Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Зовнішня політика князів Київської Русі.




Читайте также:
  1. Вайна Расіі і Рэчы Паспалітай 1654 – 1667 гг.: Ваенныя дзеянні на тэрыторыі Беларусі ў 1656 – пачатку 1660-х гг. Вынікі вайны для Беларусі.
  2. Внутрішня політика князів Київської Русі.
  3. Внутрішня та зовнішня політика лівобережних гетьманів доби «Руїни».
  4. Внутрішня та зовнішня політика правобережних гетьманів доби "Руїни".
  5. Встановлення радянської влади в Україні. Політика «військового комунізму» та її наслідки.
  6. Гарады і мястэчкі Беларусі ў другой палове ХVIII ст. Развіццё гарадскога рамяства і фабрычна-мануфактурнай прамысловасці. Вотчынная мануфактура і яе роля ў эканоміцы Беларусі.
  7. Гетьманат П.Скоропадського і його політика.
  8. Директорія в Україні і її політика. Проголошення ЗУНР.
  9. Запровадження християнства на Русі.

Рюрик - варязький ватажок, правив спочатку в Ладозі, а в 862 р., скориставшись внутрішніми міжусобицями, захопив Новгород, що викликало . значне повстання проти варягів, придушене в крові Рюриком.

Новгородський князь Олег (Віщий) (882-912) - послідовник Рюрика; отримавши в 879 р. владу в Новгороді, зумів об'єднати Київську і Новгородську землі. Розширив територію К. Русі, приєднав древлян, сіверян, радимичів. У 911 р. провів переможний похід на Константинополь.

Ігор (912-945) син Рюрика, приєднав територію міжріччя Дністра і Дунаю. Величезну частину часу провів у військових походах; у 915 р. першим зіткнувся з печенігами, підписав із ними мирний договір, через 15 років порушений (через підбурювання печенігів Візантією, не зацікавленою в посиленні К. Русі); 941 р.- поразка від Візантії; 943-944 - захоплення Дербента і Південного Прикаспію (союзника Візантії); 944 р. - незначна перемога над Візантією; був убитий древлянами в 945 р.

Ольга (945-964) - дружина Ігоря, регент при малолітньому сині Святославові; помстилася за убивство чоловіка, знищивши 5 тис. древлян і двох послів, що прибули сватати її за древлянського князя Мала; особисто прийняла християнство і встановила дипломатичні відносини з Німеччиною, піднявши авторитет К. Русі.

Святослав (964-972) - син Ігоря й Ольги, велику частину часу провів у військових походах, використовуючи наступальну тактику, швидкість і раптовість, розгромив Хазарський каганат, Волзьку Болгарію, Дунайську Болгарію й ін. зазнав у 971 році поразки під Доростолом від візантійців, через що відмовився від претензій на дунайські землі. При поверненні в Київ загинув у 972 р. у бої з печенігами в районі дніпровських порогів.

Володимир (980-1015) - переміг у результаті братовбивчої боротьби за княжий престол у Києві. Схилявся до розширення зв'язків із більш культурними країнами Заходу, Болгарією, Візантією.

Приєднав землі в’ятичів і радимичів. На південно-західній межі з печенігами побудував мережу міст-фортець. Для централізації влади в 988 році хрестився сам, а в 989:року хрестив населення Київської Русі.

Ярослав Мудрий (1019-1054) - син Володимира, будучи Новгородським князем, після смерті батька вийшов переможцем із міжусобної боротьби з братами за Київський престол. Замість запрошення митрополита з Візантії - самий призначив його в 1051 р., намагаючись захистити себе від візантійського впливу. В зовнішній політиці, як і батько, більше покладався на дипломатію, ніж на зброю. У традиціях того часу поріднився з королівськими подвір'ями Франції, Німеччини, Візантії, Норвегії і т.п. (дочка Анна - королева Франції). При Ярославові К. Русь досягла найвищої могутності.



Володимир Мономах (1113-1125) - онук Я. Мудрого, Переяславський князь; у 1113 р., подавивши народне повстання в Києві, зайняв великокнязівський престол і об'єднав 3/4 території Русі, припинивши на ній усобиці. Талановитий полководець, учинив 85 успішних походів, зупинив тиск половців на Русь, завдавши їм ряд значних поразок у глибині їхніх територій.

Мстислав (1125-1132) - син В. Мономаха, вийшов переможцем у міжусобній боротьбі за Київський престол. Продовжив політику батька по зміцненню держави, припиненню усобиць і захисту зовнішніх меж. Після його смерті К. Русь остаточно розпадається на окремі князівства.

 


Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 11; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты