Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Білет. Охарактеризувати господарство Африки




Читайте также:
  1. билет. Охарактеризувати природні ресурси Канади
  2. Білет. Охарактеризувати господарство Австралії
  3. Білет. Охарактеризувати господарство Канади
  4. Общая геополитическая характеристика Африки.
  5. Общая экономико-географическая характеристика одной из стран Африки (по выбору учащегося).
  6. Общая экономико-географическая характеристика стран Африки.
  7. Особенности кухни, традиций и обслуживания туристов-народов Африки, Америки, Азии, Австралии и Океании.
  8. Особенности развития СМИ в странах Азии и Африки.
  9. Охарактеризувати економічно розвинуті країни.

На світовому ринку найбільше значення мають такі африканські продукти, як какао-боби, кава та арахіс. В Африці вирощується понад 2/3 какао-бобів світу. Головний ареал – жарке, вологе і густозаселене узбережжя Верхньої Гвінеї, основні країни-виробники – Кот д'Івуар, Нігерія і Гана. Географія кавового дерева ширша. Воно росте на межі екваторіального лісу і савани. Конфігурація його ареалів нагадує підкову, яка оточує басейн Конго. Головні країни-виробники – Кот д'Івуар, Ефіопія, Уганда, Ангола. Головні виробники та експортери арахісу – Сенегал, Нігерія, Судан. Експорт цитрусових, оливок, вина, ядер пальмових горіхів і натурального каучуку, тростинного цукру, тютюну, чаю, горіхів кеш'ю і бавовни є також важливим для тих чи інших африканських країн.

Тваринництво. Африка займає перше місце серед континентів за площею пасовищ (880 млн. га), але якість їх низька. Як правило, це сезонні пасовища зони саван. На континенті зосереджено 1/6 світового поголів'я великої рогатої худоби, овець і мулів, 1/3 поголів'я віслюків і кіз та 2/3 поголів'я верблюдів. Тобто частка Африки в світовому поголів'ї худоби вища від її частки в населенні. Але тваринництво на континенті відзначається екстенсивним характером, низькими продуктивністю й товарністю.
Дуже розповсюджені кочові методи з сезонними («великими») і неперіодичними («малими») міграціями тварин і людей в пошуках пасовищ і води. В Сахарі кочівники-бедуїни (їх більше 10 млн) випасають верблюдів, кіз та овець. В зоні саван (особливо в посушливих районах поблизу Сахари і на плато Східної Африки) такі народи, як фульбе, туареги, дінка, масаї та інші рухаються з пасовища на пасовище зі своїми стадами великої рогатої худоби, овець та кіз. Вони не займаються землеробством і худоба є їх головним багатством. Екваторіальна зона з її жарким і вологим кліматом та шкідливими комахами несприятлива для тваринництва. Місцеве населення розводить тільки птицю. На континенті практично відсутнє свинарство. Більш чи менш продуктивне тваринництво можна зустріти в країнах Магрибу і на півдні континенту.
І в Північній Африці, і на південь від Сахари основу харчування населення становлять продукти рослинництва. М'ясо споживається тільки в якихось особливих випадках. Їжа кочівників-скотарів складається з молочних продуктів. На континенті звичним явищем є білкове голодування. Тривалі посухи в Сахелі призводять до загального голоду і масової загибелі людей.



Землеробство має два основні напрями: виробництво продуктів для місцевого споживання і на експорт. Більшим за обсягом є звичайно, перший. Експортні культури вирощують як великі спеціалізовані, так і дрібні господарства. Експортний сектор пов'язаний з більш передовими методами і є, поряд з гірничою промисловістю постачальником іноземної валюти. Втім, він повністю залежить від світової кон'юнктури і підвладний коливанням світових цін.
Територія Африки простягається з півночі на південь на 8000 км і 90% її площі лежить між двома тропіками. Звідси особливості структури сільськогосподарських культур та їх тісний зв'язок з природною зональністю.
Головний хліб екваторіальної зони з її постійним зволоженням і перелоговою системою – банани, в першу чергу плантайн («кухонний» банан), а також ямс і касова та, частково, рис. В зоні саван з її зміною вологого та сухого сезонів і частими посухами культивують різні сорти проса, сорго та кукурудзи. Врожайність їх дуже низька: проса і сорго – 6-7 ц/га, кукурудзи – 14-15 ц/га. Спеціалізованим районом кукурудзи є так званий «маїсовий трикутник» у ПАР. У субтропічних районах півночі та півдня (узбережжя Магрибу і ПАР) вирощують переважно пшеницю, а на зрошуваних землях – овочі та фрукти. Важливе місце займають тут цитрусові, оливки, виноград і виноробство.
Провідною олійною культурою екваторіального поясу є олійна пальма, а в зоні саван – арахіс. Серед текстильних на першому місті стоїть бавовник. Його посіви є по всій зоні саван, але найбільше значення має бавовництво долини Нілу (Єгипет і Судан). У Східній Африці культивують сизаль. Районами цукрової тростини є південний схід ПАР і острови Маврикій та Реюньон, чаю, горіхів кеш'ю і прянощів – країни Східної Африки, тютюну – Південної Африки. Важливими культурами екваторіального поясу є кавове і шоколадне дерево та гевея.



 


Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 19; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты