МовознавствоСредних століть, Відродження і Нового часу. Універсальна логічна граматика

Теорія мови (476 р. н.е. - 1492 р. н.е.) переживає застій, зусилля вчених були спрямовано тільки галузь канонічних біблійних текстів, займалися тлумаченням текстів, дослідженням лексики і етимології.

Саме середньовіччі виникло 2 напрями у дослідженні старовинних текстів:

· герменевтика/ палеографія (пояснювала текст, витлумачувала зміст)

·екесгетика /текстология (історія виникнення текстів, дослідження їхньої справжності)

У період відродження й у час відбувається вибух у духовному житті Європи, географічні відкриття, що призвели до потреби вивчення нових мов. Це час називається періодом універсальної граматики. Представники вважали, що мова буде засобом висловлювання думки, отже, і несумісність на плані висловлювання категорії є єдиним і щодо граматики.

В усіх життєвих мовами є одні й самі частини промови, тому граматика універсальна. Вчені прагнули розглянути граматичні функції мови з погляду логіки, якщо щось вкладалося, це було неправильним. Першим досвідом такий граматики стала загальна раціональна граматика 1660 р. ГраматикаПор-Рояль – це не перший і вдалий досвіду у побудові логічного граматики.

«Загальна і раціональна граматикаПор-Рояля» – книга, видана абатами монастиряПор-РояльАнтуаном Арно іКлодомЛансло в 1660 року. Розроблялася для серії підручниківПор-Рояля які з посібником за логікою. Стала першим фундаментальним граматичним твором,относимим до універсальнимграмматикам, у яких граматичні категорії пояснюються через категорії мислення та сприйняття людиною дійсності. «Граматика…» розділена на частини. Перша має назва «Слова як звуки» і складається з шести глав. Друга частина називається «Слова як засобу вислови й передачі думки»; її становлять 24 глави. Саме них містяться норму закону про «основних операціях розуму» (поданні, судженні, умовиводі) і лобіювання відповідних їм категоріях мови.Операциям відповідають різницю між частинами промови: імена іменники, прикметники, займенника і артиклі співвідносні з поданням, дієслова – з судженням; спроможність до умовиводу позначається в зв'язковому тексті. Втім, автори граматики визнавали необхідним визначення частин промови облік ролі слів у пропозиції.

Основа теорії, що викладена у «ГраматиціПор-Рояля», – опис «операцій розуму», з яких сприймається, аналізується і осмислюється навколишнядейстительность; на думку авторів «Граматики…», названі операції збагненні лише крізь язик, івиразими лише з його допомогою ми.

А мовна практика розвивається за шляху створення граматик нових європейських мов.

Починаючи з XV в. З'являються граматики Іспанського і Італійського мов, в XVI в. З'являється граматика французького, англійського, німецької мови.

Поширюється лексикографія, створюються повні академічні словники. Для підготовки словника французької було створено французька академія наук. У Росії її починаючи з XVI в. граматики (М. Грек «Словесна граматика 1586 р., ЛаврентійЗизаний «Граматика словесна сучасного мистецтва восьми частин слова» 1596 р., М. Смотрицький «Граматика словесна 1619 р.). У 1789–1794 р. виходить перший словник Академії Російської.