2444-11 ) від 27.06.86, Законом N 3187-12 від 06.05.93 )

Стаття 159. Предмет і строк договору найму жилого

приміщення в будинку (квартирі), що належить

громадянинові

Предметом договору найму в будинку (квартирі), що належить

громадянинові на праві приватної власності, може бути як

ізольоване, так і неізольоване жиле приміщення (кімната, зв'язана

з іншою кімнатою спільним входом), а також частина кімнати. Не

можуть бути самостійним предметом договору найму приміщення,

непридатні для проживання (підвали тощо), а також підсобні

приміщення (кухня, коридор, комора та ін.).

Жиле приміщення здається наймачеві на визначений строк або

без зазначення строку.

( Стаття 159 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 160. Права і обов'язки членів сім'ї наймача жилого

приміщення у будинку (квартирі),

що належить громадянинові

Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку

(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної

власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть

усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени

сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за

зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

( Стаття 160 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 161. Право наймача на вселення інших осіб у займане

ним жиле приміщення в будинку (квартирі),

що належить громадянинові

Наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення у будинку

(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної

власності, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за

письмовою згодою власника будинку (квартири) і всіх членів сім'ї,

які проживають з наймачем. На вселення до батьків їх неповнолітніх

дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення відповідно до цієї

статті як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами

сім'ї права користування приміщенням, якщо при їх вселенні між

цими особами, наймодавцем, наймачем та членами його сім'ї, які

проживають разом з ним, не було іншої угоди про порядок

користування жилим приміщенням.

( Стаття 161 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 162. Плата за користування жилим приміщенням і за

комунальні послуги в будинку (квартирі),

що належить громадянинові

Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі),

що належить громадянинові на праві приватної власності,

встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за

затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні

послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно

вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

( Стаття 162 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 163. Збереження жилої площі за тимчасово відсутніми

наймачем та членами його сім'ї

У разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї

за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах

строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини

третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не

звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого

приміщення.

Стаття 164. Обмін жилими приміщеннями в будинках (квартирах),

що належать громадянам

Наймач жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить

громадянинові на праві приватної власності, вправі за письмовою

згодою проживаючих разом з ним членів сім'ї, включаючи тимчасово

відсутніх, а також власника будинку (квартири) провести обмін

займаного жилого приміщення з іншим наймачем у цьому будинку

(квартирі) або в іншому будинку (квартирі), що належить

громадянинові на праві приватної власності.

Відмову власника будинку (квартири) у згоді на обмін жилими

приміщеннями не може бути оспорено в судовому порядку.

( Стаття 164 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 165. Виселення наймача на час капітального ремонту

жилого будинку (квартири), що належить

громадянинові

При проведенні капітального ремонту жилого будинку

(квартири), що належить громадянинові на праві приватної

власності, коли ремонт не може бути проведено без виселення

наймача, власник будинку (квартири) вправі вимагати його

виселення. Власник будинку (квартири) не зобов'язаний надавати

виселюваному на час ремонту інше жиле приміщення.

У разі відмовлення наймача звільнити жиле приміщення власник

будинку (квартири) може вимагати його виселення в судовому

порядку.

Після закінчення ремонту власник будинку (квартири)

зобов'язаний надати наймачеві займане ним раніше або інше

рівноцінне жиле приміщення в належному йому будинку (квартирі),

за винятком випадків, коли відповідно до затвердженого виконавчим

комітетом місцевої Ради народних депутатів проекту переобладнання

чи перепланування будинку (квартири) жиле приміщення, займане

наймачем, не може бути збережено.

( Стаття 165 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 166. Зміна договору найму жилого приміщення в будинку

(квартирі), що належить громадянинові

Договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що

належить громадянинові на праві приватної власності, може бути

змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця,

за винятком випадків вселення батьками своїх неповнолітніх дітей

(частина перша статті 161), а також надання наймачеві після

закінчення капітального ремонту будинку (квартири) іншого жилого

приміщення (частина третя статті 165).

У разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення

права і обов'язки за договором найму здійснюють члени його сім'ї.

( Стаття 166 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 167. Розірвання наймачем договору найму жилого

приміщення в будинку (квартирі),

що належить громадянинові

Наймач жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить

громадянинові на праві приватної власності, вправі за згодою

членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму.

У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне

проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення

в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення

вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення

вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не не

розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право

користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

( Стаття 167 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 168. Припинення договору найму жилого приміщення в

будинку (квартирі), що належить громадянинові.

Розірвання договору за вимогою наймодавця

Укладений на визначений строк договір найму жилого

приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на

праві приватної власності, припиняється після закінчення цього

строку, і його може бути продовжено лише за угодою між наймачем і

наймодавцем.

Дострокове розірвання договору найму жилого приміщення з

ініціативи наймодавця можливе лише за згодою наймача.

Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений

строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле

приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та

членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири)

повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три

місяці.

Договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений

так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою

наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним,

систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або

використовують його не за призначенням, або систематичним

порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим

для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а

також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати

і плати за комунальні послуги.

( Стаття 168 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 169. Виселення наймача в разі припинення договору

найму жилого приміщення

У разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку

(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної

власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані

звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають

виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

( Стаття 169 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 170. Дія договору найму жилого приміщення при

переході права власності на жилий будинок

(квартиру) до іншої особи

При переході права власності на жилий будинок, (частину

будинку, квартиру), в якому знаходиться здане в найом жиле

приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до

закінчення зазначеного в ньому строку.

Якщо договір найму укладено без зазначення строку, новий

власник будинку (квартири) вправі вимагати його розірвання у

випадках і в порядку, передбачених статтею 168 цього Кодексу.

( Стаття 170 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 171. Забезпечення жилими приміщеннями громадян,

будинки яких підлягають знесенню у зв'язку

з вилученням земельних ділянок

У разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності

громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних

або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а

також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках,

надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного

або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих

будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків,

будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право

використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та

пристроїв за своїм розсудом. За бажанням громадян виконавчі

комітети місцевих Рад народних депутатів забезпечують їм (замість

надання квартир) можливість позачергового вступу до членів

житлово-будівельних кооперативів і одержання в них квартир.

( Стаття 171 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 172. Перенесення жилих будинків та будівель, що

підлягають знесенню

За бажанням громадян належні їм жилі будинки та будівлі, що

підлягають знесенню, може бути перенесено і відбудовано на новому

місці.

Стаття 173. Спорудження на новому місці жилих будинків,

будівель та пристроїв для громадян, будинки яких

підлягають знесенню

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік у випадках, установлених Радою Міністрів СРСР,

для громадян, будинки яких підлягають знесенню, за їх бажанням

споруджуються на новому місці жилі будинки, будівлі та пристрої і

передаються цим громадянам в приватну власність. При цьому

відшкодування вартості жилих будинків, будівель та пристроїв, що

зносяться, не провадиться.

( Стаття 173 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 174. Порядок надання квартир, відшкодування вартості

будинків (квартир), будівель та пристроїв, що

зносяться, і умови їх перенесення

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік порядок надання квартир, розміри і порядок

відшкодування вартості будинків (квартир), будівель та пристроїв,

що зносяться, і умови, за яких провадиться їх перенесення,

встановлюються Радою Міністрів СРСР.

( Стаття 174 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )