Методи економічного аналізу та їх класифікація.

Метод (від грецького methodos - «шлях до якої-небудь мети») – спосіб пізнання, інструменти, сукупність прийомів дослідження явищ природи й громадського життя.

Розрізняють, перш за все, наукові та ненаукові методи.

Наукові методи поділяються на:

1) Всезагальні - принципи й закони філософії, які можуть бути опосередковано застосовані економічною наукою в приватних економічних дослідженнях.

2) Загальні — це ті економічні методи, які застосовувані на всіх рівнях економічного дослідження, але при цьому не є філософськими методами, не охоплюють собою абсолютно всі науки, а тільки деяку частину їх. Сюди відносяться всі математичні й статистичні методи, метод експерименту, деякі види спостереження, моделювання й т. ін.

3) Особливі — методи, використовувані винятково в рамках економічної науки й ніде більше непридатні (економічне спостереження, економічний експеримент, економічне моделювання, економічна індукція, побудова економічних гіпотез, історичний аналіз господарських явищ…).

Всезагальні методи пропонують найбільш загальний варіант для збагнення економічних істин; загальні методи конкретизують загальні ходи економічного дослідження; особливі досліджують окремі сторони економічних об’єктів, доповнюючи загальний економічний аналіз.

Всі наукові методи поділяються на логічні та нелогічні.

Логічні - методи, засновані на логіці:формальній й математичній (методи дедукції й індукції, метод формалізації й математизації, метод логічної інтерпретації, метод аксіоматизації, метод аналогії, метод доказу, метод логічного обґрунтування…). Існують такі логічні прийоми: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія.

Наукові логічні методи можна розділити ще на:

1) Кількісні – методи, що базуються на використанні в економічному дослідженні вимірюваних величин, як правило виражених у вигляді чисел (математичний і статистичний методи).

2) Якісні – метод, за якого операції виміру практично не використовуються, а основна увага зосереджується на словесному описі, інтерпретації, тлумаченні й поясненні властивостей досліджуваного економічного об’єкта.

Нелогічні – методи, які за своєю структурою не пов’язуються з формальною й математичною логікою, а найчастіше їй прямо суперечать, тобто є алогічними ( економічне спостереження, економічний експеримент, історичні методи, економічну інтуїцію, віру).

Серед ненаукових методів виділяють:

Історичний – заснований на вивченні яких-небудь господарських процесів або об’єктів у хронологічно послідовних фазах їхнього існування, при цьому особлива увага приділяється аналізу конкретних економічних подій і фактів.

Еволюційний – метод аналізу господарських об’єктів, що використовує дарвіністські принципи «боротьби за існування» і «виживання найсильніших».

Серед загально-наукових методів щільне місце належить діалектичному та структурно-функціональним методам.

Діалектичний метод виходить з того, що будь-яке явище перебуває в русі: зароджується, розвивається, занепадає і відмирає.

Структурно-функціональний метод – зосереджує увагу на функціональних зв’язках між структурними елементами системи та кількісних характеристиках.

Важливою класифікацією економічних методів є їх поділ на емпіричні та теоретичні.

Емпіричні методи – це методи пізнання економічної реальності, що діють на рівні досвіду. Сюди відносять економічне спостереження і економічний експеримент.

Один з основних методів економічного дослідження є метод наукової абстракції – відсторонення, абстрагування від несуттєвого, другорядного при дослідженні тих чи інших економічних явищ та процесів та зосередження уваги на суттєвих рисах, властивостях.